Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2015 року Справа № 910/12710/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіГончарука П.А.,суддіКондратової І.Д. (доповідач),суддіСтратієнко Л.В.,за участю представників сторін від позивачаКуценко О.О.,від відповідача Козлова О.О.;розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2014 року та рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2014 року у справі№ 910/12710/14 Господарського суду міста Києваза позовомНаціонального технічного університету України "Київський політехнічний інститут"доПублічного акціонерного товариства "Київенерго"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, - Товариства з обмеженою відповідальністю "Столиця"провизнання незаконним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

У червні 2014 року Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут" (далі - НТУУ "КПІ", позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Київенерго" (далі - ПАТ "Київенерго", відповідач) про визнання незаконним та скасування рішення засідання комісії по розгляду акта про порушення № 30162 від 07.04.2014 року, що оформлене протоколом № 557 від 05.06.2014 року, посилаючись на те, що порушення Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 (далі - Правила користування електричною енергією) відбулося не з вини споживача, а з вини ТОВ "Столиця", яке здійснювало будівельні роботи з будівництва гуртожитку, а тому підстави для застосування адміністративно-господарських санкцій відповідно до ч. 2 ст. 237 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) відсутні.

У додаткових поясненнях по справі (а.с. 106-109 т. 1) позивач стверджував, що в акті про порушення від 07.04.2014 року № 30162 в порушення Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 (далі - Правила користування електричною енергією) не зазначено зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил; не визначено, що самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів до електричної мережі поза розрахунковими засобами обліку електричної енергії виникли в результаті винних дій чи бездіяльності позивача; визначено місце порушення: вул. Виборзька,4, за яким у позивача відсутнє будь-яке майно; вказані лічильники з номерами, які відсутні у позивача, що підтверджується звітом про використану активну електроенергію у березні 2014 року; в порушення п. 2.9 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (далі - Методики), затвердженою постановою НКРЕ від 4 травня 2006 року N 56, не зазначено місце підключення до відповідних мереж. Крім того, позивач стверджував, що при визначенні вартості електричної енергії не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил позивачем відповідач застосував тариф у розмірі, який не відповідав умовам п. 3.5 договору.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що за порушення позивачем Правил було складено відповідний акт, на підставі якого комісія з розгляду актів порушень відповідно до вимог закону визначила обсяг недоврахованої спожитої електричної енергії та суму завданих споживачем збитків.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.10.2014 року (суддя Борисенко І.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду (судді: Пашкіна С.А. (головуючий), Баранець О.М., Сітайло Л.Г.) від 23.12.2014 року, у позові відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленими у справі судовими рішеннями, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення першої інстанції та постанову апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

ПАТ "Київенерго" у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін. Відповідач вважає, що касаційна скарга повністю необґрунтована, і позивачем не доведено порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представників сторін, перевіривши згідно ст.ст. 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, а також правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

У справі, що переглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що 10.01.2014 року між сторонами було укладено договір № 18 про закупівлю товару за держані кошти (договір енергопостачання) (а.с. 27-34 т. 1).

На балансі позивача перебуває ТП3642, що підтверджується актом розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, який є додатком 6А до договору № 18 від 18.12.1990 року, укладеного між сторонами.

07.04.2014 року при проведенні перевірки об'єкта будівництва НТУУ "КПІ" за адресою: м. Київ, вул. Виборзька, 4, представники постачальника електричної енергії (відповідача) виявили порушення ст. 27 Закону України "Про електроенергетику", пп. 3.34, 6.40 Правил користування електричною енергією, а саме: "самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів до електромережі поза розрахунковими засобами обліку електричної енергії. Самовільне підключення виконано двома кабельними лініями 0,4кВ АВВГ 4х240мм2 від РУ-0,4". Результати перевірки оформлені актом про порушення № 30162 від 07.04.2014 року. Акт підписано трьома представниками постачальника електричної енергії, які проводили перевірку. Представник споживача від підпису акта відмовився (а.с. 177 т. 1).

05.06.2014 комісією постачальника електричної енергії розглянуто акт про порушення споживачем Правил користування електричною енергією № 30162 від 07.04.2014 року. В зв'язку з виявленим порушенням ПКЕЕ, комісія прийняла рішення провести нарахування згідно з п. 2.9 та за формулою 2.7 Методики. Відповідно до розрахунку до цього рішення позивачу за період порушення з 08.10.2013 року по 07.04.2014 року нараховано до оплати електричної енергії обсягом 334173,84 кВтч вартістю 414001,30 (а.с. 22-25 т. 1).

Відповідно до абз. 5 п. 6.42 Правил користування електричною енергією позивач оскаржив рішення комісії в суді.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що підстави для скасування рішення комісії відповідача, оформленого протоколом № 557 від 05.06.2014 року, про нарахування вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією, відсутні, оскільки актом про порушення № 30162 від 07.04.2014 року, який складений відповідно до вимог закону, підтверджується самовільне підключення струмоприймачів в ТП3642, що знаходиться на балансі позивача, до електричної мережі поза розрахунковими засобами обліку електричної енергії, а тому відповідач обґрунтовано згідно з п.п. 2.4 та 2.5 Методики визначив обсяг та вартість не облікованої електричної енергії за 6 місяців (за період з 08.10.2013 року по 07.04.2014 року), що підлягає сплаті у зв'язку з допущеним порушенням.

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 27 Закону України Закону України "Про електроенергетику" крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку є правопорушенням в електроенергетиці.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що факт самовільного підключення струмоприймачів в ТП3642, яке знаходиться на балансі у позивача, до електромережі поза розрахунковими засобами обліку електричної енергії двома кабельними лініями 0,4кВ АВВГ 4х240мм2 від РУ-0,4 підтверджується актом про порушення № 30162 від 07.04.2014 року, оформленого відповідно до вимог Правил користування електричною енергією за формою, наведеною в додатку 3 Методики. І відповідальність за таке порушення несе саме позивач, оскільки відповідно до пп. 27 п. 10.2 та пп. 5 п. 10.3 Правил користування електричною енергією споживач зобов'язаний не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані постачальнику електричної енергії (електропередавальній організації), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також зобов'язаний оперативно повідомляти органи Держенергонагляду, Держнаглядохоронпраці України, постачальника електричної енергії та електропередавальну організацію відповідно до їх повноважень про виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача. Доводи позивача щодо відсутності вини у вчиненому правопорушенні та невідповідність акту про порушення № 30162 від 07.04.2014 року вимогам Правил користування електричною енергією обґрунтовано були відхилені судами попередніх інстанцій.

Разом з тим, суд касаційної інстанції вважає передчасними висновки судів попередніх інстанцій щодо правильності розрахунку обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, виходячи з таких підстав.

Виявлення самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника є підставою для застосування Методики (пп. 5 п. 2.1 розділу 2).

Як вбачається з рішення комісії від 05.06.2014 року, розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснювався згідно з п. 2.9 за формулою ( 2.7) Методики.

Відповідно до п. 2.9 цієї Методики кількість днів у періоді, за який здійснюється перерахунок, визначається за формулою (2.6) Методики, згідно з якою кількість днів у періоді, за який має здійснюватися перерахунок (Дпер., день), визначається за формулою: Дпер = Дпор + Дусун, де: Дпор - кількість робочих днів споживача від дня останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки (у разі коли технічна перевірка проводилась після останнього контрольного огляду приладу обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у 6 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.

Відповідно до п. 2.3 Методики вартість необлікованої електричної енергії (Вно, грн.) визначається за формулою (2.2)

n Вно=SWi·Тi,(2.2) i = 1 де Wi - обсяг споживання електричної енергії, що відповідає i - тому тарифному періоду, кВт·год.; Тi - тариф i-того тарифного періоду, грн./кВт·год.

Wi = Wдоб · Дi, (2.3) де Дi - кількість днів, визначена у відповідності до рівняння (2.1);

Wдоб - розрахункова величина добового споживання електричної енергії, кВт·год.

Кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням ПКЕЕ, розкладається на складові відповідно до кількості днів (Дi, день) у кожному періоді (тарифний період), протягом якого роздрібний тариф на електричну енергію (Тi, грн.) залишався незмінним, таким чином, що виконується рівняння:

n Д=SДi,(2.1) i = 1 де n - кількість тарифних періодів, що діяли протягом періоду порушення.

В доповненнях до позовної заяви та в апеляційній скарзі позивач стверджував, що у розрахунку обсягів та вартості необлікованої електричної енергії відповідач неправильно визначив тариф, що діяв протягом періоду порушення, а також визначаючи кількість днів порушення неправильно виходив з кількості календарних днів, а не робочих днів у 6 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення, за які має здійснюватися перерахунок електричної енергії. Суди попередніх інстанцій відповідні доводи позивача не перевірили, обмежившись лише посиланням на те, що нарахування по акту порушень здійснювалось за період в 6 місяців (з 08.10.2013 року по 07.04.2014 року) згідно п.п. 2.4 та 2.5. Методики. Судові рішення не є достатньо мотивованими в цій частині, обґрунтовані лише доводами та доказами відповідача, на користь якого ухвалено рішення.

Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, свідчить про порушення судом вимог ст. 42 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом та судом.

Обставини щодо перевірки правильності розрахунку обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, здійсненого відповідачем, мають істотне значення для правильного вирішення справи, а тому ухвалені судове рішення та постанову без з'ясування та належної оцінки цих обставин не можна визнати законним і обґрунтованим.

За таких обставин, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню, як такі що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, а справа згідно п. 3 ст. 1119 ГПК України - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки допущені порушення унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

При новому розгляді суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно встановити всі фактичні обставини справи, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, перевірити розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії на відповідність вимогам Методики, і, в залежності від встановленого, правильно застосувати норми матеріального права, що регулюють їх спірні правовідносини, та ухвалити законне, обґрунтоване та достатньо мотивоване судове рішення.

Керуючись ст. ст. 49, 1115, 1117, п. 3 ст. 1119, ст. ст. 11110 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2014 року та рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2014 року у справі № 910/12710/14 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Гончарук П.А.Суддя Кондратова І.Д.СуддяСтратієнко Л.В.