Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2014 року Справа № 21/016-12/19 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівЄвсікова О.О. Кролевець О.А. (доповідач у справі) Попікової О.В.розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП Стріла"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2014 р. у справі № 21/016-12/19 господарського суду Київської областіза позовомПриватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна"до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП Стріла", 2. Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 ОСОБА_4простягнення 91 064,93 грн.за участю представників:

позивача: не з'явився

відповідача-1: Новікова В.Д.

відповідача-2: не з'явився

третьої особи: не з'явився

в с т а н о в и в :

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" (надалі - "ПАТ "АСК "Інго Україна") звернулось до господарського суду Київської області з позовом про стягнення в порядку регресу компенсації здійснених страхових виплат, а саме: з Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП Стріла" (надалі - "ТОВ "АТП Стріла") 41 574,93 грн., з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" (надалі - "ВАТ НАСК "Оранта") 49 490,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані нормами ст. ст. 979, 993, 1166, 1172, 1187, 1191, 1194 ЦК України, ст. ст. 22, 27 Закону України "Про страхування", ст. ст. 5, 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Рішенням господарського суду Київської області від 26.03.2012 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2012 р., в позові відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.10.2012 р. скасовано рішення господарського суду Київської області від 26.03.2012 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2012 р., а справу № 21/016-12 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи рішенням господарського суду Київської області від 28.11.2012 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2013 р., позов задоволено повністю та стягнуто з ТОВ "АТП Стріла" на користь ПАТ "АСК "Інго Україна" 41 574,93 грн. компенсації страхового відшкодування, з ВАТ НАСК "Оранта" на користь ПАТ "АСК "Інго Україна" 49 490,00 грн. компенсації страхового відшкодування; також з відповідачів на користь позивача стягнуто судові витрати.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.04.2013 р. рішення господарського суду Київської області від 28.11.2012 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2013 р. залишено без змін.

ТОВ "АТП Стріла" звернулось до господарського суду Київської області з заявою про перегляд рішення господарського суду Київської області від 28.11.2012 р. у справі № 21/016-12/19 за нововиявленими обставинами в частині задоволення позовних вимог ПАТ "АСК "Інго Україна" до ТОВ "АТП Стріла" та скасування рішення в цій частині.

Рішенням господарського суду Київської області від 14.08.2013 р. (суддя Бацуца В.М.) вказану заяву задоволено, рішення господарського суду Київської області від 28.11.2012 р. у справі № 21/016-12/19 скасовано частково в частині стягнення з ТОВ "АТП Стріла" на користь ПАТ "АСК "Інго Україна" 41 574,93 грн. компенсації страхового відшкодування, прийнято в цій частині нове рішення, яким в позові відмовлено; в іншій частині рішення господарського суду Київської області від 28.11.2012 р. у справі № 21/016-12/19 залишено без змін.

Позиція суду першої інстанції мотивована тим, що відповідальними за шкоду, заподіяну власнику автомобіля "Toyota Camry" (державний реєстраційний номер BC 0506 BK) внаслідок ДТП, є ВАТ НАСК "Оранта" відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та ОСОБА_4, оскільки автомобіль "Mercedes-Benz-312" (державний реєстраційний номер НОМЕР_1) перебував у його законному користуванні на підставі чинної довіреності, виданої йому власником транспортного засобу ОСОБА_6. Натомість, ТОВ "АТП Стріла" не є особою, відповідальною за заподіяну шкоду, оскільки на час ДТП не було володільцем, користувачем та не здійснювало експлуатацію автомобіля "Mercedes-Benz-312" (державний реєстраційний номер НОМЕР_1).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2014 р. (судді Зеленін В.О., Синиця О.Ф., Сітайло Л.Г.) рішення господарського суду Київської області від 14.08.2013 р. скасовано; заяву ТОВ "АТП Стріла" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Київської області від 28.11.2012 р. у справі № 21/016-12/19 залишено без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 28.11.2012 р. у справі № 21/016-12/19 - без змін. В обґрунтування даної постанови апеляційним господарським судом зазначено, що обставини, на які посилається ТОВ "АТП Стріла" в своїй заяві, не є нововиявленими в розумінні ст. 112 ГПК України.

Не погоджуючись з прийнятим апеляційною інстанцією судовим актом, ТОВ "АТП Стріла" звернулось до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2014 р. в частині задоволення вимог ПАТ "АСК "Інго Україна" до ТОВ "АТП Стріла" та відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині. Позиція, викладена в касаційній скарзі, мотивована неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач, відповідач-2 та третя особа не скористались передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представника скаржника, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч. 1 ст. 1117 ГПК України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Статтею 112 ГПК України визначено, що господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

Колегія суддів зазначає, що необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

З матеріалів справи вбачається, що рішення господарського суду Київської області від 28.11.2012 р. в частині задоволення позовних вимог до ТОВ "АТП Стріла" обґрунтовано тим, що ТОВ "АТП Стріла" є особою, яка на час скоєння 12.08.2011 р. ДТП на відповідній правовій підставі володіла автомобілем "Mercedes-Benz-312" (державний реєстраційний номер НОМЕР_1), а відтак, в силу приписів ст. 1187 ЦК України, є відповідальною особою за заподіяну внаслідок ДТП шкоду. Також суд дійшов висновку, що та обставина, що ОСОБА_4 не перебував у трудових відносинах з ТОВ "АТП Стріла", не може бути ототожнена з доказом експлуатації автомобіля "Mercedes-Benz-312" (державний реєстраційний номер НОМЕР_1) в момент настання ДТП без законних підстав.

В якості підстав для перегляду рішення господарського суду Київської області від 28.11.2012 р. у даній справі за нововиявленими обставинами ТОВ "АТП Стріла" посилалось на той факт, що власником автомобіля "Mercedes-Benz-312" (державний реєстраційний номер НОМЕР_1) є фізічна особа ОСОБА_6 (надалі - "ОСОБА_6"). Натомість, ТОВ "АТП Стріла" не було зареєстровано як власник даного автомобіля, а ОСОБА_4, винний у спірному ДТП, здійснював володіння та управління автомобілем на підставі довіреності, виданої йому власником вказаного транспортного засобу ОСОБА_6 При цьому заявник вказував на те, що дані про власника автомобіля "Mercedes-Benz-312" (державний реєстраційний номер НОМЕР_1) стали відомі йому лише в травні 2013 року.

Правила державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 р. № 1388 (надалі - "Правила").

Положеннями Правил на власників транспортних засобів покладено обов'язок зареєструвати їх в органах Державної автоінспекції Міністерства внутрішніх справ України. При цьому прізвище, ім'я, по батькові або найменування юридичної особи - власника (співвласника) транспортного засобу вказуються у свідоцтві про реєстрацію такого транспортного засобу. Експлуатація транспортних засобів, не зареєстрованих у підрозділах Державної автоінспекції, забороняється.

Пунктом 16 Правил передбачено, що за бажанням власника транспортного засобу - фізичної особи надати право керування таким засобом іншій фізичній особі чи за бажанням фізичної або юридичної особи, якій власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження транспортними засобами, підрозділ Державтоінспекції видає за зверненням такого власника тимчасовий реєстраційний талон на строк, зазначений у його заяві, або документах, які підтверджують право користування і (або) розпорядження транспортним засобом.

При цьому копія документа, що підтверджує право користування і (або) розпорядження транспортними засобами, додається до матеріалів, що необхідні для оформлення тимчасового реєстраційного талона.

Отже, доказами, що підтверджують правову підставу володіння транспортним засобом, можуть бути свідоцтво про реєстрацію автомобіля або документ, що підтверджує право користування та (або) розпорядження вказаним автомобілем, і виданий на період дії такого документа тимчасовий реєстраційний талон, про що вірно зазначено судом апеляційної інстанції.

Апеляційним судом встановлено, що ТОВ "АТП Стріла" на підставі його заяви від 14.12.2010 р. було видано тимчасовий талон (ДАП 733483 від 14.12.2010 р.) по дорученню для транспортних засобів інших регіонів з терміном дії до 18.08.2013 р., дійсний при наявності свідоцтва НОМЕР_2 про реєстрацію транспортного засобу "Mercedes-Benz-312" (державний реєстраційний номер НОМЕР_1).

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд дійшов вірного висновку, що ТОВ "АТП Стріла" станом на 14.12.2010 р. вже було відомо, що власником автомобіля "Mercedes-Benz-312" (державний реєстраційний номер НОМЕР_1) є ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2.

Враховуючи дане, а також наведені вище норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду апеляційної інстанції, що той факт, що власником автомобіля "Mercedes-Benz-312" (державний реєстраційний номер НОМЕР_1), є ОСОБА_6 не є нововиявленою обставиною в розумінні вимог ст. 112 ГПК України, а тому не може бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК України.

Отже, матеріали справи свідчать про те, що апеляційним господарським судом в порядку ст. ст. 112 - 114 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності та вірно застосовано норми процесуального права.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судом норм законодавства при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП Стріла" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2014 р. у справі № 21/016-12/19 залишити без змін.

Головуючий суддяО. Євсіков СуддіО. Кролевець О. Попікова