Історія справи

Постанова ВГСУ від 23.09.2014 року у справі №904/4670/13
Постанова ВГСУ від 04.02.2014 року у справі №904/4670/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2014 року Справа № 904/4670/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т. Дроботової - головуючого Н. Волковицької Л. Рогач за участю представників:позивачаШмельова І.К. - довіреність від 08.01.2014 р.відповідачівЧорний О.В. - довіреність від 09.09.2014 р.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Будіндустрія" на постанову від 12.06.2014 р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі№ 904/4670/13 господарського суду Дніпропетровської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Виробничий комплекс "Укрсолод"доПриватного акціонерного товариства "Будіндустрія"проусунення перешкод у користуванні майном

Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України № 03-05/1736 від 10.09.2014 р., у зв'язку із перебуванням судді Рогач Л.І. у відпустці, для вирішення питання щодо можливості прийняття касаційної скарги ПАТ "Будіндустрія" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.06.2014 р. у даній справі, сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Дроботова Т.Б., судді: Волковицька Н.О., Гоголь Т.Г.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.09.2014 р. у складі колегії суддів: Дроботової Т.Б. - головуючого, суддів: Волковицької Н.О., Гоголь Т.Г. касаційна скарга прийнята до розгляду та призначена на 23.09.2014 р.

Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України № 03-05/1860 від 22.09.2014 р. у зв'язку із виходом з відпустки судді Рогач Л.І., розгляд касаційної скарги здійснювався у складі колегії суддів, затвердженому рішенням зборів суддів Вищого господарського суду України від 13.05.2014 № 1, про що повідомлено присутніх у судовому засіданні представників сторін. Відводів складу суду не заявлено.

В С Т А Н О В И В :

У червні 2013 р. ТОВ ВК "Укрсолод" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ПАТ "Будіндустрія" про усунення позивачу перешкод у користуванні майном щодо якого встановлений сервітут - земельною ділянкою площею 2550 кв.м., яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Партизанське, вул. Леніна, 25:

- шляхом спонукання відповідача забезпечити безперешкодний доступ до розташованого на земельній ділянці газопроводу середнього тиску з метою його експлуатації, обслуговування та ремонту;

- шляхом заборони встановлення будь - які обмеження у використанні під'їзних шляхів до розташованого на земельній ділянці газопроводу середнього тиску, належного позивачу.

Позовні вимоги з посиланням на приписи статей 15, 16, 321, 386, 395, 396, 401 Цивільного кодексу України та статті 98, 152 Земельного кодексу України обґрунтовані тим, що позивачу на праві власності належить підвідний газопровід середнього тиску до котельні діаметром 89,76 мм, довжиною 847 м, у зв'язку з чим, на виконання приписів чинного законодавства щодо безпеки технічної експлуатації систем газопостачання України, між ТОВ ВК "Укрсолод" та ПАТ по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" в особі Магдалинівського управління, щорічно укладаються договори про технічне обслуговування газопроводу та споруд на них, за умовами яких управлінню по експлуатації газового господарства доручено виконання робіт з технічного обслуговування газопроводів та споруд в терміни, визначені графіками.

Позивач зазначав, що вказані обставини встановлені рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.202 р. по справі № 10/5005/6474/2012, яке набрало законної сили.

При цьому, вказаним рішенням суду у справі № 10/5005/6474/2012 встановлений земельний сервітут на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Партизанське, вул. Леніна, 25 та перебуває у користуванні відповідача, на користь позивача із визначенням істотних умов сервітуту.

Проте, через постійне перешкоджання з боку відповідача, позивач позбавлений можливості належним чином виконувати приписи чинного законодавства щодо забезпечення належного утримання газопроводу, що є порушенням прав позивача та підставою звернення до суду.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2013 р., залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.11.2013 р., позов задоволено в повному обсязі.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.02.2014 р. судові рішення у справі скасовані, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи, у поясненнях на позовну заяву ТОВ ВК "Укрсолод" підтримало свої вимоги, посилаючись на здійснення відповідачем перешкод позивачу у доступі до газопроводу, який розташований на земельній ділянці щодо якої згідно судового рішення встановлено земельний сервітут, а також наголошуючи на невиконання відповідачем судових рішень, винесених за результатами розгляду спорів, що виникли між сторонами.

Крім того, позивач вказував на безпідставність доводів відповідача стосовно відсутності у позивача зареєстрованого права земельного сервітуту, оскільки як зазначено у постанові Вищого господарського суду України від 15.01.2014 р. у справі № 28/5005/5627/2012 р., за участі тих самих сторін, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення статті 100 Земельного кодексу України за приписами якої, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, державній реєстрації підлягав договір про встановлення сервітуту, в той час як земельний сервітут встановлений судовим рішенням у справі № 10/5005/6474/2012 р.

У поясненнях на позовну заяву ПАТ "Будіндустрія" просила відмовити у її задоволенні, вказуючи, зокрема, на відсутність державної реєстрації сервітуту, а відтак, і відсутності у позивача посилатися на такий сервітут, як й вказуючи на неподання позивачем доказів вчинення відповідачем будь - яких перешкод позивачу.

У квітні 2014 р. ПАТ "Будіндустрія" подало до господарського суду клопотання про припинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що у справі № 28/5005/5627/2012 вирішено спір з тим самим предметом, підставами та між тими ж сторонами.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2014 р. (суддя Загинайко Т.В.) позов задоволено, а саме:

- усунені ТОВ ВК "Укрсолод" перешкоди у користуванні майном, щодо якого встановлений сервітут - земельною ділянкою площею 2550 кв.м., яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Партизанське, вул. Леніна, 25 шляхом спонукання ПАТ "Будіндустрія" забезпечити безперешкодний доступ представникам і співробітникам ТОВ "Укрсолод" та/або його автотранспорту, та/або працівникам спеціалізованих підприємств газового господарства, та/або автотранспорту працівників спеціалізованих підприємств газового господарства до газопроводу середнього тиску, належного ТОВ ВК "Укрсолод", розташованого на земельній ділянці площею 2550 кв.м., яка знаходиться за адресою: с. Партизанське Дніпропетровського району Дніпропетровської області, вул. Леніна, буд. 25 з метою встановлення, експлуатації, обслуговування та ремонту газопроводу середнього тиску, належного ТОВ "ВК "Укрсолод";

- усунені ТОВ ВК "Укрсолод" перешкоди у користуванні майном, щодо якого встановлений сервітут - земельною ділянкою площею 2550 кв.м., яка знаходиться за адресою: с. Партизанське Дніпропетровського району Дніпропетровської області, вул. Леніна, буд. 25 шляхом заборони ПАТ "Будіндустрія" встановлювати будь-які обмеження у використанні під'їзних шляхів представникам і співробітникам ТОВ ВК "Укрсолод" та/або його автотранспорту, та/або працівникам спеціалізованих підприємств газового господарства, та/або автотранспорту працівників спеціалізованих підприємств газового господарства до газопроводу середнього тиску, належного ТОВ ВК "Укрсолод", розташованого на земельній ділянці площею 2550 кв.м., яка знаходиться за адресою: с. Партизанське Дніпропетровського району Дніпропетровської області, вул. Леніна, буд. 25 з метою встановлення, експлуатації, обслуговування та ремонту газопроводу середнього тиску, належного ТОВ "ВК "Укрсолод".

Мотивуючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку щодо доведеності та обґрунтованості позовних вимог з огляду на обставини, встановлені також і у судовому рішенні у справі 10/5005/6474/2012.

Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення клопотання відповідача про припинення провадження у даній справі встановивши відмінність предмету спору у даній справі та у справі № 28/5005/5627/2012.

За апеляційною скаргою ПАТ "Будіндустрія" Дніпропетровський апеляційний господарський суд (судді: Коваль Л.А., Науменко І.М., Чередко А.Є.), переглянувши рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2014 р. в апеляційному порядку, постановою від 12.06.2014 р. залишив його без змін з тих же підстав.

ПАТ "Будіндустрія" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить судові рішення у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судами норм матеріального та процесуального права.

Скаржник вказує на залишення судами поза увагою, що позивачем не було зареєстроване право земельного сервітуту, а відтак і відсутнє право посилатися на сервітут, в той час, як Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить, зокрема, на праві користування (сервітут), праві користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), праві забудови земельної ділянки (суперфіцій), у зв'язку з чим заявник касаційної скарги вважає, що у даному випадку норми вказаного Закону є по відношенню до Земельного кодексу України спеціальними у питанні державної реєстрації земельного сервітуту та вимагають обов'язкової реєстрації земельного сервітуту.

Заявник касаційної скарги вважає, що судами були порушені норми процесуального права, вказуючи на те, що у справі № 28/5005/5627/2012 та 904/4670/13 позовні вимоги мають один й той же предмет спору - доступ на територію ПАТ "Будіндустрія", одні й ті самі підстави - встановлений судовим рішенням у справі № 10/5005/6474/2012 земельний сервітут, а також ті ж самі сторони - ТОВ ВК "Укрсолод" та ПАТ "Будіндустрія", у зв'язку з чим провадження у даній справі " 904/4670/13 підлягає припиненню на підставі пункту 2 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, що не взято судами до уваги.

Крім того, скаржник вважає, що судами проігноровані доводи відповідача стосовно того, що нерухомість через яку проходить газопровід позивача, не належить відповідачу, оскільки за відповідними договорами відповідачем відчужена нерухомість.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Здійснюючи судовий розгляд справи судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що ТОВ ВК "Укрсолод" на праві власності належить підвідний газопровід (діаметр 89,76 мм, довжина 847 метрів) середнього тиску до котельні, в зв'язку з чим, на виконання приписів чинного законодавства щодо безпеки технічної експлуатації систем газопостачання України, між ТОВ ВК "Укрсолод" та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" в особі Магдалинівського управління щороку укладається договір про технічне обслуговування газопроводу та споруд на них, в тому числі було укладено договір від 03.01.2012 р. № 1-12С та договір від 28.12.2012 р. № 2-13С, за умовами яких ТОВ ВК "Укрсолод" доручає, а Магдалинівське управління по експлуатації газового господарства приймає на себе виконання робіт з технічного обслуговування газопроводів та споруд на них в терміни, визначені графіками.

07.02.2012 р. Головним управлінням Держтехногенбезпеки у Дніпропетровській області відносно позивача було винесено Припис № 7/4/487 про усунення порушень, виявлених під час позапланової перевірки, а саме вказано на необхідність усунення пошкодження газопроводу середнього тиску на ділянці переходу над залізничною колією на території ПАТ "Будіндустрія".

Судами встановлено, що ділянка газопроводу середнього тиску, на якій необхідно було здійснити ремонтні роботи, знаходиться на земельній ділянці, яка перебуває у орендному користуванні ПАТ "Будіндустрія", який перешкоджав можливості здійснювати експлуатацію, обслуговування та ремонт газопроводу, у зв'язку з чим представники ТОВ "ВК "Украсолод" та Магдалинівського управління по експлуатації газового господарства ПАТ "Дніпропетровськгаз" були позбавлені можливості виконати вимоги Припису від 07.02.2012 р. №7/4/487, про що було складено акт від 29.05.2012 р., з якого вбачається, що вони не могли потрапити на територію ПАТ "Будіндустрія" у зв'язку з недопущенням охороною товариства.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами під час розгляду справи, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2012 р. у справі № 10/5005/6474/2012, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.03.2013 р. та постановою Вищого господарського суду України від 02.07.2013 р., зокрема, задоволено зустрічний позов ТОВ ВК "Укрсолод" та встановлено земельний сервітут на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Партизанське, вул. Леніна, 25, та перебуває у користуванні ПАТ "Будіндустрія" на користь ТОВ ВК "Урсолод" із визначенням істотних умов сервітуту (том 1 а.с. 24-39, 70-76).

Листом від 27.03.2013 р. № 29 ТОВ "ВК "Укрсолод" поінформував ПАТ "Будіндустрія" про набрання законної сили судовими рішеннями у справі № 10/5005/6474/2012 та запропонував у триденний строк повідомити про намір відповідача виконувати або не виконувати відповідні рішення суду, вказавши при цьому, що відсутність письмової відповіді з боку відповідача буде розцінюватись як намір не виконувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2012р. у справі № 10/5005/6474/2012 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.03.2013р. у цій же справі, а, отже, як перешкоджання у реалізації прав особи, на користь якої встановлено сервітут. Відповідачем не надано доказів в підтвердження надання відповіді на лист позивача від 27.03.2013 р. № 29.

Крім того, як встановлено судами під час розгляду справи, 17.06.2013 р. представниками ТОВ ВК "Укрсолод" та Магдалинівського управління по експлуатації газового господарства складено акт про те, що вони всупереч рішенню господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2012 р. у справі № 10/5005/6474/2012, яке вступило у законну силу, та згідно договору по технічному обслуговуванню газопроводів від 28.12.2012 р. № 2-13С, не були допущені охороною ПАТ "Будіндустрія" для ремонту та огляду газопроводу середнього тиску, який належить позивачу та знаходиться на території відповідача.

07.04.2014 р. представниками ТОВ ВК "Укрсолод" було складено акт, явід підпису якого представник відповідача відмовився, про не допуск представників товариства до газопроводу середнього тиску, який проходить по території, що орендує ПАТ "Будіндустрія".

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога ТОВ ВК "Укрсолод" до ПАТ "Будіндустрія" про усунення перешкод у користуванні майном щодо якого встановлений сервітут - земельною ділянкою площею 2550 кв.м., яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Партизанське, вул. Леніна, 25 шляхом спонукання відповідача забезпечити безперешкодний доступ до розташованого на земельній ділянці газопроводу середнього тиску з метою його експлуатації, обслуговування та ремонту та шляхом заборони встановлення будь - які обмеження у використанні під'їзних шляхів до розташованого на земельній ділянці газопроводу середнього тиску, належного позивачу, з посиланням на приписи статей 15, 16, 321, 386, 395, 396, 401 Цивільного кодексу України та статті 98, 152 Земельного кодексу України, з огляду на вчинення відповідачем перешкод у доступі для обслуговування, експлуатації та ремонту належного позивачеві газопроводу середнього тиску, який знаходиться на земельній ділянці, що перебуває в оренді відповідача і щодо якої згідно судового рішення у справі № 10/5005/6474/2012 встановлено земельний сервітут.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За приписами пункту 2 статті 20 Господарського суду України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами.

За приписами статей 1 та 2 Господарського процесуального кодексу України звертаючись з позовами до господарських судів, підприємства, установи, організації реалізують надане їм право захищати в судовому порядку свої порушені або оспорюванні права та охоронювані законом інтереси у спосіб, передбачений, зокрема, статтею 16 Цивільного кодексу України.

Згідно з пунктом 2 статті 395 Цивільного кодексу України одним із видів речових прав на чуже майно є право користування (сервітут).

Відповідно до статті 401 вказаного Кодексу, право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Статтею 402 Цивільного кодексу України визначено, зокрема, що сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

Сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном (частина 1 статті 403 вказаного Кодексу).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 404 Цивільного кодексу України, право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту.

Згідно зі статтями 2, 3 Земельного кодексу України земельними відносинами є суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, суб'єктами в яких виступають громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об'єктами -землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні паї (частки). Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

В силу положень статті 98 Земельного кодексу України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Види права земельного сервітуту визначені статтею 99 Земельного кодексу України, частиною 1 якої встановлено, що вимагати встановлення земельних сервітутів можуть власники або землекористувачі земельних ділянок.

Порядок встановлення земельних сервітутів встановлений статтею 100 Земельного кодексу України, якою передбачено встановлення земельного сервітуту договором, законом, заповітом або рішенням суду.

Отже, зі змісту вказаної норми вбачається, що судове рішення є окремою формою сервітуту. При цьому, підставою для такої форми сервітуту є відсутність домовленості сторін, а необхідною умовою встановлення сервітуту є те, що задоволення потреб сервітурія неможливо здійснити будь-яким іншим способом.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами під час розгляду справи, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2012 р., залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.03.2013 р. та постановою Вищого господарського суду України від 02.07.2013 р., у справі № 10/5005/6474/2012, встановлено земельний сервітут на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Партизанське, вул. Леніна, 25, та перебуває у користуванні ПАТ "Будіндустрія" на користь ТОВ ВК "Урсолод" із визначенням істотних умов сервітуту.

Відповідно до статті 100 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент набрання законної сили рішенням господарського суду у справі № 10/5005/6474/2012 - 26.03.2013 р.) сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки.

Договір про встановлення земельного сервітуту підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

За приписами статті 629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає правомірним висновок судів першої та апеляційної інстанції стосовно неприйняття до уваги тверджень відповідача щодо обов'язкової реєстрації земельного сервітуту, встановленого судовим рішенням у справі № 10/5005/6474/2012.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи та пояснень позивача у даній справі, Вищий господарський суд України у постанові від 15.01.2014 р. у справі № 28/5005/5627/2012, залишаючи без змін постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.11.2013 р., якою, в свою чергу залишено без змін рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2013 р. за позовом ТОВ ВК "Укрсолод" до ПАТ "Будіндустрія" про стягнення коштів та заборону вчинення перешкод, стосовно доводів ПАТ "Будінвест" про те, що у ТОВ "Укрсолод" не виникло право сервітуту н земельну ділянку через відсутність державної реєстрації такого права, судом касаційної інстанції було зазначено, що з урахуванням характеру спірних правовідносин, до них підлягають застосуванню положення статті 100 Земельного кодексу України, як спеціальної норми, в чинній на момент вирішення спору редакції, та відповідно до яких державній реєстрації підлягав договір про встановлення земельного сервітуту, в той час, як у даній справі земельний сервітут встановлений судовим рішенням у справі № 10/5005/6474/2012.

Статтею 321 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

За приписами статті 396 вказаного Кодексу, особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу, якою, у якій, у свою чергу, закріплені засади щодо захисту права власності.

Здійснюючи судовий розгляд справи судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що як вбачається з актів від 17.06.2013 р. та від 07.04.2014 р. відповідачем не було допущено на земельну ділянку, стосовно якої встановлено земельний сервітут, представників Магдалинівського управління по експлуатації газового господарства та представників позивача, що порушує права позивача як особи, на користь якої встановлений земельний сервітут, та як власника газопроводу середнього тиску.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів про задоволення позовних вимог та вважає судові рішення у справі такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника судова колегія вважає непереконливими, такими, що спростовуються матеріалами справи та встановленими судами першої та апеляційної інстанції обставинами, а також такими, що зводяться до непогодження заявника касаційної скарги із судовими рішеннями.

При цьому, стосовно доводів скаржника про порушення судом першої інстанції, що було залишено поза увагою апеляційним судом, норм процесуального права, а саме пункту 2 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, яким встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, оскільки як встановлено судами, предмет спору у даній справі і у справі № 28/5005/5627/2012 є відмінними, а підстави для припинення провадження у справі відсутні.

Керуючись пунктом 1 статті 1119, статтями 1115, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.06.2014 р. у справі № 904/4670/13 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2014 р. залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: Н. Волковицька

Л. Рогач