Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2015 року Справа № 913/205/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Кочерової Н.О.суддівПлюшка І.А. Саранюка В.І. - доповідача у справірозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"на рішення від та на постанову відгосподарського суду Луганської області 04.08.2015 Донецького апеляційного господарського суду 06.10.2015у справі господарського суду№ 913/205/15 Луганської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"доПриватного сільськогосподарського підприємства "Провалля"простягнення 297 471,03 грн.за участю представників:

від позивача - Кожихов А.Ю.

від відповідача - не з'явились

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Луганської області від 04.08.2015 у справі № 913/205/15 (суддя Василенко Т.А.) частково задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (позивач), присуджено до стягнення з Приватного сільськогосподарського підприємства "Провалля" (відповідач) 235 896,96 грн. заборгованості по кредиту, заборгованість за процентами в сумі 21 259,81 грн., судового збору в розмірі 5 143,14 грн.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 06.10.2015 (головуючий суддя Дучал Н.М., судді: Кододова О.В., Склярук О.І.) скасовано рішення господарського суду Луганської області від 04.08.2015 в частині стягнення з Приватного сільськогосподарського підприємства "Провалля" кредиту в сумі 235 896,96 грн. В іншій частині рішення залишено без змін. Резолютивну частину рішення викладено в наступній редакції: "Позов Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" м. Київ до Приватного сільськогосподарського підприємства "Провалля" с. Провалля Свердловського району Луганської області про стягнення заборгованості за кредитним договором № 012/304007/0120885 від 21.03.2013 в сумі 297 471,03 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Провалля" с. Провалля Свердловського району Луганської області на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" заборгованість за процентами за користування кредитом в сумі 21 259,81 грн., витрати зі сплати судового збору в сумі 425,20 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовити".

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення господарського суду Луганської області від 04.08.2015, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06.10.2015 у справі № 913/205/15 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зазначаючи, що дострокове стягнення заборгованості за кредитом згідно з умовами кредитного договору є правом позивача. Скаржник вказує на відсутність можливості для надіслання на адресу відповідача вимоги про дострокове виконання боргових зобов'язань. Також позивач не погоджується з не застосуванням судами попередніх інстанцій приписів статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".

Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.11.2015 у справі № 913/205/15 прийнято касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до провадження Вищого господарського суду України та призначено розгляд касаційної скарги на 02.12.2015.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 02.12.2015 відкладено розгляд касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на 16.12.2015.

10.12.2015 позивач звернувся з клопотанням про забезпечення проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

16.12.2015 в судовому засіданні забезпечено участь уповноваженого представника ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в режимі відеоконференції Харківським апеляційним господарським судом. Заслухано пояснення представника позивача.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.12.2015 відкладено розгляд касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на 29.12.2015.

29.12.2015 в судовому засіданні забезпечено участь уповноваженого представника ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в режимі відеоконференції Харківським апеляційним господарським судом.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 21.03.2013 між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (кредитор) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Провалля" (позичальник) укладено генеральний договір на здійснення кредитних операцій № 01/01-09-2/03/51, в якості додатку до якого сторонами підписано Умови проведення кредитних операцій.

Відповідно до пункту 1.1 генерального договору кредитор зобов'язується здійснювати на користь позичальника кредитні операції у межах сум загального ліміту та сублімітів, передбачених пунктами 1.2., 1.3 генерального договору, в порядку, визначеному ст. 2 цього генерального договору, а позичальник зобов'язаний виконати усі обов'язки, що витікають зі змісту кредитної операції цього Генерального договору, Умов та договорів, і повністю погасити заборгованість у межах строку кредитної операції відповідного виду.

Загальний ліміт кредитування становить 1 490 000,00 грн. Субліміт - 1 490 000,00 грн. Останній день строку дії субліміту - 20 березня 2018 року. Процентна ставка за користування кредитом - фіксована у розмірі 21,5%.

Кредитні операції передбачені пунктом 1.3. цього генерального договору, здійснюються сторонами на умовах, визначених генеральним договором та Умовами, шляхом укладання між кредитором та позичальником відповідного договору. Договором визначаються особливості здійснення кредитної операції, зокрема в частині Ліміту кредитної операції, валюти, строків та умов погашення заборгованості позичальника. За необхідності, договір може містити інші положення та графік погашення заборгованості (п.2.1. Генерального договору).

Пунктом 7.1. генерального договору зазначено, що позичальник зобов'язаний виконати зобов'язання за цим генеральним договором та договорами (в т.ч. здійснити погашення основної заборгованості позичальника, сплатити проценти, комісії, штрафи та інші платежі) в порядку визначеному цим договором та договорами, не пізніше останнього дня строку дії ліміту відповідної кредитної операції.

Відповідно до пункту 11.1.3 вказаного договору у разі настання обставин дефолту кредитор має право на власний розсуд без необхідності укладення будь - яких додаткових угод (договорів) вжити один або декілька заходів, передбачених статтею 11 генерального договору, зокрема вимагати дострокового повного/часткового виконання позичальником зобов'язань за цим генеральним договором та/або договорами.

Дефолтом сторонами обумовлені обставини невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань (обов'язків) за цим генеральним договором та договорами, а також інші обставини, які на думку кредитора свідчать про те, що зобов'язання позичальника за генеральним договором та договорами не будуть виконані.

21.03.2013 між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір № 012/304007/0120885 "Агро Кредит Невідновлювальна Кредитна Лінія" до генерального договору на здійснення кредитних операцій № 01/01-09-2/03/51 від 21.03.2013.

Відповідно до пункту 1.1. цього договору кредитор надає позичальнику кредит: Ліміт кредитної операції - 475 896,96 грн., вид ліміту, особливості використання ліміту - не відновлювальний ліміт, цільове призначення - фінансування придбання сільгосптехніки - агрегат ґрунтообробний комбінований Cfrrier CR 820, процентна ставка - 21,5% річних, останні день строку дії Ліміту кредитної операції - 20.03.2017; періодичність сплати процентів - не пізніше останнього банківського дня кожного місяця; порядок погашення кредиту - частинами відповідно до Графіку (додаток № 1 до договору).

Як встановлено судами попередніх інстанцій банком надано кредитні кошти в сумі 475 896,96 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 07/0120885 від 25.03.2013 та виписками з рахунку позичальника.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором, Публічне акціонерне товариство "Райффайзен банк Аваль" звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства "Провалля" про стягнення заборгованості за кредитним договором № 012/304007/0120885 від 21.03.2013 в сумі 297 471,03 грн., з яких: 235 896, 96 грн. - заборгованість за кредитом, 21 259,81 грн. - заборгованість по відсотках, 2 242,51 грн. - пеня, 38 071,75 грн. - штраф, в т.ч.: штраф за невиконання п. 8.1. генерального договору (не надано фінансової звітності за 4 квартал 2014) в сумі 4 758,97 грн.; штраф за невиконання пункту 8.1. генерального договору (не надано довідки про обороти та заборгованість в інших банках за 3-й квартал 2014) в сумі 16 656,39 грн.; штраф за невиконання п. 8.1. генерального договору (не надано довідки про обороти та заборгованість в інших банках за 4-й квартал 2014) в сумі 9 517,94 грн.; штраф за невиконання п.8.1. генерального договору (не надано довідки про обороти та заборгованість в інших банках за 1 квартал 2015) в сумі 2 379,48 грн., штраф за невиконання п.8.1. генерального договору (не надано копії договорів страхування та документи, що підтверджують сплату страхових платежів від 20.03.2015) в сумі 4 758,97 грн.

Суд першої інстанції частково задовольнив позовні вимоги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль".

Рішення мотивовано невиконанням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за кредитним договором стосовно повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом. В частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені та штрафу суд посилається на норми Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду в частині стягнення з відповідача 235 896,96 грн. кредиту, суд апеляційної інстанції керуючись умовами пункту 11.3 кредитного договору дійшов висновку про передчасність вимог банку. Факт припинення приймання поштових відправлень у с. Провалля Луганської області, не звільняє позивача від зобов'язання надіслати вимогу відповідачеві шляхом передачі електронних повідомлень, факсограм, телефонограм, скористатися альтернативними службами доставки пошти.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості за кредитом.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1048 вказаного Кодексу передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі статтею 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Враховуючи норми статті 1050 Цивільного кодексу України та умови пункту 11.3 генерального договору, у випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань, зокрема, щодо своєчасного повернення кредиту і сплати відсотків, кредитор має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у визначеній частині.

Звернення до суду з вимогою про дострокове повернення всієї суми за кредитним договором у зв'язку з порушенням умов договору згідно з частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України є наслідком невиконання чи неналежного виконання боржником своїх договірних зобов'язань. Дострокове повернення позичальником усієї заборгованості за кредитним договором є способом цивільно-правової відповідальності боржника.

Висновок апеляційного суду про відмову у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 235 896,96 грн. кредиту внаслідок передчасності вимог, за відсутності доказів надіслання банком в досудовому порядку письмової вимоги позичальнику про дострокове повернення кредиту, суперечить положенням частини 2 статті 124 Конституції України.

Законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги позикодавцем, а тому останній може здійснити своє право будь-яким шляхом, зокрема, шляхом звернення до боржника з позовом.

Отже, не надіслання кредитором в досудовому порядку письмової вимоги позичальнику про дострокове повернення кредиту не є перешкодою для реалізації права позикодавця звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав безпосередньо до суду, оскільки обмеження заявників у праві на судовий захист шляхом відмови у задоволенні позову за відсутності доказів попереднього їх звернення до позичальника з вимогами, оформленими в інший спосіб, ніж позов (відмінними від нього), фактично буде призводити до порушення принципів верховенства права, доступності судового захисту, суперечити положенням частини 2 статті 124 Конституції України та позиції Конституційного Суду України в рішенні від 09.07.2002 № 15-рп/2002 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень частини 2 статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів).

Таким чином судом апеляційної інстанції неправомірно відмовлено позивачеві в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 235 896,96 грн.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені та штрафу з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території цих населених пунктів. Банки та інші фінансові установи зобов'язані скасувати зазначеним у статті 2 Закону особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Статтею 1 вказаного Закону передбачено, що періодом проведення антитерористичної операції визначено час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про введення в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Даний Закон визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Відповідно до статей 10, 11 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" антитерористична операція проводиться лише за наявності реальної загрози життю і безпеці громадян, інтересам суспільства або держави у разі, якщо усунення цієї загрози іншими способами є неможливим. Рішення щодо проведення антитерористичної операції приймається залежно від ступеня суспільної небезпеки терористичного акту керівником Антитерористичного центру при Службі безпеки України за письмовим дозволом Голови Служби безпеки України або керівником координаційної групи відповідного регіонального органу Служби безпеки України за письмовим дозволом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим з Головою Служби безпеки України. Про рішення щодо проведення антитерористичної операції негайно інформується Президент України.

Частиною 7 статті 4 вказаного Закону передбачено, що координацію діяльності суб'єктів, які залучаються до боротьби з тероризмом, здійснює Антитерористичний центр при Службі безпеки України.

Статтею 1 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" встановлено, що районом проведення антитерористичної операції є визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.

Відповідно до рішення РНБО України від 13.04.2014, Антитерористичним центром при Службі Безпеки України, видано наказ від 07.10.2014 № 33/6/а "Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення", згідно з яким визначено районом проведення антитерористичної операції Донецьку та Луганську області з 07.04.2014.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням Приватного сільськогосподарського підприємства "Провалля" є Луганська область, Свердловський район, село Провалля.

05.11.2014 Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1079-р, яким зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція".

Разом з тим, перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, не є скасованим або недійсним. Крім того, проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з 07.04.2014 визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом.

Таким чином судами попередніх інстанцій правомірно застосовано норми статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та відмовлено позивачеві в частині позовних вимог про стягнення з відповідача пені та штрафу.

На підставі викладеного, постанова Донецького апеляційного господарського суду від 06.10.2015 у справі № 913/205/15 підлягає скасуванню, а рішення господарського суду Луганської області від 04.08.2015 у справі № 913/205/15 залишається в силі.

Керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06.10.2015 у справі № 913/205/15 скасувати.

Рішення господарського суду Луганської області від 04.08.2015 у справі № 913/205/15 залишити в силі.

Головуючий суддя Н. Кочерова

Судді І. Плюшко

В. Саранюк