ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2017 року Справа № 910/19285/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі),суддів:Євсікова О.О., Шевчук С.Р.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк"на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 11.11.2016у справі№ 910/19285/13 господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк"до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Неопол-ваші меблі" (відповідач-1); 2. Приватного підприємства "Етралюкс" (відповідач-2); 3. Приватного підприємства "Мегабайтт" (відповідач-3); 4. Приватного підприємства "Неопол" (відповідач-4); 5. Приватного підприємства "Плиткомм" (відповідач-5); 6. Приватного підприємства "А.К.М." (відповідач-6)простягнення кредитної заборгованості в розмірі 5 247 763,84 грн.,за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Неопол-ваші меблі"провизнання наказу господарського суду міста Києва від 17.12.2014 таким, що не підлягає виконанню,за участю представників: від позивачаСтуканов Р.В.від відповідача-1Падалка К.В.від відповідача-2не з'явивсявід відповідача-3не з'явивсявід відповідача-4Падалка К.В.від відповідача-5не з'явивсявід відповідача-6не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.09.2016 у справі № 910/19285/13 (суддя Якименко М.М.) визнано накази господарського суду міста Києва від 17.12.2014 № 910/19285/13 про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Неопол-ваші меблі", Приватного підприємства "Етралюкс", Приватного підприємства "Мегабайтт", Приватного підприємства "Неопол", Приватного підприємства "Плиткомм", Приватного підприємства "А.К.М." на користь Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" заборгованість за кредитним договором № 277 від 31.05.2010 по простроченому кредиту в розмірі 4 313 461,51 грн., заборгованість по простроченим процентам у розмірі 99 135,00 грн., пеню за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 129 003,34 грн., пеню за несвоєчасну сплату процентів за кредитом у розмірі 7 170,91 грн., заборгованість по 3% річних у сумі 32 601,93 грн., штрафні санкції в розмірі 5% від суми кредиту за порушення умов договору в розмірі 634 270,05 грн., інфляційні збитки за несвоєчасне погашення кредиту - 22 441,09 грн., 68 820,00 грн. - судового збору такими, що не підлягають виконанню.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (далі - ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк") звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2016 у справі № 910/19285/13 (колегія суддів у складі: Дикунська С.Я. - головуючий, Мальченко А.О., Жук Г.А.) у задоволенні клопотання ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги відмовлено; апеляційну скаргу ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" на ухвалу господарського суду міста Києва від 28.09.2016 у справі № 910/19285/13 повернуто скаржнику на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Не погоджуючись з ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2016 у справі № 910/19285/13, ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати зазначену ухвалу та передати справу до Київського апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.01.2017 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Євсікова О.О., Шевчук С.Р. прийнято зазначену касаційну скаргу ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 24.01.2017 о 10 год. 40 хв.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідачі-2-3, 5-6 передбаченим законом правом на участь у розгляді скарги касаційною інстанцією не скористались.

Заслухавши представників позивача, відповідача-1, відповідача-4, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено апеляційним господарським судом та вбачається з матеріалів справи, ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" пропустило п'ятиденний термін оскарження ухвали місцевого господарського суду, оскільки її прийнято 28.09.2016, а скаргу заявником подано 27.10.2016.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги, ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" посилалося на те, що повний текст ухвали місцевого господарського суду воно отримало 06.10.2016 і не мало можливості оскаржити зазначену ухвалу в межах строку, передбаченого процесуальним законодавством, оскільки не було відомо усіх мотивів суду, якими він керувався при винесенні оскаржуваної ухвали.

Відмовляючи у задоволенні клопотання ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги, апеляційний господарський суд виходив з того, що під час оголошення ухвали місцевого господарського суду представник позивача був присутній у судовому засіданні, тому скаржнику було відомо про суть, зміст та мотиви прийнятої ухвали, проте апеляційну скаргу подано лише 27.10.2016.

Проте, колегія суддів касаційної інстанції не може погодитись із висновком апеляційного господарського суду щодо відсутності правових підстав для поновлення пропущеного строку, виходячи з наступного.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 93 ГПК України апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала місцевого господарського суду була оголошена 28.09.2016. Отже останній день строку на апеляційне оскарження ухвали, згідно з приписами ст. 93 ГПК України, припадав на 03.10.2016.

Згідно зі ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, представникам сторін і третіх осіб, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Як вбачається з матеріалів справи, місцевим господарським судом зазначену ухвалу було направлено сторонам лише 06.10.2016 та отримано представником скаржника особисто також 06.10.2016, тобто, вже після спливу строку звернення з апеляційною скаргою.

Суд апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали безпідставно не врахував, що необхідною передумовою здійснення стороною права апеляційного оскарження є обізнаність зі змістом рішення (ухвали) суду, що дає можливість заявнику викласти свої вимоги та зазначити підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення в апеляційному порядку, як того вимагає п. 3 ч. 1 ст. 94 ГПК України.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.

Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань.

Стаття 6 Конвенції встановлює процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі при розгляді цивільного позову в національному суді, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Відповідно до усталеної практики Суду право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою. Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту (рішення від 28.03.2006 у справі "Мельник проти України").

Не врахувавши наведеного та відмовивши скаржнику у поновленні строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції фактично обмежив суб'єкта оскарження у доступі до апеляційного суду, що є порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції та п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, яка встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

За таких обставин, ухвала Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2016 у справі № 910/19285/13 підлягає скасуванню з передачею справи на розгляд Київського апеляційного господарського суду.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2016 у справі № 910/19285/13 скасувати.

Справу № 910/19285/13 передати до Київського апеляційного господарського суду на розгляд.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді О.О. Євсіков

С.Р. Шевчук