Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2014 року Справа № 925/1887/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коваленка В.М. - головуючого (доповідач у справі), Запорощенка М.Д., Короткевича О.Є.,розглянувши касаційну скаргуфізичної особи ОСОБА_4, смт. Катеринопіль Черкаської областіна постанову та рішеннявід 17.04.2014 р. Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2014 р. господарського суду Черкаської областіу справі№ 925/1887/13 господарського суду Черкаської області

за позовомселянського (фермерського) господарства "Зевс", с. Вербовець Катеринопільського району Черкаської областідо 1. Відділу Державної виконавчої служби Катеринопільського районного управління юстиції, смт. Катеринопіль Черкаської області 2. приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція", м. Черкаситретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів фізична особа ОСОБА_4, смт. Катеринопіль Черкаської областіпровизнання недійсними результатів прилюдних торгівв судовому засіданні взяв участь представник:

СФГ "Зевс"Крупа Р.А., довір., ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Черкаської області від 23.01.2014 року (суддя - О.І. Кучеренко), що прийнято у справі № 925/1887/13, задоволено повністю позовні вимоги селянського (фермерського) господарства "Зевс" (далі-Позивач, Господарство) до Відділу Державної виконавчої служби Катеринопільського районного управління юстиції (далі-Відповідач 1, ВДВС), приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція"(далі-Відповідач 2, Підприємство) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - фізичної особи ОСОБА_4 (далі-Третя особа) про визнання недійсними результатів прилюдних торгів, які проведені 29.09.2011 року приватним підприємством "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" з реалізації арештованого нерухомого майна - комплексу нежитлових будівель та споруд, загальною площею 1037,60 м. кв.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, Відділ державної виконавчої служби Катеринопільського районного управління юстиції звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 23.01.2014 року.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2014 року (головуючий суддя - Гончаров С.А., судді: Авдеєв П.В., Куксов В.В.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення господарського суду Черкаської області від 23.01.2014 року-без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, фізична особа ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати як рішення господарського суду Черкаської області від 23.01.2014 року, так і постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2014 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами норм матеріального права, зокрема ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу, а також норм процесуального права.

Заслухавши пояснення представника Позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги та ухвалюючи рішення про визнання недійсними спірних торгів, місцевий суд встановив, що дії ВДВС з реалізації арештованого майна відповідають вимогам закону. Однак було встановлено порушення з боку організатора аукціону - Підприємства, стосовно публікації оголошення та повідомлення про спірні торги, а тому був обмежений доступ учасників на такі торги, що призвело до відсутності конкуренції на торгах та продажу майна при мінімальному збільшенні стартової ціни - всього на 559 грн. 00 коп.

Підтримуючи вказані висновки, апеляційний суд додав, що відсутні докази надсилання учасникам продажу - стягувачу і боржнику повідомлення про торги, а зміст інформаційного повідомлення щодо об'єкту продажу на торгах не містить всі передбачені законодавством відомості.

Однак, суд касаційної інстанції не погоджується із наведеними висновками судів, оскільки вони зроблені з неповним з'ясуванням обставин справи та неповнотою їх дослідження, у зв'язку із чим оскаржувані судові рішення були прийняті передчасно.

Як встановили суди попередніх інстанцій, спірні торги з продажу арештованого державним виконавцем майна Позивача проводились у виконавчому провадженні з виконання наказу господарського суду щодо стягнення з Позивача на користь установи банку заборгованості та інших передбачених законодавством нарахувань за кредитом, що були проведені ВДВС за укладеним з Підприємством договором з організації і проведення прилюдних торгів. Також було встановлено, що відповідні кредитні зобов'язання були забезпечені іпотекою майна Боржника, яке і було реалізовано на спірних торгах. Отже, такі торги та відповідна реалізація мала відбуватись з урахуванням приписів Закону України "Про іпотеку" та з особливостями реалізації у виконавчому провадженні майна, що було арештовано.

Так, нормами ст. 43 вказаного закону передбачено, що організатор прилюдних торгів не пізніше ніж за 15 днів до дня початку прилюдних торгів публікує за місцезнаходженням предмета іпотеки принаймні в двох місцевих друкованих засобах масової інформації повідомлення про проведення прилюдних торгів. У повідомленні зазначається інформація про день, час, місце проведення прилюдних торгів, опис предмета іпотеки, що підлягає продажу, місце, де можна отримати додаткову інформацію про умови проведення прилюдних торгів та іншу необхідну інформацію.

Організатор прилюдних торгів забезпечує будь-якій зацікавленій особі доступ до інформації про умови проведення прилюдних торгів та про предмет іпотеки, що підлягає продажу.

Не пізніше дня публікації повідомлення про проведення прилюдних торгів у засобах масової інформації організатор прилюдних торгів письмово сповіщає державного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день, час і місце проведення.

Крім цього, вимоги щодо письмового повідомлення організатором торгів державного виконавця, стягувача та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна, та розміщення інформації про нерухоме майно, що реалізується, на відповідному веб-сайті містять приписи п.п. 3, 5, 3.11 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 року № 68/5.

Саме на порушення цих вимог вказали суди попередніх інстанцій, вказавши на відсутність відповідних доказів у справі.

Між тим, суди, встановивши такі факти не вказали, чи перевірялась відповідна інформація, та не надали правової оцінки тому, чи здійснювались відповідні публікація та розміщення інформації на веб сайті.

При цьому касаційний суд зазначає, що з моменту зазначених публікації та розміщення інформації на веб-сайті така інформація стає загальновідомою.

Касаційний суд звертає увагу, що зокрема до апеляційної скарги була надана, засвідчена Міністерством юстиції України копія інформації про повідомлення про торги з реалізації належного Позивачу майна із інформацією про таке майно, його ціну, суми гарантійного внеску та дату публікації повідомлення -02.09.2011 року (а.с. 150). Однак, рішення було прийнято без врахування такого повідомлення та без надання у тому числі і йому правової оцінки, що призвело до неповноти дослідження обставин стосовно дотримання при проведенні спірних торгів наведених норм законодавства та до порушення норм ст. 47 ГПК України.

За таких обставин справи та виходячи з повноважень касаційного суду, передбачених нормами п. 3 ст. 1119 ГПК України, касаційний суд дійшов висновку про скасування оскаржуваних рішення місцевого суду та постанови апеляційного суду з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції, якому при новому розгляді справи слід усунути недоліки, визначені в даній постанові.

Дійшовши викладеного висновку касаційні вимоги про відмову в задоволенні позовних вимог задоволенню не підлягають.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст. 43 Закону України "Про іпотеку" та ст.ст. 47, 1115, 1116, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу фізичної особи ОСОБА_4 задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2014 р. та рішення господарського суду Черкаської області від 23.01.2014 р у справі № 925/1887/13 скасувати.

3. Справу передати на новий розгляд до господарського суду Черкаській області.

Головуючий В.М. Коваленко

Судді М.Д. Запорощенко

О.Є. Короткевич

Постанова виготовлена та підписана 31.07.2014 року.