Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2015 року Справа № 925/309/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі),суддів:Воліка І.М., Шевчук С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Строммаш"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 24.03.2015у справі№ 925/309/15 господарського суду Черкаської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Строммаш"до1. Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (відповідач-1); 2. Публічного акціонерного товариства "Аграрний комерційний банк" (відповідач-2); 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс" (відповідач-3); 4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатурн-Магніт" (відповідач-4)провизнання недійсними договорів,за участю представників: від позивача Сидорчук Г.П.від відповідача-1Міхай-Седова Ю.С.від відповідача-2не з'явивсявід відповідача-3не з'явивсявід відповідача-4Баньковський С.О.

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод "Строммаш" (далі - ТОВ "Завод "Строммаш") звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (далі - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"), Публічного акціонерного товариства "Аграрний комерційний банк" (далі - ПАТ "Аграрний комерційний банк"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс" (далі - ТОВ "ФК "Фактор Плюс") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатурн-Магніт" (далі - ТОВ "Сатурн-Магніт") про:

- визнання частково недійсним договору факторингу № 140-0-00/11-121 від 25.11.2014, укладеного між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПАТ "Аграрний комерційний банк", в частині відступлення відповідачу-2 (ПАТ "Аграрний комерційний банк") права вимоги за кредитними договорами, укладеними між відповідачем-1 та позивачем;

- визнання частково недійсним договору факторингу від 25.11.2014, укладеного між ПАТ "Аграрний комерційний банк" та ТОВ "ФК "Фактор Плюс", в частині відступлення відповідачу-3 (ТОВ "ФК "Фактор Плюс") права вимоги за кредитними договорами, укладеними між відповідачем-1 та позивачем;

- визнання частково недійсним договору про врегулювання заборгованості від договору про відступлення прав вимоги за договором іпотеки від 27.11.2014, укладеного між ТОВ "ФК "Фактор Плюс" та ТОВ "Сатурн-Магніт" в частині відступлення відповідачу-4 (ТОВ "Сатурн-Магніт") права вимоги за кредитними договорами, укладеними між відповідачем-1 та позивачем;

- визнання частково недійсним договору про відступлення прав за договором іпотеки від 25.11.2014, укладеного між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПАТ "Аграрний комерційний банк", в частині відступлення відповідачу-2 (ПАТ "Аграрний комерційний банк") прав за договором іпотеки, укладеним між відповідачем-1 та позивачем;

- визнання недійсним договору відступлення прав за договором застави основних засобів від 25.11.2014, укладеного між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПАТ "Аграрний комерційний банк";

- визнання недійсним договору відступлення прав за договорами поруки від 25.11.2014, укладеного між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПАТ "Аграрний комерційний банк";

- визнання недійсним договору відступлення прав за договором поруки від 25.11.2014, укладеного між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПАТ "Аграрний комерційний банк";

- визнання недійсним договору відступлення прав за договором іпотеки від 25.11.2014, укладеного між ПАТ "Аграрний комерційний банк" та ТОВ "ФК "Фактор Плюс";

- визнання недійсним договору відступлення прав за договором застави основних засобів від 25.11.2014, укладеного між ПАТ "Аграрний комерційний банк" та ТОВ "ФК "Фактор Плюс";

- визнання недійсним договору відступлення прав за договором поруки від 25.11.2014, укладеного між ПАТ "Аграрний комерційний банк" та ТОВ "ФК "Фактор Плюс".

Одночасно з позовною заявою позивачем до суду першої інстанції була подана заява про забезпечення позову, в якій з метою забезпечення позову позивач просив суд:

- заборонити ТОВ "Сатурн-Магніт" та іншим особам вчиняти дії, направлені на відчуження майна, належного ТОВ "Завод "Строммаш", а саме: адміністративно-побутовий комплекс, літера Б-3, площею 5 451,6 кв.м; службове приміщення, літера В; пилорама, літера Г; центральна прохідна, літера Ж-3, площею 929,9 кв.м; господарчий корпус теплиці з підвалом, літера З-2, з, загальною площею 253,2 кв.м; теплиця, літера 31; їдальня з підвалом, літера № за планом земельної ділянки И-2, и1, и2, загальною площею 2 175,9 кв.м; головний корпус, літера К, к1, к2, загальною площею 34 996,9 кв.м; допоміжний корпус № 1 з підвалом, літера Л-І, л, загальною площею 2 357,6 кв.м; допоміжний корпус № 2, літера М-2, загальною площею 601,3 кв.м; гараж, літера Н,М, л1; градирня, літера Н1; ПММ, літера О; склади, літера П, Т, Т1, Р, Ф; киснева станція , літера С; навіс, літера У; пожежна станція, літера Ф1; прохідна, літера Ж; охоронний пункт, літера Z; газорозподільний пункт, літера S; огорожа, літера 1-2; залізнична колія, літера 3; замощення, літера І; очисна споруда, літера 4; очисна споруда, літера 5; автовагова, літера Ю, ю1; розподільчий пункт, літера Я; перехід, літера И3; склади, літера Ц,Ш,Ш1; склад, літера Щ, щ1; станція нейтралізації, літера Ч, ч1; вказане майно знаходиться за адресою: Черкаська обл., м. Черкаси, вул. 14 Грудня, 8;

- встановлення обов'язку утриматись Державній реєстраційній службі України в особі структурних підрозділів, у тому числі Реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції Черкаської області, її посадовим особам і державним реєстраторам, а також державним та приватним нотаріусам як спеціальним суб'єктам, на яких покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, від проведення державної реєстрації прав, зокрема, права власності, а також внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно будь-яких записів (у тому числі скасовувати існуючі записи та вносити до них зміни), щодо вказаного вище нерухомого майна.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 23.02.2015 у справі № 925/309/15 (суддя Скиба Г.М.) заяву ТОВ "Завод "Строммаш" про забезпечення позову задоволено та вжито заходів до забезпечення позову.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2015 (колегія суддів у складі: Новікова М.М. - головуючого, Зубець Л.П., Мартюк А.І.) ухвалу господарського суду Черкаської області від 23.02.2015 у справі № 925/309/15 скасовано; у задоволенні заяви ТОВ "Завод "Строммаш" про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2015 у справі № 925/309/15, ТОВ "Завод "Строммаш" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати вказану постанову та залишити в силі ухвалу господарського суду Черкаської області від 23.02.2015 у даній справі.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Завод "Строммаш", поданому до Вищого господарського суду України, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" проти касаційної скарги заперечує та просить суд касаційної інстанції відмовити у її задоволенні, а оскаржувану постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2015 у справі № 925/309/15 залишити без змін.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.05.2015 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Воліка І.М., Шевчук С.Р. прийнято зазначену касаційну скаргу ТОВ "Завод "Строммаш" до провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 26.05.2015 о 10 год. 55 хв.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач-2 та відповідач-3 передбаченим законом правом на участь у розгляді скарги касаційною інстанцією не скористались.

Заслухавши представників позивача, відповідача-1 та відповідача-4, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Заява ТОВ "Завод "Строммаш" про забезпечення позову обґрунтована тим, що ТОВ "Сатурн-Магніт" повідомило письмово позивача про намір укласти договір купівлі-продажу предмета іпотеки, що, на думку позивача, є свідченням здійснення відповідачем-4 реальних кроків з метою відчуження іпотечного майна. Позивач вважає, що невжиття запропонованих ним заходів до забезпечення позову зробить неможливим виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову, суд першої інстанції вказував на достатність підстав вважати реальними наміри відповідача-4 - ТОВ "Сатурн-Магніт" вчинити дії щодо продажу цілісного комплексу заводу "Строммаш", що в подальшому призведе до вибуття майна з володіння позивача та перешкоджатиме позивачу користуватися майном. Місцевий господарський суд також зазначив про можливість настання негативних наслідків для позивача та можливу появу добросовісного набувача цілісного комплексу, що погіршить становище власника майна - ТОВ "Завод "Строммаш".

Скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду та відмовляючи у задоволенні заяви ТОВ "Завод "Строммаш" про вжиття заходів до забезпечення позову, апеляційний господарський суд виходив з того, що підстави для вжиття заходів забезпечення позову відсутні.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Не можуть забезпечуватися заходами, зазначеними в статті 67 ГПК України, інші, крім позовних, вимоги (наприклад, пов'язані із здійсненням повороту виконання судового рішення, із зміною способу та порядку його виконання тощо) (п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову".

Як встановив апеляційний господарський суд, предмет позову у даній справі не стосується визнання недійсними кредитних договорів, не стосується оспорювання позивачем існування у нього обов'язку щодо повернення кредитних коштів, отриманих у відповідача-1. Заявлений позов не містить вимог про витребування зазначеного у заяві про забезпечення позову майна із чужого незаконного володіння, вирішення питання про право власності на вказане майно або право розпорядження чи право користування ним.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що нерухоме майно, щодо якого позивач просить вжити заходів до забезпечення позову, не є предметом спору у даній справі, оскільки заявлений ТОВ "Завод "Строммаш" позов стосується лише визнання недійсними або частково недійсними договорів факторингу та договорів відступлення прав вимоги за договорами застави, іпотеки та поруки, які укладені між відповідачами, тобто тих договорів, за якими фактично лише визначається особа кредитора на умовах договорів факторингу та договорів відступлення прав вимоги.

Водночас, як вірно вказав апеляційний господарський суд, суд першої інстанції, вживаючи заходи до забезпечення позову шляхом заборони відповідачеві-4 та іншим особам вчиняти дії, що стосуються нерухомого майна, яке не є предметом спору у даній справі, не навів обставин, які б свідчили про ймовірність ускладнення виконання рішення суду або неможливість його виконання в разі задоволення позову.

За таких обставин, апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ТОВ "Завод "Строммаш" про забезпечення позову та правомірно скасував ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову, відмовивши у задоволенні вказаної заяви.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 ГПК України та ч.ч. 1, 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Твердження скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акта колегія суддів не вбачає.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Строммаш" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2015 у справі № 925/309/15 залишити без змін.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.М. Волік

С.Р. Шевчук