Історія справи

Постанова ВП ВС від 03.04.2025 року у справі №990/197/24
Постанова ВП ВС від 28.11.2024 року у справі №990/197/24
Постанова ВП ВС від 19.09.2024 року у справі №990/197/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 990/197/24

провадження № 11-2заі25

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Кривенди О. В.,

суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Мазура М. В., Пількова К. М., Погрібного С. О., Ступак О. В., Ткача І. В., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.

розглянула в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 грудня 2024 року (судді Хохуляк В. В., Васильєва І. А., Гімон М. М., Гончарова І. А., Ханова Р. Ф.) у справі № 990/197/24 за її позовом до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) про визнання протиправним та нечинним рішення, зобов`язання вчинити певні дії та

ВСТАНОВИЛА:

1. У травні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до ВРП, у якому просила визнати рішення ВРП від 30 квітня 2024 року про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Білозерського районного суду Херсонської області на підставі підпункту 4 пункту 16? розділу XV «Перехідні положення» Конституції України протиправним та нечинним.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

2. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 17 грудня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишив без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

3. Залишаючи без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що позивачка (та/або її представник), будучи належним чином повідомленою про день і час розгляду справи, повторно не прибула в судове засідання без поважних причин, не надала доказів про наявність поважних причин неможливості такого прибуття та не подала заяви про розгляд справи без її участі, що є підставами для залишення позову без розгляду.

Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог

4. Позивачка не погодилася з таким рішенням суду та звернулася до Великої Палати Верховного Суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, оскільки рішення про залишення позову без розгляду не ґрунтується на нормах процесуального права.

5. В апеляційній скарзі, зокрема, йдеться про те, що суд першої інстанції, залишивши позов без розгляду, розглянув справу у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у режимі відеоконференції, проте, як зазначає позивачка, вона не отримала рівних прав з ВРП бути присутньою у судовому засіданні в режимі відеоконференції, оскільки суд з літа 2024 року не забезпечив їй такого зв`язку.

6. Посилається ОСОБА_1 на те, що суд не розглянув її позов по суті, проігнорувавши вимоги закону, самоусунувся від розгляду як її заяв про збільшення позовних вимог, так і клопотання ВРП залучити Вищу кваліфікаційну комісію суддів України (далі - ВККС) стороною у справі, яке направлялося в суд та їй на етапі розгляду іншого позову по справі № 990/69/24 про незаконні дії та протиправне рішення ВККС.

7. Вважає, що суд порушив норми закону щодо доступу до справедливого правосуддя.

8. Мовить у скарзі про те, що суд першої інстанції не з`ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

9. Твердить позивачка про те, що на порушення вимог статті 12 КАС України суд першої інстанції розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження, тоді як, враховуючи, що позивачем є службова особа, яка у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займає відповідальне та особливо відповідальне становище (суддя), справа мала бути розглянута в загальному позовному провадженні. Отже, як зазначає позивачка, суд першої інстанції грубо порушив норми процесуального права, позбавивши її права на участь у підготовчому засіданні. Вважає, що суд першої інстанції порушив статтю 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

10. ОСОБА_1 зазначає, що суд першої інстанції 13 листопада 2024 року закрив судове засідання і не призначив засідання на 21 листопада 2024 року, не повідомив про це засідання ні її, ні відповідача у спосіб, встановлений законом, не направив судову повістку про виклик на 21 листопада 2024 року. При цьому суд прийняв ухвалу від 21 листопада 2024 року, про яку не повідомив її, та не направив сторонам.

11. Звертає увагу на те, що посилання суду першої інстанції на рішення Європейського суду з прав людини «Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії», а також на постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2024 року у справі № 9901/489/21, від 11 липня 2024 року у справі № 9901/236/21 є безпідставним, оскільки вони не є релевантним до цієї справи.

12. Мовить про те, що 07 листопада 2024 року Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у справі № 990/69/24 (оприлюднену в Єдиному державному реєстрі судових рішень [далі - ЄДРСР] 06 грудня 2024 року) за позовом ОСОБА_1 до ВККС про визнання протиправним та скасування рішення ВККС про невідповідність судді займаній посаді. У цій постанові Велика Палата Верховного Суду погодилася з ухвалою суду першої інстанції про закриття провадження у справі та зазначила, що це рішення ВККС є таким, що має рекомендаційний характер, тому може бути оскаржено лише разом із рішенням ВРП.

13. Водночас від розгляду справи № 990/69/24 залежав і розгляд цієї справи (№ 990/197/24), тому вона (позивачка) направила клопотання про зупинення провадження у справі № 990/197/24 до прийняття судом рішення у справі № 990/69/24, проте суд самоусунувся від розгляду цього клопотання.

14. Вважає, що цим суд втрутився у її право вибудувати лінію захисту прав людини та завадив дотриманню правової визначеності та справедливого судового розгляду.

15. Лише 07 грудня 2024 року (дня оприлюднення в ЄДРСР) вона фактично дізналася про постанову і спільну окрему думку у справі № 990/69/24. Тож з цієї дати вона могла оскаржити рішення ВККС у процесі вже відкритого провадження у справі № 990/197/24, яке не було зупинене судом.

16. 07 листопада 2024 року Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у справі № 990/69/24 (оприлюднену в ЄДРСР 06 грудня 2024 року) за позовом ОСОБА_1 до ВККС про визнання протиправним та скасування рішення ВККС про невідповідність судді займаній посаді. У цій постанові зазначено, що це рішення ВККС є таким, що має рекомендаційний характер, тому може бути оскаржено разом із рішенням ВРП.

17. Вказує позивачка, що 08 жовтня 2024 року вона звернулася із клопотанням, у якому просила суд повідомити Раду суддів України про конфлікт інтересів під час розгляду справи № 990/197/24 за позовом судді Білозерського районного суду Херсонської області, задовольнити заяву про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Гімона М. М. Проте до Ради суддів України суд не звернувся.

18. Наполягає на тому, що суддя Гімон М. М. не може бути незалежним, неупередженим та об`єктивним при розгляді справи за її позовом до ВРП, оскільки внаслідок відкритого щодо нього дисциплінарного провадження подальше його перебування на посаді судді залежить від відповідача. Зазначає, що суддя Гімон М. М. просив задовольнити самовідвід, проте вказав, що зазначені обставини не впливають на його неупередженість при розгляді цієї справи і не свідчать про особисту зацікавленість у результаті розгляду. Вважає позивачка, що 13 листопада 2024 року суд розглянув її заяву про відвід судді Гімона М. М. у неправовий спосіб та визнав заявлений відвід судді Гімону М. М. необґрунтованим. Разом із цим, на думку ОСОБА_1 , існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів безсторонність судді Гімона М. М. (суддя є учасником дисциплінарного провадження, яке розглядає ВРП, і дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади прямо передбачено Законом України «Про судоустрій і статус суддів», отже, є конфлікт інтересів у сфері службових повноважень судді у зв`язку з наявністю приватного інтересу).

19. Також посилається у скарзі на те, що стаття 40 КАС України не містить вимоги щодо ухвалення тим самим складом суду ухвали про необґрунтованість заявленого відводу, якщо заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання.

20. Просить скасувати ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 грудня 2024 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Позиція інших учасників справи

21. У відзиві на апеляційну скаргу ВРП просить залишити її без задоволення, а ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 грудня 2024 року - без змін.

Рух апеляційної скарги

22. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 23 січня 2025 року залишила апеляційну скаргу на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 грудня 2024 року без руху, а ухвалою від 19 лютого 2025 року - відкрила апеляційне провадження. Ухвалою від 12 березня 2025 року призначила справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику учасників справи на 03 квітня 2025 року.

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

23. Велика Палата Верховного Суду, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги щодо порушення норм процесуального права судом першої інстанції, урахувавши доводи відповідача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, дійшла висновку про таке.

24. Відповідно до частини першої статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

25. Згідно із частиною п`ятою цієї ж статті КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

26. Пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

27. Таким чином, залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п`ятою статті 205, пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов:

а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання;

б) ненадходження заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;

в) неявка позивача в судове (підготовче) засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки;

г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача;

ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

28. Відповідно до частини третьої статті 124 КАС України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється:

1) за наявності в особи електронного кабінету - шляхом надсилання повістки до її електронного кабінету;

2) за відсутності в особи електронного кабінету - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

29. Як унормовано статтею 129 КАС України, за письмовою заявою учасника судового процесу, який не має електронного кабінету, текст повістки надсилається йому судом електронною поштою, факсимільним повідомленням, телефонограмою, текстовим повідомленням з використанням мобільного зв`язку на відповідну адресу електронної пошти, номер факсу, телефаксу, телефону, зазначені у відповідній письмовій заяві (частина перша).

30. Приписи статті 131 КАС України встановлюють обов`язок повідомити про зміну адреси та причини неприбуття в судове засідання.

31. Учасники судового процесу зобов`язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає (частина перша).

32. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд (частина друга).

33. Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі зміни адреси електронної пошти, номера факсу, телефаксу, телефону, які учасник судового процесу повідомив суду (частина третя).

34. Згідно із частиною першою статті 126 КАС України у разі відсутності в адресата електронного кабінету повістка вручається під розписку. Повістка може бути вручена безпосередньо в суді. Суд може за згодою учасника справи видати йому повістку для вручення іншій особі, яка викликається до суду.

35. Частина одинадцята цієї статті передбачає, що розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

36. Часом вручення повістки відповідно до статті 127 КАС України вважається, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 3 частини першої).

37. Суд першої інстанції, залишаючи без розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 на підставі пункту 4 частини першої статті 240 КАС України, виходив із того, що позивачка неодноразово без поважних причин не з`являлася в судові засідання, зокрема 13 листопада та (повторно) 17 грудня 2024 року.

38. Велика Палата Верховного Суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

39. Як установив суд першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, упозовній заяві ОСОБА_1 зазначила дві адреси:

- адреса робочого місця: АДРЕСА_1 ;

- адреса постійної реєстрації: АДРЕСА_2 .

40. При цьому в позовній заяві позивачка також зазначила про відсутність у неї засобів зв`язку та електронного кабінету. Письмова заява позивачки із зазначенням відповідної адреси електронної пошти, номера факсу, телефаксу, телефону, на які можна було б здійснити направлення судового виклику, до суду не надходила. Письмової заяви з повідомленням про зміну адреси проживання чи перебування ОСОБА_1 до суду не направляла.

41. Як видно з матеріалів справи, ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 05 червня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 31 липня 2024 року.

42. Засобами поштового зв`язку рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення суд першої інстанції направив позивачці на вказані у позовній заяві адреси супровідними листами від 06 червня 2024 року копії ухвал від 04 червня 2024 року про відмову в забезпеченні позову, від 05 червня 2024 року про відкриття провадження та повістки про виклик у судове засідання на 31 липня 2024 року (т. 1, а. с. 71).

43. 17 червня 2024 року до суду повернувся конверт (поштовий ідентифікатор 0600270597820), у якому суд направляв копії ухвал та повістку про виклик у судове засідання на 31 липня 2024 року на адресу позивачки, зазначену нею у позові як адресу постійної реєстрації ( АДРЕСА_2 ), у довідці Укрпошти про причини повернення / досилання проставлена відмітка «За закінченням терміну зберігання» і дата «14.06.24» (т. 1, а. с. 72).

44. 26 червня 2024 року до суду повернуто конверт (поштовий ідентифікатор 0600272592273), у якому суд направляв копії ухвал та повістку про виклик у судове засідання на 31 липня 2024 року на адресу позивачки, зазначену нею у позові як адресу робочого місця ( АДРЕСА_3 ), у довідці Укрпошти про причини повернення / досилання проставлена відмітка «Адресат відсутній» і дата «22.06.24» (т. 1, а. с. 80).

45. Додатково суд першої інстанції копії ухвал та повістку про виклик у судове засідання на 31 липня 2024 року, адресовану ОСОБА_1 , направив на електронну адресуІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1, а. с. 70а).

46. У судове засідання 31 липня 2024 року позивачка (її представник) не з`явилася, про причини неявки не повідомила, клопотань про розгляд справи за її відсутності чи відкладення розгляду справи з наведенням поважних причин для такого відкладення не заявляла.

47. Наступне судове засідання призначено на 16 жовтня 2024 року.

48. Засобами поштового зв`язку рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення суд першої інстанції направив позивачці на вказані у позовній заяві адреси супровідними листами від 01 серпня 2024 року копії ухвал від 31 липня 2024 року про відмову в задоволенні заяви судді про самовідвід, про відмову позивачці у забезпеченні позову та повістки про виклик у судове засідання на 16 жовтня 2024 року (т. 2, а. с. 83).

49. 19 серпня 2024 року до суду повернуто конверт (поштовий ідентифікатор 0600280549140), у якому суд направляв копії ухвал та повістку про виклик у судове засідання на 16 жовтня 2024 року на адресу позивачки, зазначену нею у позові як адресу робочого місця ( АДРЕСА_3 ), у довідці Укрпошти про причини повернення / досилання проставлена відмітка «Адресат відсутній за вказаною адресою» і дата «10.08.24» (т. 2, а. с. 84).

50. 27 серпня 2024 року до суду повернуто конверт (поштовий ідентифікатор 0600280549166), у якому суд направляв копії ухвал та повістку про виклик у судове засідання на 16 жовтня 2024 року на адресу позивачки, зазначену нею у позові як адресу постійної реєстрації ( АДРЕСА_2 ), у довідці Укрпошти про причини повернення / досилання проставлена відмітка «За закінченням терміну зберігання» і дата «11.08.24» (т. 2, а. с. 93).

51. Додатково суд першої інстанції копії ухвал та повістку про виклик у судове засідання на 16 жовтня 2024 року, адресовану ОСОБА_1 , направив на електронну адресуІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 2, а. с. 83а).

52. У судове засідання 16 жовтня 2024 року позивачка (її представник) не з`явилася. На адресу електронної пошти суду надійшла заява з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2 , не підписана кваліфікованим цифровим підписом (далі - КЕП), в якій указано, що ОСОБА_1 просить відкласти розгляд справи у зв`язку з неможливістю прибути до м. Київ з смт. Білозерка.

53. Клопотань про розгляд справи за відсутності позивачки до суду не надходило.

54. Чергове судове засідання призначено на 13 листопада 2024 року.

55. Засобами поштового зв`язку рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення суд першої інстанції направив позивачці на вказані у позовній заяві адреси повістки від 16 жовтня 2024 року про виклик у судове засідання на 13 листопада 2024 року (т. 2, а. с. 127).

56. 25 жовтня 2024 року до суду повернуто конверт (поштовий ідентифікатор 0600298156277), у якому суд направляв повістку про виклик у судове засідання на адресу позивачки, зазначену нею у позові як адресу робочого місця ( АДРЕСА_3 ), у довідці Укрпошти про причини повернення / досилання проставлена відмітка «Адресат відсутній за зазначеною адресою» і дата «22.10.24» (т. 2, а. с. 144).

57. 29 жовтня 2024 року до суду повернуто конверт (поштовий ідентифікатор 0600298156293), у якому суд направляв повістку про виклик у судове засідання на адресу позивачки, зазначену нею у позові як адресу постійної реєстрації ( АДРЕСА_2 ), у довідці Укрпошти про причини повернення / досилання проставлена відмітка «За закінченням терміну зберігання» і дата «24.10.24» (т. 2, а. с. 146).

58. Додатково суд першої інстанції направив повістку, адресовану ОСОБА_1 , на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 2, а. с. 128) та розмістив на сайті «Судова влада України» інформацію до відома ОСОБА_1 про те, що Верховний Суд викликає її повісткою від 16 жовтня 2024 року для участі в судовому засіданні з розгляду адміністративної справи № 990/197/24 за її позовом до ВРП на 13 листопада 2024 року об 10:40 год (т. 2, а. с. 129).

59. Крім того, суд першої інстанції урахував, що за інформацією, розміщеною на сайті ВРП (https://www.hcj.gov.ua), Білозерський районний суд Херсонської області наразі не здійснює правосуддя, а територіальна підсудність судових справ, що розглядалися цим судом, змінена відповідним рішенням ВРП шляхом її передачі Херсонському міському суду Херсонської області.

60. З огляду на зазначення позивачем у позовній заяві таких відомостей: адреса робочого місця - АДРЕСА_1 та неодноразове повідомлення у додаткових документах місця роботи - Білозерський районний суд Херсонської області, враховуючи інформацію, розміщену на сайті ВРП, суд першої інстанції засобами поштового зв`язку рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення направив позивачці на адресу Херсонського міського суду Херсонської області: вул. Володимира Приймаченка, 6/29, м. Херсон, Херсонський район, Херсонська область, поштовий індекс 73003 повістку від 17 жовтня 2024 року про виклик ОСОБА_1 у судове засідання на 13 листопада 2024 року (т. 2, а. с. 126).

61. Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повернуто на адресу суду з м. Херсона 31 жовтня 2024 року з відміткою «Дата вручення: 23.10.2024» (т. 2, а. с. 143).

62. Поряд із цим до суду надійшов лист Херсонського міського суду Херсонської області, у якому повідомляється, що 23 жовтня 2024 року на адресу міського суду надійшла повістка про виклик для участі у судовому засіданні позивачки ОСОБА_1 . Відповідно до рішення ВРП Херсонський міський суд Херсонської області здійснює лише розгляд справ Білозерського районного суду Херсонської області, дані про суддів та працівників апарату Білозерського районного суду міському суду невідомі, зокрема місце проживання (знаходження), засоби мобільного або іншого зв`язку ОСОБА_1 , у зв`язку із чим виконати зобов`язання щодо вручення повістки про її виклик суд не має можливості (т. 2, а. с. 149).

63. У судове засідання 13 листопада 2024 року позивачка (або її представник) не з`явилася, про причини неявки не повідомила, клопотань про розгляд справи за її відсутності чи відкладення розгляду справи з наведенням поважних причин для такого відкладення не заявляла.

64. Наступне судове засідання призначено на 17 грудня 2024 року.

65. Засобами поштового зв`язку рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення супровідним листом від 21 листопада 2024 року суд першої інстанції направив ОСОБА_1 копію ухвали від 21 листопада 2024 року про призначення судового засідання та повістку від 21 листопада 2024 року про виклик у судове засідання на 17 грудня 2024 року на адресу, вказану нею у позовній заяві як адресу постійної реєстрації ( АДРЕСА_2 ) (т. 2, а. с. 199).

66. 09 грудня 2024 року до суду повернувся конверт (поштовий ідентифікатор 0610210198612), у якому суд направляв ухвалу від 21 листопада 2024 року та повістку про виклик у судове засідання на адресу позивачки, зазначену нею у позові як адресу постійної реєстрації ( АДРЕСА_2 ), у довідці Укрпошти про причини повернення / досилання проставлена відмітка «За закінченням терміну зберігання» і дата «02.12.24» (т. 2, а. с. 210).

67. Додатково суд першої інстанції направив копію ухвали від 21 листопада 2024 року та повістку, адресовану ОСОБА_1 , на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 2, а. с. 200).

68. У судове засідання 17 грудня 2024 року позивачка (її представник) не з`явилася, про причини неявки не повідомила, клопотань про розгляд справи за її відсутності чи відкладення розгляду справи з наведенням поважних причин для такого відкладення не заявляла. Поряд із цим у заяві про збільшення позовних вимог, що надійшла до суду 16 грудня 2024 року, позивачка зазначає про заперечення проти спрощеного позовного провадження чи письмового.

69. Представниця відповідача в режимі відеоконференції висловила позицію про неможливість розгляду справи без участі позивачки чи її представника, зауважила, що ОСОБА_1 не з`являється у судові засідання вдруге поспіль, що є підставою для залишення адміністративного позову без розгляду.

70. Суд першої інстанції також встановив, щоу позовній заяві позивачка окремо обумовила, що засоби зв`язку в неї відсутні, так само відсутній і електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд». Письмова заява позивачки із зазначенням відповідної адреси електронної пошти, номера факсу, телефаксу, телефону, на які можна було б здійснити направлення судового виклику, до суду не надходила. Письмової заяви з повідомленням про зміну адреси проживання чи перебування ОСОБА_1 до суду також не направляла.

71. Ураховуючи наведене, можна дійти висновку, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду вжив усіх можливих заходів з використанням передбачених нормами КАС України процесуальних засобів щодо належного повідомлення позивачки про час, місце та дату судового засідання.

72. З огляду на предмет та підстави позову ОСОБА_1 , заперечення відповідача проти задоволення позовних вимог, надходження від позивачки заяв про зміну предмета позову, збільшення розміру позовних вимог, залучення другого відповідача, витребування документів, необхідність встановлення обставин, які входять до предмета доказування у цій адміністративній справі, що вимагає отримання судом пояснень позивачки, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що неявка ОСОБА_1 в судове засідання перешкоджає розгляду справи.

73. Суд першої інстанції слушно зауважив, що, ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.

74. Слід також враховувати правову позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі «Пономарьов проти України», згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

75. Разом із тим, і це підтверджується матеріалами справи, позивачка не з`явилася в чотири судових засідання, від неї (її представника) повідомлення про зміну адреси місця проживання (перебування, знаходження), заяв про поважність причин, з яких вона не могла з`явитися в судові засідання, зокрема призначені на 13 листопада та 17 грудня 2024 року, клопотань про відкладення розгляду справи, так само, як і заяв про розгляд справи за її відсутності, до суду не надходило.

76. Отже, зважаючи на неприбуття позивачки в судове засідання повторно, неповідомлення про причини неприбуття до суду повторно, неподання заяви про розгляд справи за її відсутності та неможливість розгляду справи у зв`язку з її неявкою, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність передбачених частиною п`ятою статті 205, пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України умов, за яких позовна заява ОСОБА_1 підлягала залишенню без розгляду.

77. Доводи позивачки з посиланням на статтю 12 КАС України про те, що ця справа не може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, а має розглядатися за правилами загального позовного провадження, є безпідставними, оскільки відповідно до частини другої статті 266 КАС України адміністративні справи, зазначені у пунктах 1-3, 5 частини першої цієї статті, розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду не менше ніж з п`яти суддів. Справа, що розглядається (№ 990/197/24), є адміністративною справою щодо законності актів ВРП (пункт 3 частини першої статті 266 КАС України).

78. Відхиляє Велика Палата Верховного Суду й аргументи позивачки про те, що їй не було забезпечено участь у розгляді справи в режимі відеоконференції з огляду на таке.

79. Згідно з частиною десятою статті 44 КАС України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

80. 16 жовтня 2024 року (в день засідання) на офіційну електронну адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшов електронний документ від ОСОБА_1 у справі № 990/197/24. Зазначений документ, зокрема містить заяву з проханням провести судове засідання в режимі відеоконференції з найближчим судом до місця роботи судді ОСОБА_1 (Білозерський районний суд Херсонської області) у зв`язку з військовими діями (т. 2, а. с. 114-118).

81. Відповідальний працівник Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду склав довідку про те, що на зазначеному вище електронному документі відсутній КЕП (т. 2, а. с. 142).

82. Як видно з протоколу судового засідання № 3485981 від 16 жовтня 2024 року, суд вирішив, що, оскільки заява надіслана без електронного підпису і, можливо, вона буде надіслана у паперовій формі, необхідно дочекатися її надходження і розглянути. Розгляд справи відкладено на 13 листопада 2024 року та наголошено на дотриманні учасниками справи приписів частин другої, восьмої статті 195 КАС України щодо вимог до клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та обов`язкового зазначення суду, в якому необхідно забезпечити його проведення.

83. З матеріалів справи вбачається, що зазначена вище заява про розгляд справи в режимі відеоконференції в паперовому вигляді від ОСОБА_1 до суду не надходила.

84. Не бере до уваги Велика Палата Верховного Суду і доводи позивачки про те, що її не було повідомлено про судове засідання на 21 листопада 2024 року, оскільки 21 листопада 2024 року в порядку письмового провадження, після вирішення 18 листопада 2024 року питання про відвід судді Гімона М. М., колегія суддів ухвалила призначити наступне судове засідання на 17 грудня 2024 року (т. 2, а. с. 194, 195).

85. Необґрунтованими є також і доводи скарги про те, що суддя Гімон М. М. підлягає відводу, оскільки внаслідок відкритого щодо нього дисциплінарного провадження він не може бути незалежним, неупередженим та об`єктивним при розгляді цієї справи.

86. Так, ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 листопада 2024 року заявлений ОСОБА_1 відвід судді Гімону М. М. у цій справі визнаний необґрунтованим, а справа № 990/197/24 передана для вирішення питання заявленого відводу судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу в порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України (т. 2, а. с. 170-173). Ухвалою судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 листопада 2024 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Гімона М. М. від участі у розгляді справи № 990/197/24 відмовлено (т. 2, а. с. 189-192).

87. Аргументи позивачки про порушення, на її думку, процесуальних норм при розгляді відводу не свідчать про недотримання судом вимог статті 40 КАС України.

88. Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

89. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

90. Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

91. Оскільки суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, правильно застосував норми процесуального права, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 грудня 2024 року - без змін.

Керуючись статтями 308 311 312 316 321 322 325 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 грудня 2024 року у справі № 990/197/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. В. Кривенда

Судді: О. О. Банасько К. М. Пільков

О. Л. Булейко С. О. Погрібний

Ю. Л. Власов О. В. Ступак

М. І. Гриців І. В. Ткач

Ж. М. Єленіна В. Ю. Уркевич

Л. Ю. Кишакевич Є. А. Усенко

В. В. Король Н. В. Шевцова

М. В. Мазур