ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2017 року Справа № 914/502/15

Вищий господарський суд України у складі: суддя Палій В.В. - головуючий (доповідач), судді Селіваненко В.П. і Студенець В.І.

розглянув касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Миколаїв,

на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 13.09.2016

за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Миколаїв,

про перегляд постанови Львівського апеляційного господарського суду від 05.10.2015 за нововиявленими обставинами

у справі № 914/502/15

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - Підприємець), м. Миколаїв,

до публічного акціонерного товариства "ЛЬВІВОБЛЕНЕРГО" (далі - Товариство), м. Львів,

про скасування оперативно-господарської санкції.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - Деленко Б.В. предст. (дов. від 12.12.2016)

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Підприємець звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства про скасування оперативно-господарської санкції, застосованої згідно з рішенням комісії Миколаївської РЕМ по розгляду акта про порушення від 24.03.2014 № 027096, оформленого протоколом від 29.05.2014 № 1129.

Рішенням господарського суду Львівської області від 06.08.2015 зі справи № 914/502/15 позов задоволено з посиланням на його обґрунтованість.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.10.2015, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 10.12.2015 рішення місцевого господарського суду зі справи № 914/502/15 скасовано, прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову.

08.08.2016 Підприємець звернувся до Львівського апеляційного господарського суду із заявою про перегляд постанови Львівського апеляційного господарського суду від 05.10.2015 зі справи № 914/502/15 за нововиявленими обставинами. Як на нововиявлені обставини заявник посилався на лист Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 29.06.2016 № 6439/20.1/7-16, у якому надано відповідь на звернення адвоката Підприємця (поштове відправлення, яке датоване 08.07.2016, отримано адвокатом Підприємця 10.07.2016) та повідомлено про те, що в Акті про порушення не вказано поперечної площі перерізів та матеріалів всіх проводів (кабелів), які зображені на схемі електропостачання споживача, наведеній в Акті та використані в схемі самовільного підключення. Тому НКРЕКП вважає, що розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії по Акту було здійснено Товариством з недотриманням вимог Методики в частині визначення потужності самовільного підключення. На думку заявника, лист НКРЕКП, в якому встановлено невідповідність Акту про порушення є істотною для справи обставиною, що не була та не могла бути відомою Підприємцю.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 (судді Бойко С.М. - головуючий, Малех І.Б., Якімець Г.Г.) у задоволенні заяви Підприємця про перегляд постанови Львівського апеляційного господарського суду від 05.10.2015 зі справи № 914/502/15 за нововиявленими обставинами відмовлено.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Підприємець просить скасувати ухвалу апеляційного господарського суду внаслідок прийняття її з порушенням норм матеріального та процесуального права; прийняти нове рішення про задоволення заяви Підприємця про перегляд постанови апеляційного господарського суду за нововиявленими обставинами, за наслідком чого скасувати оперативно-господарську санкцію.

У відзиві на касаційну скаргу Товариство просило у задоволенні касаційної скарги відмовити, ухвалу апеляційного господарського суду - залишити без змін.

Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представника Товариства, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Відповідно до приписів статті 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Як зазначено у пункті 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" від 26.12.2011 № 17 (із змінами і доповненнями) до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Відповідно до пункту 5 цієї ж постанови пленуму Вищого господарського суду України не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу XIII ГПК господарський суд має винести ухвалу про залишення судового рішення без зміни. В той же час заінтересована сторона не позбавлена права оскаржити судове рішення в апеляційному порядку з дотриманням вимог ГПК, зокрема, статті 101 цього Кодексу.

Також не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону, зокрема, статті 38 ГПК.

З урахуванням того, що Акту про порушення від 24.03.2014 № 027096 була надана оцінка апеляційним господарським судом в процесі розгляду справи, суд апеляційної інстанції у розгляді заяви Підприємця про перегляд постанови апеляційного господарського суду за нововиявленими обставинами дійшов обґрунтованого висновку про те, що обставини, на які посилається заявник не є нововиявленими у розумінні приписів статті 112 ГПК України, у зв'язку з чим правомірно відмовив у задоволенні заяви Підприємця.

Вищий господарський суд України також зазначає про те, що лист НКРЕКП від 29.06.2016 № 6439/20.1/7-16, який наданий Підприємцем за своєю правовою природою відноситься до нового доказу, що не враховано Підприємцем у зверненні до суду з відповідною заявою. Крім того, Підприємець не звернув уваги на те, що лист НКРЕКП за своїм змістом стосується іншого акту про порушення, а саме акту від 17.07.2015 № К 030910, який не має жодного відношення до даної справи.

Таким чином, визначені законом підстави для зміни або скасування судового акта попередньої судової інстанції - відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119-11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 зі справи № 914/502/15 залишити без змін, а касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - без задоволення.

Суддя В. Палій

Суддя В. Селіваненко

Суддя В. Студенець