Історія справи
Ухвала КГС ВП від 13.03.2018 року у справі №910/16430/14Ухвала КГС ВП від 15.01.2019 року у справі №910/16430/14
Постанова ВГСУ від 23.12.2014 року у справі №910/16430/14
Ухвала КГС ВП від 05.04.2018 року у справі №910/16430/14
Постанова ВГСУ від 26.04.2016 року у справі №910/16430/14
Постанова ВГСУ від 20.12.2016 року у справі №910/16430/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2014 року Справа № 910/16430/14
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.- головуючий (доповідач), судді Бенедисюк І.М. і Харченко В.М.
розглянув касаційну скаргу Державної адміністрації залізничного транспорту України, м. Київ (далі - Адміністрація),
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2014
зі справи № 910/16430/14
за позовом Антимонопольного комітету України, м. Київ (далі - АМК),
до Адміністрації
про стягнення 122 500 000 грн. та зобов'язання виконати рішення.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
позивача - Максименко А.П.,
відповідача - Астрюхіна К.А.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.10.2014 (суддя Прокопенко Л.В.): продовжено "строк розгляду спору по справі"; зупинено провадження в останній до вирішення справи № 910/14542/14, що пов'язана з даною справою; зобов'язано представників сторін повідомити суд про усунення причин, що зумовили зупинення провадження у справі.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2014 (колегія суддів у складі: Куксов В.В. - головуючий, Авдеєв П.В. і Яковлєв М.Л.): задоволено апеляційну скаргу АМК; згадану ухвалу місцевого господарського суду скасовано; справу передано на розгляд господарському суду міста Києва.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Адміністрація просить скасувати оскаржувану постанову апеляційної інстанцій з даної справи та залишити в силі ухвалу місцевого господарського суду від 14.10.2014. Скаргу мотивовано необґрунтованістю та незаконністю оскаржуваної постанови, з посиланням, зокрема, на статтю 2 Закону України "Про залізничний транспорт", статтю 79 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
У відзиві на касаційну скаргу АМК заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи, що вона не спростовує висновків, зроблених в оскаржуваній постанові, та просить останню залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення з урахуванням такого.
Суд першої інстанції у винесенні згаданої ухвали виходив з такого.
Позов (з урахуванням збільшення розміру позовних вимог) було подано про: стягнення з Адміністрації штрафу в сумі 100 000 000 грн. та пені в сумі 100 000 000 грн.; зобов'язання Адміністрації виконати пункт 4 резолютивної частини рішення АМК від 16.07.2014 № 576-р: розробити та затвердити механізм контролю за правильністю визначення вантажовласниками (вантажовідправниками) призначення (найменування) вантажу (експорт або внутрішнє сполучення).
Адміністрацією подано заяву про зупинення провадження в даній справі до вирішення іншої справи № 910/14542/14.
Судом апеляційної інстанції додатково з'ясовано, що предметом спору зі справи № 910/14542/14 є рішення АМК від 03.06.2014 № 321-р.
Причиною подання касаційної скарги стала незгода Адміністрації із скасуванням апеляційною інстанцією ухвали місцевого господарського суду з даної справи від 14.10.2014, якою, зокрема, зупинено провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі, зокрема, неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
З наявного в матеріалах даної справи клопотання Адміністрації про зупинення провадження в ній та доданих до цього клопотання матеріалів вбачається, зокрема, що:
- у провадженні господарського суду міста Києва одночасно з даною справою перебувала інша справа № 910/14542/14 за позовом Адміністрації до АМК про визнання недійсним рішення останнього у справі № 136-26.13/386-12 від 03.06.2014 № 321-р;
- у свою чергу, згаданим рішенням АМК від 03.06.2014 № 321-р залишено без змін рішення названого Комітету у тій же справі № 136-26.13/386-12 від 16.07.2013 № 576-р;
- у даній справі господарського суду № 910/16430/14 позовні вимоги заявлено саме на підставі згаданого рішення АМК від 16.07.2013 № 576-р, яке залишено без змін його ж рішенням від 03.06.2014 № 321-р, а останнє, в свою чергу, є предметом спору зі справи господарського суду № 910/14542/14.
За таких обставин місцевий господарський суд, правильно застосувавши наведений припис частини першої статті 79 ГПК України, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для зупинення провадження у даній справі № 910/16430/14, оскільки вона пов'язана з іншою справою № 910/14542/14, а обставини останньої не могли бути з'ясовані господарським судом у розгляді справи № 910/16430/14.
Апеляційна ж інстанція скасувала відповідну ухвалу місцевого господарського суду за відсутності підстав для цього, передбачених статтею 104 ГПК України, припустившись у зв'язку з цим неправильного застосування норм процесуального права (частини першої статті 79 і статті 104 названого Кодексу). До того ж зазначену ухвалу безпідставно скасовано і в частині здійсненого нею продовження строку вирішення спору.
Відтак оскаржувана постанова відповідно до частини першої статті 11110 ГПК України підлягає скасуванню, а ухвалу місцевого господарського суду від 14.10.2014 з цієї справи слід залишити без змін.
Адміністрацією у поданні касаційної скарги було зайво внесено суму судового збору. Так, нею мало бути сплачено судовий збір у сумі 609 грн., але фактично за платіжним дорученням від 01.12.2014 № 11329 перераховано 36 540 грн. судового збору. Тому зайво внесена сума судового збору підлягає поверненню з державного бюджету України.
Керуючись статтями 1119 - 11111 ГПК України, пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір", Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Державної адміністрації залізничного транспорту України задовольнити.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2014 зі справи № 910/16430/14 скасувати.
3. Ухвалу господарського суду міста Києва від 14.10.2014 зі справи № 910/16430/14 залишити без змін.
4. Повернути Державній адміністрації залізничного транспорту України (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5) з державного бюджету України зайво внесений судовий збір у сумі 35 931 (тридцять п'ять тисяч дев'ятсот тридцять одна) грн. за платіжним дорученням від 01.12.2014 № 11329.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя В. Харченко