Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2016 року Справа № 5011-27/1672-2012

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКролевець О.А., Попікової О.В.,розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 20.01.2016 (головуючий суддя 20.01.2016 (головуючий суддя Агрикова О.В, судді Чорногуз М.Г., Рудченко С.Г.)на рішенняГосподарського суду міста Києва від 21.10.2015 (головуючий суддя Лиськов М.О., судді Марченко О.В., Плотницька Н.Б.)у справі№ 5011-27/1672-2012 Господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт"до1. Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора "Ярославська" Шевченківської районної у місті Києві ради, 2. Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал",третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Комунальне підприємство "Керуюча дирекція Шевченківської районної у місті Києві ради,провідшкодування шкодиза участю представниківпозивачане з'явились,відповідача-1не з'явились,відповідача-2Андрієвська О.В.,третьої особине з'явились,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стандарт" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора "Ярославська" Шевченківської районної у місті Києві ради та Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про відшкодування шкоди, завданої залиттям нежитлового приміщення, в сумі 70.411,08 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.10.2015, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2016, позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з відповідача-1 на користь позивача 25.927,40 грн. шкоди, стягнуто з відповідача-2 на користь позивача 27.181,48 грн. шкоди. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою, відповідач-2 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду та постанову апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий розгляд до місцевого суду.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 1166 ЦК України, ст.ст. 34, 43 ГПК України. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що судами не було враховано наявних у справі доказів на підтвердження дотримання відповідачем-2 правил утримання каналізаційних мереж, а також того, що відповідач-2 є неналежним відповідачем у справі.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники позивача, відповідача-1 та третьої особи не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності вказаних представників.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника відповідача-2, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Товариству з обмеженою відповідальністю "Стандарт" на підставі договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 01.08.2008 на праві приватної власності належить нежитлове приміщення загальною площею 61,4 кв. м, що знаходиться у будинку № 2/16 по вулиці Чапаєва у місті Києві, в підвальному приміщенні житлового будинку.

15.11.2011 приміщення у будинку № 2/16 по вулиці Чапаєва в місті Києві було затоплене каналізаційними стоками, в результаті чого зазнало пошкоджень.

16.11.2011 комісією КП "Житлово-експлуатаційна контора "Ярославська" (відповідача-1) було складено Акт, в якому зазначено таке. При проведенні огляду нежилого підвального приміщення площею 61,4 кв. м у будинку № 2/16 по вул. Чапаєва у м. Києві, власником якого є ТОВ "Стандарт", на предмет залиття встановлено наступне: приміщення використовується під офіс; в приміщенні площею 31,9 кв. м пошкоджено підлогу (ламінат) по всій площині, на стінах (вагонка) по периметру приміщення спостерігається залиття на висоті 40 см; в приміщенні площею 11,8 кв. м залито підлогу (ламінат) по всій площині, на стінах (вагонка) по периметру приміщення спостерігається залиття на висоті 20 см; двері від намокання деформовано - не зачиняються; в приміщенні площею 8,6 кв. м залито підлогу (ламінат) по всій площині, на стінах (декоративна штукатурка) спостерігається залиття на висоті 20 см; в приміщенні площею 5,5 кв. м на стінах (вагонка) по периметру приміщення спостерігається залиття на висоті 40 см.

У вказаному акті зазначено, що 15.11.2011 о 09 год. 10 хв. на ОДС КП "ЖЕК "Ярославська" надійшла заявка від працівників ТОВ "Стандарт" щодо залиття приміщення. О 09 год. 30 хв. заявка була передана майстру ремонтної дільниці Савицькому В.А. При обстеженні виявлено засмічення каналізаційних колодязів, які знаходяться у володінні та обслуговуванні Управління експлуатації каналізаційних мереж і насосних станцій Департаменту експлуатації каналізаційного господарства ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал", РЕКМ № 1. О 10 год. 30 хв. заявку передано на ОДС - РЕКМ № 1. О 15 год. 30 хв. працівниками РЕКМ № 1 було прочищено каналізаційні колодязі. Залиття приміщення сталося внаслідок засмічення каналізаційних вуличних та дворових колодязів.

Також 16.11.2011 Комісією Департаменту експлуатації каналізаційного господарства Управління експлуатації каналізаційних мереж і насосних станцій ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" (відповідача-2) було складено ще один акт, в якому зазначено, що через засмічення вуличної каналізаційної мережі по вул. Чапаєва 2/16 було підтоплено підвальне приміщення житлового будинку № 2/16, в якому знаходиться ТОВ "Стандарт". Підтоплення відбулося через те, що у внутрішньодомовій каналізаційній мережі, що належить КП ЖЕК "Ярославська", відсутня запірна арматура після сантехнічних приладів.

В рішенні місцевого суду також зазначено, що вода з приміщення була відкачана Комунальною аварійно-рятувальною службою "Київська служба порятунку": з 16 год. 30 хв. до 18 год. 30 хв., за що позивач сплатив КАРС службі "Київська служба порятунку" 1.253,08 грн., що підтверджується актом виконання аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт аварійно-рятувальним взводом КАРС "Київська служба порятунку", Договором № 64-0 від 15.11.2011, актом прийому-здачі робіт від 24.11.2011, банківською випискою за 24.11.2011.

Судами також встановлено, що відповідно до договору оренди приміщення б/н від 01.12.2010 ТОВ "Стандарт" було передано ТОВ "Візаві ЛТД" в орендне користування частину приміщення площею 30,60 кв. м, за яке ТОВ "Візаві ЛТД" сплачувало ТОВ "Стандарт" орендну плату. В результаті затоплення приміщення ТОВ "Візаві ЛТД" було вимушене призупинити використання приміщення на період з 15.11.2011 до 15.12.2011 для проведення відновлювальних робіт, внаслідок чого звернулось з обґрунтованими вимогами до позивача не нараховувати орендну плату протягом 30 календарних днів; втрачена позивачем сума складає 6.650,00 грн.

З метою визначення розміру матеріальних збитків, завданих Товариству з обмеженою відповідальністю "Стандарт", позивачем до суду надано звіт про незалежну оцінку вартості розміру матеріальних збитків, заподіяних власникові майна, що знаходиться за адресою Україна, м. Київ, вул. Чапаєва, 2/16. Відповідно до зазначеного звіту про незалежну оцінку майна позивачу завдано шкоди в загальному розмірі 60.107,00 грн.

Пункт 3 ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлює, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно зі ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частина ч. 1 с. 1166 Цивільного кодексу України визначає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України).

З огляду на зазначені норми законодавства для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність чотирьох умов: протиправної поведінки боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявності збитків; причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення зобов'язання боржником, а не якихось інших обставин, зокрема, дій самого кредитора або третіх осіб; вини боржника.

Відсутність будь-якої із зазначених умов виключає настання цивільно-правової відповідальності виконавця у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.

Згідно зі ч. 1 ст. 219 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 та ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Судами встановлено, що 01.09.2008 між позивачем (орендар) та відповідачем-1 (виконавець) було укладено договір № 269 про відшкодування власником (орендарем) витрат по утриманню та обслуговуванню нерухомого майна.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору виконавець забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Чапаєва, 2/16, а також утримання будинку та прибудинкової території, а власник (орендар) відшкодовує витрати виконавця на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих виконавцем за цим договором.

Пунктом 2.1.1 зазначеного договору встановлено, що відповідач-1 прийняв на себе зобов'язання виконувати комплекс робіт пов'язаних з обслуговуванням внутрішньо- будинкової системи водо-, теплопостачання, водовідведення, зливної каналізації.

Як встановлено судами, згідно з актом від 16.11.2011, складеним Комісією Департаменту експлуатації каналізаційного господарства Управління експлуатації каналізаційних мереж і насосних станцій ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал", у внутрішньодомовій каналізаційній мережі по вул. Чапаєва 2/16, що належить КП "ЖЕК "Ярославська", була відсутня запірна арматура.

Згідно з п. 5.3.1 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства, від 17.05.2005 № 76, водопровідно-каналізаційна система жилого будинку повинна забезпечувати можливість безперебійного подання води до всіх санітарних приладів квартир, інших водорозбірних пристроїв, відводити використану воду в міську каналізаційну систему.

Пунктом 5.3.4 вказаних Правил визначено, що під час обслуговування системи водопроводу і каналізації зокрема необхідно: знати експлуатовану систему за кресленнями і в натурі (у разі відсутності креслень необхідно їх одержати чи скласти); регулярно проводити огляд санітарно-технічного устаткування, водопровідно-каналізаційних систем та будинкових засобів обліку та регулювання води на них, контролюючи промерзання трубопроводів, витік води та ін.; здійснювати не рідше одного разу на рік профілактичне обслуговування запірної арматури (з прогонкою вентилів кранів), прочищення дворової та не рідше двох разів у рік - будинкової каналізаційної мережі; вчасно виконувати роботи з ремонту внутрішньобудинкових водопровідно-каналізаційних систем за заявками мешканців; усувати засмічення в системі. Після завершення ремонтних робіт необхідно привести у належний стан зіпсований благоустрій території та/або будинку.

Судами встановлено, що однією з причин затоплення було неналежне виконання відповідачем-1 зобов'язань щодо проведення робіт з обслуговування внутрішньобудинкової системи водо-, теплопостачання, водовідведення, зливної каналізації, з огляду на що судами обґрунтовано задоволено позовні вимоги про відшкодування відповідачем-1 шкоди у сумі 25.927,40 грн.

В той же час у зазначеному вище акті від 16.11.2011, складеному відповідачем-1, причину затоплення визначено наступним чином: затоплення приміщення відбулося внаслідок засмічення вуличної каналізаційної мережі по вулиці Чапаєва 2/16.

Про засмічення вуличної каналізаційної мережі по вул. Чапаєва 2/16 було вказано і в акті Комісії Департаменту експлуатації каналізаційного господарства Управління експлуатації каналізаційних мереж і насосних станцій ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" (відповідача-2).

Каналізаційні колодязі, через засмічення яких сталось затоплення приміщення, як встановлено судами, знаходяться у володінні та обслуговуванні Департаменту експлуатації каналізаційного господарства Управління експлуатації каналізаційних мереж відповідча-2.

Відповідно до ч. 2 статті 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до обов'язків виконавця комунальних послуг відноситься, зокрема, здійснення контролю за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень, утримання в належному технічному стані, здійснення технічного обслуговування та ремонту внутрішньобудинкових мереж, вжиття заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством.

Положеннями ст. 1209 Цивільного кодексу України встановлено, що виконавець робіт (послуг) зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану фізичній або юридичній особі внаслідок конструктивних, технологічних, рецептурних та інших недоліків товару, робіт (послуг), а також недостовірної або недостатньої інформації про них.

Підставами відповідальності за шкоду, завдану внаслідок недоліків робіт (послуг), є: наявність конструктивних, технологічних, рецептурних та інших недоліків робіт (послуг) або надання виконавцем робіт (послуг) недостовірної або недостатньої інформації про них; наявність шкоди, завданої майновим або особистим немайновим благам потерпілого; причинний зв'язок між недоліками робіт (послуг) та завданою шкодою.

Вина виконавця робіт (послуг) не має значення для покладення на них обов'язку відшкодувати шкоду. Навіть якщо виготовлювач товару зробив все від нього залежно для виявлення недоліку та мінімізації його шкідливості, він все одно зобов'язаний буде відшкодувати завдану шкоду.

Застосування положень вказаної статті є можливим незалежно від того, чи перебував потерпілий та виконавець робіт (послуг) у договірних відносинах.

Також, відповідно до пп. 1.6 "Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190, за стан водопровідних мереж, які проходять у технічних підвалах і до яких приєднані внутрішньобудинкові мережі, є відповідальними підприємства та організації, у яких вони перебувають на балансі.

Пунктом 1.3 вказаних Правил визначено, що виробник обслуговує вуличні, квартальні та дворові мережі водопостачання та водовідведення, споруди і обладнання, а також технологічні прилади й пристрої на них, які перебувають у нього на балансі або на які є відповідний договір на обслуговування із споживачем.

Враховуючи викладене, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що відповідач-2, на балансі і у володінні якого знаходиться каналізаційна система по вулиці Чапаєва біля будинку 2/16, належним чином не виконував свої зобов'язання щодо обслуговування цієї каналізаційної мережі, а також не виконав покладених на нього зобов'язань щодо негайної ліквідації аварії - засмічення, що призвело до затоплення.

Таким чином, суди обґрунтовано дійшли висновку про стягнення з відповідача-2 грошових коштів у сумі 25.927,40 грн. в якості відшкодування завданої шкоди.

Також колегія суддів погоджується з висновком судів про стягнення з відповідача-2 витрат позивача в сумі 1.253,08 грн. на оплату послуг Комунальної аварійно-рятувальної служби "Київська служба порятунку" з відкачування води.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Однак відповідачами не доведено належними та допустимим доказами відсутність своєї вини. Відтак, колегія суддів погоджується з висновком судів про наявність солідарного зобов'язання відповідачів з відшкодування збитків внаслідок затоплення приміщення.

Посилання скаржника на належне виконання ПАТ "АК "Київводоконал" встановлених чинним законодавством обов'язків щодо обслуговування зовнішніх каналізаційних мереж по вул. Чапаєва, 2/16 в м. Києві, що, на думку скаржника, підтверджується витягом з журналу технічного огляду каналізаційних мереж, апеляційний суд обгрунтовано відхилив з таких підстав.

Відповідно до вимог Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу № 30 від 05.07.1995 (далі - Правила), за станом каналізаційних мереж здійснюється технічний нагляд у вигляді технічного обслуговування мережі шляхом зовнішнього і внутрішнього (технічного) огляду мережі і споруд.

Відповідно до п. 12.2.2 Правил зовнішній огляд мереж виконують не рідше одного разу на місяць шляхом обходу трас ліній мережі і огляду зовнішнього стану пристроїв і споруд мережі.

Технічний огляд внутрішнього стану каналізаційної мережі, пристроїв і споруд відповідно до п. 12.2.6 Правил виконуються з періодичністю: для оглядових колодязів і аварійних випусків - один раз на рік; для камер, естакад і переходів - один раз на квартал; для колекторів і каналів - один раз на два роки. Каналізаційні колектори, що відводять стоки в кількості більше 3000 л/с, повинні оглядатися кожні півроку, а ті, що відводять стоки у кількості 1000-3000 л/с, - щорічно.

Згідно з п. 12.2.7 Правил під час технічного огляду колодязів обстежують стіни, горловини, лотки, вхідні та вихідні труби: перевіряють цілісність скоб, драбин, люків і кришок; очищують від бруду полиці і лотки, а також перевіряють винесення піску з труб до колодязя. Водночас перевіряють прямолінійність труб за допомогою дзеркала. У процесі технічного огляду аварійних випусків перевіряють наявність пломб. Одночасно п. 12.2.8 Правил встановлено, що під час технічного огляду камер і шахт, окрім робіт,

перелічених в п. 12.2.7 цих Правил, повинна проводитися: перевірка гідравлічних умов роботи камер; перевірка, регулювання і профілактичне обслуговування встановленої в камері арматури (засувок, решіток тощо).

При цьому п. 12.2.16 Правил передбачено, що під час підготовки до експлуатації мережі в паводковий період необхідно виконати: обстеження внутрішніх систем каналізації в будинках, що перебувають у зоні можливого затоплення, і вжити попереджувальних заходів проти затоплення через каналізаційну мережу; обстеження аварійних випусків, дюкерів і водопропускних труб; герметизацію (встановлення на повсть) кришок на каналізаційних колодязях, що перебувають у зоні можливого затоплення; перевірку справності відкачувальних механізмів; розробку графіка цілодобового чергування на період паводка в найбільш небезпечних районах можливого затоплення.

Профілактичне прочищення мережі проводять за планом з періодичністю, яка встановлюється з урахуванням місцевих умов (п. 12.3.3 Правил).

Таким чином, до обов'язків відповідача-2 щодо забезпечення справного технічного стану каналізаційних мереж належить не тільки обов'язок зовнішнього огляду мереж, про що зазначає відповідач-2, а й здійснення вищевказаних заходів обстеження та вжиття попереджувальних заходів проти затоплення через каналізаційну мережу. Доказів виконання обов'язків, покладених Правилами на відповідача-2, останнім судам не надано. Тобто відповідачем-2 не спростована належними та допустимими доказами наявність його вини у залитті приміщення, яке сталось в т. ч. внаслідок засмічення каналізаційних вуличних та дворових колодязів через неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків з технічного нагляду за каналізаційною мережею.

Колегія судів також погоджується з висновком, що даний спір виник внаслідок неправомірної бездіяльності відповідачів, а тому судові витрати (судовий збір та суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи) відповідно до приписів ст. 49 ГПК України покладаються на відповідачів. Разом з тим, вимоги з відшкодування витрат з оплати експертної оцінки, проведеної для визначення розміру заподіяної залиттям приміщення матеріальної шкоди, як судових в сумі 2.400,00 грн. задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на обмеженість процесуальних дій касаційної інстанції, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, колегія суддів відхиляє всі інші доводи скаржника, які фактично зводяться до переоцінки доказів та необхідності додаткового встановлення обставин справи, а також на довільному тлумаченні чинного законодавства.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок місцевого та апеляційного судів про наявність правових підстав для часткового задоволення заявлених позовних вимог є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі рішення місцевого суду та постанови апеляційної інстанції не вбачається.

Також колегія суддів вважає за необхідне залишити без розгляду клопотання скаржника від 20.02.2016 про повернення надміру сплаченого судового збору за подання касаційної скарги, оскільки скаржником не визначено конкретного розміру вказаної суми та не наведено відповідного розрахунку з посиланням на положення законодавства, що не позбавляє його права звернутися з таким клопотанням повторно.

Керуючись статтями 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2016 у справі № 5011-27/1672-2012 - без змін.

Головуючий суддя О.О. Євсіков суддіО.А. Кролевець О.В. Попікова