ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2017 року Справа № 911/107/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Шевчук С.Р., (доповідач), Владимиренко С.В., Демидової А.М. розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонпродукт-Україна"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 11.11.2016 рокуу справі№911/107/16 Господарського суду Київської областіза позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"до Товариства з додатковою відповідальністю "Яготинське хлібоприймальне підприємство"за участю третіх осіб, яки не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача1) Приватного акціонерного товариства "Креатив"; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонпродукт-Україна"простягнення 123 771 979,48 доларів США та 576 828 782,87 грн.за зустрічним позовомТовариства з додатковою відповідальністю "Яготинське хлібоприймальне підприємство"доПублічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача1) Приватного акціонерного товариства "Креатив"; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонпродукт-Україна"провизнання поруки припиненою та визнання договорів недійснимита за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Formdray Limited (ФОРМДРАЙ ЛИМИТЕД)

до відповідачів:1) Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"; 2) Товариства з додатковою відповідальністю "Яготинське хлібоприймальне підприємство"провизнання договорів недійснимив судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача (за первісним позовом): Путієнко Є.В., дов. №010-01/2764 від 30.06.2016

- відповідача (за первісним позовом): не з'явилися

- третьої особи 1, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору (за первісним позовом): Жданов В.Г., дов.№ 218Д-10 від 03.11.2016

- третьої особи 2, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору (за первісним позовом): не з'явилися

- третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

У січні 2016 Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" звернулось до Господарського суду Київської області із позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Яготинське хлібоприймальне підприємство" про стягнення заборгованості за кредитними договорами від 21.08.2013 №151213К17, від 10.06.2014 №151214К12, від 19.09.2014 №151214К16/ЕЕР-17-ЕХІМ, укладеними в рамках Генеральної кредитної угоди від 17.11.2008 №151308N2, яка, з урахуванням заяв позивача про збільшення позовних вимог від 24.02.2016 №010-5/123 та від 12.08.2016 №010-5/1051, становить 123 771 979,48 доларів США та 576 828 782,87 гривень.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.01.2016 Приватне акціонерне товариство "Креатив" залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

У липні 2016 року Товариство з додатковою відповідальністю "Яготинське хлібоприймальне підприємство" звернулось до Господарського суду Київської області із зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Приватного акціонерного товариства "Креатив" про визнання поруки припиненою та визнання договорів недійсними. Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.07.2016 зустрічний позов прийнято до спільного розгляду із первісним позовом.

В подальшому, ухвалою Господарського суду Київської області від 03.08.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіонпродукт-Україна" залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

У березні 2016 року Formdray Limited (ФОРМДРАЙ ЛІМІТЕД) звернулось до Господарського суду Київської області із позовною заявою як третя особа із самостійними вимогами на предмет спору до Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк" та Товариства з додатковою відповідальністю "Яготинське хлібоприймальне підприємство" про визнання недійсними договору № 151213Р21-1 від 30.06.2015 про внесення змін до договору поруки № 151213Р21 від 21.08.2013 та договору № 151214Р22-1 від 30.06.2015 про внесення змін до договору поруки № 151214Р22 від 30.07.2014.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.09.2016 у справі №911/107/16 (суддя Колесник Р.М.) позовну заяву Formdray Limited (ФОРМДРАЙ ЛІМІТЕД) повернуто без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2016 (головуючий суддя Агрикова О.В., судді Чорногуз М.Г., Калатай Н.Ф.) прийнятою за результатами розгляду апеляційної скарги Formdray Limited (ФОРМДРАЙ ЛІМІТЕД) ухвалу Господарського суду Київської області від 14.09.2016 у справі № 911/107/16 скасовано, справу скеровано до Господарського суду Київської області для вирішення питання про прийняття позовної заяви третьої особи із самостійними вимогами до провадження.

Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіонпродукт-Україна" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2016, та залишивши ухвалу Господарського суду Київської області від 14.09.2016 без змін, направити справу до Господарського суду Київської області для подальшого розгляду по суті.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення та неправильне застосування апеляційним судом норм процесуального права, зокрема приписів статей 26, 63 Господарського процесуального кодексу України, наголошуючи на тому, що спільний розгляд позовної заяви Formdray Limited (ФОРМДРАЙ ЛІМІТЕД) із позовами Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (первісний позов) та Товариства з додатковою відповідальністю "Яготинське хлібоприймальне підприємство" (зустрічний позов) суттєво утруднить розгляд справи.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, предметом первісного позову є стягнення 123 771 979,48 дол. США та 576 828 782,87 гривень за кредитними договорами №151213К17 від 21.08.2013, №151214К12 від 10.06.2014 та №151214К16/ЕЕР-17-ЕXIM від 19.09.2014, укладеними в рамках Генеральної кредитної угоди №151308N2 від 17.11.2008.

Предметом зустрічного позову є визнання договорів поруки №151213Р21 від 21.08.2013, №151214Р22 від 30.06.2014 припиненими; визнання недійсними договору № 151213Р21-1 від 30.06.2015 про внесення змін до договору поруки № 151213Р21 від 21.08.2013 та договору № 151214Р22-1 від 30.06.2015 про внесення змін до договору поруки № 151214Р22 від 30.07.2014.

Компанія Формдрай Лімітед звернулася з позовними вимогами до Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк" та Товариства з додатковою відповідальністю "Яготинське хлібоприймальне підприємство" про визнання недійсним договору №151214Р22-1 від 30.06.2015 про внесення змін до договору поруки №151213Р22 від 21.08.2013 та договору №151214Р21-1 від 30.06.2015 про внесення змін до договору поруки №151213Р21 від 30.07.2014.

Місцевий господарський суд, повертаючи позовну заяву Компанії Формдрай Лімітед на підставі пункту 5 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України керувався висновками про те, що вимоги Компанії і вимоги Банку за первісним позовом не є тотожними, а щодо вимог за зустрічним позовом, то, хоча вимоги Компанії і ТДВ "Яготинське хлібоприймальне підприємство" і є тотожними, однак, спільний розгляд таких вимог суттєво утруднить розгляд спору по суті.

Натомість, апеляційний суд скасовуючи ухвалу місцевого суду, наголосив на відсутності обставин, які б утруднили спільних розгляд зустрічних позовних вимог ТДВ "Яготинське хлібоприймальне підприємство" та Компанії Формдрай Лімітед за встановлених ним обставин однорідності згаданих вимог.

Статтею 26 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін.

Позовна заява такої третьої особи має бути оформлена і подана згідно із загальними правилами подання позову (включаючи сплату судового збору, надіслання копії позову сторонам) та з урахуванням правил об'єднання позовних вимог.

У пункті 1.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що вступ у справу третьої особи, яка має самостійні вимоги на предмет спору, можливий тільки на підставі її позовної заяви, що повинна відповідати вимогам статей 54 - 57 Господарського процесуального кодексу України, а не за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду (стаття 26 Господарського процесуального кодексу України).

Питання про прийняття такої заяви, відмову в її прийнятті або про її повернення вирішується на загальних підставах згідно зі статтями 61 - 63 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, дійшовши висновку про те, що у відповідній заяві не зазначено обставин, на яких ґрунтується вимога третьої особи, та/або доказів, що підтверджують ці обставини, суд повертає заяву на підставі пункту 3 частини першої статті 63 названого Кодексу.

Якщо ж така третя особа звертається з позовом, вимоги за яким не є тотожними вимогам за первісним позовом (наприклад, про визнання недійсним договору, тоді як первісний позов стосується стягнення заборгованості за тим же договором), позов третьої особи може бути повернуто на підставі пункту 5 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України, оскільки третя особа може бути допущена до участі у справі лише тоді, коли її самостійна вимога стосується предмета спору між позивачем і відповідачем у справі.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи, якщо порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Згідно з частиною 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

У пункті 3.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 (з подальшими змінами і доповненнями) зазначено, якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, оскільки предметом первісного позову є стягнення за кредитними договорами, укладеними між Банком та ТДВ "Яготинське хлібоприймальне підприємство" в рамках Генеральної кредитної угоди №151308N2 від 17.11.2008, предметом зустрічного позову є вимога ТДВ "Яготинське хлібоприймальне підприємство" про недійсність змін, внесених до договорів поруки, укладених на виконання Генеральної кредитної угоди, а предметом позову Компанії Формдрай Лімітед є визнання недійсними договорів, якими внесено зміни до договорів поруки №151213Р22 від 21.08.2013 та №151213Р21 від 30.07.2014, укладеними в забезпечення виконання кредитних зобов'язань ТДВ "Яготинське хлібоприймальне підприємство" за Генеральною угодою, то колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду про те, що в даному випадку самостійна вимога Компанії Формдрай Лімітед стосується предмета спору між Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк" та Товариством з додатковою відповідальністю "Яготинське хлібоприймальне підприємство".

При цьому, оскільки вимоги Компанії Формдрай Лімітед та Товариства з додатковою відповідальністю "Яготинське хлібоприймальне підприємство" є тотожними, а місцевим судом не зазначено яким саме чином спільний розгляд позову Компанії Формдрай Лімітед та позовів, поданих Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк" та Товариством з додатковою відповідальністю "Яготинське хлібоприймальне підприємство" може бути утруднено, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про відсутність правових підстав для повернення позову Компанії Формдрай Лімітед на підставі пункту 5 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Доводи, наведені заявником у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтовані висновки апеляційного суду та фактично зводяться до переоцінки висновків апеляційного суду, викладених в оскаржуваній постанові.

Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що підстави для задоволення касаційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваної постанови, яка прийнята з дотриманням норм чинного законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонпродукт-Україна" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2016 у справі № 911/107/16 залишити без змін.

Головуючий суддя С.Р. Шевчук

С у д д я С.В. Владимиренко

С у д д я А.М. Демидова