ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2014 року Справа № 5011-47/11944-2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б.- головуючого Костенко Т.Ф. Рогач Л.І.за участю представників:позивачаКарагезян Т.В. - директор, протокол зборів учасників № 20 від 28.02.2012 р., том 1 а.с. 35-36 відповідачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія розвитку проектів"НІКА" на постановувід 16.12.2013 р. Київського апеляційного господарського судуу справі№ 5011-47/11944-2012 господарського суду м. Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія розвитку проектів"НІКА"до - Київської міської ради; - Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прозобов'язання вчинити дії Ухвалою Вищого господарського суду України від 06.02.2014 р. у складі колегії суддів: Дроботової Т.Б. - головуючого, суддів: Волковицької Н.О., Рогач Л.І, касаційна скарга ТОВ " Компанія розвитку проектів"НІКА" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2013 р. у даній справі прийнята до розгляду та призначена на 25.02.2014 р.
Розпорядженням заступника секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України № 03-05/213 від 24.02.2014 р. у зв'язку із перебуванням судді Волковицької Н.О. у відпустці, для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Дроботова Т.Б. (доповідач), судді: Костенко Т.Ф., Рогач Л.І., про що повідомлено присутнього у судовому засіданні представника позивача. Відводів складу суду не заявлено.
В С Т А Н О В И В :
У серпні 2012 р. ТОВ "Компанія розвитку проектів "НІКА" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Київської міської ради та Виконавчого органу Київської міської ради Головного управління земельних ресурсів про поновлення на п'ять років дії договору оренди земельної ділянки для будівництва житлових будинків за адресою: на перетині вул. Кіото та вул. Братиславської у Деснянському районі м. Києва, загальною площею 0,4035 га, цільове призначення земельної ділянки - будівництво житлового будинку, кадастровий номер 8000000000:62:033:0081, за договором оренди від 20.05.2005 р., шляхом укладання додаткової угоди (згідно із заявою позивача б/н від 29.10.2012 р. том 1 а.с. 90-93).
Позовні вимоги з посиланням на приписи статей 764, 777 Цивільного кодексу України, статтю 124 Земельного кодексу України, статей 31, 33 Закону України "Про оренду землі" обґрунтовані тим, що на підставі рішення Київської міської ради № 979/2389 від 23.12.2004 р. позивачу була передана в оренду земельна ділянка загальною площею 0,4035 га для будівництва житлових будинків за адресою: на перетині вул. Кіото та вул. Братиславської у Деснянському районі м. Києва та 20.05.2005 р. укладено договір оренди землі, який за рішенням господарського суду м. Києва продовжувався на п'ять років шляхом укладення угоди.
Позивач зазначав, що у відповідності до вимог чинного законодавства ним було направлено до міськради заяву про продовження договору оренди землі за договором від 20.05.2005 р. (зареєстрований 27.05.2005 р.), у відповідь на яку отримано повідомлення про відмову у продовженні терміну дії договору, з підстав неналежного виконання орендарем умов договору та наявності заборгованості з орендної плати, проте, на думку позивача така відмова та зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі є незаконною.
Головне управління земельних ресурсів у запереченнях на позовну заяву просило відмовити у її задоволенні вказуючи на те, що термін дії договору оренди землі, укладений з відповідачем, закінчився 18.05.2012 р., і відповідно до частини 4 статті 416 Цивільного кодексу України право користування земельною ділянкою для забудови припиняється у разі невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років, а земельна ділянка, передана позивачу за договором оренди землі ним не забудована вже протягом семи років з моменту укладення договору.
Відповідач зазначав, що статтею 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) має орендар, який належно виконував обов'язки за договором, проте, в даному випадку позивач втратив таке право, про що орендаря було повідомлено листами Головного управління земресурсів від 24.04.2012 р. № 03-86/10596, № 03-86/10597 та від 03.07.2012 р. № 05-358/18250. При цьому, додаткова угода про поновлення договору оренди земельної ділянки укладається за відсутності заперечень орендодавця на підставі прийнятого рішення про поновлення такого договору, яке в даному випадку не приймалось.
У доповненнях до заперечень Головне управління земельних ресурсів вказувало на те, що термін дії договору оренди земельної ділянки із змінами, внесеними додатковою угодою від 16.04.2007 р. № 62-6-00408 закінчився 16.04.2012 р., проте, проект додаткової угоди позивачем наданий не був.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 13.02.2013 р. найменування відповідача - Виконавчий орган Київської міської ради Головного управління земельних ресурсів змінено на Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Рішенням господарського суду м. Києва від 03.07.2013 р. (судді: Любченко М.О., Гулевець О.В., Пригунова А.Б.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Мотивуючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку щодо недоведеності позивачем виконання вимог частини 3 статті 33 Закону України "Про оренду землі" щодо надіслання орендодавцю проекту додаткової угоди до спірного договору оренди землі та ухилення міської ради від підписання додаткової угоди до договору.
При цьому, судом не було прийнято до уваги, як належний доказ, наданий позивачем лист вих. № 2/12-2011 від 29.12.2011 р. про вручення Київській міській раді проекту угоди з посиланням на те, що з даного листа не вбачається, що його було доведено до відома відповідача, а відбиток штампу, який міститься на вказаному документі, було проставлено невстановленою особою, ім'я та посаду якої не зазначено, у зв'язку з чим неможливо встановити, що даний лист було вручено саме представнику Київської міської ради.
За апеляційною скаргою ТОВ "Компанія розвитку проектів "НІКА" Київський апеляційний господарський суд (судді: Зубець Л.П., Мартюк А.І., Іоннікова І.А.) переглянувши рішення господарського суду м. Києва від 03.07.2013 р. в апеляційному порядку, постановою від 16.12.2013 р. залишив його без змін з тих же підстав.
ТОВ "Компанія розвитку проектів "НІКА" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить судові рішення у справі скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судами норм матеріального та процесуального права.
Скаржник зазначає про помилковий висновок судів стосовно недотримання товариством статті 33 Закону України "Про оренду землі" щодо порядку повідомлення про поновлення строку дії договору оренди землі та безпідставне залишення судами поза увагою направлення позивачем в порядку передбаченому законодавством та умовами договору міській раді листа № 2/12-2011 від 29.12.2011 р. з проектом додаткової угоди, який було вручено через канцелярію Київської міської ради, про що свідчить штамп вказаного органу. При цьому, як зазначив скаржник, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачами незважаючи на неодноразові вимоги суду не було спростовано того, що Київська міська рада не отримувала вказаного листа позивача від 29.12.2011 р. та проекту додаткової угоди до договору оренди землі, а також подальші звернення орендаря з проханням поновлення договору.
Заявник касаційної скарги вказує про незастосування судами приписів абзаців 5, 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та не дослідження питання дотримання відповідачами норм законодавства щодо вирішення питання про поновлення договору.
У поясненнях на касаційну скаргу ТОВ "Компанія розвитку проектів "НІКА" додатково повідомляло, що 17.01.2014 р. позивачем було отримано відповідь Київської міської ради (вих. № 08/236-22 від 17.01.2014 р.) на запити позивача від 14.01.2014 р., у якій начальником управління по роботі з кореспонденцією та контролю Київської міської ради було підтверджено надходження до міської ради листа - повідомлення позивача від 29.12.2011 р. за № 1/12-2011 про поновлення на п'ять років договору оренди землі шляхом укладення додаткової угоди, проект якої додавався, а також вказано про направлення листа - повідомлення для виконання до Головного управління земельних ресурсів Київської міської ради.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами під час розгляд справи, на підставі рішення Київської міської ради від 23.12.2004 р. № 979/2389, між Київською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Компанія розвитку проектів "НІКА" (орендар) 20.05.2005 р. було укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого Київською міською радою за актом приймання - передачі передано, а ТОВ "Компанія розвитку проектів "НІКА" прийнято в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку з характеристиками, визначеними у пункті 2.1 договору, а саме: місце розташування - перетин вул. Кіото та вул. Братиславської у Деснянському районі м. Києва; розмір - 0,4035 га; цільове призначення - для будівництва житлового будинку; кадастровий номер - 8000000000:62:033:0081.
Відповідно до пунктів 3.1 та 8.3 договору оренди, його укладено на 1 рік, і після закінчення строку, на який було укладено цей договір, орендар, за умови належного виконання своїх обов'язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.
Пунктом 6.2 договору встановлено, що право на оренду земельної ділянки виникає після державної реєстрації цього договору.
27.05.2005 р. Договір оренди було зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 62-6-00232.
Здійснюючи судовий розгляд справи судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що рішенням господарського суду м. Києва від 11.04.2007 р. у справі № 32/172 було задоволено позов ТОВ "Компанія розвитку проектів "НІКА" до Київської міської ради, Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а саме: поновлено на п'ять років договір оренди земельної ділянки від 27.05.2005 р. за № 62-6-00232, вважаючи укладеною угоду до договору оренди земельної ділянки від 27.05.2005р. за № 62-6-00232 (про поновлення) в редакції, яка підписана ТОВ "Компанія розвитку проектів "НІКА"; зобов'язано Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєструвати угоду до договору оренди земельної ділянки від 27.05.2005р. за № 62-6-00232 між орендодавцем - Київською міською радою та орендарем - ТОВ "Компанія розвитку проектів "НІКА", у встановленому порядку (том 1, а. с.74-76).
На виконання рішення господарського суду міста Києва від 11.04.2007 р. у справі № 32/172 між Київською міською радою та ТОВ "Компанія розвитку проектів "НІКА" було укладено угоду до договору оренди земельної ділянки, яку 18.05.2007р. було зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис за № 62-6-60407 у книзі записів державної реєстрації договорів.
Умовами укладеної між сторонами угоди до договору оренди земельної ділянки встановлено, що дана угода є невід'ємною частиною договору, набуває чинності з дня її державної реєстрації та передбачено, що умови договору залишаються без змін, окрім терміну оренди земельної ділянки, який поновлено на п'ять років (том 1 а.с. 13).
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога ТОВ "Компанія розвитку проектів "НІКА" про поновлення на п'ять років дії договору оренди земельної ділянки від 20.05.2005 р. (зареєстрований 27.05.2005 р.) для будівництва житлових будинків за адресою: на перетині вул. Кіото та вул. Братиславської у Деснянському районі м. Києва, загальною площею 0,4035 га, шляхом укладання додаткової угоди, з посиланням на приписи статей 764, 777 Цивільного кодексу України, статтю 124 Земельного кодексу України, статей 31, 33 Закону України "Про оренду землі", з огляду на відмову Київської міської ради та зволікання в укладенні угоди додаткової угоди до договору оренди землі.
Згідно зі статтею 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Зі змісту частини першої статті 124 Земельного кодексу України вбачається, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Згідно зі статтею 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, строк дії договору оренди (стаття 15 Закону).
За приписами статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.
Розділом 8 договору оренди землі (з урахуванням угоди до нього) визначені права та обов'язки сторін та у пункті 8.3 встановлено, що орендар має переважне право на поновлення договору після закінчення строку, на який його було укладено, при умові належного виконання обов'язків відповідно до умов цього договору.
Відповідно до пункту 11.7 договору після закінчення строку, на який цей договір було укладено орендар, за умови належного виконання своїх обов'язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 3 (три) місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. У разі поновлення договору на новий строк, його умови можуть бути змінені за згодою сторін.
За приписами частин 1, 2 та 3 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу (стаття 33 вказаного Кодексу).
Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, на яку посилались суди під час розгляду справи, встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (частини 1, 2 статті 36 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 34 цього Кодексу встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За приписами статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим
Національним стандартом України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 р. № 55, установлено склад реквізитів документів; вимоги до змісту і розташовування реквізитів документів; вимоги до бланків та оформлювання документів; вимоги до документів, що їх виготовляють за допомогою друкувальних засобів. Додаткові вимоги до оформлення документів також встановлюються інструкціями з діловодства, які діють у відповідних органах, підприємствах, установах і організаціях.
Зокрема, пунктом 5.31 вказаного Національного стандарту України передбачено, що відмітка про надійдення (зареєстрування) документа до організації містить такі дані: скорочену назву організації, дату (за потреби - годину і хвилину) надійдення документа і реєстраційний індекс документа, які ставлять у правому куті нижнього берега лицьового боку першого аркуша документа. Відмітку про надійдення документа до організації доцільно ставити за допомогою штампа.
Проте, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, відхиляючи наданий позивачем на підтвердження факту повідомлення орендодавця про поновлення договору оренди землі лист від 29.12.2011 р. № 2/12-2011 через відсутність необхідних реквізитів на штампі, який міститься на вказаному листі, не навів правового обґрунтування з огляду на яке вказаний доказ відхилено судом та, виходячи з викладеного, не врахував наявності на вказаному штампі відомостей про отримання документа із зазначенням назви організації - "Київська міська рада"; датою - "29 гру 2011" та реєстраційним вхідним номером - "вх. 58520" (том 2 а.с. 206).
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що як вбачається зі змісту листа - повідомлення ТОВ "Компанія розвитку проектів "НІКА" вих. № 2/12-2011 від 29.12.2011 р., орендар просив Київську міську раду поновити договір оренди землі від 27.05.2005 р., додаючи до листа проект додаткової угоди.
Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог про поновлення договору оренди землі шляхом підписання додаткової угоди до нього через відхилення доказу, наданого позивачем на підтвердження своїх вимог, з підстав, зазначених у судових рішеннях, спір у даній справі виходячи з приписів статті 33 Закону України "Про оренду землі", із встановленням необхідних обставин, судами по суті спору розглянутий не був, що є порушенням приписів статті 43 Господарського процесуального кодексу України стосовно принципу всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи.
Оскільки в силу статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, судові рішення у даній справі підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до господарського суду м. Києва.
При новому розгляді справи судам необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, виходячи з приписів процесуального законодавства та оцінці всіх доказів наданих сторонами у справі на підтвердження своїх вимог та заперечень.
Клопотання скаржника про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю явки в судове засідання адвоката - представника товариства, не підлягає задоволенню з огляду на приписи, зокрема, статей 69 та 77 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням того, що явка сторін в суд касаційної інстанції не визнавалась обов'язковою, а сторонами їх доводи були викладені у наявних в матеріалах справи документах. Крім того, директором ТОВ "Компанія розвитку проектів "НІКА" у судовому засіданні суду касаційної інстанції надані пояснення стосовно доводів касаційної скарги.
Керуючись статтями 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2013 р. у справі № 5011-47/11944-2012 та рішення господарського суду м. Києва від 03.07.2013 р. скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду м. Києва.
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Головуючий суддя Т. Дроботова
Судді: Т. Костенко
Л. Рогач