Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2014 року Справа № 917/930/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКравчука Г.А.,суддівГоголь Т.Г. (доповідач), Сибіги О.М.розглянувши у судовому засіданні за участю представників сторін: позивача: Клюге Л.М. - прок. ГПУ, посв. №014652, відповідача: не з'явились, повідомлені належно,

касаційну скаргуПолтавської міської радина постановуХарківського апеляційного господарського суду від01.07.14у справі№917/930/14 Господарського суду Полтавської областіза позовомПершого заступника прокурора міста Полтавидо1. Полтавської міської ради 2. Приватного підприємця ОСОБА_5провизнання недійсними і скасування пунктів 3,4,5 рішення ради від 17.05.13 в частині надання відповідачу-2 дозволу; пункту 6 рішення ради від 05.09.13 в частині внесення змін в додаток №2 рішення від 17.05.13 щодо площі земельних ділянок під розміщення тимчасових споруд; пункту 1 рішення ради від 24.10.13 в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі та встановлення відповідачу-2 особистого строкового сервітуту на земельні ділянки; зобов'язання відповідача-2 звільнити земельні ділянки, загальною площею 295 кв.м, шляхом знесення тимчасових споруд та повернути земельні ділянки територіальній громаді міста в особі Полтавської міської радиРозпорядженням Заступника секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 27.08.14 для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегію суддів у складі: Кравчука Г.А. - головуючого, Гоголь Т.Г., Сибіги О.М.

Перший заступник прокурора міста Полтави звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до Полтавської міської ради, Приватного підприємця ОСОБА_5 про: 1) визнання недійсним і скасування пунктів 3,4,5 рішення Полтавської міської ради від 17.05.13 "Про розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності" в частині надання ПП ОСОБА_5 дозволу на розміщення тимчасових споруд, виготовлення технічної документації щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі та укладання з радою договорів особистого строкового земельного сервітуту; 2) визнання недійсним і скасування пункту 6 рішення Полтавської міської ради від 05.09.13 "Про розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності" в частині внесення змін в додаток №2 рішення Полтавської міської ради від 17.05.13 щодо площі земельних ділянок під розміщення тимчасових споруд, дозвіл на розміщення яких надано ПП ОСОБА_5; 3) визнання недійсним і скасування пункту 1 рішення Полтавської міської ради від 24.10.13 "Про затвердження документації із землеустрою на розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності" в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі та встановлення ПП ОСОБА_5 особистого строкового сервітуту на земельні ділянки; 4) зобов'язання ПП ОСОБА_5 звільнити земельні ділянки, загальною площею 295 кв.м, шляхом знесення тимчасових споруд та повернути земельні ділянки територіальній громаді міста в особі Полтавської міської ради. Прокурор вказував на те, що зазначені рішення ради в оскаржених частинах прийняті з порушенням приписів земельного законодавства, а саме: статей 123, 124, 134, 135 401 Земельного кодексу України та порушують право територіальної громади, як власника спірних земельних ділянок. Він також наголошував на відсутності права у відповідача-2 на користування земельними ділянками на умовах особистого строкового сервітуту.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 19.05.14 (суддя Погрібна С.В.) повернуто без розгляду позовну заяву Першого заступника прокурора міста Полтави на підставі пункту 5 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України. Суд дійшов висновку про те, що об'єднання заявлених позовних вимог та їх сумісний розгляд перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.07.14 (судді: Фоміна В.О., Бородіна Л.І., Гетьман Р.А.) перевірену ухвалу скасовано, а справу передано на розгляд до господарського суду першої інстанції. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що позовні вимоги прокурора пов'язані між собою підставою виникнення і поданими доказами, а тому правильно об'єднані в одну позовну заяву.

До Вищого господарського суду України з касаційною скаргою звернулася Полтавська міська рада, яка просить постанову у справі скасувати, а ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін. Скаржник вважає, що судом апеляційної інстанції порушені приписи статей 58, 63 Господарського процесуального кодексу України. На його думку, заявлені позовні вимоги не пов'язані між собою та їх сумісний розгляд перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та утруднить вирішення спору.

Від прокуратури, відповідача-2 відзивів на касаційну скаргу судом не отримано.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення прокурора, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів процесуального законодавства, відзначає наступне.

Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимоги Першого заступника прокурора міста Полтави заявлені до Полтавської міської ради і Приватного підприємця ОСОБА_5 про: 1) визнання недійсним і скасування пунктів 3,4,5 рішення Полтавської міської ради від 17.05.13 "Про розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності" в частині надання дозволу ПП ОСОБА_5 на розміщення тимчасових споруд, виготовлення технічної документації щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі та укладання з радою договорів особистого строкового земельного сервітуту; 2) визнання недійсним і скасування пункту 6 рішення Полтавської міської ради від 05.09.13 "Про розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності" в частині внесення змін в додаток №2 рішення Полтавської міської ради від 17.05.13 щодо площі земельних ділянок під розміщення тимчасових споруд; 3) визнання недійсним і скасування пункту 1 рішення Полтавської міської ради від 24.10.13 "Про затвердження документації із землеустрою на розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності" в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі та встановлення ПП ОСОБА_5 особистого строкового сервітуту на земельні ділянки; 4) зобов'язання ПП ОСОБА_5 звільнити земельні ділянки, загальною площею 295 кв.м, шляхом знесення тимчасових споруд та повернути земельні ділянки територіальній громаді міста в особі Полтавської міської ради. Ухвалою місцевого господарського суду позов прокурора був повернутий без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України. Ця ухвала суду була скасована апеляційним господарським судом, а справа скерована на розгляд до місцевого господарського суду. Позовною заявою є процесуальний документ, за допомогою якого реалізується право на звернення до господарського суду. При вирішенні питання про прийняття позовної заяви та порушення провадження у справі суд досліджує позовну заяву на предмет її відповідності формі і змісту (статті 54-58 Господарського процесуального кодексу України). Підстави повернення позовної заяви без розгляду унормовані статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, перелік яких є вичерпним. За приписами пункту 5 вказаної статті позовна заява підлягає поверненню у разі порушення правил поєднання вимог або об'єднання в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору. Правила об'єднання позовних вимог в одній позовній заяві, а також об'єднання в одну справу кількох позовних заяв, унормовані статтею 58 Господарського процесуального кодексу України. За приписами цієї норми в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні. У розумінні приписів наведеної норми позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які, пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів. Якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України). Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. Підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Як вже зазначалося, предметом позову у даній справі є вимоги прокурора про визнання недійсними окремих пунктів рішень ради та звільнення земельних ділянок і повернення їх територіальній громаді міста. Підставою позову прокурором визначено порушення радою вимог земельного законодавства при прийнятті спірних рішень та прав і охоронюваних законом інтересів територіальної громади міста щодо розпорядження спірним земельними ділянками; відсутність правових підстав користування відповідачем-2 спірними земельними ділянками. Апеляційним господарським судом установлено та підтверджено матеріалами справи, що позовні вимоги прокурора є пов'язаними між собою; стосуються вирішення питання надання у користування ПП ОСОБА_5 земельних ділянок у провулку Латишева в м. Полтава і дозволів для розміщення на них тимчасових споруд та встановлення останньому особистого строкового земельного сервітуту щодо вказаних земельних ділянок. Тобто, прокурором об'єднано позовні вимоги, які мають однакові підстави виникнення. Водночас судом було враховано те, що у разі встановлення відсутності правових підстав для користування спірними земельними ділянками останні підлягають звільненню і поверненню територіальній громаді міста. Отже, як установив апеляційний господарський суд, прокурором в одній позовній заяві об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення; сумісний розгляд таких вимог дасть можливість досягти процесуальної економії, ефективного використання процесуальних засобів для відновлення порушеного права, а також унеможливить винесення різних рішень за однакових обставин. Відповідно до статті 11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. З огляду на те, що порушень чи неправильного застосування апеляційним господарським судом процесуальних норм не виявлено, і цього не спростовано скаржником, підстав для задоволення касаційної скарги та скасування постанови суду апеляційної інстанції не вбачається.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.07.14 у справі №917/930/14 залишити без змін.

Касаційну скаргу Полтавської міської ради - без задоволення.

Головуючий, суддя Г.Кравчук

Судді Т.Гоголь

О.Сибіга