ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2015 року Справа № 916/3565/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П. - головуючого (доповідач), Прокопанич Г.К., Шаргала В.І.розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Грімальді"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 02.02.2015у справігосподарського суду Одеської областіза позовомзаступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської радидотовариства з обмеженою відповідальністю "Грімальді"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департаменту комунальної власності Одеської міської ради простягнення 1 147 892,00 грн. за участю представників:

прокуратури: Збарих С.М. (прокурор Генеральної прокуратури України, посв. №028728),

позивача: Моджук І.О. (представник за дов. від 19.12.2014 № 352/исх-гс),

відповідача: не з'явився,

третьої особи: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради, звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з ТОВ "Грімальді" 1 147 892,00 грн. збитків на користь Одеської міської ради.

Позовні вимоги мотивовані тим, що прокуратурою Приморського району м. Одеси за завданням прокуратури міста Одеси проведено перевірку щодо відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам та в ході перевірки встановлено, що відповідно до акту комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 30.05.2014, затвердженого рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 12.06.2014 №109, станом на 30.05.2014 ТОВ "Грімальді" не виконано вимоги щодо оформлення документів на земельну ділянку, що розташована за адресою: м. Одеса, пляж "Ланжерон", 1а. Таким чином, позивач вважає, що ТОВ "Грімальді" є незаконним користувачем земельної ділянки площею 0,33 га, розташованої за вказаною адресою.

Рішенням господарського суду Одеської області від 06.10.2014 у справі №916/3565/14 у позові відмовлено.

Вказане судове рішення мотивовано відсутністю в діях відповідача протиправної поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.02.2015 рішення господарського суду Одеської області від 06.10.2014 скасовано, в позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ТОВ "Грімальді" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, мотивуючи скаргу тим, що оскаржуваний судовий акт винесений з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Зокрема як зазначається скаржником:

- статтею 156 Земельного кодексу України не передбачено такої підстави настання цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, у тому числі у вигляді неодержаних доходів, як неоформлення згідно із законом правовстановлюючих документів (договору оренди) фактичним землекористувачем;

- предметом правового регулювання норм ст.ст. 156, 157 Земельного кодексу України та Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою КМ України від 19.04.1993 №284 є відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, заподіяних внаслідок законного вилучення земельних ділянок на користь інших осіб, їх тимчасового зайняття такими користувачами та обумовленого цим неодержання власником (позивачем) доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки;

- для застосування при визначенні розміру збитків приписів Порядку, затвердженого постановою КМУ від 19.04.1993 №284, в даному спорі відсутня така ознака як тимчасове зайняття ТОВ "Грімальді" земельної ділянки площею 0, 33 га м. Одеса, пляж "Ланжерон", 1-А, позаяк за наявності права власності на об'єкти нерухомого майна на ній відповідач набув право користування земельною ділянкою згідно ст. 120 Земельного кодексу України;

- земельна ділянка площею 0, 2684 га в м. Одеса, пляж "Ланжерон", 1-А (як і земельна ділянка 0, 33 га) не є сформованою, державна реєстрація права власності на неї територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради не проводилась, отже вона не може бути об'єктом цивільних прав, у разі порушення яких можливе настання відповідальності за підставами, встановленими ст. 156 ЗК України, та у порядку ч.2 ст. 157 ЗК України (відповідно до постанови КМУ №284);

- збитки у формі упущеної вигоди, завдані безтитульним користуванням ТОВ "Грімальді" землею повинні доводитись з урахуванням положень ст.ст. 224, 225 ГК України, ст. 22 ЦК України на загальних підставах, не пов'язаних із застосуванням положень Порядку №284, ст.ст. 156, 157 Земельного кодексу України;

- несвоєчасне оформлення документів для укладення договору оренди земельної ділянки, сталось не з вини ТОВ "Грімальді";

- розрахунок збитків було здійснено з порушенням норм чинного законодавства, зокрема розмір збитків був нарахований виходячи з площі земельної ділянки 0, 33 га, коли міською радою було погоджено до відведення 0, 2684 га та не застосовано Методику визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтовного покриву без спеціального дозволу, що затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963.

До суду касаційної інстанції надійшла заява ТОВ "Грімальді" про відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (службове відрядження), яке не підлягає задоволенню, оскільки ТОВ "Грімальді" не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно ст. 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Доказів щодо неможливості такої заміни представника, і неможливості розгляду справи без участі представника суду не надано.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.08.2006 між ТОВ "Надія" (Продавець) та ТОВ "Грімальді" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу, згідно п.1. якого, ТОВ "Надія" продало, а ТОВ "Грімальді" купило нежитлову будівлю кафе "Хуторок", що знаходиться в місті Одеса, парк ім. Т.Г. Шевченка, пляж "Ланжерон" будинок під номером "Один", та в цілому складається з 37 приміщень, основною площею 502,9 кв.м., загальною площею 561,6 кв.м. (надалі нерухомість).

Рішенням Одеської міської ради №2315-V від 22.01.2008 було надано ТОВ "Грімальді" згоду на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, орієнтованою площею 0,33 га в Приморському районі за адресою: м. Одеса, пляж "Ланжерон", 1-А, для експлуатації будівлі кафе, літнього та дитячого майданчиків і благоустрою території.

Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства ТОВ "Грімальді" №67 від 23.05.2014, складеним посадовими особами відділу самоврядного контролю за використанням і охороною земель та дотриманням земельного законодавства Управління земельних ресурсів Департаменту комунальної власності Одеської міської ради при обстеженні земельної ділянки за адресою м. Одеса, пляж "Ланжерон", 1-А, встановлено, що земельна ділянка площею 3288 кв.м. використовується ТОВ "Грімальді" для експлуатації та обслуговування ресторану "Хутарок", документи, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою у товариства відсутні, що є порушенням вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Комісією з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам 30.05.2014 складено акт, відповідно до якого розмір збитків, нанесених територіальній громаді м. Одеси, в особі Одеської міської ради, у вигляді неодержаного доходу, якій міг би одержати власник земельної ділянки, але не одержав внаслідок її тимчасового зайняття ТОВ "Грімальді" та використання без правовстановлюючих документів становить 1 147 892 грн. та розрахований у відповідності до періоду з 20.09.2011 по 30.05.2014 з врахуванням площі земельної ділянки, що складає 3288 кв.м., нормативної грошової оцінки у розмірі 3194,66 грн. кв.м. та із урахуванням сплаченого податку за землю у розмірі 268 694,67 грн.

Даний акт затверджено рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради №109 від 12.06.2014 "Про затвердження актів комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, заподіяних внаслідок незаконного використання земельних ділянок", вказане рішення не скасовано та є чинним на теперішній час. Відповідно до цього рішення сума збитків становить 1 147 892 грн.

Листом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради від 26.06.2014 №01-13/4706 повідомлено ТОВ "Грімальді" про затвердження акту та необхідність сплатити нараховані збитки, на що відповідач відповіді не надав, збитки у розмірі 1 147 892 грн. в добровільному порядку позивачу не відшкодував, що і стало підставою для звернення заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради з позовом у даній справі.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно ст.152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відшкодування заподіяних збитків.

Загальні підстави позадоговірної відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, необхідна наявність повного складу правопорушення: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкідливого результату такої поведінки - шкоди (збитків); причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності, хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.

Згідно ч. 5 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди.

Згідно ч. 1, 2 ст. 93, ст. 125 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту реєстрації цього права.

Відповідно до п. 5 ст. 126 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування передбачено ст. 123 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України в редакції чинній на момент набуття відповідачем права власності на будівлю, що розташована на спірній земельній ділянці, надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

Умови і строки розроблення проектів відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Форма типового договору, нормативи та строки розробки проектів відведення земельних ділянок визначаються Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України).

Юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради. До клопотання про відведення земельної ділянки додаються матеріали, документи, що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування. Відповідна районна державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки (ч. 3, 4, 5 ст. 123 Земельного кодексу України).

Проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки (ч. 5 ст. ст. 123 Земельного кодексу України).

Судом встановлено, що 16.04.2008 Одеське міське управління земельних ресурсів Одеської міської ради надало доручення №1185 ТОВ фірмі "Юрікс" на проведення підготовчих землевпорядних робіт на зазначеній вище земельній ділянці, а саме за адресою м. Одеса, пляж "Ланжерон", 1-А, проте в матеріалах справи відсутні і сторонами не надано доказів розроблення ТОВ фірмою "Юрікс" або будь-якою іншою ліцензійною землевпорядною організацією проекту відведення спірної земельної ділянки, погодженого у встановленому Законом порядку та надання його на розгляд Одеської міської ради, Одеського міського управління земельних ресурсів ОМР або Департаменту комунальної власності.

Згідно висновку управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 29.12.2012 № 01-15/3945-374 на розгляд управління надійшов лист ТОВ "Грімальді" щодо можливості надання в оренду земельної ділянки від 12.12.2012 №12/12-2012 р., а не проект відведення земельної ділянки, розроблений ТОВ фірмою "Юрікс" чи іншою ліцензійною землевпорядною організацією.

В матеріалах справи відсутній висновок управління Держземагенства у м. Одесі Одеської області по проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "Грімальді" в період з 07.12.2012 по 30.05.2014.

За висновком суду апеляційної інстанції, наведене свідчить про проявлену відповідачем бездіяльність у вчиненні передбачених чинним законодавством заходів по своєчасному оформленню права користування земельною ділянкою, на якій знаходиться належна відповідачу на праві власності будівля, у зв'язку з чим відповідач право оренди землі у встановленому законодавством порядку не набув, а відтак протягом періоду з 20.09.2011 по 30.05.2014 використовував земельну ділянку, загальною площею 0,33 га у м. Одеса, пляж "Ланжерон", 1-А, неправомірно, без правовстановлюючих документів, що свідчить про наявність з боку відповідача протиправної винної поведінки в даному питанні.

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та понесеними позивачем збитками полягає у тому, що саме неправомірне використання відповідачем земельної ділянки без правовстановлюючих документів призвело до неотримання позивачем доходу від орендної плати, який міська рада отримала б у разі оформлення відповідачем згідно вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України правовстановлюючого документу на спірну земельну ділянку - договору оренди землі.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, ч. 2 ст. 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 ГК України встановлено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Згідно ст.157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, затвердженого постановою КМ України №284 від 19.04.1993 (надалі - Положення), передбачено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні зокрема неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Згідно з п.п. 2, 5 Положення, розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії. Збитки відшкодовуються власникам землі та землекористувачам не пізніше одного місяці після затвердження актів комісії.

За таких обставин, оскільки відповідач використовував земельну ділянку без належного правового оформлення, в даному випадку - без оформлення права на оренду, що позбавило власника такої земельної ділянки права отримувати від цієї земельної ділянки дохід в розмірі орендної плати та не сплатив визначену суму збитків, висновок суду апеляційної інстанції про задоволення позову, колегія суддів визнає правомірним та обґрунтованим.

Відповідно до вимог ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція виходить з обставин, встановлених у даній справі судом апеляційної інстанції. Згідно з приписами частини 2 цієї норми до юрисдикції касаційної інстанції не відноситься повторна оцінка доказів та встановлення обставин, відхилених господарським судом при розгляді спору. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Згідно з п.1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення коли визнає, що вони прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, доводи касаційної скарги не спростовують висновків господарського суду апеляційної інстанції і не можуть бути підставою для зміни чи скасування оскаржуваної постанови, оскільки вона відповідає чинному законодавству України і обставинам справи.

Керуючись ст. 1115, 1117, 1118, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.02.2015 у справі №916/3565/14 залишити без змін.

Головуючий суддя: Г.П. Коробенко

Судді: Г.К. Прокопанич

В.І. Шаргало