ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2016 року Справа № 916/4495/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Картере В.І. (доповідач),

суддів: Барицької Т.Л.,

Губенко Н.М.

за участю представників:

позивача - Остапова В.В.,

ТОВ "Портінвест Лоджистік" - Юрець О.В.,

MAYA LAND SHIPPING&TRADING LTD - Бойчука Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.07.2016

та на рішення господарського суду Одеської області від 13.06.2016

у справі № 916/4495/15

за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Портінвест Лоджистік" та MAYA LAND SHIPPING&TRADING LTD

про стягнення 14 150,88 дол. США

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2015 року Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Портінвест Лоджистік" та MAYA LAND SHIPPING&TRADING LTD про стягнення солідарно 14 150,88 дол. США заборгованості по оплаті корабельного збору за судозаходи в акваторію Іллічівського морського порту судна COPAN (прапор - Беліз). При цьому, відповідач-1 здійснював агентування судна, а відповідач-2 - є судновласником.

Рішенням господарського суду Одеської області від 13.06.2016 (суддя Петренко Н.Д.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.07.2016 (колегія суддів у складі: суддя Величко Т.А. - головуючий, судді Лавриненко Л.В., Філінюк І.Г.) у задоволенні позову відмовлено. Приймаючи такі рішення, господарські суди дійшли висновку про те, що відповідно до норм Кодексу торговельного мореплавства України (далі - КТМ України), Митного кодексу України, Порядку справляння та розміри ставок портових зборів, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 № 316 "Про портові збори", неможливо застосовування до внутрішніх (каботажних) перевезень ставки корабельного збору, встановлені для міжнародних перевезень, адже згідно наведеного визначення міжнародних перевезень (ст. 132 КТМ України), вони здійснюються виключно між портами України та міжнародними портами, тобто обов'язковою умовою для застосування цієї ставки збору є факт заходу судна у закордонний порт, який у даному випадку відсутній.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції від 13.06.2016, постанову господарського апеляційного суду від 14.07.2016 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування касаційної скарги скаржник стверджує, що господарськими судами при прийнятті оскаржуваних рішень порушено вимоги п.п. 2 п. 2.4 Порядку справляння та розміри ставок портових зборів, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 № 316 "Про портові збори" (далі - Порядок), ст. 85 КТМ України, ст. 530 ЦК України. Так, на думку позивача, для оплати портових зборів агенту були вручені рахунки на загальну суму 4 517,39 дол. США, які були оплачені ним в повному обсязі. Однак у вказаних рахунках були помилково розраховані ставки збору як для суден у каботажному плаванні, що не відповідає вимогам Порядку. Відповідно до п.п. 2 п. 2.4 Порядку ставки корабельного збору для суден у каботажному плаванні застосовуються для суден, що виконують рейси у каботажному плаванні під Державним прапором України. Судно Сораn ходить під прапором Белізу, у зв'язку з чим правомірно вважати, що корабельний збір мав бути розрахований та сплачений по ставкам, які діють для суден закордонного плавання. В Порядку відсутнє положення, яке звільняє судна в каботажному плаванні під іноземним прапором від сплати корабельного збору.

У відзивах на касаційну скаргу відповідачі просять постанову апеляційного господарського суду та рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. На думку відповідачів, господарськими судами зроблено правильні висновки стосовно безпідставності позовних вимог позивача щодо стягнення заборгованості по сплаті корабельного збору у розмірі 14 150,88 дол. США.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню виходячи з такого.

Господарські суди попередніх інстанцій, ґрунтуючись на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності встановили наступне:

- 31.12.2013 Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" та ТОВ "Портінвест Лоджистік" (агент) був укладений договір про агентування суден № 460-Па-ІЛФ-13, предметом якого є надання Іллічівською філією послуг з організації агентування суден і забезпечення оплати послуг адміністрації судновласниками (п. 1.2. договору);

- згідно з п. 2.1. договору адміністрація через агента надає послуги судновласникам з обслуговування суден, відповідно до Зводу звичаїв, що діють в Іллічівському морському порту;

- відповідно до п. 2.2.5 договору агент своєчасно забезпечує перерахування авансових сум від судновласників на оплату портових зборів та інших витрат, що пов'язані з агентуємими суднами;

- процедура справляння портових зборів та розміри ставок портових зборів в Україні встановлені Порядком, пунктом 1.2. якого встановлено, що згідно з ч.ч. 3-5 ст. 22 Закону України "Про морські порти України" портові збори сплачуються адміністрації морських портів України;

- в період з 01.10.2014 по 07.10.2015 судно COPAN (флаг - Беліз, власник MAYALAND SHIPPING&TRADING), під агентуванням ТОВ "Портінвест Лоджистік" перебувало в акваторії Іллічівського морського порту;

- судно виконувало каботажні перевезення;

- для оплати портових зборів агенту були вручені рахунки на загальну суму 4 517,39 дол. США, які були оплачені відповідачем в повному обсязі;

- на думку позивача ним було помилково розраховано ставку корабельного збору як для суден у каботажному плаванні, що не відповідає вимогам Порядку;

- позивачем було донараховано корабельний збір по судозаходах судна СОРАN, які здійснювались в акваторії Іллічівського морського порту та оформлені і виставлені відповідачу відповідні рахунки: рахунок 23484 від 22.10.2015; рахунок 27790 від 22.10.2015.

У зв'язку з тим, що грошові кошти ні від агента, ні від судновласника на рахунок позивача не надійшли, останній звернувся до господарського суду з позовом про стягнення 14 150,88 дол. США заборгованості.

Сукупності встановлених у справі обставин господарські суди дали належну оцінку і, з урахуванням вимог ст.ст. 85 131 132 КТМ України, ст.ст. 15, 16, 22 Закону України "Про морські порти України", положень Порядку, ст.ст. 4, 97 Митного кодексу України, дійшли правильного висновку про безпідставність поданого позову.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про морські порти України" у морському порту справляються такі портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний. Розміри ставок портових зборів для кожного морського порту встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, відповідно до затвердженої нею методики. Порядок справляння, обліку та використання коштів від портових зборів, крім використання коштів від адміністративного збору, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту. Портові збори сплачуються адміністрації морських портів України, крім випадків, визначених цим Законом. Корабельний збір справляється на користь користувача портової акваторії, а також власника операційної акваторії причалу (причалів), збудованої до набрання чинності цим Законом.

Згідно з ст. 85 КТМ України під час перебування в морському порту будь-яке судно зобов'язане дотримувати чинних законів і правил України, у тому числі тих, що стосуються безпеки порту і судноплавства в порту, митного, прикордонного, санітарного (фітосанітарного) режимів, лоцманського проведення, буксирування, рятувальних і суднопіднімальних робіт, якірної стоянки і надання місць біля причалів, навантаження і вивантаження вантажів, посадки і висадки людей, послуг, пов'язаних з навантажувально-розвантажувальними роботами, і будь-яких інших портових послуг, портових зборів, запобігання забрудненню навколишнього природного середовища.

Відповідно до п. 1.3 Порядку портові збори (корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний) справляються в морських портах із суден і плавучих споруд, що плавають під Державним прапором України та іноземними прапорами, за групами згідно з додатком № 1 Порядку.

Відповідно п. 2.2 Порядку судно, що заходить в акваторію відповідного морського порту, звільняється від сплати корабельного збору у таких випадках:

- здійснення процедур, пов'язаних з пропуском через державний кордон України, без виконання вантажних операцій (крім суден, що заходять у морські порти для надання послуг за договором морського перевезення пасажирів або договором морського круїзу);

- постановки на якір без виконання у цьому морському порту вантажних (пасажирських) операцій у зв'язку з очікуванням проходу до іншого морського порту.

Ставки корабельного збору для суден у закордонному плаванні застосовуються незалежно від того, під яким прапором вони плавають.

Ставки корабельного збору для суден у каботажному плаванні застосовуються тільки для суден, що виконують рейси у каботажному плаванні під Державним Прапором України (п.п. 2.3, 2.4 Порядку).

Відповідно до 1 ст. 97 Митного кодексу України під каботажем розуміється перевезення українських та іноземних товарів шляхом завантаження їх на морське (річкове) судно в одному пункті на митній території України і транспортування в інший пункт території України, де здійснюватиметься їх вивантаження. При цьому товари, ввезені на митну територію України морським (річковим) судном, допускаються до каботажного перевезення між органами доходів і зборів або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів після їх перевантаження на інше морське (річкове) судно, що ходить під прапором України, або, за умови отримання на це дозволу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, на іноземне судно.

Господарські суди правильно врахували вказані вимоги та зазначили, що ставка корабельного збору, як і ставки інших видів портових зборів, залежить від того, знаходиться судно в "каботажному плаванні" чи "закордонному плаванні".

Так, судно закордонного плавання - це українське або іноземне судно, яке здійснює міжнародні перевезення товарів та/або пасажирів та прибуває на митну території України або вибуває за її межі (п. 54 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України).

Відповідно до ст. 132 КТМ України міжнародні перевезення - це перевезення між портами України та іноземними портами, які можуть здійснюватися як суднами, що плавають під Державним прапором України, так і за умови взаємності суднами, що плавають під іноземним прапором.

Наказом Міністерства аграрної політики від 21.01.2006 № 14 "Про затвердження Порядку оформлення приходу з рейсу і виходу в рейс суден флоту рибної промисловості капітанами морських рибних портів України" визначено, що судно закордонного плавання - судно, яке під час здійснення своєї діяльності перетинає державний кордон України для виходу в порти інших держав чи райони рибного промислу або для прибуття з портів інших держав чи районів рибного промислу в морські рибні порти України; судно каботажного плавання - судно, яке здійснює каботажні перевезення між портами України без заходу в порти інших держав.

Каботажні перевезення можуть здійснюватися як суднами, що плавають під державним прапором України, так і суднами, що плавають під іноземним прапором за умови одержання на це дозволу Міністерства інфраструктури України (ст. 131 КТМ України).

Відповідно до п. 2.4 Порядку ставки корабельного збору для суден у закордонному плаванні застосовуються незалежно від того під яким прапором вони плавають. Ставки корабельного збору для суден у каботажному плаванні застосовуються тільки для суден, що виконують рейси у каботажному плаванні під Державним Прапором України.

Водночас пунктом 1.11 Порядку встановлено, що державна належність судна і відповідно наданий йому статус під час справляння портових зборів визначаються за прапором, під яким це судно плаває, незалежно від того, хто є його власником і хто його використовує.

Враховуючи викладене та встановлені господарськими судами обставини справи, Вищий господарський суд України погоджується з висновками обох судових інстанцій про неможливість застосовування до внутрішніх (каботажних) перевезень ставки корабельного збору, встановленої для міжнародних перевезень, оскільки обов'язковою умовою для застосування цієї ставки збору є факт заходу судна у закордонний порт, тоді як захід судна COPAN до іноземного порту господарськими судами не встановлено.

Відповідно до ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

З огляду на викладене, підстави для зміни або скасування прийнятої у справі постанови апеляційної інстанції, відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.07.2016 та рішення господарського суду Одеської області від 13.06.2016 у справі № 916/4495/15 залишити без змін.

Головуючий суддя: В. Картере Судді: Т. Барицька Н. Губенко