ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2016 року Справа № 48/448-13/364

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Рогач Л.І. - головуючого, Алєєвої І.В., Мачульського Г.М.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуКомпанії Велбей Холдінгс Лімітед ("VELBAY HOLDINGS LIMITED") на постанову за заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішенняКиївського апеляційного господарського суду від 19.07.2016 Компанії Велбей Холдінгс Лімітед "VELBAY HOLDINGS LIMITED" Господарського суду міста Києва від 22.03.2012у справі№ 48/448-13/364 Господарського суду міста Києваза позовомЗаступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Фонду державного майна Українидо треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору- Закритого акціонерного товариства "АвтоВАЗ-Інвест"; - Компанії Велбей Холдінгс Лімітед ("VELBAY HOLDINGS LIMITED"); - Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк"; - Акціонерного банку "ІНГ Банк Україна" - Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України"; - Кабінет Міністрів України; - Міністерство фінансів України; - Міністерство економічного розвитку і торгівлі України; - Державне підприємство з виробництва алюмінієвої фольги та пакувальних матеріалів; - Відкрите акціонерне товариство "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" пророзірвання договорів, повернення майна, зобов'язання до певних дій за участю представників: прокуратуриРоманов Р.О.- посвідчення № 014714,позивачаШевчук О.М.- предст. дов. від 17.03.2016;відповідачів- не з'явився - Лук'яненко О.Л.-представ. дов. від 17.08.2016; Шкаровський Д.О.- предст. дов. від 17.08.2016; - не з'явився - не з'явився третіх осіб- Пистогова С.В. - предст. дов. від 21.09.2016; - не з'явився - Іваницька Т.Б. - предст. дов. від 20.05.2016; - не з'явився - не з'явився - Віниченко М.В. -представ.дов. від 30.06.2016; Лобіков Д.В. - керівник

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.03.2012 (судді: Курдельчак І.Д. - головуючий, Спичак О.М., Котков О.В.) припинено провадження в частині позовних вимог до Закритого акціонерного товариства "АвтоВАЗ-Інвест"; задоволено позовні вимоги заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Фонду державного майна України; розірвано договір купівлі-продажу від 24.03.2006 пакета акцій Відкритого акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" (надалі - ВАТ "ЗАлК") у кількості 423514923 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн. кожна, що становить 68,01 відсотків статутного фонду товариства, укладений Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (надалі - АКБСР "Укрсоцбанк"), який діяв від імені Закритого акціонерного товариства "АвтоВАЗ-Інвест" (надалі - ЗАТ "АвтоВАЗ-Інвест"), з Компанією "VELBAY HOLDINGS LIMITED", погоджений Фондом державного майна України; розірвано договір купівлі-продажу № КПП-307 від 08.02.2001 пакета акцій ВАТ "ЗАлК" у кількості 423514923 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн. кожна, що становить 68,01 відсотків статутного фонду товариства, укладений між Фондом державного майна України та ЗАТ "АвтоВАЗ-Інвест"; повернено пакет акцій ВАТ "ЗАлК" у кількості 423514923 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн. кожна, що становить 68,01 відсотків статутного фонду Товариства, державі Україна в особі Фонду державного майна України із застосуванням до покупців вказаного пакету вимог пункту 133 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України від 18.05.2000 № 1723-ІІІ; зобов'язано зберігача - Акціонерний банк "ІНГ Банк Україна" списати з рахунку в цінних паперах Компанії "VELBAY HOLDINGS LIMITED" 423514923 простих іменних акцій ВАТ "ЗАлК" номінальною вартістю 0,25 грн. кожна, що становить 68,01 відсотків статутного фонду Товариства, які були предметом договорів купівлі-продажу від 08.02.2001 і 24.03.2006, та перерахувати зазначену кількість акцій на рахунок у цінних паперах Фонду державного майна України, після чого надати Фонду державного майна України виписку з рахунку у цінних паперах, яка є підтвердженням права власності на зазначений пакет акцій. Додатковим рішенням від 26.03.2012 з компанії "VELBAY HOLDINGS LIMITED" стягнуто в доход Державного бюджету України 25760 грн державного мита та 236 грн витра на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2012 (судді: Куксов В.В. - головуючий, Авдеєв П.В., Коршун Н.М.) та постановою Вищого господарського суду України від 29.10.2014 (судді: Шевчук С.Р. - головуючий, Акулова Н.В., , Владимиренко С.В.) судові рішення у даній справі залишено без змін.

16.04.2015 Компанія Велбей Холдінгс Лімітед ("VELBAY HOLDINGS LIMITED") звернулася із заявою про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 22.03.2012 за нововиявленими обставинами, в якій просить скасувати зазначене вище рішення, припинити провадження в частині позовних вимог до ЗАТ "АвтоВАЗ-Інвест" на підставі пункту 6 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, у задоволенні решти позовних вимог відмовити. В якості нововиявлених обставин заявник послався на те, що при розгляді справи існували обставини, які не були відомі учасникам судового процесу, але мають істотне значення для вирішення даної справи; так, у матеріалах справи містяться судові акти, якими було заборонено здійснювати рефінансування зобовязань за кредитною угодою від 28.05.1997 № 14/02-145, у тому числі після укладення договору від 24.03.2006 та переходу права власності на акції до компанії за кредитною угодою, що спростовує висновки суду про допущені Компанією порушення та про перебіг строків виконання Компанією договірних зобовязань, виключає вину Компанії у несвоєчасних розрахунках; про існування ухвали Солом'янського районного суду міста Києва від 19.01.2011 у справі № 2-4341-1/10, якою заявнику заборонено виконувати невиконані зобов'язання за договором від 24.03.2006 та договором від 08.02.2001, заявник дізнався після ознайомлення з матеріалами справи № 2-4341-1/10 та отримання копій вказаної ухвали.

Прокурор та Кабінет Міністрів України надали письмові пояснення, у яких заперечили проти вимог заявника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2015 (судді: Домнічева І.О. - головуючий, Князьков В.В., Стасюк С.В.) заяву Компанії Велбей Холдінгс Лімітед ("VELBAY HOLDINGS LIMITED") залишено без задоволення; рішення Господарського суду міста Києва від 22.03.2012 залишено без змін.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2016 (судді: Пашкіна С.А. - головуючий, Баранець О.М., Сітайло Л.Г.) ухвалу місцевого господарського суду залишено без змін як законну та обґрунтовану.

Не погоджуючись з висновками господарських судів попередніх інстанцій, Компанія Велбей Холдінгс Лімітед ("VELBAY HOLDINGS LIMITED") подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу місцевого та постанову апеляційного господарського суду в даній справі; скасувати рішення місцевого господарського суду та його додаткове рішення у даній справі; припинити провадження у частині позовних вимог до ЗАТ "АвтоВАЗ-Інвест" про розірвання договору № КПП-307 від 08.02.2001 купівлі-продажу пакета акцій ВАТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" та про розірвання договору від 24.03.2006 купівлі-продажу пакета акцій ВАТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат"; у задоволенні інших позовних вимог відмовити. Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме статей 112, 113 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суди неправильно застосували норми матеріального та процесуального права. Так, скаржник вважає, що висновки господарських судів про порядок та умови виконання договірних зобовязань за договорами № КПП-307 від 08.02.2001 та від 24.03.2006 не враховують судові акти, якими заявнику було заборонено здійснювати виконання зобовязань за договором № 08.02.2001, а судові рішення не надають жодної оцінки вказаній вище обставині; судові акти, якими заявнику було заборонено виконувати зобов'язання з рефінансування за договорами, існували також після 10.11.2010 (дати скасування судового акта про заборону виконання зобов'язання, на який покликався заявник під час судового розгляду даної справи), відповідно, заявник не порушив та не міг порушити зобов'язання з рефінансування реальних зобовязань ВАТ "ЗАлК"; дія судових заборон виключає вину заявника у порушенні зобовязань; істотні для справи обставини не були відомі заявнику на час розгляду справи.

У судовому засіданні за клопотанням Компанії Велбей Холдінгс Лімітед здійснювалась фіксація судового процесу.

Компанія Велбей Холдінгс Лімітед подала заяву про відвід судді Алєєвої І.В. з тих підстав, що суддя Алєєва І.В. приймала рішення у даній справі під час її первісного розгляду, що виключає її участь у перегляді цього ж судового рішення за нововиявленими обставинами; інші учасники справи заперечили проти відводу судді Алєєвої І.В., як такого, що не ґрунтується на приписах статті 20 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Вищого господарського суду від 27.09.2016 заяву про відвід судді Алєєвої І.В. відхилено з тих мотивів, що постановлення суддею Алєєвою І.В. процедурних ухвал у даній справі (ухвала про прийняття касаційних скарг на ухвалу та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2012 до розгляду та ухвала про відкладення розгляду цих касаційних скарг) не є участю судді у розгляді справи в розумінні статті 20 Господарського процесуального кодексу України; доказів, що суддя Алєєва І.В. брала участь у розгляді даної справи по суті та прийнятті рішення щодо розгляду справи по суті заявник не надав.

Компанія Велбей Холдінгс Лімітед подала заяву про залучення до участі у справі в порядку статті 25 Господарського процесуального кодексу України правонаступника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (Міністерства промислової політики України), - Міністерства економічного розвитку і торгівлі України з тих підстав, що згідно з Указом Президента України від 31.05.2011 № 634/2011 Міністерство економічного розвитку і торгівлі України є правонаступником Міністерства промислової політики України в частині формування та реалізації промислової політики; також просив відкласти розгляд справи для повідомлення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про розгляд справи належним чином. Суд відхилив зазначене вище клопотання, як таке, що не відповідає вимогам статті 25 Господарського процесуального кодексу України та ґрунтується на доводах про правонаступництво щодо повноважень третьої особи в частині формування та реалізації промислової політики, здійснення яких в межах даної справи не вбачається.

Для надання Компаніі Велбей Холдінгс Лімітед можливості ознайомитися з наданим відзивом та доданими до нього документами у розгляді справи оголошувалась перерва до 16 год. 30 хв. 27.09.2016.

Після продовження розгляду справи Компанія Велбей Холдінгс Лімітед подала клопотання про заміну в порядку статті 25 Господарського процесуального кодексу України третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Міністерства промислової політики України - на її правонаступника - Міністерство економічного розвитку і торгівлі України - з тих підстав, що згідно з Указом Президента України від 31.05.2011 № 634/2011 Міністерство економічного розвитку і торгівлі України є правонаступником Міністерства промислової політики України в частині формування та реалізації промислової політики; також просив відкласти розгляд справи для повідомлення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про розгляд справи належним чином.

Судова колегія відзначає, що подане повторно клопотання не містить доводів про те, що розгляд даної справи стосується повноважень органів державної виконавчої влади в частині формування та реалізації промислової політики України.

Водночас зі змісту вступної частини постанови Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2016 вбачається, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі України значиться у переліку третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, що відповідає змісту Указів Президента України від 09.12.2010 № 1085/2010, від 19.07.2013 № 389/2013, разом з тим процесуальний документ про заміну третьої особи без самостійних вимог на предмет спору відсутній, в зв'язку з чим Вищий господарський суд України здійснює заміну Міністерства промислової політики України на Міністерство економічного розвитку і торгівлі України. Матеріали справи містять докази про належне повідомлення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про судове засідання, відтак, підстав для відкладення розгляду справи з заявлених у клопотанні мотивів не вбачається.

Публічне акціонерне товариство "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" усно у судовому засіданні та у відзиві на касаційну скаргу заперечив проти її доводів, пославшись на законність та обґрунтованість ухвали місцевого та постанови апеляційного господарського суду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників прокуратури, позивача, відповідачів, третіх осіб, присутніх в судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.

Відповідно до приписів розділу ХІІІ Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. При цьому підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Тобто, нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог процесуального закону; не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Також не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону, зокрема, статті 38 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 112 цього Кодексу не можуть бути визнані як нововиявлені обставини, викладені в рішенні суду в іншій справі, висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), а також юридична оцінка цих обставин та правові підстави рішення або його мотиви, міркування суду щодо застосування норм права.

За приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані довести обставини, на які вони покликаються в підтвердження своїх вимог та заперечень, належними та допустимими у справі доказами.

Судові рішення у даній справі вмотивовано ліквідацією ЗАТ "АвтоВАЗ-Інвест" (що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб Російської Федерації від 05.05.2010 № 71291В/2010), а також встановленими обставинами справи щодо невиконання ЗАТ "АвтоВАЗ-Інвест" та Компанією "VELBAY HOLDINGS LIMITED" зобов'язань по рефінансуванню довгострокових зобов'язань ВАТ "ЗАлК" за Кредитною угодою № 14/02-145 від 28.05.1997, що значною мірою позбавило Фонд державного майна України того, на що він розраховував при укладенні Договору № 1 та наданні згоди на укладення Договору № 2, свідчить про істотність порушення договірних зобов'язань з боку Компанії і, як наслідок, про наявність правових підстав для розірвання Договору № 2 із настанням правових наслідків, передбачених приватизаційним законодавством, зокрема, пунктом 133 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України від 18.05.2000 № 1723-ІІІ, за яким у разі розірвання договору купівлі-продажу державного майна за рішенням суду у зв'язку з невиконанням покупцем договірних зобов'язань об'єкт приватизації підлягає поверненню в державну власність, а у разі розірвання договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації у зв'язку з невиконанням їх умов або визнання їх недійсними в судовому порядку повернення покупцям коштів, сплачених за об'єкт приватизації, провадиться на підставі рішення суду з коштів позабюджетного Державного фонду приватизації або фонду приватизації Автономної Республіки Крим, отриманих від повторного продажу цих об'єктів у порядку, встановленому Фондом.

Задовольняючи позовні вимоги під час первісного розгляду справи, суди попередніх інстанцій встановили та взяли до уваги, що умови Договору № 1 та додаткових угод до нього станом на 21.06.2002 не виконані в частині внесення інвестицій, надання інвестиційних гарантій, виконання плану збереження робочих місць; несвоєчасно виконується пункт 9.2. колективного договору, за змістом актів поточної перевірки від 25.06.-27.06.2003 та від 18.11.-20.11.2003 умови Договору № 1 та додаткових угод до нього станом на 27.06.2003 та 20.11.2003 не виконані в частині внесення інвестицій та здійснення рефінансування; за змістом акта поточної перевірки від 30.03.-02.04.2004 умови Договору № 1 та додаткових угод до нього станом на 02.04.2004 не виконані в частині здійснення рефінансування; за змістом актів поточної перевірки від 02.03.-03.03.2005 та від 21.12.-22.12.2005 умови Договору № 1 та додаткових угод до нього станом на 03.03.2005 та 22.12.2005 не виконані в частині внесення інвестицій та здійснення рефінансування; за змістом акта поточної перевірки від 20.03.-22.03.2007 умови Договору № 1 та додаткових угод до нього станом на 22.03.2007 не виконані в частині внесення інвестицій та здійснення рефінансування дострокових зобов'язань товариства за кредитною угодою (згідно з додатком № 2 до договору); відтак, в порушення умов Договору № 2, Компанія "VELBAY HOLDINGS LIMITED" не виконала взяті на себе зобов'язання, а саме не здійснила рефінансування довгострокових зобов'язань ВАТ "ЗАлК" за Кредитною угодою № 14/02-145 від 28.05.1997 у сумі 76450000,00 доларів США, акт підсумкової перевірки, який за умовами Договору № 2 є належним доказом виконання Компанією невиконаних зобов'язань, сторонами не складався та в матеріалах справи відсутній, доказів перерахування коштів на виконання зобов'язань за кредитною угодою № 14/02-145 від 28.05.1997 Компанією "VELBAY HOLDINGS LIMITED" також не надано.

Суди погодилися з наявністю порушення інтересів держави та підстав для звернення у 2008 році на їх захист з позовом про розірвання спірних договорів.

В обґрунтування наявності нововиявлених обставин компанія "VELBAY HOLDINGS LIMITED" посилається на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 19.01.2011, якою було заборонено виконувати невиконані зобов'язання за договорами від 24.03.2006 від 08.02.2001 № КПП-307, у зв'язку з чим вважає, що нею зобов'язання та строк їх виконання не порушено, зазначені обставини є істотними та не були відомі учаснику процесу на час розгляду справи. Суди попередніх інстанцій з'ясували, що ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 19.01.2011 у справі № 2-4341-1/10 було заборонено Компанії Velbay Holdings Limited виконувати невиконані зобов'язання за Договором від 24.03.2006 та Договором № КПП-307 від 08.02.2001; ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва № 6-807/12 (2609/17975/12) від 27.07.2012 ухвала від 19.01.2011 у справі № 2-4341-1/10 від 19.01.2011 скасована.

Відмовляючи у перегляді справи за наововиявленими обставинами, суди зазначили, що у ході судового розгляду справи компанія "VELBAY HOLDIN LIMITED" інформувала суд про судові акти, відповідно до яких з 2001 року до моменту пред'явлення позову заступника Генерального прокурора України, а також під час розгляду справи існували судові заборони покупцю акцій здійснювати виконання зобов'язань договорами купівлі-продажу акцій ВАТ "ЗАлК", у тому числі щодо рефінансування реальних зобов'язань цього товариства за кредитною угодою; оцінка доводам про обставини щодо заборони виконувати зобов'язання за вказаними вище договорами надавалися судами попередніх інстанцій для встановлення обставин справи щодо наявності чи відсутності порушень договірних зобовязань компанією "VELBAY HOLDIN LIMITED" на час звернення з позовом у даній справі та, відповідно, обґрунтованості позовних вимог. Доводи заяви та апеляційної скарги компанії "VELBAY HOLDINGS LIMITED" щодо заборони на виконання зобов'язань за договором відповідно до ухвали Солом'янського районного суду міста Києва від 19.01.2011 не спростовують факт невиконання зобов'язань з 2001 року, у зв'язку з чим ще в 2008 році існувало право на розірвання спірних договорів. Відповідно ухвала Солом'янського районного суду міста Києва від 19.01.2011, на яку посилається заявник, не є нововиявленою обставиною, що у встановленому законодавством порядку спростовує встановлені судами попередніх інстанцій обставини щодо невиконання договірних зобовязань, а доводи компанії "VELBAY HOLDINGS LIMITED" зводяться до невірності висновків господарських судів щодо наявних порушень договірних зобовязань під час первісного розгляду справи. Крім того, скаржник не довів обставин, щодо неможливості реалізації права ознайомитися зі змістом ухвали Соломянського районного суду міста Києва від 19.01.2011 у справі №2-4341-1/10 з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права не знайшли свого підтвердження, з огляду на що підстав для скасування судових актів з мотивів, наведених у касаційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 112, 114, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Компанії Велбей Холдінгс Лімітед ("VELBAY HOLDINGS LIMITED") залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2016 у справі № 48/448-13/364 Господарського суду міста Києва та ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.08.2015 залишити без змін.

Головуючий Л. Рогач

Судді І. Алєєва

Г. Мачульский