Історія справи

Постанова ВГСУ від 28.05.2015 року у справі №12/23-б
Постанова КГС ВП від 26.02.2019 року у справі №12/23-б
Постанова ВГСУ від 28.05.2015 року у справі №12/23-б
Постанова ВГСУ від 28.05.2015 року у справі №12/23-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2015 року Справа № 12/23-Б

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівМіщенка П.К., Погребняка В.Я., Поліщука В.Ю.розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євромаркет" та ліквідатора Закритого акціонерного товариства "Укрсклопром" арбітражного керуючого Зибіна Антона Олександровича

на постанову у справі господарського судуОдеського апеляційного господарського суду від 16.02.2015 року (щодо затвердження звіту ліквідатора) №12/23-Б Херсонської області

за заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євромаркет" Закритого акціонерного товариства "Укрсклопром"провизнання банкрутомЗа участю представників сторін: ПАТ "Укрсоцбанк"- Довбиш С.П.

В С Т А Н О В И В:

Постановою господарського суду Херсонської області від 03.07.2012 р. визнано ЗАТ "Укрсклопром" банкрутом та відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру строком на 6 місяців, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Вдовіна Максима Володимировича, припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, припинено повноваження власників майна банкрута, тощо.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 10.12.2013 р. суд задовольнив клопотання комітету кредиторів, припинив повноваження та усунув від виконання обов'язків ліквідатора арбітражного керуючого Вдовіна М.В. Ліквідатором ЗАТ "Укрсклопром" призначено арбітражного керуючого Зибіна Антона Олександровича .

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 19.12.2014 р. (суддя Пінтеліна Т.Г.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ЗАТ "Укрсклопром", юридичну особу банкрута ЗАТ "Укрсклопром" ліквідовано та виключено з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, провадження у справі припинено.

Не погодившись із зазначеною вище ухвалою до Одеського апеляційного господарського суду звернулось Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк") з апеляційною скаргою в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Херсонської області від 19.12.2014 року у справі №12/23-Б про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу ЗАТ "Укрсклопром", а справу передати на розгляд господарського суду Херсонської області.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.02.2015 року (Головуючий суддя - Аленін О.Ю., судді: Сидоренко М.В., Таран С.В.) апеляційну скаргу ПАТ "Укрсоцбанк" задоволено.

Ухвалу господарського суду Херсонської області від 19.12.2014 р. у справі №12/23-Б скасовано.

Не погодившись із постановою апеляційного суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Євромаркет" та ліквідатор Закритого акціонерного товариства "Укрсклопром" арбітражний керуючий Зибін Антон Олександрович, звернулись до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, з проханням скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.02.2015 року у справі №12/23-Б, посилаючись на порушення та невірне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права.

Обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги задоволенню не підлягають, з огляду на таке.

Затверджуючи звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс та припиняючи провадження по справі, господарський суд першої інстанції виходив з того, що на час завершення ліквідаційної процедури ліквідатором ЗАТ "Укрслопром" здійснено всі заходи передбачені приписами ст. 25 Закону щодо формування ліквідаційної маси банкрута, здійснено продаж майна боржника, у зв'язку із відсутністю активів за рахунок яких можливо здійснити виплати, кредиторські вимоги не були погашені у повній мірі.

Переглянувши справу в апеляційному порядку відповідно до ст. 101 ГПК України, суд апеляційної інстанції наведені висновки спростував, оскільки, судом першої інстанції не було належним чином досліджено звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс боржника, та було неналежно досліджено здійснення ліквідатором передбачених чинним законодавством заходів з ліквідації боржника та виконання ним своїх обов'язків під час ліквідаційної процедури, у зв'язку з чим, на думку суду апеляційної інстанції, місцевий господарський суд дійшов передчасного висновку про відповідність звіту ліквідатора вимогам Закону.

Колегія суддів погоджується із такими висновками Одеського апеляційного господарського суду з огляду на таке.

Відповідно до п. 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній з 19.01.2013 року положення цього Закону, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цього Закону.

Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Отже, у даній справі в процедурі ліквідації ЗАТ "Укрслопром" застосовуються норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Далі -Закон) в редакції, чинній до 19.01.2013 року, лише продаж майна в ліквідаційній процедурі здійснюється за приписами вказаного Закону в редакції чинній після 19.01.2013 року.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додається, зокрема, реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів.

Частиною другою зазначеної норми закону передбачено, якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Згідно із ч. 6 ст. 31 Закону, вимоги, не задоволені за відсутністю майна, вважаються погашеними.

Пунктом 6 частини 1 статті Закону передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо затверджено звіт ліквідатора в порядку, передбаченому статтею 32 цього Закону.

Слід відзначити, що ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу є судовим актом, який не тільки встановлює обставини відсутності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, дає оцінку повноті дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, але також підсумовує хід процедури банкрутства та припиняє провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ст. 25 Закону, ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу.

Відтак, обов'язком ліквідатора є належне виконанням ним усіх повноважень в ході ліквідаційної процедури, зокрема, встановлення майна та майнових прав (обтяжень) боржника.

Водночас, в ліквідаційній процедурі ліквідатор повинен не обмежуватись лише направленням запитів, а вживати й інших заходів щодо пошуку майна, що знаходиться у третіх осіб (виявлення та визнання недійсними угод боржника про відчуження майна в порядку ст. 17 Закону), тобто, завданням ліквідатора є дійсний та належний пошук майна банкрута, а не лише констатація факту відсутності майна. У разі виявлення фактів незаконного відчуження майна, ліквідатор повинен вжити заходів з повернення його до ліквідаційної маси.

У відповідності до пунктів 90, 91 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 15 та відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" всі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси. Проте цим визначенням обсяг ліквідаційної маси не обмежується, оскільки згідно з частиною першою статті 213 ГК України у процедурах банкрутства використовуються майнові активи, які належать йому на підставі речових та зобов'язальних прав, а також права інтелектуальної власності. Права вимоги за зобов'язаннями та об'єкти права інтелектуальної власності можуть бути предметами цивільного обігу, а тому вони підлягають включенню до складу ліквідаційної маси і реалізації ліквідатором у порядку, встановленому Законом про банкрутство. Також, відповідно до частини другої статті 213 ГК України до складу ліквідаційної маси включаються також майнові активи осіб, які відповідають за зобов'язаннями неплатоспроможного боржника відповідно до закону або установчих документів боржника.

Окрім того, відповідно до п. п. 14.1.120 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України нематеріальні активи - це право власності на результати інтелектуальної діяльності, у тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані об'єктом права власності (інтелектуальної власності), право користування майном та майновими правами платника податку в установленому законодавством порядку, у тому числі набуті в установленому законодавством порядку права користування природними ресурсами, майном та майновими правами.

Згідно з п. 1 ст. 155 ГК України, об'єктами прав інтелектуальної власності у сфері господарювання визнаються: винаходи та корисні моделі; промислові зразки; сорти рослин та породи тварин; торговельні марки (знаки для товарів і послуг); комерційне (фірмове) найменування; географічне зазначення; комерційна таємниця; комп'ютерні програми; інші об'єкти, передбачені законом.

Пунктом 1 ст.156 ГК України встановлено, що право інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок відповідно до законодавства України засвідчується патентом.

Відповідно до п. 2 Положення про Державний реєстр патентів України на винаходи, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 12.04. 2001 р. № 291, п.2 Положення про Державний реєстр патентів України на корисні моделі, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20.06.2001 р. № 469, п.2 Положення про Державний реєстр патентів України на промислові зразки, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 12.04.2001 р. № 290; п.2 Положення про Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 10.01.2002 р. № 10; п.2 Положення про Державний реєстр України топографій інтегральних мікросхем, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 12.04.2001 р. № 292; п.2 Положення про Державний реєстр України назв місць походження та географічних зазначень походження товарів і прав на використання зареєстрованих кваліфікованих зазначень походження товарів, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 13.12.2001 р. № 798 інформація про власника патенту включена до переліку інформації, яка вноситься до відповідного Державного реєстру.

Між тим, як встановлено апеляційним господарським судом, ліквідатором не отримано взагалі інформацію щодо наявності чи відсутності у боржника патентів та інших об'єктів прав інтелектуальної власності, дозволів на виконання будівельних робіт, наявності або відсутності у боржника морських або річкових суден, а також земельних ділянок.

До того ж, ліквідатор у своєму звіті зазначив, що згідно з довідками відповідних служб ані транспортних засобів, ані земельних ділянок, ані техніки, ані нерухомого майна за боржником не зареєстровано.

Проте, як встановлено судом апеляційної інстанції, листом Управління МВС України в Херсонській області від 13.09.2012 року за №35/6-8476 ліквідатора повідомлено про те, що за ЗАТ "Укрсклопром" зареєстровано автобус марки ЛАЗ-699Р, д.н. 12761ХО, 1976 року випуску, білого кольору, шасі - BN, свідоцтво про реєстрацію ХОС №305978 від 15.08.2003 року.

Судом другої інстанції у оскаржуваній постанові встановлено, що ліквідатором не здійснено жодних заходів щодо розшуку даного майна та його реалізації, а також не відображено його наявність у оскаржуваному звіті.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції щодо помилкового висновку суду першої інстанції про здійснення ліквідатором усіх заходів ліквідаційної процедури, повного вчинення дій щодо виявлення активів боржника й доведення неможливості задоволення вимог кредиторів.

Крім того слід відзначити, що постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.02.2015 року, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду від 28.05.2014 року у даній справі, було встановлено, що внаслідок неналежного виконання ліквідатором покладених на нього обов'язків не була належним чином сформована ліквідаційна маса боржника та усунуто ліквідатора від виконання ним своїх обов'язків.

Крім того, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.02.2015 року, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду від 28.05.2014 року у даній справі, визнано неправомірними дії ліквідатора ЗАТ "Укрсклопром" - арбітражного керуючого Зибіна А.О. щодо порядку продажу майна в ліквідаційній процедурі, визнано недійсним результат аукціону від 28.07.2014 року з продажу майна ЗАТ "Укрсклопром", визнано недійсним договір купілі-продажу майна, зобов'язано ТОВ "Євромаркет" повернути майно, придбане на аукціоні 28.07.2014 року та зобов'язано ЗАТ "Укрсклопром" в особі ліквідатора Зибіна А.О. повернути грошові кошти, отримані за договором купівлі-продажу від 28.07.2014 року №07/2014.

Наведене свідчить про те, що ліквідаційна процедура, у даному випадку, не була проведена належним чином, а поданий ліквідатором ЗАТ "Укрсклопром" звіт, затверджений господарським судом першої інстанції передчасно.

За таких обставин постанова суду апеляційної інстанції є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Євромаркет" та ліквідатора Закритого акціонерного товариства "Укрсклопром" арбітражного керуючого Зибіна Антона Олександровича залишити без задоволення

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.02.2015 року у справі №12/23-Б залишити без змін.

Головуючий П.К. Міщенко

Судді В.Я. Погребняк

В.Ю. Поліщук