ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2016 року Справа № 910/25536/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Вовка І.В. (головуючого, доповідача), Львова Б.Ю., Селіваненка В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу державного підприємства "Науково-дослідний виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2016 року у справі № 910/25536/15 за позовом державного підприємства "Науково-дослідний виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" до товариства з обмеженою відповідальністю "Арктика Адвертайзинг" та комунального підприємства "Київблагоустрій" про стягнення збитків та зобов'язання повернути майно,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2015 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідачів про солідарне стягнення збитків у сумі 404 928,90 грн. у вигляді прямої матеріальної шкоди та упущеної вигоди, завданих неправомірним демонтажем тимчасових споруд, та зобов'язання повернути торговий павільйон з обладнанням шляхом встановлення його біля зупинки тролейбуса № 26 "Вулиця Порика" по проспекту Правди в Подільському районі міста Києва і торговий павільйон шляхом встановлення його в місті Києві по вул. Гречка, 20-д.

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.03.2016 року (суддя Прокопенко Л.В.) в позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2016 року (судді: Баранець О.М., Ропій Л.М., Сітайло Л.Г.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі позивач вважає, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними рішення скасувати, та позов задовольнити.

Відзиви на касаційну скаргу від інших сторін до суду не надходили.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що на балансі ДП "Агрокомбінат "Пуща Водиця" перебувають павільйон торговий з обладнанням, який був розміщений біля зупинки тролейбуса № 26 "Вулиця Порика" по проспекту Правди, що в Подільському районі м. Києва (торговий павільйон №1), та павільйон торговий, що був розміщений в м. Києві по вул. Гречка, 20 (торговий павільйон № 2) на земельній ділянці, яка належить позивачу на праві постійного користування відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії І-КВ № 003918, виданого Київською міською державною адміністрацією 15.07.1998 року.

15.10.2014 року та 27.10.2014 року Головним управлінням контролю за благоустроєм міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було видано приписи №1407926, №1412378, в яких запропоновано власнику тимчасових споруд усунути виявлені порушення Правил благоустрою м. Києва шляхом надання документації на тимчасові споруди, а в разі не надання такої документації протягом 7 (семи) робочих днів демонтувати тимчасові споруди власними силами.

У зв'язку з невиконанням приписів № 1407926, № 1412378 на підставі доручення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 157/05-15 за замовленням КП "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), посадовими особами ТОВ "Арктика Адвертайзинг" було проведено демонтаж павільйонів по вул. Гречка, 20 та проспекту Правди (біля зупинки тролейбуса №26) у м. Києві, про що складено акти демонтажу № 165-А, № 156-А.

29.05.2015 року близько 3 години ночі під час огляду території ДП "Агрокомбінат "Пуща-Водиця" біля зупинки тролейбуса № 26 "Вулиця Порика" по проспекту Правди, що в Подільському районі м. Києва, оперативно-черговою службою охорони було виявлено відсутність торгового павільйону № 1 із обладнанням.

Згідно з Довідкою позивача від 29.05.2015 року № 550 в торговому павільйоні знаходився холодильник, два калькулятори, тепловентилятор, касовий апарат ЕККА, ваги циферблатні, гирі, а також харчова продукція, що швидко псується на загальну суму 14 428,90 грн.

29.05.2015 року о 06 годині від служби охорони позивача на адресу адміністрації позивача надійшла інформація, що біля кіоску, розташованого поруч з "СТО. Мийка. Автомагазин" за адресою: м. Київ, вул. Маршала Гречка, 20-д відбувся демонтаж торгового павільйону № 2.

05.06.2015 року позивач звернувся до КП "Київблагоустрій" з вимогою за власний рахунок повернути ДП "Агрокомбінат "Пуща-Водиця" торгові павільйони та відшкодувати збитки від вартості зіпсованої харчової продукції на загальну суму 14 428,90 грн., яка знаходилася в неправомірно демонтованому торговому павільйоні № 1.

КП "Київблагоустрій" листом від 26.06.2015 року № 043-774 з посиланням на власні приписи № 1407916, № 1412378 повідомило, що тимчасові споруди були демонтовані на підставі доручення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища товариством з обмеженою відповідальністю "Арктика Адвертайзинг", а також зазначив, що відповідно до ті. 13.3.5 Правил благоустрою міста Києва демонтовані тимчасові споруди повертаються власнику на підставі акта приймання-передачі після відновлення благоустрою на місці їх самовільного розміщення та відшкодування витрат з їх демонтажу, перевезення, розвантаження та зберігання в установленому порядку.

Позивач звернувся в черговий раз до КП "Київблагоустрій" з вимогою від 27.07.2015 року № 880, в якій просив за власний рахунок повернути ДП "Агрокомбінат "Пуща-Водиця" торгові павільйони та відшкодувати завдані збитки у розмірі вартості зіпсованої харчової продукції на загальну суму 14 428,90 грн., і упущену вигоду в розмірі 255 500 грн. Вимога з аналогічним змістом від 27.07.2015 року № 881 була направлена на адресу ТОВ "Арктика Адвертайзинг".

КП "Київблагоустрій" прохання ДП "Агрокомбінат "Пуща-Водиця" не задовольнило, ТОВ "Арктика-Адвертайзинг" відповіді ДП "Агрокомбінат "Пуща-Водиця" не надало.

Позивач вважає, що відповідачами завдано йому збитків на загальну суму 404 928,90 грн., з яких 14 428,90 грн. - вартість зіпсованої продукції (пряма матеріальна шкода) та 390 500 грн. - неотриманий дохід (упущена вигода).

Предметом даного судового розгляду є вимоги потерпілої особи до заподіювачів шкоди про солідарне стягнення збитків, завданих внаслідок неправомірних дій з демонтажу тимчасових споруд та зобов'язання повернути вказане майно на місце його попереднього знаходження.

Висновок судів обох інстанцій про відмову в позові обґрунтовано недоведеністю обставин дотримання позивачем вимог законодавства щодо розміщення та встановлення спірних торгівельних павільйонів, а також відсутністю в діях відповідачів всіх елементів складу правопорушення, необхідних для застосування відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 20 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.

Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов'язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.

Згідно з Положенням про Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу КМР (КМДА), затвердженого розпорядженням Київської міської ради від 27.01.2011 року № 94, зі змінами відповідно до розпорядження КМДА від 12.12.2012 року № 1205, (далі - Положення) до повноважень Департаменту належить, зокрема, здійснення контролю за станом благоустрою міста, а також контролю за дотриманням та здійсненням заходів, спрямованих на виконання Закону України "Про благоустрій населених пунктів" та Правил благоустрою м. Києва.

Підпунктом 5.101 Положення встановлено, що департамент відповідно до покладених на нього завдань здійснює у встановленому порядку демонтаж та очищення території міста від безхазяйного майна, самовільно розміщених тимчасових споруд та елементів благоустрою, рекламних носіїв, покинутих будівельних матеріалів і конструкцій, транспортних засобів тощо.

В силу п. 13.3.1 Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 року № 1051/1051 "Про Правила благоустрою міста Києва" (далі - Правила), в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі виявлення самовільно встановлених малих архітектурних форм, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив'язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вноситься припис його власнику (особі, яка здійснила встановлення) з вимогою усунення порушень шляхом демонтажу об'єкта протягом семи робочих днів, крім тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, відсутніх в матеріалах єдиної цифрової топографічної основи території міста Києва, на демонтаж яких надається один робочий день. Власник (особа, яка здійснила встановлення) проводить демонтаж з обов'язковим відновленням благоустрою території.

В пункті 13.3.2 зазначених Правил визначено, якщо власники (особи, які здійснили встановлення) об'єктів, зазначених у пункті 13.3.1 цих Правил, ухиляються від демонтажу в строки, визначені в приписі Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), демонтаж, перевезення, зберігання таких об'єктів здійснюється Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та районними в місті Києві державними адміністраціями на підставі рішень, зазначених в пункті 13.3.3 цих Правил, за кошти міського бюджету або з інших джерел, не заборонених законодавством, з подальшим відшкодуванням усіх витрат власником (особою, яка здійснила встановлення) тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, майданчика для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства або малої архітектурної форми, винним у порушенні благоустрою.

За умовами п. 13.3.3. Правил рішення про демонтаж самовільно встановлених малих архітектурних форм, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив'язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, приймається Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за поданням районних в місті Києві державних адміністрацій.

Відповідно до п. 19.2.1. Правил уповноважені працівники Головного управління контролю за благоустроєм (Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища) мають право залучати спеціалістів структурних підрозділів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), комунальних підприємств, установ та організацій, об'єднань громадян (за погодженням з їхніми керівниками) для розгляду питань у сфері благоустрою території міста, вносити приписи з вимогою усунення порушень Закону України "Про благоустрій населених пунктів" і цих Правил, складати протоколи про адміністративні правопорушення за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Таким чином, у разі виявлення самовільно встановленого елементу благоустрою, уповноваженим інспектором вноситься припис його власнику (особі, що здійснила встановлення) з вимогою надати проектно-дозвільну документацію (ПДД) на її розміщення.

Після невиконання вимог припису власником (особою, що здійснила встановлення) самовільно встановленої тимчасової споруди Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) приймається рішення про демонтаж з метою відновлення благоустрою території.

Однак, суди попередніх інстанцій розглядаючи позовні вимоги про стягнення збитків, завданих неправомірним демонтажем тимчасових споруд, та зобов'язання повернути зазначене майно, не залучили до участі у справі структурний підрозділ виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), який забезпечує організацію благоустрою населеного пункту - Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (КМДА).

В той же час, дійшовши висновку про відсутність у позивача правових підстав розміщення та використання спірних тимчасових споруд та не виконання ним вимог приписів щодо усунення порушень шляхом демонтажу об'єктів, суди обох інстанцій не дослідили обставин дотримання порядку та процедури демонтажу спірних тимчасових споруд, зокрема, не долучили до матеріалів справи рішення Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про демонтаж тимчасових споруд.

Разом з тим, попередні судові інстанції дійшли висновку про те, що акти демонтажу від 29.05.2005 року № 165-А, № 156-А не відповідають вимогам п.п. 13.3.4 та 13.3.5 Правил, однак не навели правового обгрунтування такому висновку. Більш того, такий висновок суперечить загальному висновку судів про відмову в позові.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Частинами 1 і 2 статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з ч. 1 ст. 623 ЦК України, яка кореспондується з ч. 1 ст. 224 ГК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Положеннями ст. 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Однак, суди попередніх інстанцій не звернули увагу, що сферою застосування ст. ст. 224, 225 ГК України, як і ст. 623 ЦК України, є правовідносини відшкодування збитків внаслідок порушенням господарського зобов'язання, а ст.ст. 1166, 1173, 1174 ЦК України регулюють правовідносини щодо відшкодування шкоди (деліктне зобов'язання), та достеменно не з'ясували правових підстав позову і не встановили правової природи заявленої до стягнення суми та не з'ясували правової природи спірних правовідносин, і не визначилися, які норми матеріального права підлягають застосуванню до таких відносин.

В той же час, судам слід було мати на увазі, що для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки. При цьому на відповідача покладається тягар доведення відсутності його вини у заподіянні шкоди.

Разом з тим, в окремих випадках встановлених законом, коли шкода завдана особі органами державної влади або органами місцевого самоврядування чи їх посадовими і службовими особами, така шкода відшкодовується незалежно від вини цих органів або їх посадових чи службових осіб.

Отже, висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову в порушення вимог ст. 43 ГПК України не грунтуються на матеріалах справи та вимогах закону, є передчасними й зробленими без дослідження всіх фактичних обставин справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

За таких обставин, оскаржені судові рішення не можна визнати законними й обґрунтованими, і тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене і вирішити спір з дотриманням вимог закону.

З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу державного підприємства "Науково-дослідний виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2016 року та рішення господарського суду міста Києва від 30.03.2016 року скасувати, і справу № 910/25536/15 передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

Головуючий суддя І.Вовк

Судді Б.Львов

В.Селіваненко