Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2015 року Справа № 43/5005/10665/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіГрека Б.М., - (доповідача у справі),суддів :Кузьменка М.В. Студенця В.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуКомунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської радина постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.02.15у справі№43/5005/10665/2012господарського судуДніпропетровської областіза позовомКомунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської радидоДержавного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова"простягнення сумиза участю представників від:позивачаБеляєва Т.М. (дов. від 05.01.15)відповідачане з'явилися, були належно повідомлені

В С Т А Н О В И В :

Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод

ім. О.М.Макарова" 478669,46 грн. заборгованості за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням за травень 2012 року та 5075,21 грн. річних за період з 21.07.12 по 26.11.12.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.14 (головуючий суддя Мартинюк С.В., судді: Золотарьова Я.С., Колісник І.І.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.02.15 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Дмитренко Г.К., суддів: Прокопенко А.Є.,

Крутовських В.І.), в позові відмовлено за недоведеністю. При цьому суди послалися на те, що позивач належним чином не довів обставин, на які посилався, як на підставу позовних вимог, оскільки акт відбору разових проб у каналізаційних мережах абонента від 23.05.12 не є належним доказом, так як не містить всіх необхідних реквізитів.

Не погоджуючись із судовими актами у справі, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, справу направити на новий розгляд, посилаючись на невірну оцінку матеріалів справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 01.10.11 між Комунальним підприємством "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради (водоканал) і Державним підприємством "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М.Макарова" (абонент) укладено договір №0204 про надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення, згідно п.2.1 якого водоканал зобов'язався надавати абоненту послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, а абонент зобов'язався оплачувати послуги в порядку і умовах, визначених договором та діючим законодавством.

У відповідності з п.3.15 договору абонент, на балансі якого знаходяться мережі водовідведення, несе відповідальність за порушення норм щодо кількості та концентрації шкідливих речовин в стічних водах. Допустимі концентрації шкідливих речовин у стічних водах встановлені Правилами №1939 та наводяться в додатку №4 договору.

Для визначення вмісту забруднень у стічних водах використовуються як дані лабораторії водоканалу, так і результати вибіркового контролю, виконаного лабораторіями місцевих органів Держсанепіднагляду, охорони навколишнього природного середовища або іншими лабораторіями, акредитованими у даній галузі (п.3.18 договору). Згідно п.7.2.8 договору абонент зобов'язаний не перевищувати рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах та нести відповідальність за якісний склад стічних вод.

23.05.12 співробітниками водоканалу проведено відбір разових проб в каналізаційних мережах абонента, про що був складений акт від 23.05.12. Будь-яких зауважень з боку представника абонента (інженера-хіміка Серебрякової Л.І.) акт від 23.05.12 не містить.

За результатами вимірювання показників складу та властивостей стічних вод, проведених лабораторією по контролю якості стічних вод підприємств, виявилось перевищення допустимих концентрацій по таким показникам: азот амонійний, фосфати, залізо та БСК5, тому що останні не відповідають гранично допустимим концентраціям шкідливих речовин, наведеним в Правилах приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровськ, затверджених рішенням виконкому Дніпропетровської міської ради від 17.07.03 № 1939, що зафіксовано в протоколі вимірювань показників складу та властивостей стічних вод. На підставі лабораторних вимірювань водоканалом здійснений розрахунок плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням за травень 2012. Відповідно глави 3 Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.02 №37, проведений розрахунок величини плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями за травень 2012 та нараховано до сплати 478669,46 грн.

23.05.12, тобто у той же день, коли працівниками позивача проводився відбір проб з каналізаційних мереж відповідача, працівниками промислово-санітарної лабораторії державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М.Макарова" також проведено відбір проб та аналіз господарсько-побутових вод підприємства, про що свідчать витяг з журналу "Зворотні і поверхневі води. Обчислення результатів вимірювань" і протокол аналізу стічної води № 52 "С", копії яких містяться у справі (т.1 а.с. 87-91, 80). За результатами аналізу лабораторії відповідача концентрації азоту амонійного, фосфатів та БСК 5 не перевищують допустимі концентрації, всі розрахунки цих показників внесені до Журналу обчислення результатів вимірювань.

Судами відмовлено в позові за недоведеністю, оскільки акт відбору співробітниками водоканалу разових проб в каналізаційних мережах абонента від 23.05.12 та результати вимірювання показників складу та властивостей стічних вод, проведених лабораторією по контролю якості стічних вод підприємств, визнано неналежними доказами перевищення гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин у тісних водах, які приймаються від підприємства-відповідача.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає такі висновки передчасними з огляду на наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.91 № 1264-ХІІ, державній охороні та регулюванню використання підлягають на території України, зокрема, земля, надра, вода та інше. Згідно ст. 15 цього Закону місцеві ради в межах своєї компетенції, зокрема, забезпечують реалізацію екологічної політики України, здійснюють контроль за дотриманням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, а також здійснюють інші повноваження відповідно до цього закону та інших законів України. Відповідно до пп.5 п."а" ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", вирішення питань водопостачання, відведення та очищення стічних вод; здійснення контролю за якістю питної води належить до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 17.07.03 № 1939, на виконання пп.1.5, 1.6 Правил прийняття стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.02 № 37 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.04.02 за № 403/6691), п.2.3 Інструкції про встановлення та стягнення плати та скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.02 №37 (зареєстровано в Міністерстві юстиції 26.04.02 за N 402/6690), затверджено.

Акт відбору проб від 23.05.12 (а.с.22, т.1), відповідає вимогам, які встановлені вищевказаими Правилами приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська, та представником відповідача підписаний без зауважень та заперечень. Втім, 23.05.12, тобто у той же день, коли працівниками позивача проводився відбір проб з каналізаційних мереж відповідача, працівниками промислово-санітарної лабораторії державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М.Макарова" також проведено відбір проб та аналіз господарсько-побутових вод підприємства, про що свідчать витяг з журналу "Зворотні і поверхневі води. Обчислення результатів вимірювань" і протокол аналізу стічної води № 52 "С", копії яких містяться у справі (т.1 а.с. 87-91, 80). За результатами аналізу лабораторії відповідача концентрації азоту амонійного, фосфатів та БСК 5 не перевищують допустимі концентрації.

Правилами приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська, затвердженими рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 17.07.03 № 1939, встановлені ДВП забруднюючих речовин в стічних водах, що приймаються від абонентів. При цьому, контроль за виконанням підприємствами місцевих Правил приймання і вимог договору, в силу п.2.2. Правил, покладено на позивача. Відповідно до п.п.7.4, 7.5, 7.8 Правил позивач також здійснює контроль за витратою та якістю стічних вод, що скидають підприємства. З метою контролю якості стічних вод підприємств позивач здійснює відбір разових проб. Виявлені в цих пробах перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах є підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень. Відбір контрольних проб стічних вод підприємств виконується уповноваженими представниками позивача, що фіксується у спеціальному акті, який підписують як представники позивача, так і представник підприємства - абонента.

За змістом п.п.7.10, 7.11 Правил, при перевищенні рівня вмісту забруднюючих речовин підприємства повинні сплачувати водоканалу додаткову плату за скид, які нараховуються за нормативом плати та розраховуються згідно з вищевказаною Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид стічних вод, затвердженою наказом Держбуду України 19.02.02 № 37. Пунктом 7.6 цих Правил регламентовано, що для визначення вмісту забруднень у стічних водах використовуються як дані лабораторії водоканалу, так і результати вибіркового контролю, виконаного лабораторіями місцевих органів Держсанепіднагляду, охорони навколишнього природного середовища або іншими лабораторіями, акредитованими у даній галузі акредитації. Тобто, фактично цей пункт Правил надає право здійснити незалежні дослідження забруднень.

Таким чином, ні Законом, ні договором, укладеним між сторонами, ні вищевказаними Правилами не передбачена можливість використання паралельних досліджень саме лабораторії відповідача. При цьому, докази того, що за зверненням відповідача такі дослідження робили інші незалежні або не підпорядковані відповідачеві лабораторії відсутні (лабораторії Держсанепіднагляду, охорони навколишнього природного середовища тощо), а судами не витребувалися та не досліджувалися. При цьому судами не враховано, що вибіркові проби можуть також здійснюватись лише у відповідності до п.7.6 Правил лабораторіями вищевказаних органів, які є незалежними та не підпорядкованими відповідачу.

Більше того, зважаючи на заперечення відповідача щодо достовірності проведених лабораторією позивача аналізів проби стічних вод, господарським судом у справі було призначено експертизу, проведення якої доручено фахівцям Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області. Предметом дослідження були не зразки відібраних проб, а виключно документи, складені позивачем. Тобто, фактично експерт здійснював оцінку документів та доказів, що відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, відноситься до компетенції господарського суду. Сам суд докази не досліджував, поклавшись на висновок експерта, що свідчить про порушення ним вищевказаної статті процесуального законодавства.

На підставі ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що в рішенні та постанові суду не повно встановлені обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення спору. Таким чином, прийняті у справі рішення не відповідають вимогам ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Тому ухвалені у справі судові акти підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до місцевого господарського суду.

При новому розгляді, суду слід з'ясувати наведені в цій постанові обставини справи, дослідити наявні у справі докази, дати їм, та доводам сторін належну правову оцінку та ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Під час нового розгляду справи суду слід врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, підтвердженими в судовому засіданні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради задовольнити, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.14 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.02.15 у справі №43/5005/10665/2012 скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Головуючий - суддя Б.М. Грек

Судді М.В. Кузьменко

В.І. Студенець