Історія справи

Ухвала КГС ВП від 28.01.2018 року у справі №908/253/14
Постанова ВГСУ від 15.09.2015 року у справі №908/253/14
Постанова ВГСУ від 15.09.2015 року у справі №908/253/14
Постанова ВГСУ від 15.11.2016 року у справі №908/253/14
Постанова ВГСУ від 24.05.2016 року у справі №908/253/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2016 року Справа № 908/253/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю.,Суддів:Коваленка В.М., Погребняка В.Я.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Гвідон"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 21.01.2016у справі № 908/253/14 господарського суду Запорізької областіза заявою боржникаТовариства з додатковою відповідальністю "Гвідон"провизнання банкрутомза участю представників сторін: Севастьянов Р.Ю. - представник Товариства з додатковою відповідальністю "Гвідон", Мица Ю.В. та Спасибко А.В. - представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сіті".

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.02.2014 порушено провадження у справі № 908/253/14 про банкрутство Товариства з додатковою відповідальністю "Гвідон" (далі по тексту - ТДВ "Гвідон") в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Запорізької області від 17.02.2014 у справі № 908/253/14 ТДВ "Гвідон" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором у справі призначено голову ліквідаційної комісії Коргіну В.М.

08.04.2015 до господарського суду Запорізької області надійшла заява від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сіті" (далі по тексту - ТОВ "Ріелті Сіті") про визнання кредиторських вимог в розмірі 2 547 750,00 грн та включення їх до реєстру вимог кредиторів ТДВ "Гвідон".

Ухвалою господарського суду від 12.05.2014 у справі № 908/253/14 відмовлено ТОВ "Ріелті Сіті" у визнанні кредитором на суму 2 547 750,00 грн у справі № 908/253/14 про банкрутство ТДВ "Гвідон".

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 у справі № 908/253/14 апеляційну скаргу ТОВ "Ріелті Сіті" задоволено частково, ухвалу господарського суду Запорізької області від 12.05.2014 у справі № 908/253/14 скасовано. Прийнято нове судове рішення, яким заяву ТОВ "Ріелті Сіті" про визнання кредиторських вимог в сумі 2 547 750,00 грн - задоволено частково, визнано вимоги ТОВ "Ріелті Сіті" до боржника - ТДВ "Гвідон" в сумі 430 024,55 грн та включено їх до четвертої черги реєстру вимог кредиторів. В решті в задоволенні заяви відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.09.2015 у справі №908/253/14 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 у справі № 908/253/14 та ухвалу господарського суду Запорізької області від 12.05.2014 у справі № 908/253/14 скасовано, а справу № 908/253/14 передано на новий розгляд до господарського суду Запорізької області в іншому складі суду.

Постанова суду касаційної інстанції від 15.09.2015 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій, дійшовши в ухвалі та постанові протилежних висновків щодо заявлених ТОВ "Ріелті Сіті" вимог до банкрута - ТДВ "Гвідон", фактично ухилились, в порушення вимог ст.ст. 4-2 , 4-7, 33, 34, 43, 84 ГПК України, від надання належного правового аналізу поданій ТОВ "Ріелті Сіті" заяві про визнання кредиторських вимог, зокрема, судами не з'ясовано з посиланням на спеціальні норми права правової природи відносин, що склались між ТОВ "Ріелті Сіті" та ТДВ "Гвідон", а також не встановлено підстав виникнення даних правовідносин.

12.11.2015 ТОВ "Ріелті Сіті" подало до господарського суду уточнюючу заяву з грошовими вимогами до боржника, в якій просило суд визнати його вимоги по виплаті вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному капіталі, у розмірі 991 584,30 грн та включити їх до реєстру вимог кредиторів, посилаючись на рішення Московського районного суду міста Харкова від 05.08.2015 у справі № 643/11867/15-ц за позовом ОСОБА_8 до ТОВ "Ріелті Сіті", та за зустрічним позовом ТОВ "Ріелті Сіті" до ОСОБА_8 про визнання права, згідно з яким визнано за ТОВ "Ріелті Сіті" право вимоги по виплаті вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному капіталі, до ТДВ "Гвідон" в розмірі 991 584,30 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.11.2015 у справі №908/253/14 (суддя Кричмаржевський В.А.) відмовлено у задоволенні уточнюючої заяви ТОВ "Ріелті Сіті" (вх. № 0906/41527 від 12.11.2015) про визнання вимог ТОВ "Ріелті Сіті" до ТДВ "Гвідон" по виплаті вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному капіталі, у розмірі 991 584,30 грн.

Аналізуючи правовідносини, що склались між ТОВ "Ріелті Сіті" та ТДВ "Гвідон", суд першої інстанції в ухвалі від 30.11.2015 дійшов висновку, що вони виникли саме з корпоративних правовідносин, про що свідчить також і надане заявником вищезгадане рішення Московського районного суду м. Харкова від 05.08.2015, де, як встановлено господарським судом, зазначено, що право власності на акції в ЗАТ "Гвідон", що належали ТОВ "Ріелті Сіті", трансформувалося в право на частку в статутному капіталі ТДВ "Гвідон", а, отже, свідчить про корпоративні відносини між цими підприємствами.

Господарським судом встановлено, що вимоги ТОВ "Ріелті Сіті" виникли до ТДВ "Гвідон" з корпоративних відносин, а саме відносин, пов'язаних з правом ТОВ "Ріелті Сіті" на участь у ТДВ "Гвідон", яке є правонаступником ЗАТ "Гвідон", або правом на продаж своєї частки у товаристві, тобто, з питаннями володіння, користування та розпорядження належних ТОВ "Ріелті Сіті" нерозподілених часток у статутному капіталі ТДВ "Гвідон".

Судом першої інстанції зазначено, що ТОВ "Ріелті Сіті" має право вимагати суму 991 584,30 грн. від боржника, але не в порядку, визначеному у статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки цей Закон забороняє включення до грошових зобов'язань боржника вимог, які виникли із зобов'язань перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.

Господарським судом встановлено, що грошові вимоги ТОВ "Ріелті Сіті" до боржника виникли саме з такої участі, тому не можуть зараховуватись до складу грошових зобов'язань боржника, отже, ТДВ "Гвідон" немає грошових зобов'язань перед ТОВ "Ріелті Сіті" в розумінніЗакону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції в ухвалі від 30.11.2015 дійшов висновку, що ТОВ "Ріелті Сіті" не може бути кредитором ТДВ "Гвідон", оскільки його вимоги виникли не з цивільно-правового правочину (договору), передбачених законодавством, а з корпоративних правовідносин, і не носять грошовий характер у розумінні статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Не погодившись із винесеною судом першої інстанції ухвалою від 30.11.2015, ТОВ "Ріелті Сіті" звернулось із апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського суду.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.01.2016 у справі № 908/253/14 (головуючий суддя: Будко Н.В., суддя Агапов О.Л., суддя Малашкевич С.А.) апеляційну скаргу ТОВ "Ріелті Сіті" задоволено, ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.11.2015 у справі № 908/253/14 скасовано.

Визнано кредиторські вимоги ТОВ "Ріелті Сіті" до боржника ТДВ "Гвідон" у розмірі 991 584,30 грн у справі № 908/253/14 та включено їх до четвертої черги реєстру вимог кредиторів.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з Висновком експертного економічного дослідження № 5800 від 04.06.2015, виконаного Харківським науково - дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса. Керуючись ч. 2 статті 14 Закону України "Про акціонерні товариства" та пунктом 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 87 від 31.03.1999 і чинного на момент складання передавального акту від 12.03.2011, власний капітал ЗАТ "Гвідон" на момент перетворення у ТДВ "Гвідон" складав 1 946 000,00 грн, таким чином, частка власного капіталу ЗАТ "Гвідон", що належить ТОВ "Ріелті Сіті" у розмірі 50,955% акцій на момент реорганізації у ТДВ "Гвідон", виходячи з даних передавального акту від 12.03.2011, складає суму у розмірі 991 584,30 грн (1946000/100*50,955), що підтверджується й Висновком експертного економічного дослідження № 5800 від 04.06.2015, виконаного Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса.

Колегія суддів апеляційної інстанції, проаналізувавши матеріали справи, встановила, що ТОВ "Ріелті Сіті" являлось акціонером ЗАТ "Гвідон", що підтверджується Сертифікатами іменних акцій серії А № 251 від 06.10.2006 та серії А № 253 від 20.11.2006, виданими ЗАТ "Гвідон", як реєстроутримувачем, а також Договором дарування акцій від 19.12.2006, укладеним між ОСОБА_10 (даруватель) та ТОВ "Ріелті Сіті" (обдарований).

Відповідно до Статуту ЗАТ "Гвідон" розмір статутного капіталу визначений в розмірі 47 48,50 грн. та поділений на 4557 простих іменних акцій номінальною вартістю 10,50 грн.

Згідно Сертифікату іменних акцій серії А № 251 від 06.10.2006, ТОВ "Ріелті Сіті" є власником 1000 акцій ЗАТ "Гвідон" номінальною вартістю 10 500 грн, що складає 21,944 % від загальної кількості акцій.

Згідно Сертифікату іменних акцій серії А № 253 від 20.11.2006, ТОВ "Ріелті Сіті" є власником 7 акцій ЗАТ "Гвідон" номінальною вартістю 73,50 грн, що складає 0,154 % від загальної кількості акцій.

18.11.2006 між ОСОБА_11 та ТОВ "Ріелті Сіті" укладено договір дарування акцій відповідно до якого даруватель подарував належні йому прості іменні акції ЗАТ "Гвідон", а обдарований прийняв в дар ці акції в кількості 1000 штук. Сторони оцінюють подаровані акції в 10 500,00 грн.

Згідно Договору дарування акцій від 19.12.2006, укладеного з ОСОБА_10, ТОВ "Ріелті Сіті" є власником 1315 акцій ЗАТ "Гвідон" номінальною вартістю 13 807 грн., що складає 28,856 % від загальної кількості акцій товариства.

Таким чином, станом, судом апеляційної інстанції в оскаржуваної постанові встановлено, що на 19.12.2006, ТОВ "Ріелті Сіті" було фактичним власником 2322 акцій ЗАТ "Гвідон", що складає 50,955 % від загальної кількості акцій ЗАТ "Гвідон".

Згідно протоколу загальних зборів ЗАТ "Гвідон" від 27.10.2010, підписаного директором ЗАТ "Гвідон" ОСОБА_10, як головою загальних зборів акціонерів, було вирішено реорганізувати ЗАТ "Гвідон" у товариство з додатковою відповідальністю та призначено комісію з реорганізації та припинення ЗАТ "Гвідон", головою якої було призначено директора ЗАТ "Гвідон" ОСОБА_10

Враховуючи зазначене, суд другої інстанції дійшов висновку, що місцевий господарський суд не звернув увагу на те, що ТОВ "Ріелті Сіті" являлось фактичним власником 2322 акцій ЗАТ "Гвідон", що складало 50,955 % від загальної кількості акцій ЗАТ "Гвідон", та взагалі не було введено до складу учасників ТДВ "Гвідон", як це зазначено у Висновку експертного економічного дослідження № 5800 від 04.06.2015, виконаного Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса, підтверджується протоколом установчих зборів учасників ТДВ "Гвідон" № 1 від 12.03.2011 та статутом ТДВ "Гвідон", а правовим наслідком відносно акціонера, який не виразив своєї волі припинити право власності на акції, має бути трансформація його права як акціонера в інше, рівне за обсягом майнове право - право на частку в статутному капіталі.

Донецьким апеляційним господарським судом встановлено, що відповідно до висновку Експертного економічного дослідження № 5800, складеного 04.06.2014 у обсязі наданих на дослідження документів, частка власного капіталу ЗАТ "Гвідон", яка відповідає 50,955 % акцій, що належать ТОВ "Ріелті Сіті" на момент реорганізації ЗАТ "Гвідон" до складу учасників якого не включено ТОВ "Ріелті Сіті", виходячи з даних передавального акту від 12.03.2011 складає 991 584,30 грн. Правовим наслідком не включення ТОВ "Ріелті Сіті" до складу учасників слід кваліфікувати як виключення ТОВ "Ріелті Сіті" як учасника із ТДВ "Гвідон" і відповідну трансформацію права на частку в зобов'язальне право по виплаті вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному капіталі. При цьому, такі вимоги є саме грошовими.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначила, що виключення є формою корпоративної відповідальності учасника перед товариством і за своєю правовою сутністю є дією товариства, спрямованою на одностороннє припинення корпоративних правовідносин за невиконання учасником корпоративних обов'язків. Виключення завжди має примусовий характер і не залежить від бажання учасника. Воно можливе лише за наявності підстав, визначених законом та установчими документами, в той час як підстави (мотиви) виходу з товариства жодного правового значення не мають, а аналіз наявних в матеріалах справи документів та доказів, на думку суду апеляційної інстанції, свідчить, що такого роду дії по виключенню були здійснені без відповідних підстав та дотримання процедури виключення.

Враховуючи вищевикладене, керуючись вимогами ч. 3 ст. 65 Закону України "Про господарські товариства" та абз. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд другої інстанції дійшов висновку, що вимоги ТОВ "Ріелті Сіті", заявлені в рамках провадження у справі № 908/253/14 до ТДВ "Гвідон", виникли з іншої підстави, яка передбачена ст. 54 Закону України "Про господарські товариства", і по своїй суті є грошовими, адже стосуються виплати вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному капіталі.

Таким чином, враховуючи все вищезазначене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що вимоги ТОВ "Ріелті Сіті", заявлені в рамках справи № 908/253/14 до ТОВ "Гвідон", яке є правонаступником ЗАТ "Гвідон", є грошовими (носять характер грошових зобов'язань) в розумінні Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки зазначені товариства не перебувають у корпоративних відносинах, однак боржник є правонаступником всіх прав та обов'язків перетвореного акціонерного товариства, частка акцій якого є власністю ТОВ "Ріелті Сіті"; вимоги ТОВ "Ріелті Сіті" по своїй суті є грошовими, оскільки стосуються виплати вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному капіталі, отже, на думку суду апеляційної інстанції, ТОВ "Ріеліті Сіті" має законні вимоги на виплату компенсації вартості належних йому на праві власності акцій реорганізованого товариства.

Судом другої інстанції встановлено, що виходячи зі змісту статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зобов'язання, які виникли у боржника перед ТОВ "Ріелті Сіті" підтверджені належними та допустимими доказами, та можуть бути включені до складу грошових зобов'язань, тому що за своєю правовою природою не є зобов'язаннями перед особою в статусі учасника товариства (корпоративними відносинами).

Керуючись вимогами ст. 45 Закону про банкрутство, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що вимоги ТОВ "Ріелті Сіті" підлягають включенню до четвертої черги реєстру вимог кредиторів, як такі, що не забезпечені заставою та заявлені в строки та порядку, встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Враховуючи вищенаведене, на думку суду апеляційної інстанції, наявні підстави вважати, що місцевий господарський суд відхилив зазначені кредиторські вимоги без дослідження належним чином та в повному обсязі матеріалів і обставини справи, у зв'язку з чим не встановив наявність доказів, які підтверджують вимоги кредитора, тому суд другої інстанції дійшов висновку про скасування ухвали господарського суду Запорізької області від 30.11.2015 та прийняття рішення про визнання кредиторських вимог ТОВ "Ріелті Сіті" до боржника ТДВ "Гвідон" у розмірі 991 584,30 грн. у справі № 908/253/14 та включення їх до четвертої черги реєстру вимог кредиторів.

Не погоджуючись із прийнятою судом апеляційної інстанції постановою, ТДВ "Гвідон" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просило скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21.01.2016 у справі № 908/253/14 в повному обсязі та залишити в силі ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.11.2015 у справі № 908/253/14 про банкрутство ТДВ "Гвідон", якою відмовлено ТОВ "Ріелті Сіті" у визнанні кредитором на суму 991 584,30 грн, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 54 Закону України "Про господарські товариства", ст.ст. 4-2, 4-5, 33, 43 ГПК України.

Переглянувши у касаційному порядку прийняту судом апеляційної інстанції постанову, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Частиною другою статті 4-1 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Статтею 9 вказаного Закону визначено, що справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого. Вирішення питання щодо визнання боржника банкрутом здійснюється в судовому засіданні, що проводиться не пізніше чотирнадцяти днів після порушення провадження у справі в загальному порядку, визначеному цим Законом.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.02.2014 порушено провадження у справі № 908/253/14 про банкрутство ТДВ "Гвідон" в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Запорізької області від 17.02.2014 у справі № 908/253/14 ТДВ "Гвідон" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором у справі призначено голову ліквідаційної комісії Коргіну В.М.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника;

конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника;

Грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

До складу грошових зобов'язань боржника, в тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються, зокрема, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.

Згідно вимог ч. 3 ст. 95 вищевказаного Закону, кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 08.04.2015 до господарського суду Запорізької області надійшла заява від ТОВ "Ріелті Сіті" про визнання кредиторських вимог в розмірі 2 547 750,00 грн. та включення їх до реєстру вимог кредиторів ТДВ "Гвідон".

12.11.2015 ТОВ "Ріелті Сіті" подало до господарського суду уточнюючу заяву з грошовими вимогами до ТДВ "Гвідон», в якій просило суд визнати його вимоги по виплаті вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному капіталі, у розмірі 991 584,30 грн та включити їх до реєстру вимог кредиторів.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що виходячи з вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що рішення з господарського спору, в тому числі і у справі про банкрутство, повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 4-2 ГПК щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно вимог ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів апеляційної інстанції, проаналізувавши матеріали справи, в оскаржуваній постанові встановила, що ТОВ "Ріелті Сіті" являлось акціонером ЗАТ "Гвідон", що підтверджується Сертифікатами іменних акцій серії А № 251 від 06.10.2006 та серії А № 253 від 20.11.2006, виданими ЗАТ "Гвідон", як реєстроутримувачем, а також Договором дарування акцій від 19.12.2006, укладеним між ОСОБА_10 (даруватель) та ТОВ "Ріелті Сіті" (обдарований).

Відповідно до Статуту ЗАТ "Гвідон" розмір статутного капіталу визначений в розмірі 47 48,50 грн. та поділений на 4557 простих іменних акцій номінальною вартістю 10,50 грн.

Згідно Сертифікату іменних акцій серії А № 251 від 06.10.2006, ТОВ "Ріелті Сіті" є власником 1000 акцій ЗАТ "Гвідон" номінальною вартістю 10 500 грн, що складає 21,944 % від загальної кількості акцій.

Згідно Сертифікату іменних акцій серії А № 253 від 20.11.2006, ТОВ "Ріелті Сіті" є власником 7 акцій ЗАТ "Гвідон" номінальною вартістю 73,50 грн, що складає 0,154 % від загальної кількості акцій.

18.11.2006 між ОСОБА_11 та ТОВ "Ріелті Сіті" укладено договір дарування акцій відповідно до якого даруватель подарував належні йому прості іменні акції ЗАТ "Гвідон", а обдарований прийняв в дар ці акції в кількості 1000 штук. Сторони оцінюють подаровані акції в 10 500,00 грн.

Згідно Договору дарування акцій від 19.12.2006, укладеного з ОСОБА_10, ТОВ "Ріелті Сіті" є власником 1315 акцій ЗАТ "Гвідон" номінальною вартістю 13 807 грн., що складає 28,856 % від загальної кількості акцій товариства.

Таким чином, на думку суду апеляційної інстанції, станом на 19.12.2006, ТОВ "Ріелті Сіті" було фактичним власником 2322 акцій ЗАТ "Гвідон", що складає 50,955 % від загальної кількості акцій ЗАТ "Гвідон".

Згідно протоколу загальних зборів ЗАТ "Гвідон" від 27.10.2010, підписаного директором ЗАТ "Гвідон" ОСОБА_10, як головою загальних зборів акціонерів, було вирішено реорганізувати ЗАТ "Гвідон" у товариство з додатковою відповідальністю та призначено комісію з реорганізації та припинення ЗАТ "Гвідон", головою якої було призначено директора ЗАТ "Гвідон" ОСОБА_10

Згідно з частиною 3 статті 167 Господарського кодексу України під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав, а частина 1 цієї ж статті зазначає, що корпоративними є права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Враховуючи все вищезазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України, виходячи з вимог ст.1 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", погоджується із висновками суду апеляційної інстанції, що за своєю правовою природою зобов'язання боржника - ТДВ "Гвідон" перед ТОВ "Ріелті Сіті" можуть бути включені до складу грошових , та не є зобов'язаннями перед особою в статусі учасника товариства (корпоративними відносинами), оскільки, зазначені товариства не перебувають у корпоративних відносинах, адже, як встановлено колегією суддів апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові, та не заперечувалось представниками сторін в судовому засіданні, ТОВ "Ріелті Сіті", будучи акціонером ЗАТ " Гвідон" під час перетворення останнього в ТДВ " Гвідон" не було включено до складу учасників ТДВ "Гвідон", однак - банкрут є правонаступником всіх прав та обов'язків перетвореного акціонерного товариства, частка акцій якого є власністю ТОВ "Ріелті Сіті".

Відповідно до вимог ч. 1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Враховуючи конкретні встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з доводами представника ТОВ " Ріелті Сіті" стосовно того , що чинним законодавством не передбачено формування за рахунок акцій відомих акціонерному товариству акціонерів, при перетворенні такого акціонерного товариства в інше господарське товариство, будь-яких фондів нерозподіленого статутного капіталу, а також про те, що вимоги , заявлені ТОВ " Ріелті Сіті" у процедурі банкрутства ТДВ " Гвідон ", що передбачена ст. 95 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" за своєю правовою природою є грошовими вимогами про виплату частки ТОВ " Ріелті Сіті", які виникли безпосередньо на підставі ч. 2 ст. 64 й ст. 54 Закону України "Про господарські товариства", внаслідок поєднаного з реорганізацією, виключення ТОВ " Ріелті Сіті" зі складу учасників ТДВ " Гвідон"

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції, в порушення вимог ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України, не надав належного правового аналізу поданій ТОВ "Ріелті Сіті" заяві про визнання кредиторських вимог у тому числі, в частині переходу права власності на цінні папери до нового власника, які були отримані ТОВ " Ріелті Сіті" на підставі Договору дарування акцій від 19.12.2006 , крім того, судом другої інстанції не встановлено з посиланням на спеціальні норми права , форми емітованих цінних паперів, не встановлено, чи містять матеріали справи належні та допустимі докази, в розумінні вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, якими у встановленому законом порядку підтверджується право власності ТОВ "Ріелті Сіті" на 1315 акцій ЗАТ "Гвідон", крім того суд апеляційної інстанції не дослідив обставини справи, пов'язані їз розміром вимог кредитора до ТДВ " Гвідон" з урахуванням наявності у складі статутного капіталу ТДВ " Гвідон" нерозподіленого статутного капіталу.

Отже, суд апеляційної інстанції припустився порушень приписів ч. 1 ст. 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України є підставою для скасування судового рішення у справі.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова суду апеляційної інстанції від 21.01.2016 у справі № 908/253/14 підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий апеляційний розгляд до Донецького апеляційного господарського суду в іншому складі суду.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Гвідон" задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21.01.2016 у справі № 908/253/14 скасувати. Справу № 908/253/14 направити на новий апеляційний розгляд до Донецького апеляційного господарського суду в іншому складі суду.

Головуючий І.Ю. Панова

Судді В.М. Коваленко

В.Я. Погребняк