Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2015 року Справа № 911/3199/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіХодаківської І.П.,суддівБакуліної С.В., Фролової Г.М.,розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс"на постанову від 19.01.2015 Київського апеляційного господарського судуу справі№911/3199/14 господарського суду Київської областіза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Агро Яготин"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс"простягнення боргу За участю представників сторін:

Від позивача - Левченко Н.С. (дов. від 21.01.15)

Від відповідача - не з'явились

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ "Гранд Агро Яготин" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до ТОВ "Агрокомплекс" про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу від 12.04.2011 за № 10 у вигляді основного боргу в сумі 302 606,78 грн., пені в сумі 23 101,75 грн., інфляційних нарахувань в сумі 21 334,71 грн., 3-х процентів річних в сумі 24 871,60 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 29.09.2014 (суддя Скутельник П.Ф.) позов задоволено; стягнуто з відповідача на користь позивача 302 606,78 грн. основного боргу, 23 101,75 грн. пені, 21 334,71 грн. інфляційних втрат, 24 871,60 грн. 3% річних.

Постановою колегії суддів Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2015 у складі: Рябухи В.І., Калатай Н.Ф., Ропій Л.М. рішення господарського суду першої інстанції скасовано в частині стягнення суми пені та прийнято нове, яким резолютивну частину викладено в іншій редакції, якою позов ТОВ "Гранд Агро Яготин" задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Агрокомплекс" на користь ТОВ "Гранд Агро Яготин" 302 606,78грн. основного боргу, 18 125,40грн. 3% річних, 15 139,09 грн. інфляційних втрат, в іншій частині позову відмовлено.

ТОВ "Агрокомплекс" у касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції в частині стягнення суми індексації в розмірі 97 606,78грн.скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким в позові в частині стягнення суми індексації в розмірі 97 606,78грн. відмовити. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням апеляційним господарським судом норм чинного законодавства, зокрема, ст.ст.530, 692 Цивільного кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 12.04.2011 позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладено договір купівлі-продажу №10, відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити вартість ЗЗР та насіння.

У пункті 3.1 договору передбачено, що конкретний асортимент, кількість та ціна товару на кожну окрему партію зазначаються у додатках та/або накладних на передачу товару (видаткових), що є невід'ємною частиною договору.

Згідно п. 3.2 загальна сума договору складається із суми вартості товару згідно всіх накладних на передачу товару (видаткових), підписаних в рамках цього договору, що є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 4.1 товар поставляється на умовах товарного кредиту, що вказаний у додатку(ах) до договору, який повинен бути погашений покупцем до 01.11.2011.

Товар вважається оплаченим покупцем у момент надходження грошей на розрахунковий рахунок продавця (п. 4.3 договору).

Пунктом 5.1 договору передбачено, що право власності на товар переходить до покупця в момент одержання ним товару, про що свідчить факт підписання накладної на передачу товару (видаткової).

Відповідно до пункту 4.5 договору оплата вартості товару проводиться в гривнях. У разі якщо офіційний курс гривні до іноземної валюти - долара США на момент оплати збільшиться в порівнянні до офіційного курсу гривні до іноземної валюти - долар США, що діяв на дату підписання договору, продавець має право вимагати від покупця сплати проіндексованої суми вартості товару у гривні по договору.

Проіндексована сума вартості товару у гривні встановлюється як

(А1/А0)*СП=ПСП, де

А1 - офіційний курс долара США на момент оплати,

А0 - офіційний курс долара США на дату підписання договору,

СП - сума вартості товару (платежу у гривні) визначена у додатку(ах) до договору,

ПСП - проіндексована сума вартості товару (платежу у гривні) по договору.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу насіння кукурудзи на суму 285 025,00 грн., що підтверджується видатковими накладними від 12.04.2011 за №3 на суму 132 600,00 грн., від 19.04.20144 за №4 на суму 136 500,00 грн. та від 17.05.2011 за №4 на суму 15925,00 грн.

Факт отримання відповідачем товару за видатковими накладними підтверджується підписом уповноваженої ним, згідно довіреностей від 12.04.2011 за №68, від 19.04.2011 за №77, від 17.05.2011 за №106 особи в графі "Отримав(ла)" без заперечень.

Відповідач здійснив оплату товару частково в сумі 80 025,00 грн (20.04.2012 - 20 000,00 грн., 08.05.2012 - 25 025,00 грн., 11.05.2012 - 24 000,00 грн., 22.05.2012 - 6 000,00 та 30.05.2012 - 5 000,00 грн.), внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 205 000,00 грн.

Враховуючи підтвердженість заборгованості відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом. При цьому на підставі п.4.5 договору здійснив індексацію суми вартості товару, в результаті чого, просив стягнути з відповідача 302 606,78 грн. заборгованості (11,75грн/7,96грн)*205000,00 грн.).

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Частина 2 статті 198 Господарського кодексу передбачає, що грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях.

Частиною 2 статті 524 Цивільного Кодексу України встановлено, що сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Відповідно до частини 2 статті 533 Цивільного Кодексу України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до п.8.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 згідно з частиною другою статті 533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Враховуючи наведене, а також те, що договором не було передбачено інший порядок сплати, ніж це передбачено ст.533 ЦК України, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій обгрунтовано дійшли висновку про задоволення позовної вимоги про стягнення 302606,78 грн. основного боргу (з врахуванням індексації суми вартості товару в сумі 97606,78 грн.).

Що стосується посилання касатора на те, що обов'язок покупця по сплаті проіндексованої суми вартості товару виникає лише за умови, що продавець направить покупцю відповідну вимогу і в строк до 01.11.2011, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

В іншій частині постанова апеляційної інстанції в касаційному порядку не оскаржена.

З огляду на викладене, постанова апеляційної інстанції відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс" залишити без задоволення.

Постанову від 19.01.2015 Київського апеляційного господарського суду у справі №911/3199/14 господарського суду Київської області залишити без змін.

Головуючий суддя І. Ходаківська

Судді С.Бакуліна

Г.Фролова