Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2015 року Справа № 910/29115/14

Вищий господарський суд України у складі: суддя Львов Б.Ю. (доповідач) - головуючий, судді Васищак І.М. і Харченко В.М.,

розглянувши касаційну скаргу приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами", м. Київ,

на рішення господарського суду міста Києва від 23.02.2015

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2015

зі справи № 910/29115/14

за позовом приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (далі - Організація), м. Київ, в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Українська музична видавнича група" (далі - Видавнича група), м. Київ, та товариства з обмеженою відповідальністю "УМИГ Мьюзік" (далі - ТОВ "УМИГ Мьюзік"), м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю "Буффало" (далі - Товариство), м. Київ,

про стягнення 36 540 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав,

за участю представників сторін:

Організації - Хлєбнікова С.Г.,

Видавничої групи - не з'явився,

ТОВ "УМИГ Мьюзік" - не з'явився,

Товариства - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Організація в інтересах Видавничої групи і ТОВ "УМИГ Мьюзік" звернулася до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства на поточний рахунок Організації на користь:

- Видавничої групи 12 180 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав;

- ТОВ "УМИГ Мьюзік" 12 180 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав;

- Видавничої групи та ТОВ "УМИГ Мьюзік" спільно - 12 180 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав.

Позовні вимоги з посиланням на приписи статей 1, 7, 15, 31, 45, 49, 50, 52 Закону України від 23.12.1993 № 3792-XII "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон № 3792) мотивовано неправомірним використанням Товариством в приміщенні власного більярдного клубу "Buffalo" шляхом публічного виконання музичних творів (зокрема творів: "Hey lady luck" у виконанні Michel Cleis; "Titanium" у виконанні David Guetta ft. Sia; "Spectrum" у виконанні "Florence+The Machine") для фонового озвучення приміщення за допомогою наявного в закладі обладнання за відсутності необхідного дозволу.

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.02.2015 (суддя Марченко О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2015 (колегія суддів у складі: Копитова О.С. - головуючий суддя, судді Разіна Т.І., Остапенко О.М.), позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з Товариства на поточний рахунок Організації на користь Видавничої групи та ТОВ "УМИГ Мьюзік" 12 180 грн. компенсації (по 6 090 грн.) за порушення їх виключних майнових авторських прав.

Прийняті судові рішення зі справи з посиланням на приписи статей 204, 441, 443, 440, 445 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статей 1, 15, 31, 32, 49, 50, 52 Закону № 3792 мотивовано необхідністю захисту порушених відповідачем прав Видавничої групи і ТОВ "УМИГ Мьюзік" як власників майнових авторських прав на зазначені твори, управління якими ними передано Організації.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Організація просить постанову апеляційного господарського суду зі справи скасувати внаслідок її прийняття з порушенням норм матеріального права, а рішення місцевого суду змінити в частині розміру призначеної компенсації.

Відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Клопотання сторін про відкладення судового розгляду, мотивовані неналежністю повідомлення про час та місце судового засідання (Організація) та неможливістю участі у судовому засіданні уповноваженого представника (Товариство), касаційною інстанцією відхилено через їх безпідставність.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представника Організації, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі встановлено, що:

- Організація є організацією колективного управління майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, що підтверджується виданим Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України свідоцтвом про облік організацій колективного управління від 24.01.2011 № 18/2011;

- Організація здійснює управління майновими авторськими правами Видавничої групи на підставі договору від 01.01.2014 № АУ002К, зокрема щодо музичних творів (пісень) "Hey lady luck" (автори музики: Woon Jamie, Cleis Michel, Luciano; автори тексту: Woon Jamie, Cleis Michel, Luciano; виконавець - Michel Cleis) та "Titanium" (автори музики: Tuinford Giorgio Hesdey, Guetta David, Wall Nick L Van De, Furler Sia; автори тексту: Tuinford Giorgio Hesdey, Guetta David, Wall Nick L Van De, Furler Sia; виконавець - David Guetta ft. Sia);

- відповідно до декларації від 01.01.2014 № 9 Видавнича група отримала майнові права на зазначені твори від ТОВ "Національне музичне видавництво" на підставі договору про передачу авторських і суміжних прав від 31.12.2010 № НМИсуб 01/11-укр, чинного до 31.12.2014;

- Організація здійснює управління майновими авторськими правами ТОВ "УМИГ Мьюзік" на підставі договору від 01.01.2014 № АУ003К, зокрема щодо музичного твору (пісні) "Spectrum" (автори музики: Paul Epworth, Florence Welch; автори тексту: Paul Epworth, Florence Welch; виконавець "Florence+The Machine") та "Titanium" (автори музики Tuinford Giorgio Hesdey, Guetta David, Wall Nick L Van De, Furler Sia, автори тексту Tuinford Giorgio Hesdey, Guetta David, Wall Nick L Van De, Furler Sia та виконавці David Guetta ft. Sia);

- згідно з декларацією від 01.01.2014 № 4 ТОВ "УМИГ Мьюзік" отримало від ТОВ "Національне музичне видавництво" майнові права на зазначені твори на підставі договору про передачу авторських і суміжних прав від 01.01.2014 № НМИсуб-01/14-укр, чинного до 31.12.2014;

- 18.09.2014 Видавнича група і ТОВ "УМИГ Мьюзік" надали погодження Організації на звернення до суду з позовом до Товариства про захист авторських прав та виплату компенсації за порушення авторських прав на згадані об'єкти авторського права;

- 26.02.2014 у більярдному клубі "Buffalo", що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ревуцького, 46, представником Організації зафіксовано факт публічного виконання музичних творів для фонового озвучення приміщення, зокрема таких творів, як "Hey lady luck" у виконанні Michel Cleis, "Titanium" у виконанні David Guetta ft. Sia та "Spectrum" у виконанні "Florence+The Machine" за допомогою наявного в закладі обладнання, про що складено акт № 03/02/04 фіксації фактів прямого чи опосередкованого комерційного використання музичних творів, опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань, що підтверджується і відеозаписом на DVD-диску;

- використання спірних творів у приміщенні більярдного клубу "Buffalo" саме відповідачем підтверджується фіскальним чеком від 26.02.2014 № 0034 на суму 25 грн. та відсутністю доказів здійснення 26.02.2014 у зазначеному клубі господарської діяльності іншою особою;

- Товариство використало спірні музичні твори у власній господарській діяльності без дозволу відповідних правовласників та без сплати авторської винагороди;

- Товариство припустилося названого порушення вперше.

Відповідно до положень статей 435, 440, 441, 443 ЦК України, статей 7, 15, 31-33 Закону № 3792: право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала авторські майнові права у встановленому порядку (зокрема, за договором, який відповідає визначеним законом вимогам); використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом); розмір і порядок виплати авторської винагороди за створення і використання твору встановлюються в авторському договорі або у договорах, що укладаються за дорученням суб'єктів авторського права організаціями колективного управління з особами, які використовують твори.

Згідно зі статтею 45 Закону № 3792 суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто; через свого повіреного; через організацію колективного управління.

У пункті "г" частини першої статті 49 Закону № 3792 зазначено, що організації колективного управління повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень вчиняти дії, передбачені чинним законодавством, необхідні для захисту прав, управління якими здійснює організація, в тому числі звертатися до суду за захистом прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб'єктів.

Разом з тим така організація, пред'явивши позов, не є позивачем, оскільки вона звертається до суду за захистом прав суб'єктів авторського і (або) суміжних прав, а не своїх прав. Позивачем у таких випадках буде суб'єкт авторського права і (або) суміжних прав, на захист інтересів якого звернулася організація.

У випадку, якщо організація колективного управління звертається на захист прав фізичних осіб, такий спір розглядається в порядку цивільного судочинства. Якщо ж вона звертається на захист юридичних осіб, то, залежно від суб'єктного складу, спір розглядається в порядку господарського судочинства. При цьому не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства (абзаци четвертий і п'ятий пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 № 5 "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав").

Використання твору без дозволу суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав є порушенням авторського права і (або) суміжних прав, передбаченим пунктом "а" статті 50 Закону № 3792, за яке пунктом "г" частини другої статті 52 цього Закону передбачена можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді сплати компенсації в розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат.

Положення Цивільного кодексу України та Закону України "Про авторське право і суміжні права" не ставлять розмір компенсації у пряму залежність від кількості використаних об'єктів або їх складових частин (не містять приписів стосовно залежності розміру компенсації), а лише встановлюють право стягнення компенсації, виходячи з самого факту вчинення порушення авторського права. Інші обставини (стосовно систематичності вчинення порушень, їх (його) обсягу, кількості неправомірно використаних об'єктів тощо), в свою чергу, повинні враховуватися судом у визначенні суми компенсації в кожному конкретному випадку, виходячи з меж, встановлених згаданою статтею 52 Закону (від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат). Таку правову позицію, зокрема, викладено в пункті 10 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 04.04.2012 № 01-06/417/2012 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про захист прав на об'єкти інтелектуальної власності (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)".

З огляду на зазначене попередні судові інстанції, повно та всебічно дослідивши обставини справи, з дотриманням наведених ними норм матеріального права на підставі ретельної оцінки поданих сторонами доказів, встановивши: наявність у Організації права на звернення до господарського суду; належність виключних майнових авторських прав на спірні музичні твори позивачам; відсутність у Товариства необхідного дозволу на використання (публічне виконання) спірних творів; використання відповідачем спірних музичних творів у власній господарській діяльності; використання Товариством творів без сплати авторської винагороди, врахувавши фактичні обставини порушення і виходячи з принципів справедливості, добросовісності та розумності, дійшли обґрунтованого висновку щодо доцільності визначення суми компенсації до стягнення з відповідача в мінімальному розмірі (10 мінімальних заробітних плат) та правомірно (в межах, визначених чинним законодавством) задовольнили заявлений позов частково, стягнувши на користь позивачів компенсацію в розмірі 12 180 грн.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених у оскаржуваних судових рішеннях.

Таким чином, рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів зі справи відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права та передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119-11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду міста Києва від 23.02.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2015 зі справи № 910/29115/14 залишити без змін, а касаційну скаргу приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" - без задоволення.

Суддя Б.Львов

Суддя І.Васищак

Суддя В.Харченко