Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2016 року Справа № 908/6020/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Вовка І.В. (головуючого, доповідача), Нєсвєтової Н.М., Черкащенка М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу комунального підприємства "Водоканал" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.01.2016 року у справі № 908/6020/14 за позовом комунального підприємства "Водоканал" до товариства з обмеженою відповідальністю "ТФС ГмБХ" про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2014 року позивач звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 36 880,45 грн., нарахованої за безоблікове водокористування у зв'язку з експлуатацією засобу обліку після закінчення строку держповірки, що є порушенням п. 5.14 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (далі - Правила № 190), затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року № 190, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 року за № 936/15627.

Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 17.11.2015 року (судді: Гончаренко С.А., Алейникова Т.Г., Смірнов О.Г.) в позові відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.01.2016 року (судді: Попков Д.О., Радіонова О.О., Татенко В.М.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі позивач вважає, що судами попередніх інстанцій порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними рішення скасувати, та позов задовольнити.

Відзив на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходив.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, що 01.10.2006 року між КП "Водоканал" (Водоканал) та ТОВ "ТФС ГмбХ" (абонент) укладено договір № 2872 про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації, відповідно до умов якого позивач забезпечує подачу питної води відповідачу на господарсько-питні, побутові та технічні потреби, а також приймання стічних вод по майданчикам: вул. Шевченко,28/А/Вузівська,1/А. При цьому сторони керуються Законом України "Про питну воду та питне водопостачання", діючими Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держкомунгоспу України від 01.07.1994 року № 65, Правилами приймання стічних вод підприємств в комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду України від 19.02.2002 року № 37 тощо.

Розділом 2 договору сторони обумовили, що договір укладається з 01.01.2006 року по 31.10.2008 року та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії, про його припинення не було письмово заявлено однією із сторін. Відносини сторін до укладання нового договору регулюються даним договором.

За умовами п. 3.2.1 договору абонент зобов'язаний своєчасно сплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, прилади і пристрої на них у встановленому порядку та у відповідності з цим договором та нормативними документами, вказаними в п. 1.1 цього договору.

Пунктом 3.2.3 договору встановлено, що при відсутності або не встановленому обліковому приладі у встановлений Водоканалом термін або розміщенні Абонентом водолічильних вузлів чи то їх експлуатації з порушенням "Правил користування...", "Правил експлуатації ..." водопостачання Абонента вважається безобліковим, а витрати води і об'єм стоків у такому випадку визначаються розрахунковим шляхом у відповідності з пунктами 9.6 та 21.5 "Правил користування ...", починаючи з дня виписки останнього акту до дня приймання в експлуатацію облікового приладу або водолічильного вузла.

Відповідно до п. 3.2.5 договору при виявлені представником Водоканалу, в процесі контрольних перевірок, порушень "Правил користування..." за виключенням вказаних у п. 3.2.4а цього договору, абонент протягом 5 календарних днів зобов'язаний усунути всі порушення, зафіксовані у відповідному акті, встановити резервний, технічно придатний держперевірений обліковий прилад, про що повідомити Водоканал у письмовому вигляді рекомендованим листом з повідомленням чи посильним не пізніше однієї доби після усунення зауважень або установки водолічильника.

При виявленні представником Водоканалу, в процесі повторної перевірки невиконаних зауважень за попереднім актом, витрати питної води і об'єм стічних вод визначається розрахунковим шляхом у відповідності з пунктами 9.6 та 21.5 "Правил користування ...", з дня складання акту, в якому зафіксовані порушення.

Згідно з п. 5.1 договору основним документом на оплату є акт. Абонент зобов'язаний протягом трьох банківських днів з дня виписки акта перерахувати кошти на розрахунковий рахунок Водоканалу у сумі, вказаній в акті. Якщо Абонент відмовляється підписати акт, він підписується представником Водоканалу, а в акті робиться відповідний запис про таку відмову. Такий акт пересилається абоненту поштою. Оформлений таким чином акт є обов'язковим для виконання у вказані в ньому терміни, а також є підставою для розрахунків за питне водопостачання та приймання стічних вод.

20.01.2010 року представником КП "Водоканал" у присутності повноважної особи ТОВ "ТФС ГмбХ" складено акт № 39 технічного обстеження водопроводу, в якому зазначено про встановлення Абоненту приладу обліку марки Січ 15 № 337905, держповірка І квартал 2010 року, строк держповірки дійсний до 31.03.3013 року. Вказаний акт підписано представниками обох підприємств.

27.08.2013 року представниками позивача в присутності відповідальної особи відповідача здійснено перевірку водогосподарської діяльності відповідача по майданчику: вул. Шевченко,28/А. За результатами перевірки складено акти технічного обстеження водопроводу від 27.08.2013 року № 187 та № 188. Вказаними актами зафіксовано, що абоненту подається вода від мережі водопроводу позивача по одному водопровідному вводу Ду= 25 мм. На даному вводі раніше було встановлено прилад обліку марки Січ 15 № 337905, держповірка І квартал 2010 року. Строк держповірки приладу обліку сплинув, що є порушенням пункту 5.14 Правил № 190.

Акт № 187 містить розрахунок об'єму води та стоків, який проведено розрахунковим способом згідно з пунктами 3.3, 3.4, 3.14 Правил № 190, починаючи з дня виписки останнього акта КП "Водоканал" - 17.07.2013 року.

Згідно з актом № 187 період безоблікового водокористування склав 42 доби: з 17.07.2013 року по 16.08.2013 року, та з 17.08.2013 року по 27.08.2013 року, з урахуванням того, що попередній акт, яким було знято покази з приладу обліку та виставлено рахунок за спожиту воду № 36956, складено 16.07.2013 року. Кінцева дата - 27.08.2013 року, оскільки на адресу КП "Водоканал" 28.08.2013 року надійшов лист від ТОВ "ТФС ГмбХ" від 28.08.2013 року № 38.

Акт № 188 підписаний відповідальною особою товариства (головним бухгалтером Панаріним Л.І.) без зауважень, в акті № 187 уповноважена особа відповідача відмовилась від підпису, про що зроблено відповідний запис.

На підставі актів технічного обстеження водопроводу від 27.08.2013 року № 187 та № 188 складено акт від 27.08.2013 року № 2872/1 на суму 36 880,45 грн. Із вказаним актом уповноважена особа відповідача ознайомлена, від підпису відмовилась, про що зроблено відповідний запис.

Разом із листом від 03.09.2013 року № 10720 на адресу відповідача позивачем надіслано акт технічного обстеження водопроводу від 27.08.2013 року № 187 та акт - рахунок № 2872/1, який оплачено не було.

Предметом даного судового розгляду є вимоги виконавця до споживача про стягнення заборгованості, нарахованої за безоблікове водокористування у зв'язку з експлуатацією засобу обліку після закінчення строку держповірки.

Висновок судів обох інстанцій про відмову в позові обґрунтовано недоведеністю порушення споживачем Правил № 190, як і самого факту безоблікового водокористування, у зв'язку з чим відсутні підстави для нарахування вартості витрат води як за безоблікове водоспоживання.

Частиною 2 статті 28 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" передбачено, що засоби вимірювальної техніки, які перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці через міжповірочні інтервали, порядок встановлення яких визначається нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади у сфері метрології. Підприємства, організації та фізичні особи зобов'язані своєчасно (з урахуванням установлених міжповірочних інтервалів) подавати засоби вимірювальної техніки на повірку.

Пунктом 5.1 Правил № 190 передбачено, що облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію.

Пунктом 5.4 Правил № 190 встановлено, що періодична повірка, обслуговування та ремонт засобів обліку проводяться відповідно до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", а також інших нормативно-правових актів, які регулюють цю сферу діяльності.

Пунктом 5.14 Правил № 190 встановлено, що усі засоби обліку в обумовлені законодавством строки підлягають періодичній повірці. Задовільні результати повірки підтверджують свідоцтвом про повірку або записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційної документації. Засоби обліку опломбовуються з нанесенням відбитка повірочного тавра в місцях, що передбачені експлуатаційною документацією. У випадку тривалості повірки понад місяць об'єм води визначається відповідно до п. 3.3 цих Правил до дня установки повіреного засобу обліку.

Пунктами 3.3, 3.4 Правил № 190 визначено, що у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 години за добу.

Розрахунковий період при безобліковому водокристуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.

У відповідності з п. 3.2 Правил № 190 водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними.

За п. 5.18 Правил № 190 споживач відповідає за цілісність та збереження засобів обліку, пломб і деталей пломбування, встановлених представниками територіальних органів Держспоживстандарту та виробником в місцях з'єднань засобів обліку, запірної арматури, манометра та іншого обладнання вузла обліку незалежно від місця його розташування.

Знімати засоби обліку, здійснювати будь-які заміни їх частин або зміни положення на водомірному вузлі, де їх встановлено, знімати пломби, накладені органами Держспоживстандарту або виробником, має право лише виробник або споживач за дозволом виробника.

У разі самовільних дій споживач сплачує витрату води згідно з пунктами 3.3, 3.4 цих Правил.

Відповідно до п. 10.1 Правил № 190 у разі виявлення витоку води через зіпсування санітарно-технічних приладів та арматури, пошкодження внутрішньої (у тому числі внутрішньобудинкової) мережі водопостачання, нераціонального використання води, у випадку, коли засіб обліку на вводі відсутній або не працює з вини споживача, останній здійснює розрахунок за воду з виробником згідно з п. 3.3 цих Правил.

Судами обох інстанцій встановлено, що згідно з актом технічного обстеження водопроводу від 27.08.2013 року № 187 представниками Водоканалу виявлено, що строк держповірки приладу обліку збіг, у зв'язку з чим відповідачу здійснено нарахування вартості за безоблікове водокористування на підставі п.п. 3.3, 5.14 Правил № 190 та згідно з приписом акту від 27.08.2013 року № 188 зобов'язано відповідача здійснити повірку приладу обліку. За результатами держповірки водолічильника "Січ 15" № 337905, яка тривала один день з моменту винесення відповідного припису, було підтверджено його технічну справність та придатність до використання, що дає можливість використовувати покази такого водоміра і спростовує обставини безоблікового водоспоживання.

Разом з цим, всебічно дослідивши обставини справи, суди не встановили підстав, визначених договором та чинним законодавством для застосування до відповідача в даному випадку розрахунку плати за безоблікове водокористування.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, суд касаційної інстанції погоджується з висновками попередніх судових інстанцій про безпідставність застосування позивачем положень п.п. 3.3, 5.14 Правил № 190 та нарахування відповідачу заборгованості за безоблікове водокористування за недоведеності самого факту безоблікового водокористування.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів.

Виходячи з наведеного, суди обох інстанцій дали належну оцінку обставинам справи і, з урахуванням вимог застосованих норм матеріального права, дійшли обґрунтованого висновку про відмову в позові.

За таких обставин, оскаржені судові рішення є законними й обґрунтованими, і тому підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу комунального підприємства "Водоканал" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.01.2016 року - без змін.

Головуючий суддя І.Вовк

Судді Н.Нєсвєтова

М.Черкащенко