Історія справи
Постанова ВГСУ від 09.08.2016 року у справі №5/17/56-бПостанова ВГСУ від 23.06.2015 року у справі №5/17/56-б
Постанова ВГСУ від 03.09.2014 року у справі №5/17/56-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2015 року Справа № 5/17/56-Б Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Катеринчук Л.Й. (головуючого-доповідача), Білошкап О.В., Коваленка В.М.розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4на постанову та ухвалуРівненського апеляційного господарського суду від 12.03.2015 року господарського суду Хмельницької області від 26.12.2014 рокуу справі господарського суду№ 5/17/56-Б Хмельницької областіза заявоюТОВ "АРТ-Інвест КНВ"доТОВ "Телерадіокомпанія "ТОН-АРТ"провизнання банкрутомліквідаторШишкін С.В.у судовому засіданні взяли участь представники:
ОСОБА_4:ОСОБА_6 (довіреність від 19.06.2015 року),ТОВ "АРТ-Інвест КНВ":не з'явилися,ТОВ "Телерадіокомпанія "ТОН-АРТ":ліквідатор Шишкін С.В.В С Т А Н О В И В :
у провадженні господарського суду Хмельницької області знаходиться справа №5/17/56-Б про банкрутство ТОВ "Телерадіокомпанія "ТОН-АРТ" (далі - боржника), порушена ухвалою суду від 16.03.2009 року за заявою ТОВ "АРТ-Інвест КНВ" (далі - ініціюючого кредитора) за загальною процедурою згідно Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №2343-ХІІ, до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року) (далі - Закон про банкрутство).
Справа перебуває на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою господарського суду Хмельницької області від 09.07.2010 року, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Шишкіна С.В.
Строк ліквідаційної процедури у справі та повноважень ліквідатора банкрута Шишкіна С.В. неодноразово продовжувався ухвалами місцевого господарського суду.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 12.03.2014 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Грамчук І.В., судді: Димбовський В.В., Радченя Д.І.) заяву ліквідатора банкрута Шишкіна С.В. про визнання недійсним договору купівлі-продажу виробничого корпусу від 06.11.2008 року, укладеного між боржником в особі директора Комісарова О.В. та громадянкою України ОСОБА_4, задоволено, визнано недійсним договір купівлі-продажу виробничого корпусу, розташованого в місті Хмельницькому по вул. Курчатова, 122, загальною площею 3873,1 кв.м., зареєстрований в реєстрі за №5883 від 06.11.2008 року, укладений між боржником в особі директора Комісарова О.В. та громадянкою України ОСОБА_4, з підстав, передбачених частиною 10 статті 17 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, як такий, що його укладено із заінтересованою щодо боржника особою (рідною сестрою директора підприємства-боржника) у підозрілий період (за 5 місяців до порушення щодо боржника справи про банкрутство ухвалою від 16.03.2009 року) та відчужено на її користь спірне нерухоме майно банкрута за заниженою ціною без здійснення фактичних розрахунків за оспорюваним договором, що завдало збитків боржнику та його кредиторам (том 1 матеріалів оскарження ухвали господарського суду Хмельницької області від 12.03.2014 року у справі №5/17/56-Б, а.с. 146-149).
Зазначену ухвалу місцевого господарського суду залишено без змін за результатами її апеляційного та касаційного перегляду (том 2 матеріалів оскарження ухвали господарського суду Хмельницької області від 12.03.2014 року у справі №5/17/56-Б, а.с. 38 - 49); ухвалою Вищого господарського суду України від 03.11.2014 року відмовлено ОСОБА_4 у допуску справи №5/17/56-Б до провадження Верховного Суду України (том матеріалів оскарження ухвали господарського суду Хмельницької області від 26.12.2014 року у справі №5/17/56-Б, а.с. 5 - 6).
16.12.2014 року ОСОБА_4 звернулася до місцевого господарського суду зі заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Хмельницької області від 12.03.2014 року у справі №5/17/56-Б, яку ухвалою суду першої інстанції від 17.12.2014 року повернено без розгляду відповідно до пункту 1 частини 6 статті 113 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) як таку, що її подано після закінчення процесуального строку, встановленого для подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави, визначеної пунктом 1 частини 2 статті 112 ГПК України, без клопотання про відновлення цього строку (том матеріалів оскарження ухвали господарського суду Хмельницької області від 26.12.2014 року у справі №5/17/56-Б, а.с. 48).
24.12.2014 року, як вбачається з відтиску штампа вхідної кореспонденції господарського суду Хмельницької області (вх. №0506/1210/14), до суду першої інстанції повторно надійшла заява ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Хмельницької області від 12.03.2014 року у даній справі, в якій заявниця просила відновити їй пропущений строк для подання зазначеної заяви та переглянути за нововиявленими обставинами ухвалу місцевого господарського суду від 12.03.2014 року про визнання недійсним оспорюваного договору купівлі-продажу виробничого комплексу підприємства-боржника (том матеріалів оскарження ухвали господарського суду Хмельницької області від 26.12.2014 року у справі №5/17/56-Б, а.с. 3 - 8).
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 26.12.2014 року (суддя Крамар С.І.) відхилено клопотання ОСОБА_4 про відновлення строку на подання заяви про перегляд ухвали господарського суду Хмельницької області від 12.03.2014 року у справі №5/17/56-Б за нововиявленими обставинами з підстав недоведення поважності причин його пропуску, заяву ОСОБА_4 про перегляд ухвали господарського суду Хмельницької області від 12.03.2014 року у справі №5/17/56-Б за нововиявленими обставинами повернено без розгляду, повернено ОСОБА_4 з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 609 грн., сплачений за подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами згідно квитанції №220 від 12.12.2014 року (том матеріалів оскарження ухвали господарського суду Хмельницької області від 26.12.2014 року у справі №5/17/56-Б, а.с. 1 - 2).
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції від 26.12.2014 року, ОСОБА_4 (далі - скаржниця) звернулася до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати оскаржувану ухвалу, справу повернути для продовження розгляду до господарського суду Хмельницької області, обґрунтовуючи порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, а також невідповідністю його висновків за змістом оскаржуваного судового рішення обставинам справи.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.03.2015 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Огороднік К.М., судді: Тимошенко О.М., Василишин А.Р.) апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Хмельницької області від 26.12.2014 року у справі - без змін з тих же підстав (том матеріалів оскарження ухвали господарського суду Хмельницької області від 26.12.2014 року у справі №5/17/56-Б, а.с. 67 - 68).
Не погоджуючись з прийнятою постановою, скаржниця звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду від 12.03.2015 року та ухвалу суду першої інстанції від 26.12.2014 року, справу повернути до господарського суду Хмельницької області для продовження розгляду, аргументуючи порушенням судами попередніх інстанцій положень статей 1, 17, 23, 25 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, статті 20 Закону про банкрутство в редакції, чинній з 19.01.2013 року, статей 63, 81, 113 ГПК України, що полягало у неповноті з'ясування судами обставин, що мають значення для справи, та помилковості їх висновків про пропуск ОСОБА_4 строку для подання заяви про перегляд ухвали господарського суду Хмельницької області від 12.03.2014 року у даній справі за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 24.04.2015 року колегією суддів у складі: головуючого судді - Полякова Б.М. (доповідач у справі), суддів: Коваленка В.М., Короткевича О.Є. прийнято касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.03.2015 року та ухвалу господарського суду Хмельницької області від 26.12.2014 року до провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 20.05.2015 року о 10 год. 50 хв. (том матеріалів оскарження ухвали господарського суду Хмельницької області від 26.12.2014 року у справі №5/17/56-Б, а.с. 71).
Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.05.2015 року задоволено заяву суддів Вищого господарського суду України Полякова Б.М. та Короткевича О.Є. про самовідвід у справі №5/17/56-Б у зв'язку з їх участю у перегляді судових рішень першої та апеляційної інстанцій у даній справі в касаційному порядку та прийняттям Постанови Вищого господарського суду України від 03.09.2014 року (том матеріалів оскарження ухвали господарського суду Хмельницької області від 26.12.2014 року у справі №5/17/56-Б, а.с. 82).
Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України Н. Пляс №08.03-04/521 від 21.05.2015 року у зв'язку з ухвалою про самовідвід суддів Полякова Б.М. та Короткевича О.Є. відповідно до пункту 2.3.53. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл справи №5/17/56-Б, за результатами якого справу передано судді Катеринчук Л.Й.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.05.2015 року колегією суддів у складі: Ткаченко Н.Г. (головуючого), суддів: Катеринчук Л.Й. (доповідача), Поліщука В.Ю. прийнято до провадження справу №5/17/56-Б з касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.03.2015 року та ухвалу господарського суду Хмельницької області від 26.12.2014 року у справі №5/17/56-Б, призначено розгляд касаційної скарги ОСОБА_4 у судовому засіданні на 23.06.2015 року о 10 год. 40 хв.
Розпорядженням Секретаря третьої судової палати І. Панової №04-05/314 від 22.06.2015 року у зв'язку з відпусткою судді Ткаченко Н.Г. та перебуванням судді Поліщука В.Ю. на курсах підвищення кваліфікації, для розгляду справи №5/17/56-Б господарського суду Хмельницької області сформовано колегію суддів Вищого господарського суду України у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й. (доповідач), судді: Білошкап О.В., Коваленко В.М.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову апеляційного суду від 12.03.2015 року та ухвалу суду першої інстанції від 26.12.2014 року на предмет повноти встановлених обставин справи та правильності їх юридичної оцінки, перевіривши застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши представника ОСОБА_4 - ОСОБА_6 та ліквідатора ТОВ "Телерадіокомпанія "ТОН-АРТ" Шишкіна С.В., дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
Статтею 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до пункту 14 частини 1 статті 106 ГПК України, окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Згідно з пунктом 1 частини 6 статті 113 ГПК України, заява про перегляд судового рішення господарського суду за нововиявленими обставинами до розгляду не приймається і повертається заявникові у разі подання заяви після закінчення встановленого строку без клопотання про його відновлення або відхилення такого клопотання господарським судом.
Положеннями пункту 1 частини 2 статті 112 ГПК України передбачено, що підставою для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Відповідно частин 1 - 3 статті 113 ГПК України, судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. При цьому, заява про перегляд судового рішення господарського суду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 112 цього Кодексу, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання судовим рішенням господарського суду законної сили. Строк для подання заяви про перегляд судових рішень господарського суду у зв'язку з нововиявленими обставинами обчислюється у випадку, встановленому пунктом 1 частини 2 статті 112 цього Кодексу, - з дня встановлення обставин, що мають істотне значення для справи. Заява про перегляд судового рішення подається до господарського суду, який прийняв судове рішення, де вона реєструється з дотриманням порядку, передбаченого частинами 2, 3 статті 21 цього Кодексу.
Отже, днем встановлення нововиявлених обставин, про які йдеться в пункті 1 частини 2 статті 112 ГПК України (істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи), слід вважати день, коли вони стали або повинні були стати відомими заявникові. При цьому, у разі подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з пропуском місячного строку, встановленого частиною 1 статті 113 ГПК України, без клопотання про його відновлення, господарський суд має повернути заяву згідно з пунктом 1 частини 6 статті 113 ГПК України. За клопотанням заявника цей строк може бути відновлено відповідно до статті 53 ГПК України за наявності поважних причин його пропуску, що узгоджується з роз'ясненнями згідно з пунктами 4, 8.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" №17 від 26.12.2011 року.
Виходячи з положень частини 1 статті 53 ГПК України, за заявою сторони господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом. При цьому, ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тому у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску процесуального строку оцінює доводи, наведені стороною в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску цього строку. Клопотання про відновлення процесуального строку повинне містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає їх поважними, а також докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення стороною у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Відповідно до частини 1 статті 33 та частини 2 статті 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як вбачається з матеріалів справи, вперше подану ОСОБА_4 заяву про перегляд ухвали господарського суду Хмельницької області від 12.03.2014 року у справі №5/17/56-Б за нововиявленими обставинами повернено без розгляду ухвалою суду першої інстанції від 17.12.2014 року відповідно до пункту 1 частини 6 статті 113 ГПК України у зв'язку з пропуском заявницею процесуального строку, встановленого для подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави, визначеної пунктом 1 частини 2 статті 112 ГПК України, та неподанням нею клопотання про відновлення цього строку (том матеріалів оскарження ухвали господарського суду Хмельницької області від 26.12.2014 року у справі №5/17/56-Б, а.с. 48). Зазначена ухвала в апеляційному (та касаційному) порядку не оскаржувалась.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 24.12.2014 року скаржниця повторно звернулася до суду першої інстанції зі заявою про перегляд ухвали місцевого господарського суду від 12.03.2014 року за нововиявленими обставинами з клопотанням про відновлення пропущеного нею строку для подання цієї заяви та перегляд зазначеного судового рішення за нововиявленими обставинами (том матеріалів оскарження ухвали господарського суду Хмельницької області від 26.12.2014 року у справі №5/17/56-Б, а.с. 3 - 8).
В обґрунтування клопотання про відновлення пропущеного строку для подання заяви про перегляд ухвали господарського суду Хмельницької області від 12.03.2014 року у справі №5/17/56-Б за нововиявленими обставинами заявниця зазначила, що вперше звертаючись до місцевого господарського суду зі заявою від 12.12.2014 року про перегляд зазначеного судового рішення за нововиявленими обставинами, нею не було пропущено строку в один місяць для її подання, визначеного частиною 1 статті 113 ГПК України, оскільки вважає, що перебіг цього процесуального строку розпочався з дня одержання скаржницею остаточного рішення суду касаційної інстанції (ухвали Вищого господарського суду України від 03.11.2014 року про відмову в допуску справи №5/17/56-Б до провадження Верховного Суду України за заявою ОСОБА_4.), що мало місце 13.11.2014 року.
Судом першої інстанції встановлено, що як на нововиявлені обставини заявниця посилається на додаткові докази сплати коштів за виробничий комплекс (прибутковий ордер, акт прийому-передачі приміщення, накладну), які вона не змогла надати під час розгляду справи в суді першої інстанції, оскільки отримала зазначені документи від ПАТ "КБ "Даніель" вже після прийняття місцевим господарським судом рішення від 12.03.2014 року по суті спору, а також на лист банку-заставодержателя спірного нерухомого майна від 14.03.2014 року про те, що зазначені документи знаходяться у кредитній справі.
З огляду на те, що підставою для перегляду за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Хмельницької області від 12.03.2014 року про визнання недійсним оспорюваного договору купівлі-продажу виробничого корпусу підприємства-боржника заявниця зазначили істотні для справи обставини (додаткові докази сплати коштів за придбане нею нерухоме майно боржника), які не були їй відомі на момент розгляду справи по суті в суді першої інстанції, місцевий господарський суд дійшов висновку, що перебіг процесуального строку для подання заяви про перегляд судового рішення від 12.03.2014 року у даній справі в порядку статті 112 ГПК України розпочався з 14.03.2014 року, що є днем, коли заявниці стало відомо про існування обставин, на які вона посилається як на нововиявлені.
Відхиляючи клопотання скаржниці про відновлення строку для подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції зазначив, що доводи ОСОБА_4 про додержання нею процесуального строку, передбаченого статтею 113 ГПК України, при зверненні до господарського суду із вперше поданою заявою про перегляд ухвали господарського суду Хмельницької області від 12.03.2014 року за нововиявленими обставинами, ґрунтуються на її суб'єктивній оцінці обставин справи та помилковому визначенні початку перебігу строку для подання заяви про перегляд судового рішення від 12.03.2014 року в порядку статті 112 ГПК України з 13.11.2014 року, тому не можуть вважатися об'єктивними причинами пропуску процесуального строку для її подання.
Апеляційний суд, переглядаючи справу в повному обсязі, погодився з оцінкою доказів, здійсненою судом першої інстанції, та не знайшов правових підстав для зміни чи скасування прийнятої ним ухвали від 26.12.2014 року. При цьому, апеляційний суд зазначив, що інших причин звернення зі заявою про перегляд ухвали місцевого господарського суду від 12.03.2014 року у даній справі за нововиявленими обставинами з порушенням строку, встановленого частиною 1 статті 113 ГПК України, які можна було б вважати поважними, окрім тих, які були взяті до уваги та спростовані судом першої інстанції, заявницею не наведено.
Колегія суддів касаційного суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції за змістом оскаржуваних судових рішень, вважає, що вони зроблені за умов повної оцінки обставин справи, прийняті з дотриманням статей 32, 33, 43, 53, 101, 112, 113 ГПК України та наведенням мотивів неповажності причин пропуску строку для подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а також підстав, з яких подане заявницею клопотання про його відновлення не може бути задоволене.
Доводи скаржниці за змістом касаційної скарги про неналежну оцінку судами обставин справи на предмет її звернення до суду першої інстанції із вперше поданою заявою про перегляд ухвали господарського суду Хмельницької області від 12.03.2014 року у справі №5/17/56-Б за нововиявленими обставинами з додержанням процесуального строку, передбаченого статтею 113 ГПК України, з посиланням на докази, прийняті до уваги та спростовані судами попередніх інстанцій, зводяться до намагання переконати Вищий господарський суд України здійснити переоцінку доказів, що виходить за межі повноважень касаційного суду згідно статті 1117 ГПК України, а отже, такі доводи є необґрунтованими.
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції згідно положень статей 1115, 1119 ГПК України, вважає, що постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 12.03.2015 року та ухвала господарського суду Хмельницької області від 26.12.2014 року у даній справі прийняті з дотриманням норм процесуального права, тому правові підстави для їх зміни чи скасування відсутні.
На підставі викладеного та керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.03.2015 року та ухвалу господарського суду Хмельницької області від 26.12.2014 року у справі №5/17/56-Б залишити без змін.
Головуючий Л.Й. Катеринчук
Судді О.В. Білошкап
В.М. Коваленко