ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2016 року Справа № 902/680/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоЖукової Л.В. (доповідач)Суддів:Погребняка В.Я., Полякова Б.М.,розглянувши касаційну скаргу арбітражного керуючого Струця Миколи Петровича на ухвалугосподарського суду Вінницької області від 16.06.2016 та постановуРівненського апеляційного господарського суду від 21.07.2016у справі № 902/680/15 господарського суду Вінницької областіза заявоютовариства з обмеженою відповідальністю "Альпарі-Кельце-Інвест"про банкрутствоза участю представників сторін: арбітражного керуючого Струця М.П., товариства з обмеженою відповідальністю "Альпарі-Кельце-Інвест" - Паньковського С.І., арбітражного керуючого Василика В.В. - Коломійця М.О.

В С Т А Н О В И В:

У провадженні господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/680/15 за заявою боржника - товариства з обмеженою відповідальністю "Альпарі-Кельце-Інвест" про банкрутство.

Постановою господарського суду Вінницької від 16.06.2015 боржника - товариство з обмеженою відповідальністю "Альпарі-Кельце-Інвест", 21027, м. Вінниця, вул. Космонавтів, буд. 49, код ЄДРПОУ 13303311 визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором Струця Миколу Петровича.

31.05.2016 року від філії ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" до господарського суду Вінницької області надійшла скарга №074-22/675 від 31.05.2016 року (вх.№06-52/4925/16 від 31.05.2016 року) на бездіяльність арбітражного керуючого (ліквідатора) ТОВ "Альпарі-Кельце-Інвест" Струця М.П. у справі № 902/680/15.

Від керуючого філії ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" до суду першої інстанції надійшло також клопотання №074-22/736 від 16.06.2016 про призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Василика Віталія Валентиновича.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 16.06.2016 скаргу філії ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" №074-22/675 від 31.05.2016 року (вх.№06-52/4925/16 від 31.05.2016 року) на бездіяльність арбітражного керуючого (ліквідатора) ТОВ "Альпарі-Кельце-Інвест" Струця М.П. у справі №902/680/15 задоволено повністю. Визнано незадовільною роботу арбітражного керуючого (ліквідатора) Струця Миколи Петровича у справі №902/680/15 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Альпарі-Кельце-Інвест". Усунуто арбітражного керуючого Струця Миколу Петровича (код НОМЕР_1, свідоцтво №1444 від 08.08.2015, АДРЕСА_2, 04070) від виконання ним обов'язків ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "Альпарі-Кельце-Інвест" у справі №902/680/15. Призначено ліквідатором товариства з обмеженою відповідальністю "Альпарі-Кельце-Інвест" у справі №902/680/15 арбітражного керуючого Василика Віталія Валентиновича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №418 від 01.03.2013 року; адреса для листування: 01030, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_2). Зобов'язано арбітражного керуючого Струця Миколу Петровича у 10-денний строк з дати винесення даної ухвали передати арбітражному керуючому Василику Віталію Валентиновичу матеріали по справі №902/680/15 про банкрутство ТОВ "Альпарі-Кельце-Інвест", матеріальні цінності, бухгалтерську та іншу документацію боржника, печатки та штампи (у разі наявності).

Не погодившись із наведеною ухвалою, арбітражний керуючий Струць М.П. звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду зі скаргою, просив суд скасувати ухвалу господарського суду Вінницької області від 16.06.2016 року в частині припинення повноважень ліквідатора ТОВ "Альпарі-Кельце-Інвест" арбітражного керуючого Струць Миколи Петровича, в задоволені заяви забезпеченого кредитора публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії у м. Вінниці відмовити.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.07.2016 (головуючий суддя: Саврій В.А., судді: Мамченко Ю.А., Дужич С.П.) апеляційну скаргу арбітражного керуючого Струця Миколи Петровича на ухвалу господарського суду Вінницької області від 16.06.2016 у справі №902/680/15 залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Не погодившись із наведеними судовими актами арбітражний керуючий Струць Микола Петрович звернувся до суду касаційної інстанції зі скаргою, у якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 21.07.2016 та ухвалою господарського суду Вінницької області від 16.06.2016 в частині усунення арбітражного керуючого Струця Миколи Петровича (код НОМЕР_1, свідоцтво №1444 від 08.08.2015, АДРЕСА_2, 04070) від виконання ним обов'язків ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "Альпарі-Кельце-Інвест" у справі №902/680/15, та прийняти рішення про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність арбітражного керуючого Струця М.П., пославшись на порушення та невірне застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга у оскаржуваній частині задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено таке.

Постановою господарського суду Вінницької області від 16.06.2015 у даній справі товариство з обмеженою відповідальністю "Альпарі-Кельце-Інвест" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Струця Миколу Петровича, код НОМЕР_1, свідоцтво № 1444 від 08.08.2015 , АДРЕСА_2, 04070, в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

17.06.2015 року за №19211 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі інтернет здійснено офіційне оприлюднення оголошення про визнання боржника - ТОВ "Альпарі-Кельце-Інвест" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Звертаючись до суду зі скаргою, вих №074-22/675 від 31.05.2016 ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" зазначав, що протягом строку ліквідаційної процедури, яка була введена постановою господарського суду Вінницької області від 16.06.2015 строком на 12 місяців до 16.06.2016 арбітражним керуючим Струцем М.П. не проведено інвентаризацію майна банкрута та не проведено його оцінку, не надано кредиторам та суду аналіз фінансового стану банкрута, не сформовано ліквідаційну масу, відтак не вжито заходів щодо задоволення вимог кредиторів, що призвело до затягування процедури банкрутства та порушення прав кредиторів боржника на задоволення їх вимог у розумні строки.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що арбітражним керуючим ліквідатором Струць М.П. з моменту введення ліквідаційної процедури у даній справі, не проведено інвентаризацію майна боржника та не надано суду доказів в підтвердження аналізу фінансово-господарської діяльності та інвестиційного становища боржника, ліквідатором боржника не подано на затвердження господарського суду Вінницької області реєстр вимог кредиторів ТОВ "Альпарі-Кельце-Інвест", що є свідченням бездіяльності Струця М.П. та неналежного виконання обов'язків ліквідатора банкрута та є підставою для усунення останнього від виконання обов'язків ліквідатора у даній справі.

Колегія суддів апеляційної інстанції у оскаржуваній постанові підтримала висновки суду першої інстанції та встановила, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам.

При цьому, апеляційний господарський суд відхилив доводи апеляційної скарги арбітражного керуючого Струця М.П. про те, що ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії у м. Вінниці, відповідно до абз.2 ч.3 ст.114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", не має права на подання заяви про усунення ліквідатора.

Так суд апеляційної інстанції, з посиланням на положення ч.11 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якою передбачено, що дії (бездіяльність) ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю), встановив підставність звернення Банку зі скаргою, зважаючи на те, що арбітражним керуючим Струцем М.П. було порушено права ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії у м. Вінниці, як кредитора ТОВ "Альпарі-Кельце-Інвест".

Підтримуючи висновки попередніх судових інстанцій про правомірність усунення від виконання обов'язків ліквідатора ТОВ "Альпарі-Кельце-Інвест" арбітражного керуючого Струця М.П., колегія суддів Вищого господарського суду України виходить з такого.

Відповідно зі ст. 4 ГПК України, господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (ст. 41 ГПК України).

У відповідності зі ст. ст. 37, 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців. У постанові про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута з урахуванням вимог, установлених цим Законом, з числа арбітражних керуючих, якщо інше не передбачено цим Законом. Ліквідатор (ліквідаційна комісія) виконує свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури в порядку, встановленому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. У ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) учасників ліквідаційної процедури та здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Статтею 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Законом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню, на строк не менше п'яти років з дати визнання особи банкрутом; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному органу з питань банкрутства відповідну інформацію для ведення Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство; у разі провадження банкрутом діяльності, пов'язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу. Для цього за погодженням із Службою безпеки України визначає склад ліквідаційної комісії режимно-секретного органу, яка формується в установленому законодавством порядку; веде реєстр вимог кредиторів; подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", інформацію центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом. З дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута. Ліквідатор (арбітражний керуючий) має право замовити виготовлення дублікатів печатки та штампів у разі їх втрати. Під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані тільки для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Законом. Протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України. Під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор зобов'язаний використовувати тільки один рахунок боржника в банківській установі. Інші рахунки, виявлені при проведенні ліквідаційної процедури, підлягають закриттю ліквідатором. Залишки коштів на цих рахунках перераховуються на основний рахунок боржника. Кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника. З основного рахунка здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, визначеному цим Законом. З основного рахунка банкрута проводяться виплати кредиторам, виплати поточних платежів та витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. Ліквідатор не рідше ніж один раз на місяць надає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів. Ліквідатор зобов'язаний на вимогу господарського суду та державного органу з питань банкрутства надавати необхідні відомості щодо проведення ліквідаційної процедури. Дії (бездіяльність) ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю). У разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків господарський суд за клопотанням комітету кредиторів або з власної ініціативи може припинити повноваження ліквідатора і призначити нового ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно зі ст. 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися вимог законодавства; 2) здійснювати заходи щодо захисту майна боржника; 3) аналізувати фінансову, господарську, інвестиційну та іншу діяльність боржника, його становище на ринках та надавати результати таких аналізів господарському суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію; 4) подавати відомості, документи та інформацію щодо діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у порядку, встановленому законодавством; 5) створювати умови для проведення перевірки додержання арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) вимог законодавства; 6) здійснювати заходи щодо забезпечення охорони державної таємниці відповідно до встановлених законодавством вимог; 7) у порядку, встановленому законодавством, надавати державному органу з питань банкрутства інформацію, необхідну для ведення Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство; 71) вживати заходів до недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та невідкладно повідомляти суду про наявність такого конфлікту; 8) надсилати органам внутрішніх справ чи органам прокуратури повідомлення про факти порушення законності, виявлені в діяльності працівників підприємств та організацій, що містять ознаки дії (бездіяльності), переслідуваної у кримінальному чи адміністративному порядку; 9) виконувати інші повноваження, передбачені законодавством про банкрутство.

Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) може бути звільнений господарським судом від виконання повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора за його заявою. Усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від виконання ним своїх обов'язків здійснюється господарським судом за клопотанням комітету кредиторів, органу, уповноваженого управляти державним майном (для державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків) або за власною ініціативою у разі: 1) невиконання або неналежного виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); 2) зловживання правами арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); 3) подання до суду неправдивих відомостей; 4) відмови в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску; 5) припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); 6) наявності конфлікту інтересів. Суд протягом п'яти днів з дня, коли йому стало відомо про наявність підстав для усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виносить ухвалу про його відсторонення від виконання відповідних повноважень під час провадження у справі про банкрутство (ст. 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Як встановлено під час розгляду справи, дане провадження здійснюється з особливостями передбаченими у ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та не вимагає створення комітету кредиторів, як органу, який представляє інтереси всіх кредиторів у справі про банкрутство.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що кредитор боржника, як учасник справи про банкрутство права якого порушено діями (бездіяльністю) ліквідатора, не позбавлений можливості відповідно до ч.11 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" звернутись зі скаргою до суду, а суд у свою чергу, розглянувши таку скаргу та встановивши обставини передбачені у п-п. 1-5 ч. 3 ст. 114 ч.3 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", прийняти власне рішення про усунення ліквідатора від виконання ним своїх обов'язків.

Так суд першої інстанції встановивши, що ліквідатором не дотримано та порушено вимоги абзацу 4 частини 2 статті 41 Закону та не проведено інвентаризацію майна банкрута та його оцінку, в порушення абзацу 5 частини 2 статті 41 Закону ліквідатором не надано суду аналізу фінансового стану банкрута (актив та пасив боржника), - в порушення абзацу 7 частини 2 статті 41 Закону ліквідатор не сформував ліквідаційну масу; в порушення абзацу 8 частини 2 статті 41 Закону ліквідатором не вживались заходи щодо повернення дебіторської заборгованості, зокрема, за час ліквідаційної процедури не пред'явлено жодного позову до боржників банкрута про повернення дебіторської заборгованості, не подано на затвердження господарського суду Вінницької області реєстру вимог кредиторів ТОВ "Альпарі-Кельце-Інвест" дійшов обґрунтованого висновку про усунення арбітражного керуючого Струця Миколи Петровича від виконання ним обов'язків ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "Альпарі-Кельце-Інвест".

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ст. 1117 ГПК України).

Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків, що викладені у оскаржуваних рішеннях, фактично зводяться до переконання колегії суддів переоцінити обставини справи, що не є компетенцією касаційної інстанції, з огляду на приписи ст. 1115, 1117 ГПК України.

Враховуючи межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані судові акти відповідають вимогам матеріального та процесуального права і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу арбітражного керуючого Струця Миколи Петровича залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Вінницької області від 16.06.2016 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 21.07.2016 у справі № 902/680/15 в частині усунення арбітражного керуючого Струця Миколи Петровича від виконання ним обов'язків ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "Альпарі-Кельце-Інвест" залишити без змін.

Головуючий Л.В. Жукова

Судді В.Я. Погребняк

Б.М. Поляков