Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2015 року Справа № 902/313/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяХодаківська І.П.,суддіФролова Г.М., Яценко О.В.розглянувши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 26.08.2015 рокуу справі№ 902/313/15господарського судуВінницької областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна"доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, 2. ОСОБА_6простягнення 59 826, 49 грн. шкоди

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:Карась В.В. дов. № 1279/D2015 від 22.07.2015 року,- відповідача:ОСОБА_4, ОСОБА_8 дов. № 699 від 30.03.2015 року,- третіх осіб:ФОП ОСОБА_5: не з'явився, ОСОБА_6: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Універсальна" (далі за тестом - ПАТ "СК "Універсальна") звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі за текстом - ФОП ОСОБА_4) про стягнення 59 826, 49 грн. шкоди

Рішенням господарського суду Вінницької області від 21.04.2015 року у справі № 902/313/15 в задоволенні позовних вимог ПАТ "СК "Універсальна" відмовлено.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, ПАТ "СК "Універсальна" звернулось до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 21.04.2015 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.06.2015 року, в порядку ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, залучено до участі у справі, в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.08.2015 року у справі № 902/313/15 апеляційну скаргу ПАТ "СК "Універсальна" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Вінницької області від 21.04.2015 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими актами, ПАТ "СК "Універсальна" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 21.04.2015 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26.08.2015 року у справі № 902/313/15 та прийняти нове рішення у справі, яким задовольнити позовні вимоги, аргументуючи порушення норм права, зокрема, ст. ст. 17, 18 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, ст. 27 Закону України "Про страхування", ст. ст. 6, 626, 993, 1166 Цивільного кодексу України.

Ухвалою від 03.11.2015 року колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого - Ходаківської І.П., суддів - Бакуліної С.В., Яценко О.В. (доповідач) касаційна скарга публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 26.11.2015 року.

Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 25.11.2015 року № 03-05/2179 для розгляду касаційної скарги у справі № 902/313/15, у зв'язку із виходом з відпустки судді Фролової Г.М. сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді Фролова Г.М., Яценко О.В. (доповідач).

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що 16.01.2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Алерс Логістик Україна" (Експедитор) та ФОП ОСОБА_4 (Перевізник) уклали договір на транспортно-експедиційне обслуговування № 409 згідно п. 1.1.якого Експедитор доручає, а Перевізник бере на себе зобов'язання за плату і за рахунок Експедитора виконати або організувати виконання визначених Договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів у міському, приміському, міжміському та міжнародному сполученні автомобільним транспортом.

Положеннями п. 1.2. вказаного Договору сторони погодили, що Перевізник в інтересах Експедитора виконує пов'язані з перевезенням операції: розроблення маршруту перевезення; організація забезпечення відправлення та одержання вантажу, оформлення накладних на вантаж, що відправляється, охорона вантажів, пов'язані з їх перевезенням, підготовка транспортних засобів для перевезення вантажів та забезпечення їх додатковим обладнанням, забезпечення оптимізації руху матеріальних потоків від вантажовідправника до вантажоотримувача з метою досягнення мінімального рівня затрат, а також інші додаткові та супутні послуги в разі необхідності (перевірка кількості і стану вантажу під час його перевезення, навантаження та розвантаження вантажу, сплата мита, зборів та витрат, покладених на Експедитора, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних процедур тощо).

Згідно п. 1.3. Договору перевезення відповідно до цього Договору здійснюються відповідно до заявки на перевезення вантажу, яка оформлюється відповідно до цього Договору.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що Перевізник виконує перевезення вантажів на підставі письмових заявок, що подаються Експедитором, підписаних уповноваженим представником Експедитора та завірених його печаткою. У Заявці Експедитор вказує необхідні умови щодо перевезення, включаючи: маршрут перевезення, місце та час навантаження та розвантаження, найменування та вид вантажу, кількість місць вантажу, його пакування, необхідність особливих умов перевезення або засобів перестороги для збереження вантажу у зв'язку із його властивостями, дата подачі автотранспорту для перевезення та строки перевезення тощо.

Відповідно до п. 3.1.14. Договору Перевізник зобов'язаний при завантаженні перевірити зовнішній стан вантажу та упаковки, забезпечити збереження вантажу (кількості, якості вантажу) та нести повну відповідальність за цілісність, збереження якості та кількості вантажу з моменту отримання вантажу від Експедитора та до моменту його передачі вантажоодержувачу.

Положеннями п. 6.1. Договору передбачено, що сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором, встановлену умовами цього Договору, а також нормами чинного законодавства України. В будь-якому випадку винна сторона зобов'язана на вимогу іншої сторони відшкодувати у повному обсязі збитки, завдані невиконання або неналежним виконанням зобов'язань за цим Договором.

Згідно п. 6.5. Договору Перевізник несе відповідальність за втрату (загибель) або пошкодження вантажу у розмірі вартості втраченого або пошкодженого вантажу, а в разі якщо Експедитор поніс додаткові витрати, з урахуванням цих витрат.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання Договору ТОВ "Алерс Логістик Україна" подало заявку № 953/1209 ФОП ОСОБА_4 на перевезення вантажу автомобільним транспортом, якою передбачені умови перевезення вантажу: Маршрут перевезення: Прилуки (UA) - Іллічівськ (UA) - Батуми (GE) - Тбілісі (GE); Вантаж: цигарки; Дата завантаження: 28.03.2012; Дата доставки: 11.04.2012; Час завантаження: 8:00; Вантажопідйомність транспортного засобу (тон): 20; Вага вантажу (тон): 20 Об'єм вантажу (куб. м.): 86; Вантажовідправник: ВАТ - Прилуки, м. Прилуки, Чернігівська область, вул. Незалежності, 21 ОСОБА_10 НОМЕР_2; Митниця завантаження: митне оформлення вантажовідправника; Вантажоодержувач: Бритиш Американ Тобакко - Грузія, 380060, м. Тбілісі, ОСОБА_11, тел. НОМЕР_3, моб. НОМЕР_4; Митниця розвантаження: митне оформлення вантажоодержувача; Вимоги до транспортного засобу: Рефрижиратор напівпричіп: Сухий, чистий, без сторонніх запахів; рівна підлога, придатна для механізованого завантаження; без випираючих конструкцій всередині; рештування по усьому периметру; задні ворота (не клапан); Документи: СМR, подорожній лист, паспорт, ліцензійна картка; Додаткові умови: постійний телефонний зв'язок з водієм; час під завантаження/розвантаження - 48/48 годин; вихідні, святкові дні не включаються в простій; рух в нічний час з 22-00 до 05-00 заборонено; стоянки тільки на охоронюваних паркінгах; у випадку будь-яких затримок негайно повідомляти по тел. НОМЕР_5 ОСОБА_10; при під'їзді до порту прибуття зателефонувати контактній особі вантажоодержувача. Ні в якому випадку не виїжджати з порту без супроводу; бережне транспортування вантажу; водій зобов'язаний контролювати завантаження і приймати вантаж - цілісність упаковки, якості і кількості вказаній в супроводжувальній документації. Перевізник (власник); Додаткова інформація: Погоджена ставка за перевезення: 39000 грн.; Оплата на протязі 14 днів з дати отримання повного пакета документів; Тягач №: ДАФ НОМЕР_7 Напівпричіп № : НОМЕР_6; Водій: ОСОБА_6; Фірма-перевізник: ФОП ОСОБА_4

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за умовами договору та заявки відповідач прийняв вантаж, вартість та склад якого визначений інвойсом № 870041123 від 29.03.2012 року. Прийняття вантажу перевізником та проходження митних процедур підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною № 855336.

Судами встановлено, що 31.01.2012 року між ПАТ "Страхова компанія "Універсальна" (Страховик) та ТОВ "Алерс Логістик Україна" (Страхувальник) було укладено генеральний договір добровільного страхування вантажів № 6110/227/000023.

29.03.2012 року на підставі страхового полісу добровільного страхування вантажів № 6110/227/000023/001413 ТОВ "Алерс Логістік Україна" застрахувала в ПАТ "СК "Універсальна" майнові інтереси пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням заявленим на страхування вантажем, а саме сигарети та акцизні марки згідно інвойсу № 870041123.

Місцевим та апеляційним господарськими судами досліджено, що згідно постанови слідчого СВ Броварського МВ ГУ МВС України в Київській області Гадайчука С. О. стверджується, що проведеною за даним фактом перевіркою в порядку ст. 97 КПК України встановлено, в період часу з 23 год. 50 хв. по 09 год. 31 березня 2012 р. на автостоянці біля кафе "Деліка" за адресою м. Бровари по Броварській об'їзній дорозі, 28 км. м. Київ - м. Чернігів, невстановлена особа діючи умисно та з корисливих мотивів, шляхом пошкодження сигналізаційної системи проникла до автопоїзда марки "DAF", білого кольору з Д.Н.З. НОМЕР_1, звідки таємно викрала 178 коробок з цигарками марки "КЕNТ" з грузинською акцизною маркою, а саме "Кеnt ND Futupa" 6 коробок, "Кеnt ND NЕО" 10 коробок, "Кеnt Nanotek 2.01" 4 коробки, "Кеnt Nanotek 2.04" 152 коробки та "Кеnt Nanotek" 2.06" 6 коробок. В кожній коробці 50 блоків по 10 пачок, в пачці по 20 цигарок.

Викраденим майном невстановлені особи розпорядилися на власний розсуд, чим заподіяли ПАТ "А/Т Тютюнова компанія "ВАТ - Прилуки" матеріальну шкоду.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, оскільки, позивач виплатив страхове відшкодування у розмірі 7 484, 86 доларів США, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті № 685 від 25.10.2012 року, до нього перейшло право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки, та вважаючи, що відповідач є відповідальним за втрату переданого йому майна, та зобов'язаний відшкодувати завдану шкоду на підставі договору та ч. 1 ст. 924 Цивільного кодексу України, звернувся з позовом до ФОП ОСОБА_4 про стягнення 59 826, 49 грн. шкоди.

За приписами ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір, в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 307, 314 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та віддати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням перевізного документа (транспортної накладної) відповідно до вимог законодавства. Перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача сталися не з його вини.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 924 Цивільного кодексу України передбачено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Частиною 1 ст. 990 Цивільного кодексу України закріплено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Судами встановлено, що ПАТ "СК Універсальна" відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті № 685 від 25.10.2012 року, виплатило страхове відшкодування у розмірі 7 484, 86 доларів США.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Так, судами встановлено, що в порядку передбаченому п. п. 6.1., 6.5. Договору та ст. 924 Цивільного кодексу України, позивач звернувся з правом вимоги до ФОП ОСОБА_4 (перевізника) про стягнення з останнього суми страхового платежу, а саме 59 826, 49 грн.

Однак, як встановлено судами попередніх інстанцій відповідач повністю виконав умови Договору, а саме: згідно заявки № 953/1209 на перевезення вантажу автомобільним транспортом, додатковими умовами перевезення є : рух в нічний час з 22-00 до 05-00 заборонено; стоянка тільки на охоронюваних паркінгах.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що відповідач припинив рух автомобіля у нічний час, зупинився 30.03.2012 року на платній стоянці для ночівлі, відповідно до заяви про перевезення вантажу № 953/1209. Перебування транспортного засобу на платній стоянці підтверджується товарним чеком від 30.03.2012 року, що свідчать про виконання відповідачем вимог Договору на транспортно-експедиційне обслуговування.

Згідно постанови слідчого СВ Броварського МВ ГУ МВС України в Київській області Гадайчука С.О. викрадення частини вантажу відбулось під час зупинки автотранспорту на території автостоянки, невстановленою особою, шляхом пошкодження сигналізаційної системи та проникнення до автомобіля. Таким чином, даний факт встановлений зазначеною постановою, дає можливість вважати, що в діях відповідача відсутня вина , зокрема щодо втрати вантажу.

Судами встановлено, що постанова слідчого СВ Броварського МВ ГУ МВС України в Київській області Гадайчука С.О. про порушення кримінальної справи від 07.04.2012 року є чинною і ніким не оскаржена.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що позивач не надано достатніх та аргументованих доказів для покладання відповідальності на відповідача.

Предметом доказування є встановлення наявності або відсутності факту порушення відповідачем договірних зобов'язань, та наявність його вини у завданні шкоди.

В той же час судами встановлено, що відповідачем повністю виконані умови, встановлені договором на транспортно-експедиційне обслуговування № 409 від 16.01.2012 року, додаткові умови, зазначені у заявці № 953/1209, а тому обґрунтованим є висновок судів про те, що відповідач діяв правомірно і тому втрата вантажу сталася внаслідок обставин, які не залежали від його волі.

Щодо вимог відповідача про застосування наслідків спливу строку позовної давності колегія суддів касаційної інстанцій вважає його безпідставним з огляду на відсутність порушеного права відповідачем у особи, яка звернулася за захистом такого права, оскільки правило про позовну давність, відповідно до ст. 267 Цивільного кодексу України, мають застосовуватися лише тоді, коли буде доведено існування самого суб'єктивного права, а у випадках відсутності такого права або коли воно ніким не порушене, в позові має бути відмовлено не з причин пропуску строку позовної давності, а в зв'язку з необґрунтованістю самої вимоги.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 12.06.2007 року.

Всі інші доводи скаржника не спростовують висновків суду апеляційної інстанцій та зводяться до переоцінки доказів, яким вже було надано оцінку апеляційним господарським судом.

Отже, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що під час розгляду справи місцевим та апеляційним господарськими судами фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, господарськими судами вірно застосовані норми права, а доводи скаржника не спростовують законності прийнятих у справі судових актів.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26.08.2015 року у справі № 902/313/15 залишити без задоволення.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26.08.2015 року у справі № 902/313/15 залишити без змін.

Головуючий суддяІ.П. Ходаківська СуддіГ.М. Фролова О.В. Яценко