Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2015 року Справа № 4/73

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.- головуючий (доповідач), судді Бенедисюк І.М. і Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу приватного підприємства "Центр сучасної офтальмології "Ваш зір", м. Чернівці (далі - Підприємство),

на ухвалу господарського суду Чернівецької області від 27.10.2014 та

постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.11.2014

зі справи № 4/73

за скаргою приватної медичної установи "Міжнародний науково-практичний центр східної медицини "Прозріння", м. Чернівці (далі - Установа),

на постанову Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції (далі - відділ ДВС) від 08.09.2014 про повернення виконавчого документа стягувачеві,

за позовом Установи

до Підприємства

про зобов'язання спростувати недобросовісну рекламу.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 01.10.2010 з даної справи частково задоволено позов.

23.09.2014 до названого суду надійшла скарга Установи на постанову відділу ДВС від 08.09.2014 ВП № 24611034 (далі - Постанова відділу ДВС) про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 27.10.2014 (суддя Проскурняк О.Г.): скаргу задоволено; Постанову відділу ДВС скасовано.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.11.2014 (колегія суддів у складі: Юрченко Я.О. - головуючий, Давид Л.Л. і Михалюк О.В.): згадану ухвалу місцевого господарського суду змінено із заміною в пункті 2 резолютивної частини цієї ухвали слова "скасувати" словами "Визнати недійсною"; у решті дану ухвалу залишено без змін; судовий збір у зв'язку з розглядом апеляційної скарги покладено на скаржника.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Підприємство просить скасувати оскаржувані ухвалу та постанову попередніх судових інстанцій з даної справи та прийняти нове рішення, яким у задоволенні скарги Установи відмовити. Касаційну скаргу з посиланням на приписи Законів України "Про виконавче провадження", "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) мотивовано незаконністю та необґрунтованістю оскаржуваних судових рішень.

Відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

За результатами цього розгляду Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

У розгляді справи Установи на Постанову відділу ДВС попередні судові інстанції виходили з таких обставин та висновків.

Згаданим рішенням господарського суду Чернівецької області від 01.10.2010 частково задоволено позов Установи до Підприємства та зобов'язано відповідача спростувати рекламу поширену в газетах: "Наше місто" № 1 (16) 2010 року в частині "Єдиний в регіоні найдосконаліший комплекс для лікування катаракти ІНФІНІТІ, США з методиками АКВАЛЕЙЗ, "Досвід лікарів клініки - понад 23 000 успішних операцій"; "Наше місто" № 3 (14) 2009 року в частині: "Ми єдині володіємо всіма сучасними методиками лікування катаракти", "Досвід лікарів клініки - понад 20 000 успішних операцій"; "Від і До" № 43 (369) від 30.10.2008 у частині "Досвід лікарів клініки "Ваш зір" понад 20 000 успішних операцій"; "ЗР інформ" № 36 від 04.09.2009 "Досвід лікарів клініки - понад 21 000 успішних операцій"; на телеканалі "Інтер" у частині "проведення клінікою "Мікрохірургія ока "Ваш зір" операцій по лазерному видаленню катаракти з 2001 року" шляхом розміщення спростування у газетах "Наше місто", "Від і До", "ЗР інформ" та на телеканалі "Інтер" й стягнуто 85 грн. державного мита і 118 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

За результатами перегляду в апеляційному та касаційному порядку це рішення залишено без змін.

21.12.2010 господарським судом Чернівецької області видано наказ № 4/73 про примусове виконання рішення.

Підприємством рішення господарського суду не виконано.

Постановою відділу ДВС виконавчий документ повернуто стягувачеві на підставі пункту 9 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження".

Неправомірними є посилання відділу ДВС на згаданий пункт 9 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження", згідно з яким виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу в разі, якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення, з посиланням на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 06.03.2014 зі справи № К/9991/2600/12. Зокрема, у зазначеній ухвалі не встановлено заборони на проведення виконавчих чи інших дій стосовно відповідача.

Судом апеляційної інстанції додатково з'ясовано, що, як вбачається зі змісту згаданої постанови Вищого адміністративного суду України, в ній ідеться про дії боржника (відповідача) у виконанні рішення суду, тоді як у даній справі стягувач оскаржує постанову органу державної виконавчої служби про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Причиною подання касаційної скарги стала незгода скаржника з визнанням недійсною Постанови відділу ДВС (про повернення виконавчого документа стягувачеві).

Попередні судові інстанції з посиланням на частину четверту статті 13, частину першу статті 55, частину п'яту статті 124, пункт 9 частини третьої статті 129 Конституції України, частину другу статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", частини першу і другу статті 11, пункт 9 частини першої статті 47, частини першу і другу статті 75 Закону України "Про виконавче провадження", статтю 35 ГПК України дійшли заснованих на законі висновків про відсутність у відділу ДВС визначеної названим Законом підстави для повернення виконавчого документа стягувачеві і, отже, про необхідність визнання відповідної постанови цього відділу недійсною.

Доводи касаційної скарги не знаходять підтвердження за матеріалами справи та спростовуються згаданими законодавчими приписами і встановленими попередніми судовими інстанціями фактичними обставинами, додаткова перевірка яких (обставин) перебуває поза визначеними статтею 1117 ГПК України межами перегляду справи в касаційній інстанції.

Не може бути прийнятий й довід скаржника щодо виходу суду першої інстанції "за межі спору". У резолютивній частині його судового рішення від 27.10.2014 НІЧОГО НЕ ЗАЗНАЧЕНО про визнання законною/незаконною бездіяльності відділу ДВС, а визнання недійсною Постанови відділу ДВС попередніми судовими інстанціями здійснено виключно з мотиву відсутності передбачених Законом України "Про виконавче провадження" підстав для повернення виконавчого документа стягувачу.

Визначених процесуальним законом підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається.

Керуючись статтями 1117, 1119,11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.11.2014 зі справи № 4/73 залишити без змін, а касаційну скаргу приватного підприємства "Центр сучасної офтальмології "Ваш зір" - без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя В. Харченко