Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2015 року Справа № 912/1532/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Черкащенка М.М. Нєсвєтової Н.М. (доповідач) Вовка І.В. розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства "Агрорембудсервіс"на додаткову постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.04.2015за заявою Приватного підприємства "Агрорембудсервіс"провинесення додаткової постановиу справі№912/1532/14за позовомКіровоградського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України Філії Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" "1080 Управління начальника робіт"доПриватного підприємства "Агрорембудсервіс"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічного акціонерного товариства "Укргазбанк"провитребування майна

за участю представників сторін:

від прокуратури:не з'явився;

від позивача: Шавейко А.О., Артамонов О.І. - за довіреностями;

від відповідача: Рябовол С.В. - за довіреністю.

від третьої особи: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

16.04.2015 приватне підприємство "Агрорембудсервіс" звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду із заявою від 10.04.2015р, в якій просив апеляційний господарський суд прийняти додаткову постанову щодо стягнення з Міністерства оборони України судового збору за подання апеляційної скарги.

Додатковою постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.04.2015 в задоволенні заяви приватного підприємства "Агрорембудсервіс" про стягнення судового збору за подання апеляційної скарги з Міністерства оборони України відмовлено.

Не погоджуючись з додатковою постановою суду, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить додаткову постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.04.2015 скасувати, прийняти нове рішення, яким заяву ПП "Агрорембудсервіс" задовольнити.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального права при ухваленні зазначеного судового рішення, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

15.05.2014 року Кіровоградський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері звернувся в господарський суд Кіровоградської області в інтересах держави в особі Міністерства оборони України м. Київ та філії державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" "1080 Управління начальника робіт" до приватного підприємства "Агрорембудсервіс" з позовом про витребування шляхом вилучення у приватного підприємства "Агрорембудсервіс" частини комплексу будівель і споруд, що знаходяться за адресою: м. Кіровоград, вул. Леваневського, 1-В, до зазначеної частини комплексу входить: адмінбудівля, загальною площею 94,5 кв.м; гаражі загальною площею 255,4 кв.м; кузня; естакада; вбиральня; мийка; АЗС; будівля підземного зберігання паливно-мастильних матеріалів; цех по виготовленню скла загальною площею 37,7 кв.м; столярний цех загальною площею 96,6 кв.м; навіси; гараж; розчинно-бетонний вузол; вбиральня; оглядова яма; водопровідна колонка; вапняна яма та зобов'язання приватного підприємства "Агрорембудсервіс" передати вказані будівлі і споруди філії державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" "1080 Управління начальника робіт" .Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що рішенням господарського суду Кіровоградської області від 17.10.2012 року по справі № 22ц/1190/2937/12 визнано недійсним право власності приватного підприємства "Агрорембудсервіс" на 3/20 частини комплексу будівель і споруд, що знаходяться за адресою: м. Кіровоград, вул. Леваневського, 1-В. 13.08.2013 року державним підприємством Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" було надіслано вимогу до приватного підприємства "Агрорембудсервіс" про їх звільнення.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 01.08.2014 року до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача було залучено публічне акціонерне товариство "Укргазбанк".

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 10.10.2014 року провадження у справі стосовно позивача - філії державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" "1080 Управління начальника робіт" припинено. Позов задоволено повністю. Витребувано шляхом вилучення у приватного підприємства "Агрорембудсервіс" частину комплексу будівель і споруд, що знаходяться за адресою: м. Кіровоград, вул. Леваневського, 2-В, до зазначеної частини комплексу входить: адмінбудівля, загальною площею 94,5 кв.м; гаражі загальною площею 255,4 кв.м; кузня; естакада; вбиральня; мийка; АЗС; будівля підземного зберігання паливно-мастильних матеріалів; цех по виготовленню скла загальною площею 37,7 кв.м; столярний цех загальною площею 96,6 кв.м; навіси; гараж; розчинно-бетонний вузол; вбиральня; оглядова яма; водопровідна колонка; вапняна яма та зобов'язано приватне підприємство "Агрорембудсервіс" передати їх філії Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" "1080 Управління начальника робіт". Стягнуто з приватного підприємства "Агрорембудсервіс" на користь Державного бюджету України витрати на сплату судового збору у сумі 32244, 60 грн. Суд послався на те, що спірне майно є державним і має статус військового майна. Органом, уповноваженим здійснювати управління цим майном, є Міністерство оборони України. Оскільки філія державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" є структурним підрозділом Міністерства оборони України, позов підлягає задоволенню.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.02.15р. рішення господарського суду Кіровоградської області від 10.10.2014р. скасовано, в позові - відмовлено.

При цьому, скасовуючи рішення місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції виходив з того, що прокурором в якості позивача визначено не юридичну особу, яка може бути стороною у справі, а філію державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" "1080 Управління начальника робіт", а Міністерство оборони прокурор визнав як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

З огляду на те, що підставою для відмови в задоволенні позовних вимог стало те, що філія державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" "1080 Управління начальника робіт" не може бути стороною у справі, що виключає можливість розгляду справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви відповідача про розподіл судових витрат.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 29 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Колегія суддів звертає увагу на те, що ця норма кореспондується з нормою ст. 21 ГПК, відповідно до якої позивачами є підприємства та організації, в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Такий державний орган наділено процесуальними правами, наданими позивачу ст. 22 ГПК та іншими статтями ГПК. ГПК не містить обмежень щодо процесуальних прав державного органу, який виступає позивачем у справі, порушеній за позовом прокурора. Процесуальні права такого позивача не можуть бути обмежені прокурором, який подав позов в інтересах держави.

Відповідно до п. 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Коли ж приймається нове судове рішення апеляційної інстанції після скасування судового рішення місцевого господарського суду або судом касаційної інстанції після скасування судових рішень судів нижчих інстанцій, то розподіл сум судового збору здійснюється постановою відповідно апеляційної або касаційної інстанції, який прийняв нове рішення.

Пунктом 4.6 вказаної постанови Пленуму передбачено, що приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.

Таким чином, колегія суддів вважає, що Дніпропетровський апеляційний господарський суд, відмовляючи в задоволенні заяви про повернення сплаченого за апеляційною скаргою судового збору, допустив неправильне застосування норм процесуального права, у зв'язку з чим оскаржувана додаткова постанова підлягає скасуванню, з направленням заяви відповідача на новий розгляд.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Агрорембудсервіс" задовольнити частково.

Додаткову постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.04.2015 року у справі №912/1532/14 скасувати.

Заяву Приватного підприємства "Агрорембудсервіс" про стягнення судового збору за подання апеляційної скарги направити до Дніпропетровського апеляційного господарського суду на новий розгляд.

Головуючий М.М. Черкащенко

Судді Н.М. Нєсвєтова

І.В. Вовк