ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 800/592/17

Провадження № 11-221заі18

ВеликаПалата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Князєва В.С.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.

розглянула в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_3 про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат у справі за позовом ОСОБА_3 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати незаконною бездіяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС) щодо ненадання публічної інформації на запит від 18 жовтня 2017 року (сканкопій заяв про самовідводи членів ВККС у межах конкурсу до Верховного Суду) та зобов'язати відповідача надати запитувану інформацію.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 29 січня 2018 року відмовив у задоволенні позову, оскільки дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, у межах та у спосіб, що визначені Конституцією України та Законом України від 13 січня 2011 року № 2939-VII «Про доступ до публічної інформації».

На зазначене судове рішення ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права і просив скасувати це рішення та ухвалити нове - про задоволення позову.

Постановою від 22 травня 2018 року Велика Палата Верховного Суду апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнила частково: рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29 січня 2018 року скасувала, ухвалила нове судове рішення, яким позов ОСОБА_3 задовольнила частково: визнала неправомірною бездіяльність ВККС щодо ненадання публічної інформації за запитом ОСОБА_3 від 18 жовтня 2017 року; зобов'язала ВККС надати ОСОБА_3 публічну інформацію за запитом від 18 жовтня 2017 року з урахуванням обмежень, встановлених законом.

Разом з тим в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом цієї справи.

29 травня 2018 року ОСОБА_3 звернувся з заявою про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат.

Частиною третьою статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) встановлено, що ВеликаПалата Верховного Суду як суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження), якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають участі сторін.

Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 30 травня 2018 року призначила до розгляду у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_3 до ВККС про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити дії для розгляду питання про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат.

Дослідивши наведені в заяві доводи, Велика Палата Верховного Суду виходить з такого.

Згідно з приписами пункту 4 частини першої статті 322 КАС у резолютивній частині постанови суду апеляційноїінстанції зазначається, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення та розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 132 КАС визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною сьомою статті 139 КАС передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Позивачем сплачено 640,00 грн судового збору згідно з квитанцією від 09 листопада 2017 року №0 0.888528293.1 - за подання до суду адміністративного позову та 960,00 грн судового збору згідно з квитанцією від 25 лютого 2018 року № P24A377075883A64183 - за подання апеляційної скарги на рішення суду, що у сумі складає 1600,00 грн і відповідає розміру, передбаченому Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».

Заяву про відшкодування витрат, пов'язаних з розглядом справи, ОСОБА_3 не подавав.

Ураховуючи викладене, судові витрати, понесені позивачем на оплату судового збору, мають бути стягнені на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 132, 139, 252, 311, 322 КАС, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Ухвалити додаткову постанову у справі за позовом ОСОБА_3 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити дії.

2. Стягнути на користь ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань Вищої кваліфікаційної комісії суддів України1600,00 грн (одна тисяча шістсот гривень) судових витрат, які складаються з 640,00 грн (шістсот сорок гривень) судового збору за подання до суду адміністративного позову та 960,00 грн (дев'ятсот шістдесят гривень) судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду у цій справі.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.С. КнязєвСудді: Н.О. Антонюк Н.П. Лященко С.В. Бакуліна О.Б. Прокопенко В.В. Британчук Л.І. Рогач Д.А. Гудима І.В. Саприкіна В.І. Данішевська О.М. Ситнік О.С. Золотніков О.С. Ткачук О.Р. Кібенко В.Ю. Уркевич Л.М. Лобойко О.Г. Яновська