Історія справи

Постанова ВГСУ від 23.04.2015 року у справі №910/21437/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2015 року Справа № 910/21437/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівКочерової Н.О. (доповідач), Іванової Л.Б., Саранюка В.І., розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 25.02.2015у справі№ 910/21437/14 господарського суду міста Києваза позовомприватного акціонерного товариства "Коопзовнішторг"допублічного акціонерного товариства "Банк Форум"провизнання припиненими кредитного договору від 23.04.2013 та Іпотечного договору від 23.04.2013за участю представників сторін:

від позивача: не з'явилися

від відповідача: Жуковський В.П., дов від 21.01.2015

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2014 року приватне акціонерне товариство "Коопзовнішторг" звернулося до господарського суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Банк Форум", в якому просило:

- визнати припиненим з 23.04.2014 кредитний договір № 3-0006/13/40-KL від 23.04.2013, укладений між ПАТ "Банк Форум" та ПАТ "Коопзовнішторг" зі змінами, внесеними на підставі договору № 1 від 05.11.2013 про внесення змін до кредитного договору № 3-0006/13/40-KL від 23.04.2013 у зв'язку з поєднанням боржника і кредитора в одній особі;

- визнати припиненим з 23.04.2014 іпотечний договір № 3-0058/13/40-ІР від 23.04.2013, укладений між ПАТ "Банк Форум" та ПАТ "Коопзовнішторг" в забезпечення виконання ПАТ "Коопзовнішторг" своїх зобов'язань за кредитним договором № 3-0006/13/40-KL від 23.04.2013.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всі зобов'язання ПАТ "Коопзовнішторг" перед ПАТ "Банк Форум" за кредитним договором № 3-0006/13/40-KL від 23.04.2013 та іпотечним договором № 3-0058/13/40-ІР від 23.04.2013, укладеним в забезпечення виконання зобов'язань позичальника за вказаним кредитним договором, припинились на підставі ст. 606 ЦК України, оскільки відповідно до умов кредитного договору після настання кінцевого терміну повернення кредиту ПАТ "Банк Форум" автоматично набув право здійснити договірне списання грошових коштів з депозитного та поточного рахунків ПАТ "Коопзовнішторг", відкритих в ПАТ "Банк Форум", в рахунок погашення його заборгованості за кредитним договором, що привело до поєднання боржника і кредитора в одній особі та припинення правовідношень за вказаними кредитним договором та іпотечним договором між їх сторонами.

В подальшому 11.11.2014 та 04.12.2014 позивачем до господарського суду подавались заяви про уточнення позовних вимог, в яких позивач просив:

- визнати припиненими з 23.04.2014 зобов'язання за кредитним договором № 3-0006/13/40-KL від 23.04.2013, укладеним між ПАТ "Банк Форум" та ПАТ "Коопзовнішторг" зі змінами, внесеними на підставі договору № 1 від 05.11.2013 про внесення змін до кредитного договору № 3-0006/13/40-KL від 23.04.2013 та додаткових угод до нього у зв'язку з поєднанням в особі ПАТ "Банк Форум" боржника щодо вимог за грошовими коштами на рахунках та кредитора по кредитному договору;

- визнати припиненими з 23.04.2014 зобов'язання за іпотечним договором № 3-0058/13/40-ІР від 23.04.2013, укладеним між ПАТ "Банк Форум" та ПАТ "Коопзовнішторг" в забезпечення виконання ПАТ "Коопзовнішторг" своїх зобов'язань за кредитним договором № 3-0006/13/40-KL від 23.04.2013, у зв'язку з припиненням зобов'язань за кредитним договором № 3-0058/13/40-ІР від 23.04.2013.

Ухвалами господарського суду міста Києва від 12.11.2014 та 04.12.2014 заяви приватного акціонерного товариства "Коопзовнішторг" про уточнення позовних вимог були залишені без розгляду.

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.12.2014 (суддя Чинчин О.В.) у позові відмовлено повністю.

При цьому, місцевий господарський суд, залишивши без розгляду заяви про уточнення позовних вимог, виходив з того, що позивачем обрано невірний спосіб захисту своїх прав та інтересів, оскільки ні умовами кредитного договору, ні нормами чинного законодавства України не передбачено такого способу захисту порушеного права як визнання припиненим договору в той час як чинним цивільним законодавством України передбачено такий спосіб захисту як припинення саме зобов'язання.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2015 (колегія суддів у складі: Тарасенко К.В.- головуючий, Іоннікова І.А., Тищенко О.В.) апеляційну скаргу ПАТ "Коопзовнішторг" задоволено. Рішення тосподарського суду міста Києва від 17.12.2014 скасовано. Позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Визнано припиненими з 23.04.2014 зобов'язання за Кредитним Договором № 3-0006/13/40-KL від 23.04.2013, укладеним між ПАТ "Банк Форум" та ПАТ "Коопзовнішторг" зі змінами внесеними на підставі договору № 1 від 05.11.2013 про внесення змін до Кредитного Договору № 3-0006/13/40-KL від 23.04.2013 у зв'язку з поєднанням боржника і кредитора в одній особі. Визнано припиненими з 23.04.2014 зобов'язання за іпотечним договором № 3-0058/13/40-ІР від 23.04.2013, укладеним між ПАТ "Банк Форум" та ПАТ "Коопзовнішторг" у зв'язку з припиненням зобов'язання за Кредитним Договором № 3-0006/13/40-KL від 23.04.2013. Стягнуто з ПАТ "Банк Форум" на користь ПАТ "Коопзовнішторг" 2436,00 грн судового збору за подання позовної заяви та 1218,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

При цьому, суд апеляційної інстанції прийняв до розгляду заяву ПАТ "Коопзовнішторг" про уточнення позовних вимог та дійшов висновку про те, що зобов'язання за кредитним договором № 3-0006/13/40-KL від 23.04.2013, укладеним між сторонами у справі, зі змінами внесеними на підставі договору № 1 від 05.11.2013 про внесення змін до кредитного договору № 3-0006/13/40-KL від 23.04.2013 є припиненими з 23.04.2014 на підставі ст. 606 ЦК України у зв'язку з поєднанням в особі ПАТ "Банк Форум" боржника та кредитора, оскільки умовами вказаного кредитного договору, а також договорами банківського рахунку і банківського вкладу, укладеними між сторонами у справі, було передбачено договірне списання грошових коштів в рахунок погашення заборгованості ПАТ "Коопзовнішторг" за кредитним договором № 3-0006/13/40-KL від 23.04.2013. За висновком суду, припиненими є також і зобов'язання за іпотечним договором № 3-0058/13/40-ІР від 23.04.2013, укладеним в забезпечення виконання зобов'язань позичальника зазначеного кредитного договору, як похідні від основного зобов'язання.

В касаційній скарзі публічне акціонерне товариство "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" просить постанову апеляційного господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

До початку розгляду касаційної скарги до Вищого господарського суду України від приватного акціонерного товариства "Коопзовнішторг" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити присутність свого представника в судовому засіданні, призначеному у даній справі на 23.10.2014, через поважні причини.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.

Відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд, з урахуванням обставин конкретної справи, може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому, господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на викладене, колегія суддів відмовляє у задоволення вказаного клопотання, оскільки воно є необґрунтованим та ньому не наведено жодних поважних причин, які б позбавляли відповідача можливості забезпечити участь свого представника в судовому засіданні.

Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами 05.07.2012 між публічним акціонерним товариством "Банк Форум" (банк) та приватним акціонерним товариством "Коопзовнішторг" (клієнт) укладено договір банківського рахунку №3-24000/225006, відповідно до умов якого банк відповідно до чинного законодавства України відкрив клієнту поточний рахунок для здійснення розрахунково-касових операцій та зберігання коштів на ньому.

25.01.2013 між публічним акціонерним товариством "Банк Форум" (банк) та приватним акціонерним товариством "Коопзовнішторг" (вкладник) укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Депозитна лінія №1", відповідно до умов якого банк відкрив вкладнику вкладний (депозитний) рахунок на вимогу №26007301225006, на якому обліковуються грошові кошти вкладника.

23.04.2013 між публічним акціонерним товариством "Банк Форум" (кредитор) та приватним акціонерним товариством "Коопзовнішторг" (позичальник) укладено кредитний договір №3-0006/13/40-KL, відповідно до умов якого кредитор зобов'язався на умовах, визначених цим договором, відкрити відновлювальну кредитну лінію, в рамках якої надати позичальнику кредитні кошти окремими частинами на засадах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, в межах визначеного цим договором кредитного ліміту, який не може перевищувати 375 000,00 доларів США грн зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 12 % річних, а позичальник зобов'язався вчасно погашати кредитору заборгованість за кредитом, а також сплачувати на користь кредитора проценти та комісії в розмірі, в строки (терміни) та на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 1.4. кредитного договору визначено що, кінцевий термін, до настання якого (включно) здійснюється надання кредиту та має бути повністю погашена заборгованість за кредитом, встановлюється 22.04.2014.

Договором про внесення змін № 1 від 05.11.2013 до кредитного договору сторони погодили, що за користування кредитом, наданим в доларах США, позичальник сплачує проценти за фіксованою процентною ставкою, яка встановлюється на весь період дії цього договору в розмірі 10 % процентів річних.

В забезпечення виконання приватним акціонерним товариством "Коопзовнішторг" своїх зобов'язань за вказаним кредитним договором 23.04.2013 між публічним акціонерним товариством "Банк Форум" (іпотекодержатель) та приватним акціонерним товариством "Коопзовнішторг" (іпотекодавець) укладено Іпотечний договір №3-0058/13/40-ІР, відповідно до умов п. 1.2. якого предметом іпотеки стало нерухоме майно: комплекс, який складається з: адміністративної будівлі - літ. "А-1" а, загальною площею 68,4 кв.м., складів - літ. "Б-І", "б", "б,", "б2", загальною площею 1085,8 кв.м., складів - "В", "в", "в'", "в4", "в5" загальною площею 884,4 кв.м., огорожі - №1-3, замощення - І, вбиральні - літ. "Г", які розташовані за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, (вул. Комсомольська), буд. 149.

Відповідно до п. 4.2. іпотечного договору іпотека припиняється належним виконанням іпотекодавцем забезпечених нею зобов'язань за кредитним договором, а також в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

На виконання умов кредитного договору №3-0006/13/40-KL від 23.04.2013 публічне акціонерне товариство "Банк Форум" надало приватному акціонерному товариству "Коопзовнішторг" кредит в загальній сумі 328 750,00 грн, з яких позивач 01.11.2013 та 14.03.2014 повернув банку 41 750,00 грн.

14.03.2014 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 14 "Про виведення з ринку та здійснення тимчасової адміністрації" відповідно до якого на підставі постанови Правління НБУ № 135 від 13.03.2014 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" до категорії неплатоспроможних" розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк Форум" з ринку та запроваджено в ньому тимчасову адміністрацію на період з 14.03.2014 до 13.06.2014.

Постановою Національного банку України № 355 від 13.06.2014 відкликано банківську ліцензію ПАТ "Банк Форум" та розпочато ліквідацію останнього. Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 49 від 16.06.2014 розпочато ліквідацію ПАТ "Банк Форум" та призначено уповноваженою особою на ліквідацію банку Соловйову Наталію Анатоліївну строком на один рік з 16.06.2014 до 16.06.2015 включно.

Станом на 27.03.2014 залишок коштів на поточних рахунках приватного акціонерного товариства "Коопзовнішторг", відкритих у ПАТ "Банк Форум", становив:

- на рахунку № 26006302225006/980 - 746, 48 грн,

- на рахунку № 26008300225006/980 - 1 441 382,27 грн,

- на рахунку № 26008300225006/978 - 29 962, 55 євро,

- на рахунку № 26008300225006/840 - 122 594,11 доларів США,

- на рахунку № 26007301225006/980 - 7 600,00 грн, на загальну суму 3 199 050, 95 грн. При цьому, заборгованість ПАТ "Коопзовнішторг" за кредитним договором №3-0006/13/40-KL від 23.04.2013 станом на 27.03.2014 становила 3 141 953, 39 грн, що підтверджується відповідною довідкою ПАТ "Банк Форум".

27.03.2014 позивач звернувся до відповідача із заявою про купівлю іноземної валюти для погашення кредиту за кредитним договором №3-0006/13/40-KL від 23.04.2013 на суму 90 000,00 доларів США шляхом списання грошових коштів з рахунку № 26008300225006/980 (у гривнях) у розмірі, потрібному для купівлі іноземної валюти за курсом уповноваженого банку, та їх перерахування на рахунок № 26008300225006/840 (в доларах). Також, 27.03.2014 позивач подав відповідачу платіжні доручення № 4 та № 5 на перерахування грошових коштів, наявних на його рахунку № 26008300225006/840, в рахунок погашення кредиту в сумі 210 000 доларів США та сплату відсотків за користування кредитними коштами в сумі 2 416,18 доларів США. Однак, ні заява позивача, ні платіжні доручення не були виконані банком.

Станом на 22.04.2014 - кінцевий термін погашення заборгованість за кредитом, залишок коштів на поточних рахунках приватного акціонерного товариства "Коопзовнішторг", відкритих у ПАТ "Банк Форум", становив:

на рахунку № 26007301225006/980 - 7600,00 грн,

на рахунку № 26006302225006/980 - 746,00 грн,

на рахунку № 26008300225006/980 - 1 441 382,27 грн,

на рахунку № 26008300225006/978 - 29 962,55 євро,

на рахунку № 26008300225006/840 - 122 594,11 дол. США.

Станом на 24.04.2014 на рахунках приватного акціонерного товариства "Коопзовнішторг", відкритих в ПАТ "Банк Форум", у позивача були наявні грошові кошти на суму 3 309 713,58 грн (за офіційним курсом гривні до долара США та євро, встановленого НБУ), а заборгованість ПАТ "Коопзовнішторг" за кредитним договором №3-0006/13/40-KL від 23.04.2013 станом на 24.04.2014 становила 3 325 468,31 грн, що підтверджується відповідною довідкою ПАТ "Банк Форум" (т.1, а.с. 191).

24.04.2014 позивач звернувся до відповідача із заявами про купівлю іноземної валюти для погашення кредиту та відсотків за кредитним договором №3-0006/13/40-KL від 23.04.2013 шляхом списання грошових коштів з рахунку № 26008300225006 у розмірі 29962,55 євро та з рахунку № 26008300225006/980 (у гривнях) у розмірі, потрібному для купівлі іноземної валюти за курсом уповноваженого банку. Також, 24.04.2014 позивач подав відповідачу платіжні доручення № 6 та № 7 на перерахування грошових коштів, наявних на його рахунку № 26008300225006/840, в рахунок погашення заборгованості за кредитом в сумі 287 000 доларів США та в рахунок сплати відсотків за користування кредитними коштами в сумі 4 648,40 доларів США. Однак, ні заява позивача, ні платіжні доручення не були виконані банком.

Позивач звернувся до відповідача з листом від 22.07.2014, в якому повідомив про припинення зобов'язань за кредитним договором №3-0006/13/40-KL від 23.04.2013 та Іпотечним договором №3-0058/13/40-ІР від 23.04.2013 на підставі ст. 606 у зв'язку з поєднанням боржника і кредитора в одній особі - в особі ПАТ "Банк Форум". У відповідь на заяву позивача ПАТ "Банк Форум" листом № 4945/34 від 31.07.2014 повідомив про неможливість задоволення вимог кредиторів банку та неможливість припинення зобов'язань за кредитним договором шляхом зарахування зустрічних вимог під час ліквідаційної процедури.

Звертаючись з позовом у даній справі, позивач стверджує, що відповідач відмовляється визнати припиненими зобов'язання за кредитним договором №3-0006/13/40-KL від 23.04.2013 та іпотечним договором №3-0058/13/40-ІР від 23.04.2013, обґрунтовуючи заявлені вимоги положеннями ст. 606 ЦК України, відповідно до якої зобов'язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі.

Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Цією ж статтею визначено і орієнтовний перелік способів захисту. Так, пункт 7 частини другої статті 16 ЦК України визначає припинення правовідношення як один із способів захисту цивільних прав.

Частиною другою статті 20 Господарського кодексу України визначено, що способами захисту прав суб'єктів господарювання є, зокрема, визнання наявності або відсутності прав та припинення господарських правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи ПАТ "Коопзовнішторг" звернулось до господарського суду з вимогами про припинення кредитного договору №3-0006/13/40-KL від 23.04.2013 та Іпотечного договору №3-0058/13/40-ІР від 23.04.2013, укладених між сторонами у справі. В подальшому позивач уточнив позовні вимоги та просив визнати припиненими зобов'язання за вказаними договорами.

При цьому, колегія суддів погоджується з судом апеляційної інстанції, який обґрунтовано зазначив, що місцевий господарський суд безпідставно не прийняв до розгляду заяви позивача про уточнення позовних вимог, кваліфікувавши їх як заяви про зміну предмету позову, оскільки заяви за своїм змістом стосуються виправлення технічних помилок у прохальній частині позовної заяви.

Укладення між сторонами у справі кредитного та іпотечного договорів стало підставою для виникнення між ними прав та обов'язків з приводу виконання умов вказаних договорів. При цьому, слід зазначити, що у разі існування між сторонами, які перебувають між собою в певних правовідношеннях, спору про припинення зобов'язань за договором, такий спір може бути передано на вирішення суду, а вимога про визнання припиненими зобов'язань за договором по суті є вимогою про припинення господарських правовідносин за цим договором, що відповідає передбаченим статтею 16 ЦК України та статтею 20 ГК України способам захисту.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд безпідставно залишив без розгляду заяви позивача про уточнення позовних вимог та помилково відмовив у задоволенні даного позову з тих підстав, що позивачем обрано невірний спосіб захисту своїх прав та інтересів.

Крім того, колегія суддів також вважає, що апеляційний господарський суд дійшов передчасних висновків про наявність підстав для задоволення позову у даній справі та помилково застосував до спірних правовідносин положення ст. 606 ЦК України з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 606 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі.

Відповідно до ч. 2 ст. 203 ГК України господарське зобов'язання припиняється у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі. Зобов'язання виникає знову, якщо це поєднання припиняється.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Тобто, зобов'язання - це правовідношення між, як мінімум, двома сторонами, а поєднання двох сторін у одній особі є підставою для припинення зобов'язання.

Поєднання боржника і кредитора в одній особі має місце у разі, якщо до сторони, яка є боржником, переходить відповідно до будь-якої зазначеної підстави зобов'язання іншої особи, за яким ця особа є кредитором щодо боржника, і навпаки. Тобто, зникає (або виходить із двосторонніх зобов'язальних правовідносин) в силу об'єктивних обставин або певного правочину один із суб'єктів правовідношення. При цьому до особи, що залишилась, переходять всі правомочності щодо взаємних зобов'язань, у зв'язку з чим припиняється і власне правовідношення.

Таким чином, для припинення зобов'язання на підставі наведеної норми поєднанням двох сторін у одній особі, необхідно щоб у результаті такого поєднання лишилась лише одна особа.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Отже, за змістом кредитного договору, банк є кредитором позичальника з майновими вимогами про повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Згідно з ч. 1 ст. 1058 та ч. 1 ст. 1060 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Отже, фізична або юридична особа, яка внесла кошти на свій поточний рахунок та/або на депозитний рахунок в установі банку, є кредитором банку з майновими вимогами щодо повернення своїх грошових коштів з поточного рахунку, повернення суми вкладу після закінчення строку дії договору банківського вкладу (депозиту) або на першу вимогу вкладника, одержання відсотків або іншого доходу, обумовленого договором банківського вкладу, за користування банком грошовими коштами вкладника.

Відповідно до укладеного між сторонами у справі кредитного договору позивач є боржником ПАТ "Банк Форум", а останній є кредитором ПАТ "Коопзовнішторг". Натомість, відповідно до укладених між сторонами у справі договору банківського рахунку №3-24000/225006 від 05.07.2012 та договору банківського вкладу (депозиту) "Депозитна лінія №1" від 25.01.2013 позивач є кредитором ПАТ "Банк Форум", а останній - боржником ПАТ "Коопзовнішторг".

Таким чином, між сторонами у справі існують взаємні зустрічні грошові зобов'язання на підставі кредитного договору та договорів банківського рахунку і банківського вкладу (депозиту), що не свідчить про те, що відбулось поєднання боржника і кредитора в одній особі у зобов'язаннях ПАТ "Коопзовнішторг" за кредитним договором, оскільки обидві сторони цього договору продовжують об'єктивно існувати із збереженням за ними всіх прав та обов'язків.

Однак, наведеного не було враховано судом апеляційної інстанцій, у зв'язку з чим суд помилково застосували до спірних правовідносин положення ст. 606 ЦК України.

Крім того, частиною другою статті 6 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що особливості правового статусу, порядку створення, діяльності, реорганізації та ліквідації банків визначаються цим Законом та Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Частиною 1 ст. 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Як встановлено судами попередніх інстанцій рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 14 від 14.03.2014 розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк Форум" з ринку та запроваджено в ньому тимчасову адміністрацію на період з 14.03.2014 до 13.06.2014. Постановою Національного банку України № 355 від 13.06.2014 відкликано банківську ліцензію ПАТ "Банк Форум" та розпочато ліквідацію останнього. Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 49 від 16.06.2014 розпочато ліквідацію ПАТ "Банк Форум" та призначено уповноваженою особою на ліквідацію банку Соловйову Н.А. строком на один рік з 16.06.2014 до 16.06.2015 включно.

Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Відповідно до п.п 1, 4 ч. 5 ст. 36 вказаного Закону встановлено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, заяви на купівлю іноземної валюти для погашення кредиту за кредитним договором №3-0006/13/40-KL від 23.04.2013 та платіжні доручення на перерахування грошових коштів, наявних на відкритих в ПАТ "Банк Форум" рахунках позивача, в рахунок погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами були подані позивачем до ПАТ "Банк Форум" 27.03.2014 та 24.04.2014, тобто після запроваджено в ньому тимчасової адміністрації, а відтак, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". При цьому, в силу обмеження, встановленого пунктом 1 частини п'ятої статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", банк не мав права під час запровадження в ньому тимчасової адміністрації здійснювати задоволення вимог позивача, як кредитора банку, зокрема щодо списання і перерахування грошових коштів з поточних та депозитних рахунків клієнта банку та купівлі іноземної валюти.

Крім того, відповідно до пп. 3.1.5.6. п 3.1.5. п. 3.1. договору банківського рахунку № 3-24000/225006 від 05.07.2012, укладеного між сторонами у справі, банк має право відмовити клієнту у наданні послуг/проведенні операції та повернути без виконання розрахунковий та/або касовий документ у випадках, передбачених законодавством України.

Однак, наведеного не було враховано судом апеляційної інстанції.

Крім того, згідно з ч. 6 ст. 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону (ч. 3 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Уповноважена особа Фонду не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, за виключенням погашення за погодженням з виконавчою дирекцією Фонду вимог за правочинами, що забезпечують проведення ліквідаційної процедури (ч.ч. 1, 6 ст. 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

З огляду на викладене, слід зазначити, що до правовідносин, які виникають під час тимчасової адміністрації та/або ліквідації банку, яку здійснює уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, пріоритетними є норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а задоволення вимог кредиторів банку щодо майнових зобов'язань здійснюються виключно у межах процедури ліквідації банку з встановленою даним Законом черговістю погашення вимог кредиторів.

З огляду на викладене, висновок місцевого господарського суду про невірно обраний позивачем спосіб захисту своїх прав та інтересів та висновок суду апеляційної інстанцій про припинення зобов'язань за кредитним та іпотечним договорами, укладеними між сторонами у справі, на підставі ст. 606 ЦК України у зв'язку з поєднанням боржника і кредитора в одній особі, не можна вважати законними, обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам ст. 43 ГПК України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, тому постановлені у справі рішення та постанова підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати обставини справи, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, вжити заходів щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи та прийняття відповідного рішення у відповідності з нормами процесуального та матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Києва від 17.12.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2015 у справі № 910/21437/14 скасувати, а справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Головуючий Н. Кочерова

Судді Л. Іванова

В. Саранюк