Історія справи

Постанова ВГСУ від 16.09.2015 року у справі №910/12968/13
Постанова ВГСУ від 23.12.2014 року у справі №910/12968/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2014 року Справа № 910/12968/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого - Ткаченко Н.Г.

Суддів - Катеринчук Л.Й.

Куровського С.В.

За участю представників : ПАТ "Банк "Таврика" - Нужненка Ю.І., Державної виконавчої служби України - Артемчука Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ПАТ "Банк "Таврика" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Таврика" Лемеша М.В.

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2014 та ухвалу Господарського суду м. Києва від 17.07.2014 за скаргою ПАТ "Банк "Таврика" на дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень ДВС про скасування постанови державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження по справі № 910/12968/13 за позовом ПАТ "Банк "Таврика" до ТОВ "Агро С.П.", третя особа: ТОВ "СТН Ессет Менеджмент" про звернення стягнення на майно,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - "Банк "Таврика" у квітні 2013 звернувся з позовом до суду до ТОВ "Агро С.П." про звернення стягнення на предмет застави згідно договору застави №05-282/ЗЦП-12 від 04.10.2012 року шляхом набуття права власності позивача на предмет забезпечувального обтяження.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.04.13 залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ "СТН Ессет Менеджмент".

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.06.2013 справа №911/1285/13 направлена за підсудністю до Господарського суду м.Києва.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 03.09.2013 по справі №910/12968/13 позовні вимоги задоволено, звернуто стягнення в рахунок погашення заборгованості за договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії №04-10-12-КЛ від 04.10.2012 у сумі 141649775,02 грн., яка складається із заборгованості по кредиту 125000000,00 грн.; строкової заборгованості по процентам 3643835,62 грн.; простроченої заборгованості по процентам у сумі 12684512,56 грн.; пені по простроченим процентам 321426,84 грн. - на предмет застави згідно договору застави цінних паперів №05-282/ЗЦП-12 від 04.10.2012 р., а саме, прості іменні акції ПАТ "Ластівка", у кількості 211032 шт., міжнародний ідентифікаційний код - UA4000080048, загальною вартістю 52758,00 грн. шляхом набуття права власності ПАТ "Банк "Таврика" на предмет забезпечувального обтяження, а саме - цінних паперів - простих іменних акцій, що належать на праві власності ТОВ "Арго С.П." в кількості 211 032 шт. за ціною визначеною на підставі оцінки, яка надана суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Е.Р.С.Т.Е." від 07.05.2013 р., що складає 0,25 грн. за одну акцію, а всього - 52758,00 грн., зобов'язано АТ "Банк "Таврика" перерахувати прості іменні акції емітента ПАТ "Ластівка" в кількості 211032 шт., з рахунку у цінних паперах депонента - ТОВ "Арго С.П.", на рахунок у цінних паперах АТ "Банк "Таврика" 001147, відкритий у зберігача АТ "Банк "Таврика" ; стягнуто з ТОВ "Арго С.П." до державного бюджету України 1720, 50 грн. - судового збору.

Господарським судом м.Києва 18.09.2013 року видано накази на примусове виконання вищевказаного рішення суду (а.с.190, 191 т.1).

До Господарського суду м.Києва 09.04.2014 надійшла скарга позивача на дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень ДВС про скасування постанови №41374711 від 24.03.2014 державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.07.2014 по справі № 910/12968/13 /суддя : Бондарчук В.В./ у задоволенні скарги ПАТ "Банк "Таврика" на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України про скасування постанови державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження від 24.03.2014 року ВП №41374711 - відмовлено .

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2014 по справі № 910/12968/13 /судді : Лобань О.І., Яковлєв М.Л., Майданевич А.Г./ ухвалу Господарського суду м.Києва від 17.07.2014 залишено без змін.

В касаційній скарзі ПАТ "Банк "Таврика" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Таврика" Лемеша М.В. просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2014 та ухвалу Господарського суду м.Києва від 17.07.2014, посилаючись на те, що вони постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення по справі, яким задовольнити скаргу позивача.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи і було встановлено судом першої інстанції, на виконання рішення господарського суду м.Києва від 18.09.2013 по справі №910/12968/13, яким звернене стягнення на цінні папери шляхом набуття ПАТ "Банк "Таврика" права власності на них, видано відповідний наказ (а.с.191 т.1).

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 21.03.2014 скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження №41374711 від 26.12.2013, у зв"язку з тим, що наказ Господарського суду м.Києва № 910/12968/13 від 18.09.2013 не підлягає виконанню, у порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження" та зобов"язано державного виконавця винести постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі п.8 ч.1 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження".

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 24.03.2014 відмовлено у прийнятті до провадження виконавчого документу та відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду м.Києва №910/12968/13 від 18.09.2013.

Відповідно до ст. 1212 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень.

Оскаржувана ухвала господарського суду першої інстанції від 17.07.2014, мотивована тим, що постанова старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Артемчука Т.В. від 24.03.2014 ВП №41374711 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) відповідає вимогам чинного законодавства України, зокрема, ст.ст.6, 11, 25, 26, 32 Закону України "Про виконавче провадження", так як виконавчий документ - наказ господарського суду м.Києва №910/12968/13 від 18.09.2013, поданий на виконання, не містить заходів примусового виконання, передбачених ст.32 Закону України "Про виконавче провадження".

Київський апеляційний господарський суд погодився з висновками суду першої інстанції та залишив ухвалу Господарського суду м.Києва від 17.07.2014 без змін.

Але з такими висновками суду першої та апеляційної інстанції повністю погодитись не можна.

Згідно із ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції та апеляційна постанова зазначеним вище вимогам не відповідають.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012 виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Згідно зі ст.115 Кодексу рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Зі змісту ст.ст.1, 2, 17, 18, 19, 25, 27, 37, 38 цього Закону вбачається, що примусове виконання рішень судів України відбувається на підставі виконавчих документів, які є основою для відкриття державним виконавцем виконавчого провадження і проведення виконавчих дій.

Закон України "Про виконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Статтею 17 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, зокрема, наказів господарських судів.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: 1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; 2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; 3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; 4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; 5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; 6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; 61) офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; 7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; 8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Згідно із ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку 23.04.2013 прийнято рішення №735 Про затвердження Положення про провадження депозитарної діяльності, яке зареєстроване в МУЮ 27.06.2014 №1084/23616.

Відповідно до п. 2 Положення про провадження депозитарної діяльності, депозитарна операція - це сукупність дій Центрального депозитарію, депозитарної установи, Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках або клірингової установи у разі провадження ними депозитарної діяльності депозитарної установи щодо здійснення ними депозитарної діяльності відповідно до законодавства України.

Безумовна операція з управління рахунком у цінних паперах - списання, зарахування або переказ цінних паперів, прав на цінні папери на рахунку у цінних паперах клієнта, депонента без його розпорядження під час проведення емітентом операцій з цінними паперами, а також у зв'язку із зміною дієздатності (обмеження дієздатності або визнання особи недієздатною), внаслідок передачі цінних паперів у спадщину та в інших випадках, які передбачені законодавством України.

Ініціатор депозитарної операції - особа, за розпорядженням чи іншою вимогою якої в системі депозитарного обліку Центрального депозитарію, депозитарної установи виконуються депозитарні операції. Ініціатором депозитарної операції можуть бути депонент, клієнт, керуючий рахунком у цінних паперах, Центральний депозитарій, депозитарна установа, державні органи у межах їх повноважень, а також інші суб'єкти у випадках, визначених законом.

Згідно із п. 12 ст. 2 розділу V Положення про провадження депозитарної діяльності, безумовні операції щодо цінних паперів/прав на цінні папери здійснюються на підставі наданих депозитарній установі та/або Центральному депозитарію оригіналів або засвідчених відповідно до вимог законодавства документів, зокрема постанови державного виконавця або інших документів виконавчого провадження, визначених Законом України "Про виконавче провадження".

Відтак, перерахування цінних паперів із рахунку боржника на рахунок стягувача на підставі виконавчого документа є безумовною операцією, яка здійснюється без розпорядження клієнта (боржника) згідно із постановою державного виконавця.

Господарський суд першої інстанції, розглядаючи скаргу позивача на дії старшого виконавця Відділу примусового виконання рішень про відмову у відкритті виконавчого провадження на зазначені вище вимоги закону уваги не звернув та не перевірив, наявність можливості у позивач, відповідно до Положення про провадження депозитарної діяльності, бути ініціатором депозитарної операції щодо списання, зарахування або переказ цінних паперів ТОВ "Агро С.П.".

Відповідно до ст.99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно із ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, Київський апеляційний господарський суд, в порушення вимог ст.ст.99-101 ГПК України постановив судове рішення по справі без всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи та доказів, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2014 та ухвалу Господарського суду м.Києва від 17.07.2014 не можна визнати як такі, що відповідають фактичним обставинам справи і вимогам закону, а отже, вони підлягають скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду слід врахувати вище викладене, більш повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ПАТ "Банк "Таврика" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Таврика" Лемеша М.В. задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2014 та ухвалу Господарського суду м.Києва від 17.07.2014 по справі № 910/12968/13 скасувати.

Справу № 910/12968/13 направити на новий розгляд до Господарського суду м.Києва.

Головуючий - Ткаченко Н.Г.

Судді - Катеринчук Л.Й.

Куровський С.В.