Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2015 року Справа № 908/82/15-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого, Дунаєвської Н.Г.,Самусенко С.С. - доповідача,

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення та постанову господарського суду Запорізької області від 02 лютого 2015 року Харківського апеляційного господарського суду від 12 березня 2015 рокуу справі№ 908/82/15-ггосподарського судуЗапорізької області за позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доЯкимівського орендного підприємства "Виробниче об'єднання житлово-комунального господарства та побутового обслуговування"про стягнення 37 045 грн. 94 коп. за участю представника від позивача: Козак Н.В.ВСТАНОВИВ:

У січні 2015 року ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду із позовом до Якимівського орендного підприємства "Виробниче об'єднання житлово-комунального господарства та побутового обслуговування" (далі Якимівське ОП "ВОЖГ та ПО") про стягнення 12527,09 грн. пені, 785,11 грн. інфляційних втрат, 2519,67 грн. 3% річних та 21214,07 грн. штрафу у зв'язку з порушенням умов договору купівлі-продажу природного газу №12/425-ТЕ-13 від 28.08.2012.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 02.02.2015 (суддя Шевченко Т.М.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.03.2015 (судді: Пелипенко Н.М. - головуючий, Камишева Л.М., Сіверін В.І.), у справі № 908/82/15-г позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 785,11 грн. інфляційних втрат та 2519,67 грн. 3% річних. В стягненні 12527,09 грн. пені та 21214,07 грн. штрафу відмовлено. Рішення мотивовано, зокрема, посиланням на приписи ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

ПАТ "НАК "Нафтогаз України" не погоджуючись із судовими рішеннями в частині відмови в задоволенні позовних вимог звернулося до ВГСУ із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом", просить їх скасувати в частині відмови в стягненні 12527,09 грн. пені та 21214,07 грн. штрафу, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Вищим господарським судом України ухвалою від 17.04.2015 у справі №908/82/15-г порушено касаційне провадження. Розпорядженням заступника секретаря першої судової палати від 27.04.2015 у зв'язку з перебуванням судді Татькова В.І. у відпустці у справі №908/82/15-г сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Плюшко І.А., судді Дунаєвська Н.Г., Самусенко С.С. (доповідач).

Стаття 1117 ГПК України передбачає, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

З дотриманням меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 28.08.2012 між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" як продавцем та Якимівським ОП "ВОЖГ та ПО" як покупцем укладено договір №12/425-ТЕ-13 купівлі-продажу природного газу.

Відповідно до п.1.1 договору продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2012 році природний газ, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах цього договору. За п.6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Суди встановили, що продавець протягом жовтня-грудня 2012 року зобов'язання за договором з постачання природного газу виконав, передав покупцю природний газ на загальну суму 505116,85 грн. Покупець свої зобов'язання з оплати виконав несвоєчасно.

Відповідно до ст.ст. 629, 525, 526 ЦК України та ст.193 ГК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Врахувавши факт несвоєчасного виконання грошових зобов'язань, вимоги чинного законодавства та перевіривши правильність нарахування сум інфляційних втрат та трьох процентів річних, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 785,11 грн. інфляційних втрат та 2519,67 грн. 3% річних.

Щодо вимог про стягнення штрафу та пені слід враховувати наступне.

Пунктом 7.2 договору сторони передбачили, що у разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього договору відповідач зобов'язався сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Колегія суддів погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій з огляду на наступне.

Господарськими судами встановлено, що ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.01.2011 порушено провадження у справі №23/5009/326/11 про банкрутство Якимівського ОП "ВОЖГ та ПО" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Наказом Міністерства палива та енергетики України від 10.11.2005 за №568 включено Якимівське ОП "ВОЖГ та ПО" до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, що беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Ухвалою суду від 26.08.2014 у справі №23/5009/326/11 продовжено термін проведення засідання суду, на якому буде вирішено питання щодо подальших судових процедур стосовно боржника, до закінчення процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу - 01.01.2016, передбаченої Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (в редакції з 03.07.2014).

Суди встановили, що відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" позивач має статус поточного кредитора по відношенню до відповідача.

За ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Частиною четвертою статті 12 цього Закону встановлено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням справи про банкрутство.

Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 12 Закону, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

Тобто закон встановлює загальну заборону на нарахування штрафу і пені упродовж часу дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Зміст цієї заборони не пов'язаний із визначенням поняття мораторію і не обмежений ним.

Заборона чинна протягом дії мораторію.

Тому неустойка за невиконання грошових зобов'язань не нараховується в силу прямої заборони законом безвідносно до часу їх виникнення.

Виходячи зі змісту закону, боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але пеня та штраф за їх невиконання або неналежне виконання не нараховуються, за винятком випадків, які можуть бути встановлені спеціальними нормами законодавства.

Вказаної позиції дотримується ВСУ у постановах від 12.03.2013 у справі №29/5005/16170/2011 та від 01.10.2013 у справі №28/5005/3240/2012.

За ст.11128 ГПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 11116 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Відповідно до приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.

Таким чином, з огляду на наведені встановлені обставини та враховуючи приписи Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, господарські суди правомірно зазначили, що боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але за їх невиконання або неналежне виконання пеня та штраф не нараховуються, та дійшли обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні вимог про стягнення 12527,09 грн. пені та 21214,07 грн. штрафу.

Оскільки судами першої та апеляційної інстанцій прийнято рішення з дотриманням положень законодавства та доводи скаржника про порушення судами норм права не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду, підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Відповідно до ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.03.2015 у справі №908/82/15-г залишити без змін.

Головуючий суддя І. Плюшко

Судді: Н. Дунаєвська

С. Самусенко