Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2014 року Справа № 7/113-12/26 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Плюшка І. А.,суддівКочерова Н.О. (доповідач), Самусенко С.С.розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ТVТ"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 14.11.2013р.у справі№ 7/113-12/26 господарського суду Київської областіза позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "ТVТ"до1) товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп", 2) товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібодар СК",треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача 1) товариство з обмеженою відповідальністю "Тат-Агро", 2) приватне підприємство "Виробничо-комерційна фірма "Імпторгсервіс",простягнення 150 018, 91 грн.за участю представників сторін:

від позивача: Коверга П.П., дов. від 28.01.2014

від відповідача 1: не з'явилися

від відповідача 2: Олійник М.М., дов. від 17.01.2014

від третьої особи-1: не з'явилися

від третьої особи-2: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "ТVТ" звернулося до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп" та товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібодар СК" про стягнення 150 018, 91 грн.

В обґрунтування вимог позивач зазначав, що відповідно до укладеної між ним та товариством з обмеженою відповідальністю "Тат-Агро" (первісний кредитор) угоди про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) № 03/09-12 від 03.09.2012р. до нього перейшло право вимоги до відповідача-2 щодо сплати пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат, набутих первісним кредитором в результаті неналежного виконання ТОВ "Хлібодар СК" умов договору купівлі-продажу № ТАТ-П9 від 07.05.2009р., укладеного між ТОВ "Тат-Агро" та ТОВ "Хлібодар СК". При цьому, за твердженням позивача, відповідач-1, як поручитель відповідача-2, зобов'язаний відповідно до умов договору поруки №10-12-2012 від 10.12.2012р., укладеного з метою забезпечення виконання зобов'язань за угодою №03/09-12 від 03.09.2012р. між позивачем та відповідачем-2, сплатити на користь позивача суму трьох відсотків річних в розмірі 1000 грн., який погоджено в договорі поруки.

Справа слухала судами неодноразово.

Рішенням господарського суду Київської області від 26.09.2013р. (суддя Лилак Т.Д.), прийнятим за результатами нового розгляду даної справи, у позові відмовлено повністю.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано відсутністю у позивача на час укладення угоди про заміну кредитора у зобов'язанні № 03/09-12 від 03.09.2012р. права вимоги до ТОВ "Хлібодар СК" щодо сплати сум пені, трьох відсотків та інфляційних втрат на суму боргу, що виникла внаслідок невиконання останнім умов договору купівлі-продажу № ТАТ-П/9 від 07.05.2009р., оскільки відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу таких прав, однак право вимоги сплати пені, трьох відсотків та інфляційних втрат вже було передано іншій особі - приватній виробничо-комерційній фірмі "Імторгсервіс" за договором уступки права вимоги № 2 від 04.03.2010р. в редакції додаткової угоди № 1 від 10.03.2010р.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2013р. (колегія суддів у складі: Скрипка І.М. - головуючий, Зеленін В.О., Синиця О.Ф.) апеляційну скаргу ТОВ "TVT" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 26.09.2013р. - без змін з тих же підстав.

В касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "TVT" просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Зі змісту ст.1117 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, 07.05.2009р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Тат-Агро" (продавець, третя особа 1) та товариством з обмеженою відповідальністю "Хлібодар СК" (покупець, відповідач 2) укладено договір купівлі-продажу №ТАТ-П/9, предметом якого є засоби захисту рослин, насіння.

Відповідно до п.5.3. договору купівлі-продажу оплата товару покупцем проводиться наступним чином: 50% від вартості товару оплачується в строк до 29.05.2009р. та 50% від вартості товару оплачується в строк до 01.10.2009р.

04.03.2010р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Тат-Агро" (цедент) та приватною виробничо-комерційною фірмою "Імторгсервіс", правонаступником якої є приватне підприємство "Виробничо-комерціна фірма "Імпторгсервіс", (цесіонарій, третя особа-2) укладено договір відступлення права вимоги №2, згідно п. 1 якого цедент відступає, а цесіонарій приймає право грошової вимоги до ТОВ "Хлібодар СК" (боржник), в сумі 266 913,50 грн., що належало цеденту на підставі договору купівлі-продажу №ТАТ-П/9 від 07.05.2009р., в якому цедент є кредитором і за яким боржник зобов'язаний сплатити цеденту грошову суму в рахунок оплати поставлених боржнику товарів. Вищевказана сума є сумою основного боргу і не включає в себе можливі штрафні санкції.

Згідно п. 2 зазначеного договору право вимоги, вказане в п. 1 договору, переходить до цесіонарія в обсязі, який існував на момент укладання даного договору, на умовах, встановлених діючим законодавством.

Відповідно до п. 5 договору відступлення права вимоги №2 від 04.03.2010р., в редакції додаткової угоди № 1 від 10.03.2011р., з моменту укладення даного договору цесіонарій наділяється всіма правами кредитора відносно боржника згідно умов договору купівлі-продажу № ТАТ-П/9 від 07.05.2009р., в тому числі правом вимоги всіх передбачених договором і чинним законодавством штрафних санкцій, які виникли в результаті неналежного виконання боржником своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу № ТАТ-П/9 від 07.05.2009р.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2010р. у справі №20/110-10 за позовом ПВКФ "Імторгсервіс" до ТОВ "Хлібодар СК" та ТОВ "Ласуня" про стягнення 349 042,42 грн. вирішено стягнути з ТОВ "Хлібодар СК" на користь ПВКФ "Імторгсервіс" 264 913, 50 грн. основного боргу, 30 281,89 грн. пені, 19 786, 34 грн. інфляційних втрат, 4 453, 43 грн. 3% річних, 13 345,67 грн. штрафу; а також вирішено стягнути з ТОВ "Ласуня" на користь ПВКФ "Імторгсервіс" 2000,00 грн. основного боргу. При цьому інфляційні витрати та три відсотки річних стягнуто господарським судом Дніпропетровської області у справі №20/110-10 за період з 01.10.2009р. по 21.04.2010р.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2010р. у справі № 20/110-10 боржником не виконано.

03.09.2012р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Тат-Агро" (первісний кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю "ТVТ" (новий кредитор, позивач) укладено угоду № 03-09-12 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) (надалі - угода), згідно п. 1.1. якої первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги виконання ТОВ "Хлібодар СК", що іменується далі "боржник", зобов'язання щодо сплати розміру пені, 3% річних, інфляційних витрат, набутих первісним кредитором на підставі договору купівлі-продажу №ТАТ-П/9 від 07.05.2009р., у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору купівлі-продажу №ТАТ-П/9 від 07.05.2009р.

Згідно п. 1.2. угоди новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошової суми в розмірі, визначеному в п. 2.1. цієї угоди.

Вартість зобов'язання, що відступається за даною угодою, становить 153 018, 91 грн. (п. 2.1. угоди).

Пунктом 2.2. угоди передбачено, що первісний кредитор повідомляє, а новий кредитор погоджує те, що сума, вказана в п. 2.1., що відступається згідно договору купівлі-продажу №ТАТ-П/9 від 07.05.2009р., є загальною сумою (розміром) пені, 3% річних, інфляційних втрат), котрі нараховані відповідно до умов та норм чинного законодавства України.

Пунктом 2.3. угоди передбачено, що первісним кредитором нараховано, а новим кредитором перевірено і погоджено розмір нарахувань за період з 22.04.2010р. по 03.09.2012р., виходячи із того, що сума нарахованої пені становить 100 207, 94 грн.; сума нарахованих 3% річних становить 18 912,96 грн.; сума нарахованих інфляційних втрат становить 33982,01 грн.

03.09.2012р. між ТОВ "Тат-Агро" та ТОВ "ТVТ" підписано акт прийому-передачі документів, згідно якого первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв для виконання умов договору наступні документи: договір купівлі-продажу №ТАТ-П/9 від 07.05.2009р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2010р. по справі №20/110-10.

21.12.2012р. ТОВ "Тат-Агро" надіслало на адресу ТОВ "Хлібодар СК" повідомленням про заміну кредитора у зобов'язанні від 06.12.2012р., в частині вимоги сплати пені, 3% річних, інфляційних витрат у загальному розмірі 153 018,91 грн. за період з 22.04.2010р. по 03.09.2012р.

З метою забезпечення виконання зобов'язання за угодою №03/09-12 від 03.09.2012р., 10.12.2012р. між товариством з обмеженою відповідальністю "TVT" (кредитор, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп" (поручитель, відповідач 1) укладено договір поруки №10-12-2012 (далі - договір поруки), відповідно до п.п. 1.1., 1.2. якого поручитель поручився перед кредитором за виконання обов'язку ТОВ "Хлібодар СК" (боржник) щодо виконання грошового зобов'язання по сплаті розміру 3% річних у зв'язку з неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору купівлі-продажу та угоди, передбаченими ст. 2 цього договору. У разі порушення боржником обов'язку за основним договором боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Під основним договором у цьому договорі розуміють угоду №03-09-12 про зміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 03.09.2012р., укладену згідно договору купівлі-продажу №ТАТ-П/9 від 07.05.2009р. (п. 2.1 договору поруки)

Згідно п. 3.1. договору поруки, відповідальність поручителя перед кредитором обмежується сплатою суми 3 % річних у розмірі 1 000, 00 грн.

У разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) боржником обов'язку за основною угодою, кредитор вправі звернутися із вимогою про виконання як до боржника, так і до поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед кредитором (п. 4.1. договору поруки).

Договір поруки, згідно п. 6.1., набуває чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення його печатками і діє до моменту припинення поруки.

Відповідно до п. 6.2. договору поруки припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Предметом спору у даній справі є вимоги ТОВ "TVT", який відповідно до угоди про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) № 03/09-12 від 03.09.2012р. набув прав нового кредитора у зобов'язанні, до ТОВ "Хлібодар СК", як боржника, та ТОВ "ПК Трейдсервісгруп", як поручителя боржника, про стягнення солідарно з відповідачів суми трьох відсотків річних в сумі 18 912,96 грн. та стягнення з ТОВ "Хлібодар СК" сум пені у розмірі 10 207,94 грн. та інфляційний втрат у розмірі 30 982, 01 грн. за період прострочення боржником виконання зобов'язання за договором купівлі-продажу № ТАТ-П/9 від 07.05.2009р. з 22.04.2010р. по 03.09.2012р.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Сторонами у зобов'язанні, згідно ч. 1 ст. 510 ЦК України, є боржник і кредитор.

Як визначено в ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За загальним правилом, закріпленим у ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять усі права, які належали первісному кредиторові у зобов'язанні. Однак у договорі про заміну кредитора (про відступлення права вимоги) сторони вправі самостійно визначити обсяг прав, які переходять до нового кредитора.

Як встановлено господарськими судами згідно п. 1 договору відступлення права вимоги № 2 від 04.03.2010р., укладеного між ТОВ "Тат-Агро" (цедент) та ПВКФ "Імпторгсервіс" (цесіонарій), правонаступником якої є третя особа 2, цедент відступив, а цесіонарій прийняв право грошової вимоги до ТОВ "Хлібодар СК" (надалі за текстом - боржник), в сумі 266 913,50 грн., що належало цеденту на підставі договору купівлі-продажу № ТАТ -П/9 від 07.05.2009р., в якому цедент є кредитором і за яким боржник зобов'язаний сплатити цеденту грошову суму в рахунок оплати поставлених боржнику товарів. Вищевказана сума є сумою основного боргу і не включає в себе можливі штрафні санкції. Право вимоги, вказане у п. 1 договору, переходить до цесіонарія в обсязі, який існував на момент укладання даного договору на умовах, встановлених діючим законодавством (п. 2. договору).

Разом з цим, судами також встановлено, що 10.03.2010р. між ТОВ "Тат-Агро" (цедент) та ПВКФ "Імторгсервіс", укладено додаткову угоду № 1 до договору відступлення права вимоги №2 від 04.03.2010р., відповідно до якої сторони виклали п. 5 вказаного договору в іншій редакції.

Відповідно до п. 5 договору відступлення права вимоги №2 від 04.03.2010р. в редакції додаткової угоди № 1 від 10.03.2011р., з моменту укладення даного договору цесіонарій наділяється всіма правами кредитора відносно боржника згідно умов договору купівлі-продажу № ТАТ-П/9 від 07.05.2009р., в тому числі правом вимоги всіх передбачених договором і чинним законодавством штрафних санкцій, які виникли в результаті неналежного виконання боржником своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу № ТАТ-П/9 від 07.05.2009р.

Наведеним спростовуються твердження позивача щодо не дослідження господарськими судами попередніх інстанцій умов договору уступки права вимоги № 2 від 04.03.2010р. відносно обсягу переданих прав та, зокрема, передачі товариством з обмеженою відповідальністю "Тат-Агро" приватному підприємству "ВКФ "Імпторгсервіс" права грошової вимоги до ТОВ "Хлібодар СК" лише в розмірі суми основного боргу, без включення можливих штрафних санкцій.

При цьому, проаналізувавши умови договору відступлення права вимоги №2 від 04.03.2010р., суди попередніх інстанцій вірного встановили, що його умови (з урахуванням положень додаткової угоди № 1 від 10.03.2010р.) не обмежують перехід права грошової вимоги до ПВКФ "Імторгсервіс" лише виконанням боржником основного зобов'язання і сплатою штрафних санкцій, не містять положень, які б вказували на не включення до цих вимог 3% річних та інфляційних втрат.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що починаючи з дати підписання договору відступлення права вимоги № 2 від 04.03.2010р., приватна виробничо-комерційна фірма "Імпторгсервіс", правонаступником якої є ПП "Виробничо-комерційна фірма "Імпторгсервіс", є кредитором по відношенню до боржника за договором купівлі-продажу №ТАТ-П/9 від 07.05.2009р. - ТОВ "Хлібодар СК", а також відповідно до ст.ст. 512, 625 ЦК України та п. п. 1, 5 договору відступлення права вимоги № 2 від 04.03.2010р., має право вимоги до відповідача-2 у справі щодо стягнення основного боргу у сумі 266 913, 50 грн., та нарахованих на вказану суму боргу пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Крім того, як встановлено судами, за умовами угоди № 03-09-12 від 03.09.2012р. про заміну кредитора у зобов'язанні нарахування позивачем пені, 3% річних, інфляційних витрат здійснюється на суму заборгованості у розмірі 266 913,50 грн. згідно договору купівлі-продажу № ТАТ-П/9 від 07.05.2009р., право вимоги якої вже було передано приватній виробничо-комерційній фірмі "Імпторгсервіс" відповідно до договору уступки права вимоги № 2 від 04.03.2010р. в редакції додаткової угоди № 1 від 10.03.2010р.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що у позивача на час укладення угоди про заміну кредитора у зобов'язанні № 03/09-12 від 03.09.2012р. було відсутнє право вимоги до ТОВ "Хлібодар СК" щодо сплати сум пені, трьох відсотків та інфляційних втрат, нарахованих на суму боргу, що виникла внаслідок невиконання останнім умов договору купівлі-продажу № ТАТ-П/9 від 07.05.2009р., оскільки вказане право вимоги вже було передано іншій особі - приватній виробничо-комерційній фірмі "Імторгсервіс", правонаступником якої ПП "Виробничо-комерційна фірма "Імпторгсервіс", за договором уступки права вимоги № 2 від 04.03.2010р. в редакції додаткової угоди № 1 від 10.03.2010р.

При цьому, суди обґрунтовано зазначили, що угода № 03-09-12 від 03.09.2012р. не є належним і допустимим доказом по справі, який підтверджує право позивача вимагати від відповідача-2 сплати пені, 3% річних та інфляційних втрат на суму боргу у розмірі 266 913, 50 грн. за договором купівлі-продажу № ТАТ-П/9 від 07.05.2009р., а відтак, і договір поруки № 10-12-2012 від 10.12.2012р., укладений в забезпечення виконання зазначеної угоди, не може бути належним доказом по справі.

З огляду на викладене, суди дійшли правильного висновку, що позивач не довів у відповідності до вимог ст. 34 ГПК України наявність у нього права вимоги до відповідача-2 щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на суму боргу у розмірі 266 913, 50 грн. за договором купівлі-продажу № ТАТ-П/9 від 07.05.2009р., у зв'язку з чим колегія суддів касаційної інстанції вважає, що суди вірно відмовили у задоволенні заявлених товариством з обмеженою відповідальністю "ТVТ" позовних вимог з огляду на їх недоведеність та безпідставність.

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що виносячи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та прийняв рішення, яке відповідає вимогам закону та обставинам справи. Переглядаючи справу повторно, в порядку ст.101 ГПК України, господарський суд апеляційної інстанції правильно залишив прийняте рішення без змін. Постанова апеляційного господарського суду, якою рішення господарського суду першої інстанції про задоволення позову залишене без змін, відповідає вимогам закону, прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Посилання скаржника на порушення норм матеріального та процесуального права при винесенні постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування зазначених судових актів колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ТVТ" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2013р. у справі № 7/113-12/26 - без змін.

Головуючий І. Плюшко

Судді Н. Кочерова

С. Самусенко