Історія справи

Постанова ВГСУ від 28.04.2015 року у справі №5/162/09
Постанова ВГСУ від 03.03.2015 року у справі №5/162/09
Постанова ВГСУ від 16.12.2014 року у справі №5/162/09
Постанова ВГСУ від 12.08.2014 року у справі №5/162/09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2015 року Справа № 5/162/09

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Куровського С.В. - головуючого (доповідача), Катеринчук Л.Й., Міщенка П.К.,за участю представників:

ПАТ "Перший український міжнародний банк" - Шматка В.О. (дов. від 03.10.2014),

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Перший український

міжнародний банк"

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.11.2014

у справі №5/162/09 господарського суду Миколаївської області

за заявою Приватного підприємства "Орион-Нива"

про визнання банкрутом,

встановив:

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 10.07.2014 (суддя Давченко Т.М.) грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" в сумі 3134666,67 дол. США та 622506,74 грн.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.11.2014 (колегія суддів у складі: Алєнін О.Ю. - головуючий, Лашин В.В., Сидоренко М.В.) ухвалу господарського суду Миколаївської області від 10.07.2014 скасовано. Провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "Орион-Нива" припинено.

В касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство (ПАТ) "Перший український міжнародний банк" просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції від 12.11.2014 в частині припинення провадження у справі, а в частині скасування ухвали суду першої інстанції від 10.07.2014 постанову апеляційного господарського суду від 12.11.2014 залишити без змін. В обґрунтування посилається на невірне застосування норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме ст.ст. 51 - 53, а також ст. 80 ГПК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку оскаржувану постанову апеляційної інстанцій на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги виходячи з такого.

Відповідно до частини 1 ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон) якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Відповідне правило передбачено ч. 3 ст. 110 ЦК України, яка містить загальні положення про ліквідацію юридичної особи.

У зв'язку з чим необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст. 51 Закону є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.

Згідно з частинами 1 - 3, 5 ст. 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Відповідно до пункту 1 ч. 1 ст. 110 ЦК України, юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку з закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Згідно з ч. 3 ст. 110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом .

Також на платника податків покладено обов'язок повідомити податкові органи про реорганізацію (ліквідацію) підприємства шляхом подання, зокрема, заяви про припинення платника податків за формою № 8-ОПП відповідно до пункту 11 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №1588 від 09.12.2011 року.

Дослідження зазначених вище обставин необхідно для з'ясування наявності чи відсутності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство, за правилами ст. 51 спеціального Закону, вказані обставини, виходячи з вимог Закону, повинні бути в наявності та з'ясовані на момент порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою.

Відповідно до частини 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що матеріали справи не містять рішення власника ПП "ОРИОН-НИВА" про прийняття рішення щодо ліквідації підприємства, а також створення ліквідаційної комісії; у матеріалах справи відсутні докази письмового повідомлення явних (відомих) кредиторів про ліквідацію суб'єкта господарювання, як того вимагає вищевикладений п. 3 ст. 60 ГК України. До заяви ПП "ОРИОН-НИВА" про визнання його банкрутом взагалі не було надано доказів розміщення в засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення такої юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї, доказів письмового повідомлення всіх можливих кредиторів про припинення боржника, рішення власника про ліквідацію підприємства, повідомлення органів державної податкової служби про припинення платника податків.

Крім того, відповідно до пп. 8.1.1. Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 80 від 19.02.1998, що був чинним на момент звернення до суду із відповідною заявою, юридичній особі, крім військових частин, у разі прийняття рішення про припинення засновниками (учасниками) юридичної особи, уповноваженими органами чи судом, голові комісії з припинення (ліквідатору, ліквідаційній комісії тощо) чи особі, відповідальній за погашення податкових зобов'язань або податкового боргу платника податків у разі ліквідації платника податків, слід у 3-денний термін від дати внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення подати в орган державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку, заяву про припинення платника податків за формою № 8-ОПП, дата якої фіксується в журналі за формою № 6-ОПП. У цьому зв'язку органом державної податкової служби приймається рішення про проведення позапланової виїзної перевірки платника податків, який перебуває на обліку в такому органі (пункт 8.2).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, вищевикладені вимоги виконано боржником не було, до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ПП "ОРИОН-НИВА" не надано доказів повідомлення органів державної податкової служби про ліквідацію підприємства, що у свою чергу є порушенням приписів 105 ЦК України та податкового законодавства.

Отже, боржником не дотримано позасудової процедури самоліквідації боржника, яка є обов'язковою передумовою для порушення провадження у справі про банкрутство за статтею 51 Закону.

Зважаючи на грубі порушення цивільного законодавства при проведенні процедури самоліквідації боржника, внаслідок чого провадження у справі за статтею 51 Закону було порушено безпідставно та необґрунтовано введено ліквідаційну процедуру, враховуючи положення та позиції, наведені у постанові пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 15"Про судову практику в справах про банкрутство", колегія суддів касаційного суду вважає законним та обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про припинення провадження у справі № 5/162/09, як безпідставно порушене, відповідно до пп. 1-1 п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відтак, твердження касаційної скарги про помилковість висновків апеляційного суду, порушення норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження при розгляді справи у касаційному провадженні.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції, встановлених ст. ст. 1115, 1117 ГПК України, вважає, що прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає нормам чинного законодавства та підстав для її скасування не вбачається.

Разом з тим, колегія суддів касаційного суду зазначає, що у зв'язку з припиненням провадження у справі №5/162/09 про банкрутство Приватного підприємства "ОРИОН-НИВА", всі прийняті судом у даній справі процесуальні документи втрачають юридичну силу.

Керуючись статтями 1117, 1119 , 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.11.2014 по справі № 5/162/09 залишити без змін.

Головуючий Куровський С.В.

Судді Катеринчук Л.Й.

Міщенко П.К.