ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2016 року Справа № 925/1874/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:Удовиченка О.С.,суддів:Білошкап О.В., Поліщука В.Ю.розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства "Бізнес-Гранд"
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 27.04.2016
у справі№ 925/1874/13 господарського суду Черкаської області за заявою Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"доПриватного підприємства "Бізнес-Гранд"пробанкрутстворозпорядник майнаГусак Ю.М.в судовому засіданні взяли участь представники :
ПП "Бізнес -Гранд" - Школьна І.П., Юрченко Т.Л.;
ПАТ "Укрсоцбанк" - Кучерявий Д.В.
В С Т А Н О В И В :
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 12.12.2013 порушено провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "Бізнес-Гранд" (далі - ПП "Бізнес-Гранд").
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 29.08.2014 в попередньому засіданні затверджено реєстр кредиторів.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2014 ухвалу господарського суду Черкаської області від 29.08.2014 в частині визнання вимог ТОВ "Укрлідербуд" на суму 64512955,65 грн. скасовано, в цій частині прийнято нове рішення про визнання вимог ТОВ "Укрлідербуд" на суму 56694483,43 грн.; постановлено, що визнані кредиторські вимоги підлягають задоволенню в четверту чергу; в решті залишено ухвалу без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 03.02.2015 ухвалу господарського суду Черкаської області від 29.08.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2014 в частині визнання вимог ОСОБА_8, ТОВ "Стройсфера" скасовано, справу в частині розгляду заяв ОСОБА_8, ТОВ "Стройсфера" про визнання кредиторських вимог до ПП "Бізнес-Гранд" передано на новий розгляд до господарського суду Черкаської області.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 28.05.2015 визнано кредитором боржника та включено до реєстру вимог кредиторів вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Стройсфера" на суму 13933821,84 грн., які підлягають погашенню в четверту чергу, відмовлено повністю у визнанні вимог ОСОБА_8 на суму 1108751,09 грн., відмовлено повністю у визнанні вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Котнар" (далі - ТОВ "ТД "Котнар") на суму 1014662,16 грн.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.07.2015 ухвалу господарського суду Черкаської області від 28.05.2015 в частині кредиторських вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Стройсфера", ТОВ "ТД "Котнар" залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 08.10.2015 ухвалу господарського суду Черкаської області від 28.05.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.07.2015 скасовано в частині відмови у визнанні грошових вимог ТОВ "ТД "Котнар" на суму 1014662,16 грн. та направлено справу на новий розгляд в цій частині до господарського суду Черкаської області.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 10.03.2016 (суддя Боровик С.С.) визнано кредитором боржника та включено до реєстру вимог кредиторів вимоги ТОВ "ТД "Котнар" на суму 1014662,16 грн., які підлягають погашенню в шосту чергу.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2016 (колегія суддів: Гарник Л.Л., Андрієнко В.В., Остапенко О.М.) ухвалу господарського суду Черкаської області від 10.03.2016 залишено без змін.
ПП "Бізнес-Гранд" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2016, справу передати на новий розгляд.
В обґрунтування касаційної скарги ПП "Бізнес-Гранд" посилається на порушення судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної постанови норм процесуального права, зокрема:ст.ст.43, 101, 105 ГПК України. Заявником зазначено, що суд апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скарги недостатньо повно встановив обставини, не дослідив наявні в матеріалах справи розбіжності, встановив факти, які не відповідають обставинам справи та містять розбіжності поміж собою; встановленим фактам дав невірну оцінку.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга ПП "Бізнес-Гранд" не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон) конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ч.2 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.
Таким чином, якщо господарський суд дійде висновку, що вимоги кредитора обґрунтовані та підтверджені відповідними документами, такі вимоги визнаються судом; в іншому випадку у задоволенні таких вимог суд відмовляє повністю або частково. Господарський суд не зв'язаний висновками боржника і розпорядника майна за результатами розгляду кредиторських вимог та повинен перевіряти законність та обґрунтованість заявлених до боржника вимоги в повному обсязі.
З матеріалів справи вбачається, що 30.09.2014 до господарського суду з кредиторськими вимогами на суму 1014662,16 грн. до боржника звернулося ТОВ "ТД "Котнар" (т.8 а.с. 82-119) .
В обґрунтування своїх вимог кредитор посилався на договір застави майнових прав №730/024-О1К/1 (далі - договір застави), укладений 23.05.2008 між ПАТ "Укрсоцбанк" та ТОВ "ТД "Котнар". За цим договором ТОВ "ТД "Котнар" в якості забезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту за овердрафтом №730/024-О1К/1 від 23.05.2008, укладеним між банком та ТОВ "ТД "Котнар", передав у заставу майнові права вимоги оплати вартості товару в загальній сумі 9 120 800,00 грн., в тому числі право вимоги до ПП "Бізнес - Гранд".
На підтвердження грошових вимог до ПП "Бізнес-Гранд" ТОВ ТД "Котнар" надало договір кредиту за овердрафтом №730/024-01К з додатковими договорами про внесення змін до нього; договір застави майнових прав №730/024-01К від 23.08.2014 з додатковими договорами про внесення змін, в тому числі додатки №1, 2, 3 про внесення змін до договору застави майнових прав №730/024-01К від 23.08.2014, в якому міститься перелік дебіторів ТОВ "ТД "Котнар", майнові права на заборгованість по яких є предметом застави по договору №730/024-01К від 23.08.2014; претензію-вимогу до ПП "Бізнес Гранд" від 30.09.2013; лист-відповідь боржника від 04.10.2013; договір відступлення права вимоги від 07.04.2010, укладений між ТОВ ТД "Котнар" та ТОВ ТД "Котнар Плюс"; рішення господарських судів у справі №918/419/14 за позовом ПАТ "Укрсоцбанк" до ТОВ ТД "Котнар" та ТОВ ТД "Котнар Плюс" про визнання недійсним договору відступлення права вимоги.
Суд першої інстанції, визнаючи кредиторські вимоги ТОВ ТД "Котнар", встановив, що між кредитором ТОВ ТД "Котнар" та боржником ПП "Бізнес-Гранд" існували договірні відносини, що підтверджується наданими заявником документами. Факт погашення ПП "Бізнес-Гранд" заборгованості в сумі 1014662,16 грн. перед ТОВ "ТД "Котнар" не підтверджується, кредиторів, які могли погасити заборгованість не виявлено.
Суд апеляційної інстанції встановив, що між ТОВ ТД "Котнар" та ТОВ ТД "Котнар Плюс" укладено 07.04.2010 договір відступлення права вимоги, відповідно до якого ТОВ "ТД "Котнар" відступило ТОВ ТД "Котнар Плюс" право вимоги сплати грошових коштів за отриманий товар в сумі 1014662,16 грн. від ПП "Бізнес-Гранд". ТОВ "ТД "Котнар" листом від 08.06.2010 №77 повідомило ПП "Бізнес-Гранд" про відступлення права вимоги ТОВ ТД "Котнар Плюс" за зазначеним договором. ПП "Бізнес-Гранд" перерахувало на користь ТОВ ТД "Котнар Плюс" грошові кошти на загальну суму 1014662,16 грн. за призначенням: за товар згідно договору відступлення права вимоги від 07.04.2010. Внаслідок чого, 01.10.2012 ТОВ ТД "Котнар Плюс" та ПП "Бізнес-Гранд" складено акт звіряння взаємних розрахунків станом на 01.10.2012.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 16.06.2014 у справі №918/419/14, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.08.2014, визнано недійсним з моменту укладення договір уступки права вимоги від 07.04.2010, укладений між ТОВ "ТД "Котнар" та ТОВ ТД "Котнар Плюс". Рішення мотивовано тим, що оскільки право вимоги грошових коштів з ПП "Бізнес-Гранд" перебуває у заставі ПАТ "Укрсоцбанк", ТОВ "ТД "Котнар" не мав права укладати договір відступлення права вимоги без згоди ПАТ "Укрсоцбанк".
Враховуючи встановлені обставини, суд апеляційної інстанції, посилаючись на ст.ст.629, 525, 526 ЦК України, дійшов висновку про обґрунтованість вимог заявника до ПП "Бізнес-Гранд", оскільки виконання зобов'язань ПП "Бізнес-Гранд" перед ТОВ "ТД "Котнар" не відбулося, а договір відступлення права вимоги від 07.04.2010 визнано недійсним з моменту укладення.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що заявлені ТОВ "ТД "Котнар" вимоги до ПП "Бізнес-Гранд" правомірно визнані судами та включені до реєстру вимог кредиторів боржника у відповідності до вимог ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Згідно з ч.1 ст.236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Як встановлено судами попередніх інстанцій між ТОВ ТД "Котнар" та ТОВ ТД "Котнар Плюс" укладено 07.04.2010 договір відступлення права вимоги, відповідно до якого ТОВ "ТД "Котнар" відступило ТОВ ТД "Котнар Плюс" право вимоги сплати грошових коштів за отриманий товар в сумі 1014662,16 грн. від ПП "Бізнес-Гранд". ПП "Бізнес-Гранд" перерахувало на користь ТОВ ТД "Котнар Плюс" грошові кошти на загальну суму 1014662,16 грн. В подальшому рішенням господарського суду Рівненської області від 16.06.2014 у справі №918/419/14, яке набрало законної сили, визнано недійсним з моменту укладення зазначений договір відступлення права вимоги.
Таким чином, в даному випадку рішення господарського суду стало підставою для застосування наслідків недійсності правочину, передбачених ч.1 ст.216 ЦК України. Відтак, з моменту набрання рішенням господарського суду законної сили у ТОВ ТД "Котнар" відновилось право вимоги грошових коштів до ПП "Бізнес-Гранд", а у ПП "Бізнес-Гранд" виникло право вимагати від ТОВ ТД "Котнар Плюс" повернути все, що було одержано на виконання цього правочину.
Таким чином, ТОВ ТД "Котнар" відповідно до вимог ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є кредитором ПП "Бізнес-Гранд".
Згідно ч.2, 3 ст.216 ЦК України якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.
Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.
Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, відповідно до ч.1 ст.22 ЦК України має право на їх відшкодування.
Враховуючи приписи ст.ст.22, 216 ЦК України, ПП "Бізнес-Гранд" має право на захист своїх прав шляхом звернення до винної сторони з позовом про відшкодування збитків у зв'язку із вчиненням недійсного правочину.
З матеріалів справи не вбачається, що ПП "Бізнес-Гранд" реалізовувало своє право на захист у спосіб, передбачений ч.ч.2, 3 ст.216 ЦК України.
Згідно ч.1 ст.517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.(ч.2 ст.517 ЦК України).
Оскільки саме на боржника покладається ризик виконання зобов'язання неналежному кредитору, то саме ч. 2 ст.517 ЦК України надає йому право не виконувати свій обов'язок новому кредитору до надання йому доказів наявності у нового кредитора відповідних прав. Втім, ПП "Бізнес Гранд" не скористалося своїм правом, передбаченим ч.2 ст.517 ЦК України, оскільки з матеріалів справи вбачається, що ПП "Бізнес-Гранд" виконав зобов'язання на користь ТД "Котнар Плюс" на підставі повідомлення про відступлення права вимоги від 08.06.2010, до якого додавалася лише копія договору відступлення права вимоги від 07.04.2010.
За таких обставин, враховуючи вимоги чинного законодавства суди дійшли висновку про наявність грошових вимог ТОВ "ТД "Котнар" до боржника.
Доводи заявника касаційної скарги про те, що кредитором ТОВ "ТД "Котнар" не було надано належних доказів обґрунтованості вимог до боржника, колегією суддів не приймається до уваги, оскільки в силу приписів ч.1, 2 ст.1117 ГПК України суд касаційної інстанції виходить із обставин, встановлених у справі господарськими судами першої та апеляційної інстанцій і не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до ч.1 ст.11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Враховуючи вищезазначене, оскаржувана постанова Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2016 є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Приватного підприємства "Бізнес-Гранд" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2016 у справі 925/1874/13 залишити без змін.
Головуючий О.С. Удовиченко
Судді О.В. Білошкап
В.Ю. Поліщук