Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2014 року Справа № 914/959/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Є.Борденюк І.Вовка, С.Могилрозглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постановувід 02.07.2014Львівського апеляційного господарського судуу справі№ 914/959/13-гза позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4доЛьвівської міської радитреті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаУправління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, Управління охорони культурної спадщини Львівської обласної державної адміністраціїза участю прокуратури міста Львова провизнання права власностіВ судове засідання прибули представники:позивача ОСОБА_4 (особисто), ОСОБА_5 (дов. 24.12.2012 № 6111),третьої особиКрикус В.В. (дов. від 08.01.2014 № 2302-вих-5),прокурорКузнецова Ю.В. (посв. від 26.11.2013 № 023135)Заслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк, пояснення позивача та його представника, представника Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, прокурора та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулась до господарського суду з позовом до Львівської міської ради про визнання права власності на (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) 68/100 часток нежитлового приміщення площею 318,4 кв.м., що знаходиться у будинку за адресою АДРЕСА_1, який належить на праві власності територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 18.03.2014 (суддя Т. Рим), залишеним без зміни постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.07.2014 (колегія суддів: М. Желік, Р. Марко, Г. Орищин), у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

Судові рішення мотивовані наступним.

31.01.2008 між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, в особі заступника начальника управління Любченко О.Л. та Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_4 укладений договір оренди № Г-5971-8 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) (далі - Договір), відповідно до умов якого орендодавець на підставі наказів управління комунальної власності від 12.07.2006 № 406-О, від 21.02.2007 № 61-О, від 28.01.2008 № 68-О та від 29.01.2008 № 70-О, договору оренди від 23.05.1996 № 217 передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, що знаходиться на балансі ЛМКП "Айсберг", а саме приміщення, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 314,00 м. кв.

Згідно з умовами Договору об'єкт оренди буде використовуватися орендарем: 160,9 м.кв. - під виставку образотворчої продукції виробленої в Україні, та 135,1 м. кв. - під буфет, який не здійснює продаж товарів підакцизної групи.

Пунктом 4.1 Договору встановлено, що термін договору оренди визначений на 2 роки 364 дні з 31.01.2008 по 30.01.2011.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.11.2013 у справі № 5015/5858/11 встановлено, що постановою Галицького районного суду від 29.02.2012 у справі № 2а/1304/69/2012 за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_4 до Львівської міської ради, за участю Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради встановлено, що договірні відносини між сторонами згідно з Договором припинені 30.01.2011 та орендодавець не має наміру їх продовжувати.

Предметом спору у даній справі є визнання за позивачем права власності на 68/100 часток нежитлового приміщення або 13/19 ідеальних часток, площа якого після проведеної реконструкції становить 318,4 кв.м., що знаходиться у будинку АДРЕСА_1, який належить на праві власності територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради.

Приватним підприємством "Ярко і Кo" на замовлення позивача розроблені проектні пропозиції по реконструкції підвальних приміщень будинку АДРЕСА_1 під заклад громадського харчування.

08.08.2008 Галицький районний відділ м. Львова Головного управління МНС України в Львівській області, розглянувши подані пропозиції, вважав за можливe погодити реконструкцію підвальних приміщень під заклад громадського харчування. Однак, зазначив, що дане погодження не є підставою для отримання дозволу на початок будівельно-монтажних робіт.

Управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради 04.12.2008 наданий висновок за № 04/4962 щодо можливості архітектурних перетворень в історичному ареалі міста при реставрації та пристосуванні нежитлових приміщень підвального поверху у будинку АДРЕСА_1.

16.02.2009 Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради листом за № 3-М-1717/2302 повідомило, що управління погоджується на проведення реконструкції підвальних нежитлових орендованих приміщень (договір оренди №Г-5971-8 від 31.01.2008) на АДРЕСА_1 при умові:

- завершення ремонтних робіт протягом 5-ти місяців від дати отримання цієї згоди;

- ремонт та реконструкцію приміщень провести за власні кошти без їх компенсації зі сторони орендодавця;

- дотримання положень, викладених у висновку управління охорони історичного середовища від 01.12.2008 за № 04/4962;

- дотримання вимог чинного законодавства при проведенні робіт та отримання дозволу в районній адміністрації міської ради, до повноважень якої належить надання дозволів на проведення ремонтів, реконструкцій, переобладнання нежитлових приміщень, прийнятих в експлуатацію, тощо.

Після проведення вищевказаних робіт, у випадку внесення змін в склад та характеристики об'єктів оренди, зобов'язані повідомити орендодавця про ці зміни, з метою внесення їх в договори оренди, а також надати, виготовлені за власні кошти, відповідні технічні паспорти.

03.03.2009 Управлінням архітектури департаменту містобудування Львівської міської ради розглянуті звернення позивача та погоджено реконструкцію нежитлових підвальних приміщень в АДРЕСА_1 (лист за вих. № 5-693/2401).

У зв'язку з тим, що позивачем розпочато здійснення реконструкції орендованих підвальних приміщень без отримання відповідних дозволів та погодженої проектно-кошторисної документації інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області накладено штраф за вчинення адміністративного правопорушення, однак розпорядженням Галицької районної адміністрації від 07.05.2009 за № 337 дозволено позивачу завершити самовільно розпочату реконструкцію нежитлових підвальних приміщень під заклад громадського харчування.

18.01.2012 Державним підприємством "Спеціалізована державна експертна організація - центральна служба української державної будівельної експертизи" виданий експертний звіт за № 14-03577-11 щодо розгляду проектної документації (позитивний) по робочому проекту "Реставрація з пристосуванням нежитлових приміщень підвального поверху у будинку АДРЕСА_1 під заклад громадського харчування з використанням існуючого входу у приміщення зі сторони дворового фасаду (пам'ятка архітектури XVII ст. державного значення, охорон. № 326/26)".

Міністерством культури України 20.03.2012 (лист за № 22-308/21) погоджений робочий проект перепланування підвальних приміщень у будинку АДРЕСА_1 з пристосуванням їх під заклад громадського харчування.

26.04.2012 Інспекцією ДАБК у Львівській області зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт реставрації з пристосуванням нежитлових приміщень підвального поверху під заклад громадського харчування з використанням існуючого входу зі сторони дворового фасаду.

16.05.2012 Інспекцією ДАБК у Львівській області зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації реставрації з пристосуванням нежитлових приміщень підвального поверху під заклад громадського харчування з використанням існуючого входу зі сторони дворового фасаду.

Згідно з ч. 4 ст. 778 ЦК України якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ухвалою Господарського суду Львівської області у даній справі від 29.04.2013 призначено проведення судово-будівельної експертизи, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз.

13.12.2013 на адресу господарського суду надійшов висновок № 1598 судової будівельно-технічної експертизи з якого вбачається, що фактична вартість робіт та матеріалів (покращень), які понесенні ФОП ОСОБА_4 при проведенні реконструкції нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 станом на квітень 2013 року могла становити 4 626 652,00 грн; оціночна вартість вказаних нежитлових приміщень станом на квітень 2013 року могла становити 6 786 657,00 грн; частка невід'ємних поліпшень проведених позивачем у загальній вартості нежитлових приміщень становить 68,2% або 13/19 ідеальних часток; виконані роботи проведенні із дотриманням встановлених будівельних норм та відповідають вимогах ДБН; площа нежитлових приміщень після проведеної реконструкції збільшилася на 4,4 м.кв., об'єм на 28,0 м.кв.; внаслідок здійснених позивачем будівельних робіт по реконструкції нежитлових приміщень за адресою АДРЕСА_1 було змінено функціональне призначення, площу та об'єм об'єкту дослідження з додаванням нових будівельних матеріалів, що є ознаками "нової речі".

Висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 ГПК України.

Згідно з приписами ст. 332 ЦК України переробкою є використання однієї речі (матеріалу) в результаті чого створюється нова річ, відтак переробкою є використання однієї речі, яка слугує матеріалом, в результаті чого створюється нова річ.

Як вбачається із висновку судово-будівельної експертизи позивачем за погодженням з відповідачем проведена реконструкція об'єкту оренди, в результаті якої здійснено покращення об'єкта переданого в оренду.

Однак, створення внаслідок поліпшень способом реконструкції нового об'єкту не означає створення нової речі в розумінні ст. 778 ЦК України та ст. 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", тобто речі, яка має істотно інші ознаки у порівнянні із попереднім об'єктом оренди.

Крім того, дозвіл на реконструкцію об'єкта оренди за договором оренди приміщень від 31.01.2008 надано Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради за умови, що ремонт та реконструкція приміщень проводитиметься за власні кошти позивача без їх компенсації зі сторони орендодавця.

Таким чином, з посиланням на зазначене вище, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про недоведеність позовних вимог та необхідність прийняття рішення про відмову у їх задоволенні.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, позивач посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій при ухвалені оскаржуваних судових рішень норм права, просить рішення та постанову скасувати, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з правовою позицією господарських судів попередніх інстанцій, викладеною в оскаржуваних рішеннях, що реконструкція підвальних приміщень будинку не може призвести до створення нової речі, право власності на яку вправі заявити особа, яка її створила в силу положень ст. 778 ЦК України та ст. 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", так як згідно з положеннями ст. 332 ЦК України переробленням є використання однієї речі (матеріалу), в результаті чого створюється нова річ. Підвальні приміщення є складовою будівлі, основу якої складають капітальні елементи, які не можуть бути використані як матеріали для нової речі. Відповідно до положень ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Тобто нерухомою річчю є будівля, підвальні приміщення є складовою частиною речі (ст. 187 ЦК України), а тому на їх основі не може створюватися нова річ.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України.

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.07.2014 у справі № 914/959/13-г залишити без зміни.

Судді: Є. Борденюк

І. Вовк

С. Могил