Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2015 року Справа № 922/384/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддів:Кочерової Н.О. (доповідач), Гольцової Л.А., Саранюка В.І.,розглянувши касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Автосервіс-АТП 16327"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 23.04.2015у справі№ 922/384/15 господарського суду Харківської областіза позовомпублічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль"доприватного акціонерного товариства "Автосервіс-АТП 16327",третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Марченко Геннадій Володимирович,про стягнення 855 137,01 доларів США та 1 412 989,09 грнза участю представників сторін:

від позивача: Мінченко М.О., дов. від 08.08.2014

від відповідача: Кривошеєнко О.Ю., дов. від 24.06.2015

від третьої особи: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

У січні 2015 року публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до господарського суду з позовом до приватного акціонерного товариства "Автосервіс-АТП 16327" про стягнення заборгованості в розмірі 855 137,01 доларів США та 1 412 989,09 грн, з якої:

- 479 909,57 доларів США - заборгованість за кредитним договором № 010-2/07-01-0678-08 від 15.08.2008, укладеним між позивачем та третьою особою;

- 375 227,44 доларів США - заборгованість за процентами та пеня за кредитним договором № 010-2/02/3-1677-06 від 29.12.2006, укладеним між позивачем та третьою особою;

- 1 412 989,09 грн - заборгованість за процентами та пеня за кредитним договором № 010-2/07/1-1281-07 від 30.11.2007, укладеним між позивачем та третьою особою.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням третьою особою своїх зобов'язань за вказаними кредитними договорами в частині своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за його користування, внаслідок чого відповідач, як поручитель, має нести перед позивачем відповідальність за невиконання боржником (третьою особою) своїх договірних обов'язків відповідно до договорів поруки № 010-2/02/3-1677/2-06 від 29.12.2006, № 010-2/07/1-1281/1-07 від 30.11.2007, укладених між сторонами у справі.

11.03.2015 третьою особою подано до господарського суду клопотання про зупинення провадження у даній справі на підставі ч. 1 ст. 79 ГПК України до вирішення пов'язаної з нею іншої справи - цивільної справи за позовом Марченка Г.В. до ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції та ЗАТ "Автосервіс-АТП 16327" про визнання недійсними кредитних договорів та припинення договорів поруки, що розглядається Московським районним судом міста Харкова.

В обґрунтування клопотання Марченко Г.В. зазначав, що вирішення питання про дійсність (або недійсність) кредитних договорів та договорів поруки матиме преюдиційне значення для даної господарської справи (в межах якої вирішується питання про стягнення заборгованості за даними кредитними договорами та договорами поруки), а тому, на думку відповідача, господарська справи № 922/384/15 та вказана цивільна справи є пов'язаними.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.03.2015 (суддя Светлічний Ю.В.) клопотання третьої особи про зупинення провадження у справі задоволено. Провадження у справі № 922/384/15 зупинено до розгляду по суті та набрання законної сили рішенням Московського районного суду м. Харкова з цивільної справи № 643/3626/15-ц за позовом Марченко Геннадія Володимировича до ПАТ "Райффайзен банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен банк Аваль" та ЗАТ "Автосервіс-АТП 16327" про визнання недійсними договорів кредиту та припиненнями договорів поруки. Зобов'язано сторони повідомити про набрання законної сили рішенням Московського районного суду м. Харкова у справі № 643/3626/15-ц.

Місцевий господарський суд, керуючись ч. 1 ст. ст. 79 ГПК України, дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у даній справі до вирішення Московським районним судом м. Харкова справи № 643/3626/15-ц з огляду на пов'язаності цих справ.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.04.2015 (колегія суддів у складі: Істоміна О.А. - головуючий, Барбашова С.В, Білецька А.М.) апеляційну скаргу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" задоволено частково. Ухвалу господарського суду Харківської області від 16.03.2015 у справі № 922/384/15 скасовано. Клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Марченка Геннадія Володимировича про зупинення провадження у справі № 922/384/15 залишено без задоволення. Справу № 922/384/15 передано на розгляд господарського суду Харківської області.

При цьому, апеляційний господарський суд виходив з того, що підстави для зупинення провадження у справі відсутні, а розгляд даної справи є можливим за наявності іншої справи № 643/3626/15-ц, яка розглядається Московським районним судом м. Харкова, оскільки відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд при вирішенні спору може встановити обставини невідповідність змісту договору, пов'язаного з предметом спору, чинному законодавству та має право за власною ініціативою визнати такий договір недійсним.

В касаційній скарзі Марченко Геннадій Володимирович просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, а ухвалу міцевого господарського суду залишити без змін, посилаючись на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст.79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, про що виносить ухвалу.

Виходячи зі змісту вимог ч. 1 ст. 79 ГПК України, необхідною передумовою для зупинення провадження у справі мають бути обставини, що унеможливлюють її розгляд по суті заявлених позовних вимог до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Таким чином, господарський суд зупиняє провадження у справі у разі об'єктивної неможливості вирішення спору без встановлення відповідних обставин справи і фактів, що мають суттєве значення для вирішення спору.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду необхідно у кожному конкретному випадку з'ясувати як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом і чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, що розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення, та є істотними для даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Судами попередніх інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що предметом спору у даній справі є вимога про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 855 137,01 доларів США та 1 412 989,09 грн, з яких:

- 479 909,57 доларів США - заборгованість за кредитним договором № 010-2/07-01-0678-08 від 15.08.2008,

- 375227,44 доларів США - заборгованість за процентами та пенею за кредитним договором № 010-2/02/3-1677-06 від 29.12.2006 станом на 08.12.2014

- 1 412 989,09 грн - заборгованість за процентами та пенею за кредитним договором № 010-2/07/1-1281-07 від 30.11.2007 станом на 08.12.2014.

Разом з цим, предметом спору в цивільній справі № 643/3626/15-ц, що розглядається Московським районним судом м. Харкова, (до розгляду якої ухвалою господарського суду Харківської області від 16.03.2015 зупинено провадження у даній справі) за позовом Марченко Геннадія Володимировича до ПАТ "Райффайзен банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен банк Аваль" та ЗАТ "Автосервіс-АТП 16327" є визнання недійсними кредитних договорів № 010-2/02/3-1677-06 від 29.12.2006, № 010-2/07/1-1281-07 від 30.11.2007, укладених між Марченком Г.В. та ПАТ "Райффайзен банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції, а також припинення зобов'язань по забезпеченню недійсних договорів, зокрема договорів іпотеки та договорів поруки, на підставі яких, зокрема, ґрунтуються позовні вимоги у даній справі.

Зі змісту ухвали господарського суду Харківської області від 16.03.2015 вбачається, що провадження у даній справі було зупинено на підставі ч. 1 ст. 79 ГПК України, оскільки дана господарська справа № 922/384/15 та цивільна справа № 643/3626/15-ц пов'язані між собою, а розгляд даної справи неможливий до розгляду Московським районним судом м. Харкова справи № 643/3626/15-ц та набрання прийнятим за результатами такого розгляду рішенням суду законної сили.

Однак, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що суд першої інстанції не був позбавлений можливості здійснити розгляд справи по суті заявлених позовних вимог у даній справі, про що вірно зазначив господарський суд апеляційної інстанції з огляду на таке.

Статтею 83 ГПК України визначені права господарського суду, якими його наділено при прийнятті рішення. Так, зокрема, пунктом першим частини першої статті 83 ГПК України передбачено право господарського суду при прийнятті рішення визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Таким чином, наведеною нормою передбачено право суду визнати з власної ініціативи договір недійсним у разі, якщо визнання недійсним договору не є предметом позову, тобто позовна вимога не полягає у визнанні договору недійсним, а лише ґрунтується на договорі.

Відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" якщо, вирішуючи господарський спір, суд встановить, що зміст договору, пов'язаного з предметом спору, суперечить законодавству, чинному на момент укладення договору, він, керуючись пунктом 1 частини першої статті 83 ГПК України, вправі за власною ініціативою визнати цей договір недійсним повністю або у певній частині із застосуванням за необхідності й наслідків визнання недійсним нікчемного правочину. Реалізація господарським судом цього права здійснюється незалежно від наявності відповідного клопотання сторони.

Врахувавши викладене, апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що підстави для зупинення провадження у справі відсутні, а розгляд даної справи є можливим за наявності іншої справи, яка розглядається господарським судом міста Києва, оскільки відповідно до наведених положень чинного законодавства господарський суд при вирішенні спору може встановити обставини невідповідності змісту договору, пов'язаного з предметом спору, чинному законодавству та має право за власною ініціативою визнати такий договір недійсним.

Крім того, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, ухвала місцевого господарського суду не містить посилання на те, з'ясування яких саме обставин в ході розгляду іншої цивільної справи № 643/3626/15-ц, унеможливлює розгляд заявленої позовної вимоги у даній справі, не зазначено, які саме обставини не можуть бути встановлені господарським судом самостійно при розгляді цієї справи та яким чином встановлені у цивільній справі обставини можуть вплинути на оцінку доказів, якими сторони обґрунтовують свої доводи у даній господарській справі, виходячи із заявлених позивачем предмету та підстав позову і з урахуванням презумпції правомірності правочину (стаття 204 Цивільного кодексу України).

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що підстави для зупинення провадження у справі відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України відсутні та вважає, що апеляційний господарський суд правомірно та обґрунтовано скасував ухвалу господарського суду Харківської області від 16.03.2015, а справу передав на розгляд місцевому господарському суду.

За таких обставин, оскаржувана постанова апеляційного господарського суду відповідає нормам процесуального права, підстав для її зміни або скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Автосервіс-АТП 16327" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.04.2015 у справі № 922/384/15 - без змін.

Головуючий Н. Кочерова

Судді Л. Гольцова

В. Саранюк