Історія справи

Постанова ВГСУ від 23.09.2014 року у справі №50/219-б
Постанова ВГСУ від 28.01.2014 року у справі №50/219-б
Постанова ВГСУ від 05.07.2016 року у справі №50/219-б
Постанова ВГСУ від 23.09.2014 року у справі №50/219-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2014 року Справа № 50/219-б Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Білошкап О.В.,суддів -Погребняка В.Я., Поліщука В.Ю.,за участю представників сторін:

ТОВ "НК Альфа-Нафта" - Утолова В.В.,

Розпорядника майна ТОВ "НК Альфа-Нафта" - арбітражного керуючого Куделі М.О. - Сучкової Т.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Альфа-Нафта" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2013р. по справі №50/219-б за заявою Дочірнього підприємства "Перехід Аутодор" про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Альфа-Нафта",-

в с т а н о в и в:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.10.2012 року визнано вимоги конкурсних кредиторів до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Альфа-Нафта", зокрема, визнано вимоги кредитора -Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Промисловий Банк" на суму 226 949 052,13 грн. - четверта черга задоволення та на суму 106 670 039, 44 грн. - перша черга задоволення, як вимоги, забезпечені заставою майна боржника. Цією ж ухвалою місцевого господарського суду затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 1 564 764 054,75 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2013 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" задоволено частково; ухвалу господарського суду міста Києва від 09.10.2012 року скасовано в частині розгляду кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк"; прийнято в цій частині нове судове рішення, яким п.п. 48 п. 1 резолютивної частини ухвали господарського суду міста Києва від 09.10.2012 року викладено в наступній редакції: "Товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (код ЄДРПОУ 19357325) на суму 196 818 919,12 грн. - четверта черга, 11 988 133,01 грн. - шоста черга". Пункт 2 резолютивної частини ухвали господарського суду міста Києва від 09.10.2012р. викладено в наступній редакції: "Визнати Товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (код ЄДРПОУ 19357325) кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "НК "Альфа -Нафта" (01133, м. Київ, Печерський район, бульвар Лесі Українки, буд. 26, код ЄДРПОУ 31088169), вимоги якого забезпечені заставою майна боржника на суму 168 196 103,20 грн., як вимоги першої черги із включенням до реєстру вимог кредиторів окремо. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" про уточнення кредиторських вимог, які забезпечені заставою, та визнання поточних вимог залишити без розгляду в частині визнання поточних кредиторських вимог на суму 99 669,39 грн.

Відхилити решту кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк".

Цією ж постановою господарського суду апеляційної інстанції припинено апеляційне провадження в частині визнання вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" на суму 3 486 000,00 грн., що ґрунтуються на договорах застави товарів в обороті №70-Zr-08-5 від 01.11.2008 року та №70-Zr-08-8 від 04.11.2008 року та зобов'язано вказані в ухвалі господарського суду міста Києва від 09.10.2012 року зміни врахувати при визначенні загальної суми, на яку затверджений реєстр вимог кредиторів боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Альфа - Нафта".

За наслідками перегляду справи в касаційному порядку, постановою Вищого господарського суду України від 10.09.2013 року касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Альфа-Нафта" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2013 року - без змін.

У вересні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "НК Альфа-Нафта" звернулося до Київського апеляційного господарського суду із заявою, у якій, з урахуванням уточнень, викладених у заяві від 07.11.2013 року, просило переглянути постанову Київського апеляційного господарського від 17.06.2013 року за нововиявленими обставинами в частині визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Альфа-Нафта", вимоги якого забезпечені заставою майна боржника на суму 168 196 103 грн. 20 коп. та зменшити суму вимог, які забезпечені заставою майна боржника на 19 578 000 грн. 00 коп.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2013 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Альфа-Нафта" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2013 року залишено без задоволення, а вказану постанову - без змін.

Не погодившись з ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2013 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "НК Альфа-Нафта" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального права, порушення процесуальних норм, зокрема, ст.ст. 4-7, 35, 38, 43, 112 Господарського процесуального кодексу України, просить ухвала Київського апеляційного господарського суду скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити його заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2013 року. При цьому, скаржник зазначає, що оскаржувана ухвалу є незаконною, прийнята внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, а висновки, на яких вона ґрунтується, не відповідають дійсним обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які були покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені. Так, підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами може бути скасування рішення чи вироку суду, які у відповідності з частинами третьою і четвертою статті 35 Господарського процесуального кодексу України були обов'язкові для господарського суду щодо фактів або певних подій і покладені ним в основу судового рішення.

Днем виникнення названих обставин слід вважати день, коли вони стали або повинні були стати відомі заявникові. Якщо нововиявлена обставина пов'язана з вироком чи рішенням суду, днем виникнення такої обставини вважається день набрання законної сили вироком чи рішенням суду, які покладено в основу відповідного судового акта, або день коли заявникові стало чи повинно було стати відомо про набрання сили вироком чи рішенням.

Не можуть вважатись нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу XII1 ГПК господарський суд має прийняти ухвалу про залишення судового рішення без зміни.

Відповідно до пункту 8.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами", прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Як вбачається з наявних у справі матеріалів, 26.09.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "НК Альфа-Нафта" звернулось до господарського суду м. Києва із заявою про перегляд постанови Київського апеляційного господарського від 17.06.2013 року за нововиявленими обставинами в частині визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Альфа-Нафта", вимоги якого забезпечені заставою майна боржника на суму 168 196 103 грн. 20 коп. та зменшити суму вимог, які забезпечені заставою майна боржника на 19 578 000 грн. 00 коп.

В обґрунтування заяви боржник посилається на те, що рішенням господарського суду м. Києва від 02.09.2013 року у справі № 21/45 задоволено його позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", визнано недійсним договір застави товарів в обороті № 18/Zг-08-6 від 03.07.2008 року на суму 19 690 000 грн. 00 коп. Вказане рішення, як стверджує Товариство з обмеженою відповідальністю "НК Альфа-Нафта", набрало законної.

До вимог банку, як кредитора у справі господарського суду м. Києва №50/219-б з грошовими вимогами до боржника на суму 168 196 103 грн. 20 коп. включена сума 19 690 000 грн. 00 коп. згідно договору застави в обороті № 18/Zг-08-6 від 03.07.2008 року, який рішенням суду було визнано недійсним.

А тому скаржник вважає, що відмовивши у задоволенні заяви про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2013 року за нововиявленими обставинами, господарський суд апеляційної інстанції фактично зобов'язав його відшкодувати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (кредитора у даній справі про банкрутство) кошти за договором, який визнано судом недійсним.

Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2013 року за новоиявленими обставинами, апеляційний господарський суд виходив з того, що зазначені скаржником обставини не є нововиявленими, оскільки відсутні обставини, які б підпадали під ознаки нововиявлених, що, в свою чергу, не дає підстав ( у розумінні ст. 112 Господарського процесуального кодексу України) для перегляду постанови від 17.06.2013 року за нововиявленими обставинами. Також господарський суд апеляційної інстанції зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "НК Альфа-Нафта" не надало жодних належних та допустимих доказів про визнання в установленому порядку договору застави товарів в обороті № 18/Zг-08-6 від 03.07.2008 року недійсним.

Проте, колегія суддів не може погодитися з такими судовими висноками, оскільки вони зроблені при неповному з'ясуванні фактичних обставин справи та з порушенням норм процесуального права.

Як зазначалося вище, як на нововиявлену обставину, яка дає підстави для перегляду постанови Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2013 року за нововиявленими обставинами, Товариство з обмеженою відповідальністю "НК Альфа-Нафта" посилається на рішення господарського суду м. Києва від 02.09.2013 року у справі № 21/45, яким договір застави товарів в обороті № 18/Zг-08-6 від 03.07.2008 року на суму 19 690 000 грн. 00 коп. визнано недійсним.

Відповідно до ст. 236 Цивільного кодексу України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Суд апеляційної інстанції не врахував, що така обставина, як недійсність договору, встановлена рішенням суду має істотне значення для правильного вирішення справи та не була і не могла бути відома заявнику під час розгляду справи.

Отже, суд апеляційної інстанції прийшов до помилкового висновку про те, що рішення суду про визнання договору недійсним не є нововиявленою обставиною у розумінні ст. 112 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відмовляючи ж у задоволенні заяви, господарський суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки рішенню господарського суду м. Києва від 02.09.2013 року у справі № 21/45, яким визнано недійсним договір застави товарів в обороті № 18/Zг-08-6 від 03.07.2008 року на суму 19 690 000 грн. 00 коп., не перевірив та не з'ясува, чи набрало останнє законної сили, до того ж рішення (чи його копія) в матеріалах справи відсутнє.

Зазначені порушення норм процесуального права, зокрема ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, унеможливили встановлення фактичних обставин справи та дають підстави для скасування винесеної судом апеляційної інстанції ухвали від 12.11.2013 року.

Згідно із ст. 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку, що оскаржувана ухвала прийнята без повного та всебічного дослідження всіх суттєвих обставин справи, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Під час нового розгляду справи суду належить врахувати наведене, дослідити рішення суду про визнання договору недійсним, повно та всебічно з'ясувати дійсні обставини справи, дати їм належну правову оцінку, і, в залежності від встановленого, ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Альфа-Нафта" задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2013 року по справі № 50/219-б скасувати.

Справу № 50/219-б направити на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Головуючий Білошкап О.В

Судді Погребняк В.Я.

Поліщук В.Ю.