ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2016 року Справа № 905/1659/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіСибіги О.М.,суддівБожок В.С., Мачульського Г.М.розглянувши матеріали касаційної скаргиДонецької Торгово-промислової палати, м. Краматорськ, Донецька обл.на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 15.06.2016 рокуу справі господарського суду Донецької областіза позовомКомунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", м. Маріуполь, Донецька обл.до Донецької Торгово-промислової палати, м. Краматорськ, Донецька обл.провизнання незаконними дій Донецької Торгово-промислової палати

за участю представників

позивача: не з'явився,

відповідача: не з'явився

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" (далі за текстом - КП "Компанія "Вода Донбасу") звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Донецької Торгово-промислової палати про захист порушеного охоронюваного законом інтересу позивача на отримання для Тельманівського ВУВКГ КП "Компанія "Вода Донбасу" сертифікату про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб'єктів господарювання/фізичних осіб за додатковими зобов'язаннями для продовження граничних строків для подання податкової декларації з рентної плати за спеціальне використання води за 2 квартал 2015 року у порядку ст. 102 Податкового кодексу України шляхом визнання незаконними дій Донецької Торгово-промислової палати у відмові задоволення заяви від 03/53 від 19.01.2016 року.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 11.05.2016 року у прийнятті позовної заяви відмовлено на підставі ст. 12, п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України.

Ухвалу місцевого господарського суду мотивовано тим, що Донецька Торгово-промислова палата у правовідносинах, що виникли, є суб'єктом, який здійснює владні управлінські функції по засвідченню форс-мажорних обставин, а такі спори не підвідомчі господарським судам та відносяться до адміністративної юрисдикції.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.06.2016 року ухвалу господарського суду Донецької області від 11.05.2016 року було скасовано, матеріали справи передано на розгляд до господарського суду Донецької області та присуджено до стягнення з Донецької Торгово-промислової палати на користь КП "Компанія "Вода Донбасу" судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 378 грн.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції в частині розподілу судового збору, Донецька Торгово-промислова палата звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.06.2016 року в частині призначення стягнення судового збору з Донецької Торгово-промислової палати.

КП "Компанія "Вода Донбасу" відзиву на касаційну скаргу подано не було.

Сторін згідно з приписами ст. 1114 ГПК України було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак вони не скористались передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, ч. 3 ст. 49 ГПК України передбачено, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Згідно з ч. 7 зазначеної статті ГПК України якщо суд апеляційної або касаційної інстанції чи Верховний Суд України, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Крім того, в ст. 105 ГПК України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги апеляційний господарський суд приймає постанову, в якій, зокрема, має бути зазначений новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

З огляду на вищезазначені приписи процесуального закону, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що апеляційний господарський суд, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції і направляючи справу на розгляд до місцевого господарського суду, правомірно здійснив розподіл судових витрат з покладенням судового збору на відповідача.

Посилання Донецької Торгово-промислової палати в своїй касаційній скарзі на порушення апеляційним господарським судом принципу розподілу судових витрат і помилкового присудження до стягнення з відповідача судового збору у розмірі 1378 грн. у зв'язку з тим, що судом було скасовано ухвалу суду першої інстанції, а не рішення, не приймаються судом касаційної інстанції до уваги, оскільки ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм процесуального права, адже судове рішення - це узагальнююча назва актів, що ухвалюються судом під час та за результатом розгляду справи, а ч. 1 ст. 45 ГПК України визначає види судових рішень залежно від змісту акта та інстанції, яка ухвалює цей акт.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку про відсутність підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового акту.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.06.2016 року у справі № 905/1659/16 - залишити без змін.

Головуючий суддяО.М. Сибіга СуддіВ.С. Божок Г.М. Мачульський