Історія справи

Ухвала КГС ВП від 23.01.2018 року у справі №6/17-4949-2011
Постанова ВГСУ від 24.09.2015 року у справі №6/17-4949-2011
Постанова ВГСУ від 16.07.2014 року у справі №6/17-4949-2011
Постанова ВГСУ від 19.02.2015 року у справі №6/17-4949-2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2015 року Справа № 6/17-4949-2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Удовиченка О.С.суддів:Погребняка В.Я., Поліщука В.Ю. розглянувши касаційну скаргу Заступника прокурора Одеської області

на ухвалуОдеського апеляційного господарського суду від 12.05.2015

у справі№ 6/17-4949-2011 господарського суду Одеської областіза позовом доПрокурора Маліновського району м. Одеси в інтересах держави в особі : 1. Фонду Державного майна України 2. Відкритого акціонерного товариства "Холдінгова компанія "Краян" 1. Приватного підприємства "Ліардон" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Сервіс-06"провизнання недійсним договорів відступлення права вимогив судовому засіданні взяли участь представники :

Генеральної прокуратури України - Онуфрієнко М.В.; ТОВ "Юг-Сервіс-06" - Максименко С.А.; Фонду державного майна України - Демиденко О.А.

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2011 року прокурор Малиновського району м. Одеси звернувся до господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Фонду державного майна України та відкритого акціонерного товариства "Холдінгова компанія "Краян" (далі - ВАТ "ХК"Краян") до товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Сервіс-06" (далі - ТОВ "Юг-Сервіс-06"), приватного підприємства "Ліардон" (далі - ПП "Ліардон"), про визнання недійсними договорів відступлення права вимоги № 2006/01/У від 10.04.2006 та № 2006/02/У від 10.04.2006.

В обґрунтування позовних вимог заявник посилався на те, що оскаржувані ним договори відступлення права вимоги № 2006/01/У від 10.04.2006 та № 2006/02/У від 10.04.2006 підписані директором ПП "Ліардон" ОСОБА_7, яка не мала на момент їх підписання необхідного обсягу цивільної дієздатності, оскільки ПП "Ліардон" 07.04.2006 визнано банкрутом, призначено ліквідатора банкрута. Крім того, прокурором зазначалося, що ТОВ "Юг-Сервіс-06" уклавши зазначені правочини став основним кредитором у справі №1-24-7-5/294-06-7817 про банкрутство державного підприємства - ВАТ "ХК"Краян", створена кредиторська заборгованість у розмірі 24975440,00 грн., яка негативно вплинула на фінансово-господарські показники підприємства та стала підставою для порушення нової справи про банкрутство ВАТ "ХК"Краян". Враховуючи ст. ст.203, 215 ЦК України та ст.23, 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", позивач просив визнати недійсними договори відступлення права вимоги № 2006/01/У від 10.04.2006 та № 2006/02/У від 10.04.2006.

Справа розглядалася неодноразово.

Рішенням господарського суду Одеської області від 21.02.2012 у задоволенні позову відмовлено з посиланням на пропуск позивачем позовної давності.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.04.2012 рішення господарського суду Одеської області від 21.02.2012 скасовано, прийнято нове, позов задоволено, визнано недійсними оскаржувані договори на підставі ст.203, 215 ЦК України, ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою Вищого господарського суду України від 25.07.2012 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.04.2012 скасовано, рішення господарського суду Одеської області від 21.02.2012 залишено в силі.

Постановою Верховного Суду України від 20.08.2013 заяву Фонду державного майна України задоволено, постанову Вищого господарського суду України від 25.07.2012 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.11.2013 рішення господарського Одеської області від 21.02.2012 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.04.2012 скасовано, справу передано на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Рішенням господарського суду Одеської області від 18.02.2014 позов задоволено; договори відступлення права вимоги визнано недійсними. Рішення мотивовано тим, що оскаржувані договори підписано особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, в подальшому договори відступлення права вимог схвалені сторонами оспорюваних договорів не були, позивачем не пропущено строк позовної давності

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.05.2014, яка залишена в силі постановою Вищого господарського суду України від 16.07.2014, рішення господарського суду Одеської області від 18.02.2014 року скасовано, прийнято нове рішення про відмову у позові.

Прокурор Одеської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з заявою про перегляд постанови Одеського апеляційного господарського суду від 20.05.2014 за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 04.12.2014 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20.05.2014 залишено без змін, а заяву прокурора Одеської області залишено без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.02.2015 ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 04.12.2014 скасовано, справу передано на новий апеляційний розгляд до Одеського апеляційного господарського суду в іншому складі суддів.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 12.05.2015 (колегія суддів: Лисенко В.А., Ліпчанська Н.В., Ярош А.І.) відмовлено у задоволенні заяви прокурора Одеської області про перегляд постанови Одеського апеляційного господарського суду від 20.05.2014 за нововиявленими обставинами, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20.05.2014 залишено без змін.

Заступник прокурора Одеської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 12.05.2015, задовольнити заяву прокурора Одеської області про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського апеляційного господарського суду від 20.05.2014, прийняти нове рішення, яким позов прокурора Малиновського району м. Одеси задовольнити.

В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, зокрема: ч.1 ст.4, ч.5 ст.35, ст.112 ГПК України,ч.2 ст.21 КПК України.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.04.2006 року між ПП "Ліардон" як первісним кредитором та ТОВ "Юг-Сервіс-06" як новим кредитором укладені договори № 2006/01/У та № 2006/02/У відступлення права вимоги (т. 1, а.с. 26-27, 28-29).

За договорами № 2006/01/У та № 2006/02/У відступлення права вимоги ПП "Ліардон" передало ТОВ "Юг-Сервіс-06" право вимоги до ВАТ "ХК "Краян" за договорами купівлі-продажу № 2006-Ш/01та № 2006-Ш/02 від 15.03.2006, які були укладені між ПП "Ліардон" та ВАТ "ХК "Краян".

Договори № 2006/01/У та № 2006/02/У відступлення права вимоги від імені ПП "Ліардон" підписані директором ОСОБА_7

З матеріалів справи вбачається, що постановою господарського суду Одеської області від 07.04.2006 у справі № 21/100-06-3252 ПП "Ліардон" визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Єгорову В.Г.

Враховуючи вимоги ст.23, 25 Закону України "Про відновлення платоспромжності боржника або визнання його банкрутом", місцевий господарський суд дійшов висновку, що станом на дату укладення оспорюваних договорів ОСОБА_7 не мала повноважень на вчинення спірних правочинів.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого суду та відмовляючи у позові послався на ст.ст. 92, 241, 214 ЦК України та дійшов висновків про відсутність підстав, заявлених прокурором для визнання спірних договорів недійсними. При цьому суд зазначив, що хоча на час укладання договорів відступлення права вимоги директор ПП "Ліардон" ОСОБА_7 не мала повноважень на укладення цих договорів, оскільки підприємство визнано банкрутом та призначено ліквідатора банкрута, однак, доказів того, що на час укладання спірних договорів ТОВ "Юг-Сервіс-06" було обізнано про ці обставини матеріали справи не містять, крім того спірні договори в подальшому виконано ТОВ "Юг-Сервіс-06" та схвалено ПП "Ліардон".

Статтею 112 ГПК України передбачено, що господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Частиною другою визначено підстави перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

В обґрунтування заяви про перегляд постанови Одеського апеляційного господарського суду від 20.05.2014 за нововиявленими обставинами, прокурор Одеської області посилався на те, що після винесення постанови Одеським апеляційним господарським судом від 20.05.2014 органам прокуратури стали відомі обставини, що мають істотне значення для справи, які не були та не могли бути відомі на час розгляду справи.

Прокурором зазначено, що ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 30.09.2014, яка набрала законної сили 07.10.2014, ОСОБА_7 визнано винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.27 і ч.1 ст.366 КК України із звільненням від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків позовної давності. В заяві прокурора зазначено, що досудовим розслідуванням та судом установлено, що ОСОБА_7, працюючи на посаді директора ПП "Ліардон", у період з початку 2006 року по вересень 2006, умисно, за попередньою змовою з невстановленими особами, склала і видала завідомо неправдиві документи, зокрема, договори відступлення права вимоги, внесла в їх зміст завідомо неправдиві відомості, з метою їх подальшого використання в господарській діяльності підприємства. Факт підроблення договорів відступлення права вимоги № 2006/01/У та № 2006/02/У від 10.04.2006, встановлений ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 30.09.2014 і матеріалами досудового розслідування, на думку прокурора, має істотне значення, оскільки Одеський апеляційний господарський суд, приймаючи постанову від 20.05.2014, обґрунтував її вищевказаними підробленими документами. В якості підстави для визнання договорів відступлення права вимоги недійсними, прокурор зазначав ст.228 ЦК України, а саме, вказував на те, що дії ОСОБА_7 були спрямовані на підроблення офіційних документів, які порушують публічний порядок укладання правочинів. Крім того, прокурором зазначено, що внаслідок підроблених договорів з державного підприємства ВАТ "КХ "Краян" стягнуто 24675440,00 грн., що завдало значної шкоди інтересам держави.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви прокурора, виходив з того, що фактичні обставини, на які посилається прокурор не є нововиявленими, оскільки обставини підроблення договорів відступлення права вимоги, були встановлені раніше та їм надано правову оцінку в постанові Одеського апеляційного господарського суду від 20.05.2014.

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені обставини були відомі сторонам, не мають істотного значення для вирішення спору та не впливають на оцінку обставин справи, отже, не мають ознак нововиявлених обставин. Крім того, суд апеляційної інстанції, враховуючи те, що спірні договори ТОВ "Юг-Сервіс-06" та ПП "Ліардон" виконано, відсутні докази того, що ПП "Ліардон" не визнавало укладених договорів та оспорювало їх, зазначив, що визначені заявником в якості нововиявлених обставин факти укладення цих договорів неуповноваженою особою з перевищенням повноважень, не впливають на юридичну оцінку обставин справи, здійснену судом апеляційної інстанції при винесенні постанови від 20.05.2014, і не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу ХІІІ ГПК України.

Втім, колегія суддів вважає висновки суду апеляційної інстанції передчасними виходячи з наступного.

Статтею 112 ГПК України визначено вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Днем встановлення нововиявлених обставин, про які йдеться в пункті 1 частини другої статті 112 ГПК, слід вважати день, коли вони стали або повинні були стати відомими заявникові.

З заяви про перегляд за нововиявленими обставинами вбачається, що прокурор посилався на обставини, які, на думку прокурора, підтверджуються ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 30.09.2014 та клопотанням прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_7

В обґрунтування строків звернення до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами прокурор посилався на те, що процесуальне право на звернення з такою заявою у нього з'явилося лише після набрання ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 30.09.2014 законної сили з огляду на на те, що згідно ст.286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

Встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, старшим прокурором прокуратури Малиновського районного суду м. Одеси в порядку п.14 ч.2 ст.36 КПК України направлено клопотання про звільнення особи - ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності у зв'язку зі спливом строку позовної давності та закриття кримінального провадження №12013170470002620 від 29.04.2013 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.27, ч.1 ст.366 КК України.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 30.09.2014 клопотання прокурора задоволено, звільнено ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.27, ч.1 ст.366 КК України, на підставі ст.49 ч.1 п.2 КК України, у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження відносно неї, на підставі ст.284 ч.2 п.1 КК України закрито.

Відповідно до п.1, 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" звільнення від кримінальної відповідальності - це відмова держави від застосування щодо особи, котра вчинила злочин, установлених законом обмежень певних прав і свобод шляхом закриття кримінальної справи. Закриття кримінальної справи зі звільненням від кримінальної відповідальності можливе лише в разі вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК, та за наявності визначених у законі правових підстав, вичерпний перелік яких наведено у ч. 1 ст. 44 КК, а саме: у випадках, передбачених цим Кодексом, а також на підставі закону України про амністію чи акта помилування.

Суд апеляційної інстанції, заперечуючи ознаки нововиявлених обставин, не звернув увагу на те, що право на подання прокурором заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови суду апеляційної інстанції від 20.05.2014, виникло лише після набрання ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 30.09.2014 законної сили.

Судом апеляційної інстанції зазначено, що обставини наведені прокурором у заяві, а саме, факти підроблення договорів відступлення права вимоги були встановлені раніше, та їм надано правову оцінку у постанові Одеського апеляційного господарського суду від 20.05.2014.

Втім, з постанови Одеського апеляційного господарського суду від 20.05.2014 вбачається, що оцінюючи вирок Малиновського районного суду м. Одеси від 24.05.2013 по кримінальній справі №521/7192/13к, суд апеляційної інстанції зазначив, що зі змісту вироку вбачається, що директор ПП "Ліардон" ОСОБА_7 підписувала спірні договори не маючи на це відповідних повноважень, втім висновків щодо недійсності договорів не робиться. Крім того, на час розгляду справи судом вирок скасовано ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 08.05.2014, а матеріали справи направлено на досудове розслідування, а відтак зроблені у вироку висновки не можуть прийматися до уваги.

Таким чином, висновки, викладені у вироку Малиновського районного суду м. Одеси від 24.05.2013 по кримінальній справі №521/7192/13к, при розгляді по суті позовних вимог не приймалися судом до уваги. А надані прокурором докази на підтвердження нововиявлених обставин, а саме: ухвала Малиновського районного суду м. Одеси від 30.09.2014 та клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності, взагалі не оцінювалися судом апеляційної інстанції відповідно до вимог ст.33, 34 ГПК України щодо їх належності та допустимості.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції не врахував вимог процесуального закону, не встановив чи можуть підтверджуватися обставини зазначені прокурором в якості нововиявлених поданими заявником доказами, чи є клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності доказом в розумінні ст.32 ГПК України.

Зважаючи на викладене, ухвала суду апеляційної інстанції не може вважатися обґрунтованою, оскільки суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

У зв'язку з наведеним та врахуванням меж повноважень касаційної інстанції, встановлених ст. 1117 ГПК України, ухвала Одеського апеляційного господарського суду від 12.05.2015 підлягає скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до господарського суду апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду справи суду апеляційної інстанції слід взяти до уваги викладене у даній постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, дати належну юридичну оцінку зібраним у справі доказам, доводам та запереченням учасників судового процесу і, в залежності від встановленого та у відповідності з вимогами закону, вирішити спір.

керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Заступника прокурора Одеської області задовольнити частково.

Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 12.05.2015 у справі № 6/17-4949-2011 скасувати.

Справу передати на новий апеляційний розгляд до Одеського апеляційного господарського суду.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді В.Я. Погребняк

В.Ю. Поліщук