Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2015 року Справа № 924/1319/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Черкащенка М.М. Нєсвєтової Н.М. Вовка І.В.розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РесурсЕкоЕнерго"на рішення та постановугосподарського суду Хмельницької області від 05.12.2014 Рівненського апеляційного господарського суду від 10.02.2015у справі№ 924/1319/14за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Украгросоюз"до1.Ладигівської сільської ради 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "РесурсЕкоЕнерго"провизнання незаконним та скасування рішення № 4 від 13.05.2010 року про оформлення права власності, визнання недійсним договору оренди нерухомого майна від 11.05.2012за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Сільськогосподарського кооперативу "Губинський"до1.Ладигівської сільської ради 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "РесурсЕкоЕнерго"провизнання незаконним та скасування рішення № 4 від 13.05.2010 року про оформлення права власності за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: Конопля А.М. - за довіреністю;

від третьої особи: Лучковський В.В. - за довіреністю.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 05.12.2014, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.02.2015 у справі №924/1319/14 в позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгросоюз" до Ладигівської сільської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "РесурсЕкоЕнерго" про визнання незаконним та скасування рішення № 4 від 13.05.2010 року про оформлення права власності та про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна від 11.05.2012 року, укладеного між Ладигівською сільською радою та ТОВ "РесурсЕкоЕнерго", посвідченого державним нотаріусом Старокостянтинівської державної нотаріальної контори, зареєстрований в реєстрі за № 1-699 відмовлено.

Позов третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору Сільськогосподарського кооперативу "Губинський" до Ладигівської сільської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "РесурсЕкоЕнерго" про визнання незаконним та скасування рішення № 4 від 13.05.2010 року про оформлення права власності задоволено.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів, ТОВ "РесурсЕкоЕнерго" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.02.2015 та рішення господарського суду Хмельницької області від 05.12.2014 скасувати в частині задоволення позовних вимог третьої особи та прийняти в цій частині нове рішення, яким в позові відмовити.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням виконавчого комітету Ладигівської сільської ради № 5 від 17.12.2009 року "Про оформлення права власності" вирішено оформити право власності на будівлю гідроелектростанції за сільськогосподарським кооперативом "Губинський" в с. Губин, вул. Центральна, 1а.

Рішенням виконавчого комітету Ладигівської сільської ради № 4 від 13.05.2010 року "Про оформлення права власності" вирішено оформити право власності на земляну дамбу з водоскидом і водозабором для гідроелектростанції, яка знаходиться на балансі Ладигівської сільської ради в с. Губин, вул. Центральна, 1/2, Старокостянтинівський район, Хмельницька область.

В подальшому, між СГК "Губинський" (Продавець) та ТОВ "Украгросоюз" (Покупець) 13.06.2011 року укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, згідно умов якого СК "Губинський" продав, а ТОВ "Украгросоюз" купив не житлову будівлю гідроелектростанції загальною площею 205,5 кв. м., що знаходиться в с. Губин, Старокостянтинівського району, Хмельницької області по вул. Центральній, 1а (п. 1 Договору). Договір посвідчено приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Романішиним Я. О. та зареєстровано в реєстрі за № 1272.

12.07.2011 року між СГК "Губинський" та ТОВ "Украгросоюз" складено акт приймання-передачі, згідно умов якого СГК "Губинський" здав, а ТОВ "Украгросоюз" прийняв гідроелектростанцію "ГЕС"; водозабірний канал для ГЕС з шлюзом; спускний канал із шлюзом; переливний канал; шлюзний водоскид (в кількості 6 шлюзів); прибережні укріплення.

Разом з тим, 16.03.2012 року рішенням № 3 сімнадцятої сесії Ладигівської сільської ради шостого скликання "Про передачу в оренду майнового комплексу" вирішено передати в оренду ТОВ "РесурсЕкоЕнерго" майновий комплекс, що складається з земляної дамби, водозабору та водоскиду для гідроелектростанції, що знаходиться на річці Случ в с. Губин Старокостянтинівського району, Хмельницької області, строком на 35 років для відновлення та використання за цільовим призначенням. (п. 1 рішення).

На підставі рішення № 3 від 16.03.2012 року, між Ладигівською сільською радою (Орендодавець) та ТОВ "РесурЕкоЕнерго" (Орендар) укладено нотаріально посвідчений договір оренди нерухомого майна, за умовами якого (п. 1.1 Договору) Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно, земляну дамбу з водоскидом і водозабором для гідроелектростанції розташованої за адресою Хмельницька область, Старокостянтинівський район, село Губин, вул. Центральна 1/2.

Звертаючись до суду з позовом, ТОВ "Украгросоюз" вказував на те, що Ладигівська сільська рада та ТОВ "РесурЕкоЕнерго" порушують його права володіння, користування та розпорядження придбаним за договором купівлі продажу від 30.06.2011 нерухомим майном (будівлею гідроелектростанції), в зв'язку з чим просив визнати недійсним рішення виконавчого комітету Ладигівської сільської ради №4 від 13.05.2010, а також визнати недійсним договір оренди нерухомого майна від 11.05.2012.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ТОВ "Украгросоюз" місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що враховуючи умови договору купівлі продажу від 13.06.2011 до позивача перейшло право власності виключно на одну не житлову будівлю гідроелектростанції, а отже відсутнє порушення прав останнього з боку відповідачів.

Колегія суддів погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, з огляду на те, що матеріалами справи підтверджується, що до позивача перейшло право власності не на ГЕС (гідроелектростанцію), а виключно на одну не житлову будівлю гідроелектростанції, тобто, право власності на інші об'єкти нерухомості, крім не житлової будівлі гідроелектростанції, у позивача не виникало, а тому відсутні порушення прав позивача у зв'язку з прийняттям рішення виконавчого комітету №4 від 13.05.2010 та укладення договору про передачу в оренду майна, а отже і відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Також до суду звернулась з позовом про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Ладигівської сільської ради №4 від 13.05.2010 третя особа СК "Губинський", яка вказувала на те, що останній є власником майна, на яке Ладигівська сільська рада оформила право власності, яке в подальшому передано в оренду ТОВ "РесурЕкоЕнерго".

Однак, колегія суддів вважає, що задовольняючи позовні вимоги третьої особи, суди попередніх інстанцій дійшли передчасних висновків, з огляду на наступне.

Так, приймаючи рішення у справі, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, вказали на те, що матеріалами справи підтверджується, що протягом усього часу існування спірного майна, СК "Губинський" вчиняв дії щодо збереження та обслуговування майна за рахунок власних коштів, а отже у ради були відсутні підстави, а також будь які докази, які б свідчили про правомірність набуття у власність Ладигівською сільською радою спірні споруди, як безхазяйне майно.

Також, суди дійшли висновку про набуття СК "Губинський" права власності на спірне майно за правочином, який відповідно до положень ст. 715 ЦК України має ознаки договору міни.

Однак, колегія суддів зазначає, що перебування майна на балансі СК "Губинський" не свідчить про наявність в останнього права власності на спірне майно.

Крім того, СК "Губинський" на підтвердження своїх доводів щодо права власності на земельну дамбу з водоскидом та водозабором не надав жодних правовстановлюючих документів, в зв'язку з чим суди попередніх інстанцій, не з'ясувавши належність правової підстави набуття права власності на спірне майно, дійшли передчасного висновку про наявність права власності у третьої особи.

Також колегія суддів вважає, що задовольняючи позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги - СК "Губинський" суди попередніх інстанцій в межах розгляду спору про визнання незаконним та скасування рішення №4 від 13.05.2010 року про оформлення права власності, фактично вийшли за межі предмету судового розгляду, оскільки предметом такого розгляду не є позов про визнання права власності.

Вищезазначене не дає підстав вважати постановлені у справі судові рішення законними та вмотивованими.

Відповідно до пунктів 1, 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" № 6 від 23.03.2012 (із змінами і доповненнями) рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення має бути викладено чітко, зрозуміло, грамотно (тобто не містити граматичних і стилістичних помилок, виправлень). Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: - чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; - чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; - яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскільки оскаржені судові акти в частині вимог третьої особи - Сільськогосподарського кооперативу "Губинський" таким вимогам не відповідають, а місцевий та апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів частини 1 статті 47 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до частини 1 статті 11110 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування судового рішення у справі.

В силу ст. 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права під час розгляду позовної вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Ладигівської сільської ради №4 від 13.05.2010 "Про оформлення права власності", які не можуть бути виправлені судом касаційної інстанції, а також межі перегляду справи у касаційному порядку, визначені ст. 1117 ГПК України, прийняті у справі судові акти підлягають скасуванню у зазначеній частині, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи в частині вимог третьої особи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати обставини справи, дійсні права та обов'язки сторін, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, надати належну правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, та вирішити спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РесурсЕкоЕнерго" задовольнити частково.

Скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.02.2015 та рішення господарського суду Хмельницької області від 05.12.2014 у справі №924/1319/14 в частині позову третьої особи Сільськогосподарського кооперативу "Губинський" про визнання незаконним та скасування рішення №4 від 13.05.2010 про оформлення права власності та в цій частині направити справу на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області.

В решті частині постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.02.2015 року та рішення господарського суду Хмельницької області від 05.12.2014 у справі №924/1319/14 залишити без змін.

Головуючий М.М. Черкащенко

Судді Н.М. Нєсвєтова

І.В. Вовк