ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2016 року Справа № 905/2358/16 Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :

головуючого суддіХодаківської І.П.,суддівЯценко О.В., Бакуліної С.В.,розглянувши касаційну скаргуУправління праці та соціального захисту населення Краснолиманської міської радина постанову від 19.09.2016 Донецького апеляційного господарського судуу справі№905/2358/16 господарського суду Донецької областіза позовомПриватного підприємства "Луч"до Управління праці та соціального захисту населення Краснолиманської міської радипростягнення 144 710 грн. 00 коп.

За участю представників сторін:

Від позивача - не з'явились,

Від відповідача - не з'явились,

У зв'язку з перебуванням судді Данилової М.В. у відпустці, справа слухається колегією суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді - Яценко О.В., Бакуліна С.В. (протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 22.11.2016).

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "Луч" з позовом до Управління соціального захисту населення Краснолиманської міської ради про стягнення боргу в сумі 144710 грн. за надані протягом січня-листопада 2015 року послуги з пільгового перевезення громадян автомобільним транспортом у приміському сполученні.

Рішенням від 23.08.2016 господарського суду Донецької області (суддя Матюхін В.І) в задоволенні позову відмовлено. Рішення суду мотивовано відсутністю доказів надходження субвенції з Державного бюджету на розрахунковий рахунок замовника для фінансування видатків на покриття витрат перевізника щодо наданих пільг згідно розрахунків витрат доходів від перевезення пільгової категорії пасажирів.

Постановою від 19.09.2016 колегії суддів Донецького апеляційного господарського суду у складі головуючого: Бойченка К.І., Попкова Д.О., Чернота Л.Ф. рішення господарського суду Донецької області скасовано, позов задоволено, з Управління соціального захисту населення Краснолиманської міської ради на користь Приватного підприємства "Луч" стягнуто 144710 грн. боргу. Приймаючи зазначену постанову апеляційний господарський суд послався на те, що доказів погашення заборгованості в сумі 144710 грн. в добровільному порядку суду не надано, а тому, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на 2016 рік не виправдовує бездіяльність відповідача і не є підставою для звільнення від відповідальності останнього за порушення зобов'язання.

Управління соціального захисту населення Краснолиманської міської ради у касаційній скарзі просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, 179 ГК України, ст.ст. 89, 102 Бюджетного кодексу України, ст.ст. 29, 37 Закону України "Про автомобільний транспорт", ст. 1 Закону України "Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб".

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 22.01.2015 між відповідачем як замовником та позивачем як перевізником укладено договір № 4 щодо перевезення та компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян в приміському автотранспорті.

Згідно з п.1.1 договору він регламентує взаємовідносини між замовником і перевізником, відповідно до Законів України щодо відшкодування замовником витрат за надані пільгові послуги громадянам, які мають таке право згідно чинного законодавства, автомобільним транспортом у приміському сполученні на підставі отриманих розрахунків від перевізника.

Відповідно до п.1.3 договору сума договору складає 120960 грн. Додатковою угодою від 08.12.2015 № 180 збільшено суму договору до 507 590,00грн.

Пунктом 3.1. договору передбачено замовник щомісяця до 5 числа місяця, що настає за звітним, складає акти звіряння розрахунків за затвердженою формою.

За приписами п. 3.2. договору замовник зобов'язаний в 5-ти денний термін з моменту надходження сум субвенції з Державного бюджету на розрахунковий рахунок замовника проводити фінансування видатків на покриття витрат перевізника щодо наданих пільг згідно розрахунків витрат доходів від перевезення пільгової категорії пасажирів та акту звірки на надання пільг.

Відповідно до п. 3.4. договору перевізник щомісяця до 5 числа місяця, що настає за звітним, складає акти звіряння розрахунків за затвердженою формою.

Згідно з п. 6.1. договору в редакції додаткової угоди № 180 від 08.12.2015 договір вступає в дію з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін договору і діє до 31.12.2015.

На виконання умов договору позивачем було надано послуги з приміського перевезення пільгової категорії населення на загальну суму 1025384, 99 грн., що підтверджується актами звірки на надання пільг: № 157 від 27.02.2015 (за січень 2015року) на суму 64133, 16 грн., з яких до обліку УСЗН прийнято 40320 грн.; № 256 від 30.03.2015 (за лютий 2015 року) на суму 55874, 28 грн., з яких до обліку УСЗН прийнято 40320 грн.; № 318 від 28.04.2015 (за березень 2015 року) на суму 149176 грн., з яких до обліку УСЗН прийнято 40320 грн.; № 439 від 29.05.2015 (за квітень 2015 року) на суму 183933, 12 грн., з яких до обліку УСЗН прийнято 40320 грн.; № 516 від 30.06.2015 (за травень 2015 року) на суму 72827, 58 грн., з яких до обліку УСЗН прийнято 40320 грн.; № 600 від 30.07.2015 (за червень 2015 року) на суму 55290, 90 грн., з яких до обліку УСЗН прийнято 40320 грн.; № 737 від 31.08.2015 (за липень 2015 року) на суму 50938, 86 грн., з яких до обліку УСЗН прийнято 40320 грн.; № 835 від 30.09.2015 (за серпень 2015) на суму 52085, 88 грн. 88 коп., з яких до обліку УСЗН прийнято 40320 грн.; № 930 від 30.10.2015 (за вересень 2015 року) на суму 47338, 20 грн., з яких до обліку УСЗН прийнято 40320 грн.; № 1029 від 30.11.2015 (за жовтень 2015 року) на суму 48535, 20 грн., з яких до обліку УСЗН прийнято 40320 грн.; № 1148 від 25.12.2015 (за листопад 2015 року) на суму 245251, 79 грн., з яких до обліку УСЗН прийнято 64070 грн. Таким чином, загальна сума прийнятих відповідачем до обліку коштів становить 467270 грн.

Відповідач свої зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг виконав не в повному обсязі, сплативши лише 322560 грн., у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість на суму 144710 грн.

Позивач звернувся до відповідача з претензією від 01.06.2016 № 162, в якій повідомив відповідача про існуючу заборгованість за надані протягом січня - листопада 2015 року за послуги з пільгового перевезення громадян автомобільним транспортом у приміському сполученні та просив сплатити суму боргу.

Листом від 06.06.2016 № 05/22-вх.01-1391-411 відповідач, не заперечуючи факту наявності заборгованості у розмірі 144710 грн., повідомив, що компенсаційні виплати за пільговий проїзд здійснюються за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевими бюджетами та зазначив, що відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік", видатки на компенсацію пільгового проїзду не передбачені.

Вказані вище обставини стали підставою для звернення Приватного підприємства "Луч" з позовом у даній справі.

Відповідно до ст.ст. 7, 29 Закону України "Про автомобільний транспорт" забезпечення організації пасажирських перевезень на міських автобусних маршрутах загального користування покладається на виконавчий орган сільської, селищної, міської ради відповідного населеного пункту. Автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб'єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.

Статтею 31 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування міських, приміських та міжміських, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються договором про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, у якому встановлюються: перелік маршрутів загального користування, які буде обслуговувати автомобільний перевізник, умови організації перевезень, показники якості транспортного обслуговування населення, термін роботи автомобільного перевізника, зобов'язання органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо облаштування маршруту, підтримки проїзної частини автомобільної дороги та під'їзних шляхів у належному стані (тільки для міських автобусних маршрутів), розмір компенсації витрат автомобільного перевізника внаслідок перевезення пільгових пасажирів та регулювання тарифів, механізм їх виплати.

Згідно з ч. 1 ст. 42 Закону України "Про автомобільний транспорт" договір про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування міському, приміському та міжміському, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), укладається між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування та автомобільним перевізником і вважається укладеним з моменту його підписання сторонами.

Статтею 37 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування. Автомобільному перевізнику, який здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, забороняється відмовлятися від пільгового перевезення, крім випадків, передбачених законом. Види та обсяги пільгових перевезень установлюються замовленням, у якому визначається порядок компенсації автомобільним перевізникам, які здійснюють перевезення пасажирів на маршрутах загального користування, збитків від цих перевезень.

В силу ч. 2 ст. 29 Закону України "Про автомобільний транспорт" органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані надати перевізникам, які здійснюють пільгові перевезення пасажирів та перевезення пасажирів за регульованими тарифами, компенсацію відповідно до закону.

Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256, визначено умови відшкодування компенсацій, зокрема, за пільгові перевезення пасажирів автомобільним транспортом перевізникам.

Розпорядниками коштів місцевих бюджетів щодо розрахунків з постачальниками послуг відповідно до вказаної Постанови є Управління праці та соціального захисту населення.

Пунктом 2 Порядку передбачено, що фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення проводиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міста Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі. Забороняється фінансування місцевих програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Відповідно до ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що місцевим господарським судом в даному випадку враховано положення п.3.2 договору, згідно з яким зобов'язання замовника в 5-ти денний термін проводити фінансування видатків на покриття витрат перевізника щодо наданих пільг настає з моменту надходження сум субвенції з Державного бюджету на його розрахунковий рахунок.

З врахуванням зазначеного вище, приписів ч.1 ст.530 ЦК України, якою передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк, відсутності доказів надходження субвенції з Державного бюджету на розрахунковий рахунок замовника для фінансування видатків на покриття витрат перевізника від перевезення пільгової категорії пасажирів, вмотивованим є висновок місцевого господарського суду, що термін оплати за зазначеними зобов'язаннями у відповідача не наступив, а відтак, правомірною є відмова в позові.

Відповідно до приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене постанова суду апеляційної інстанції не є законною і обґрунтованою та підлягає скасуванню, а рішення місцевого господарського суду - залишенню без змін.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Краснолиманської міської ради задовольнити.

Постанову від 19.09.2016 Донецького апеляційного господарського суду у справі № 905/2358/16 господарського суду Донецької області скасувати.

Рішення від 23.08.2016 господарського суду Донецької області у справі №905/2358/16 залишити без змін.

Стягнути з Приватного підприємства "Луч" на користь Управління праці та соціального захисту населення Краснолиманської міської ради 2604, 78 грн. (дві тисячі шістсот чотири грн. 78 коп.) в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги.

Доручити господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

Головуючий суддя І. Ходаківська

Судді О. Яценко

С. Бакуліна