Історія справи

Постанова ВГСУ від 06.07.2016 року у справі №918/276/14
Постанова ВГСУ від 23.03.2017 року у справі №918/276/14
Постанова ВГСУ від 02.12.2015 року у справі №918/276/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2017 року Справа № 918/276/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П. - головуючого, Гольцової Л.А., Іванової Л.Б.,

за участю представників: позивача - Грабовського В.А. дов. б/н від 18 травня 2015 року, відповідача - Янчука В.В. дов. № 3 від 28 лютого 2017 року та Камінського Р.І. дов. № 2 від 28 лютого 2017 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16 листопада 2016 року у справі Господарського суду Рівненської області за позовом Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд" до ТОВ "Агробуд-Рівне", треті особи - ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, про визнання недійсним рішення загальних зборів,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2014 року Рівненська обласна асоціація по сільському будівництву "Рівнеагробуд" (далі - позивач) звернулась до ТОВ "Агробуд-Рівне" (далі - відповідач) з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників відповідача від 7 березня 2014 року.

Позовні вимоги обгрунтовані порушенням порядку скликання та проведення загальних зборів учасників господарського товариства.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Постановою Вищого господарського суду України від 6 липня 2016 року касаційну скаргу Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд" задоволено частково.

Скасовано постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19 квітня 2016 року та рішення Господарського суду Рівненської області від 3 березня 2016 року.

Справу направлено до Господарського суду Рівненської області на новий розгляд в іншому складі суду.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 22 вересня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 16 листопада 2016 року апеляційну скаргу Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Рівненської області від 22 вересня 2016 року залишено без змін.

У касаційній скарзі Рівненська обласна асоціація по сільському будівництву "Рівнеагробуд" просить скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 22 вересня 2016 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16 листопада 2016 року.

Стверджує, що обставини невиконання головою асоціації ОСОБА_10 вимог статуту асоціації встановлені у справах № 918/69/14 Господарського суду Закарпатської області та № 907/955/14 Господарського суду Закарпатської області, які, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, є обов'язковим для врахування у даній справі.

Вказує, що приймаючи спірні рішення, оформлені протоколом № 1/13 від 7 березня 2014 року, загальні збори учасників керувалися рішенням правління, оформленим протоколом № 8 від 4 березня 2014 року.

Зазначає, що вартість активів відповідача була в кілька разів вища за вартість продажу частки Асоціації "Рівнеагробуд" у статутному капіталі ТОВ "Агробуд - Рівне", яка становила 99,64 %.

Вказує на наявність особистого інтересу у скликанні та проведенні спірних загальних зборів учасників відповідача з порушенням порядку їх скликання та проведення ОСОБА_10, який одночасно був головою Асоціації та генеральним директором відповідача.

Стверджує, що наслідком прийняття спірного рішення загальних зборів учасників стала наступна безоплатна передача права власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю, що була майновим внеском асоціації до статутного капіталу відповідача на користь третьої особи.

Вказує, що договір від 7 березня 2013 року суперечить ч. 1 ст. 203, ч. 3 ст. 238 Цивільного кодексу України, що є підставою для визнання його недійсним на підставі ст. 215 Цивільного кодексу України та стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду, розгляд якого зупинено до вирішення даної справи.

Зазначає, що статутом асоціації правлінню, як виконавчому органу, не надано повноважень приймати рішення про продаж чи відчуження іншим чином частки, належної позивачу.

Вважає, що оспорюване рішення загальних зборів учасників прийняте з порушенням вимог ст. 123 Господарського кодексу України, ст. 100 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 53 Закону України "Про господарські товариства".

Вказує, що судами попередніх інстанцій, у порушення ч. 3 ст. 135 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді даної справи не враховано обставини, встановлені судами в адміністративній справі № К/800/58110/14.

Стверджує, що, у порушення вимог ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства", його не було повідомлено про скликання спірних зборів, а повідомлення про їх скликання датоване за два дні до їх проведення.

Зазначає, що присутність представника позивача на зборах не звільняє відповідача від обов'язку дотримуватись вимог Закону щодо процедури скликання зборів учасників, а положення п. 8.9 статуту відповідача щодо скликання загальних зборів учасників з письмовим повідомленням за три дні до скликання суперечить Закону, тому не можуть застосовуватись.

Представники третіх осіб у судове засідання не з'явились.

Враховуючи, що про час та місце розгляду касаційної скарги треті особи повідомлені належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що згідно статуту ТОВ "Агробуд-Рівне", затвердженого протоколом № 2 від 23 червня 2011 року загальних зборів учасників товариства та змін до нього, учасниками товариства є юридична особа: Рівненська обласна асоціація по сільському будівництву "Рівнеагробуд", код 03089383; громадяни України: ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9.

Відповідно до п. 4.3 статуту товариства для забезпечення діяльності товариства створюється статутний капітал у розмірі 851549 гривень, який сформований за рахунок внесків учасників майном та коштами: Рівненська обласна асоціація по сільському будівництву "Рівнеагробуд" в сумі 848549 гривень, що становить 99,64% статутного капіталу; ОСОБА_8 в сумі 1000 гривень, що становить 0,12% статутного капіталу; ОСОБА_7 в сумі 1000 гривень, що становить 0,12% статутного капіталу; ОСОБА_9 в сумі 1000 гривень, що становить 0,12% статутного капіталу.

Статутний капітал сформований у повному розмірі на момент реєстрації змін до статуту за рахунок внесків учасників майном та коштами: Асоціація внесла до статутного фонду нежитлове приміщення за адресою: м. Рівне, вул.16 липня, 10, вартістю 248549 гривень, що належить асоціації на праві колективної власності, та коштами в сумі 600000 гривень; ОСОБА_8 - факс Панасонік вартістю 1000 гривень, ОСОБА_7 - радіотелефон вартістю 1000 гривень, ОСОБА_9 - офісні меблі вартістю 1000 гривень.

Відповідно до положень розділу 8 статуту товариства учасники здійснюють свої права по управлінню через загальні збори, які є вищим органом управління товариством. До виключної компетенції загальних зборів учасників відноситься, зокрема: внесення змін і доповнень до статуту товариства, зміна розміру його статутного капіталу (п. 8.2.2 статуту); вирішення питання про придбання товариством частки учасника (п. 8.2.6 статуту).

За п. 8.3 статуту ТОВ "Агробуд-Рівне" рішення загальних зборів приймаються простою більшістю голосів від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено законом. Рішення про внесення змін до статуту товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом.

Пунктами 8.4 - 8.5 статуту товариства визначено, що учасник товариства має кількість голосів, пропорційну його частці у статутному фонді. Збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники, що володіють у сукупності більш як 60 % голосів.

Згідно п. 9.2 статуту товариства учасник товариства має право за згодою решти учасників продати чи уступити свою частку одному чи декільком учасникам цього ж товариства, а також третім особам. Частка учасника після повного внесення ним вкладу може бути придбана самим товариством. У цьому випадку воно зобов'язане передати її іншим учасникам товариства, а за їх згодою і третім особам у строк, що не перевищує одного року, або зменшити свій статутний капітал.

7 березня 2014 року відбулися загальні збори учасників TOB "Агробуд-Рівне", оформлені протоколом № 1/13 (протокол реєстрації учасників загальних зборів від 7 березня 2014 року), з наступним порядком денним:

І. Про обрання голови та секретаря зборів.

ІІ. Про вирішення питання про придбання ТОВ "Агробуд-Рівне" частки учасника Асоціації "Рівнеагробуд".

ІІІ. Про зміну складу учасників ТОВ "Агробуд-Рівне".

IV. Про затвердження нової редакції статуту ТОВ "Агробуд-Рівне".

На вказаних загальних зборах, "ЗА" одноголосно, прийняті наступні рішення:

І. Обрано головою зборів ОСОБА_9, секретарем - Новосада Є.С.

ІІ. 1. Затверджено рішення про придбання ТОВ "Агробуд-Рівне" частки асоціації в розмірі 99,64%, що складає 848549 гривень 00 коп., за ціною 848549гривень 00 коп.

2. Уповноважено учасника товариства ОСОБА_8 на укладення та підписання договору купівлі-продажу частки від імені ТОВ "Агробуд-Рівне".

3. Зобов'язано генерального директора товариства видати довіреність ОСОБА_8 від товариства на укладення та підписання договору купівлі-продажу частки з Асоціацією.

ІІІ. 1. Затверджено припинення участі асоціації у товаристві у зв'язку з відчуженням належної їй частки.

2. Затверджено зміну складу учасників товариства у зв'язку із придбанням ТОВ "Агробуд-Рівне" частки у статутному капіталі товариства в розмірі 99,64%, що складає 848549 гривень 00 коп.

3. Зобов'язано ТОВ "Агробуд-Рівне" реалізувати придбану частку у асоціації іншим учасникам або третім особам протягом одного року або зменшити свій статутний капітал відповідно до статті 144 Цивільного кодексу України.

4. Згідно зі ст. 53 Закону України "Про господарські товариства" протягом періоду володіння ТОВ "Агробуд-Рівне" часткою в статутному капіталі товариства розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму у вищому органі проводяться без урахування частки, придбаної товариством.

5. У зв'язку із прийнятими рішеннями затверджено перерахунок часток учасників в статутному капіталі ТОВ "Агробуд-Рівне" наступним чином: ОСОБА_7 частка в сумі 1000 гривень 00 коп., що становить 0,12% статутного капіталу; ОСОБА_8 частка в сумі 1000 гривень 00 коп., що становить 0,12% статутного капіталу; ОСОБА_9 частка в сумі 1000 гривень 00 коп., що становить 0,12% статутного капіталу; ТОВ "Агробуд-Рівне" частка в сумі 848549 гривень 00 коп., що становить 99,64% статутного капіталу.

IV. Затверджено нову редакцію статуту товариства.

Протокол загальних зборів учасників TOB "Агробуд-Рівне" № 1/13 від 7 березня 2014 року підписаний головою та секретарем зборів, містить відбиток печатки товариства.

У цей же день між Рівненською обласною асоціацією по сільському будівництву "Рівнеагробуд" (продавець), від імені якої діяв ОСОБА_10, та ТОВ "Агробуд-Рівне" (покупець), від імені якого діяв ОСОБА_8, укладено договір купівлі-продажу частки статутного капіталу, посвідчений 7 березня 2014 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області та зареєстрований в реєстрі за № 171, за яким продавець передає у власність покупцю всю належну йому на праві власності частку статутного капіталу ТОВ "Агробуд-Рівне", що становить 99,64 % статутного капіталу товариства та дорівнює 848549 гривень, а покупець приймає її у власність та зобов'язується сплатити покупцю грошову суму у розмірі та в порядку, визначеному договором.

Договір підписано повноважними представниками сторін та скріплений відбитками їх печаток.

Судами встановлено, що на виконання умов вказаного договору відповідач сплатив позивачу кошти в розмірі 848549 гривень, що підтверджується платіжними дорученнями.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочність на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом, як визначено ст. 97 Цивільного кодексу України.

У свою чергу, загальні збори учасників господарського товариства, згідно із ст. 98 Цивільного кодексу України, мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі й з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

Компетенція загальних зборів учасників господарського товариства та порядок прийняття ними обов'язкових для інших органів господарського товариства та його учасників рішень, як будь-якого органу юридичної особи, визначаються у законі та установчих документах.

Приписами ч. ч. 1, 2 ст. 65 Господарського кодексу України визначено, що управління будь-яким підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.

Частина 1 ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" передбачає, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Статтею 116 Цивільного кодексу України та ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" встановлено право учасника господарського товариства брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах. Реалізація права участі в управлінні справами товариства відбувається, зокрема, через право брати участь у загальних зборах учасників товариства.

Черговість та порядок скликання загальних зборів, згідно ст. 145 Цивільного кодексу України, учасників товариства з обмеженою відповідальністю встановлюються статутом товариства та законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами. Позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому.

Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом, як визначено приписами ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства", з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів.

Судами встановлено, що згідно п. 8.9 статуту відповідача збори учасників товариства скликаються не рідше одного разу на рік з письмовим повідомленням учасників /об'ява/ за 3 (три) дні до скликання про час, місце та порядок денний зборів.

За змістом п. 8.10 статуту відповідача збори також повинні скликатись на вимогу виконавчого органу товариства.

Згідно із п. 8.11 статуту відповідача порядок скликання загальних зборів визначається статутом товариства. Учасники товариства, що володіють не менше як десятьма відсотками голосів, можуть вимагати скликання загальних зборів. Якщо вимога учасників про скликання загальних зборів не виконана, ці учасники мають право самі скликати загальні збори.

У разі, якщо положення статуту та інших внутрішніх документів товариства суперечать Закону "Про господарські товариства", суди керуються нормами закону. Зокрема, якщо у внутрішніх документах передбачено можливість вирішення на загальних зборах процедурних питань (питань, пов'язаних із порядком проведення загальних зборів тощо) без включення їх до порядку денного, такі положення внутрішніх документів не можуть братися до уваги.

Судами встановлено, що з повідомлення про скликання загальних зборів учасників товариства 7 березня 2014 року не вбачається, ким саме останнє підписано, посадова особа, яка підписала цей лист, не зазначена, прізвище підписанта не вказане, лист підписано невідомою особою; вказаний лист не містить інформації про ініціаторів проведення загальних зборів, адресований від імені товариства та скріплений печаткою останнього. А відтак, оскільки ініціатором проведення загальних зборів учасників можуть бути як самі учасники так і виконавчий орган товариства, з даного листа-повідомлення неможливо встановити ініціатора скликання загальних зборів 7 березня 2014 року, а також встановити, хто саме в даному випадку приймав рішення про скликання загальних зборів (виконавчий орган товариства або учасники). Доказів звернення позивача до товариства щодо ініціювання проведення зборів на виконання рішення правління асоціації суду не подано.

Водночас в матеріалах справи відсутні докази належного виконання вимоги закону щодо направлення повідомлення про проведення загальних зборів позивачу у строк, визначений законодавством та статутом.

З огляду на викладене, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли юридично мотивованого висновку про порушення передбаченого ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" порядку скликання та повідомлення позивача про проведення загальних зборів учасників відповідача.

Разом з цим, рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

При розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства);

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону про господарські товариства);

- прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону про господарські товариства).

При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону про господарські товариства.

Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно реєстру присутніх учасників на загальних зборах ТОВ "Агробуд-Рівне", підписаного головою та секретарем зборів та скріпленого відбитком печатки товариства, на загальних зборах 7 березня 2014 року були присутні учасники, що володіють 100 % голосів, а саме: ОСОБА_8, що володіє часткою у статутному капіталі 0,12 %, ОСОБА_7, що володіє часткою у статутному капіталі 0,12 %, ОСОБА_9, що володіє часткою у статутному капіталі 0,12 %; позивач, якому належала частка в розмірі 99,64 % статутного капіталу, в особі голови - ОСОБА_10.

Згідно із застереженнями, зазначеними у реєстрі присутніх учасників на загальних зборах учасників відповідача 7 березня 2014 року, своїми підписами учасники відповідача та їх представники, зокрема, і представник позивача, засвідчили, що заперечень щодо порядку скликання зборів в учасників немає; учасники визнають, що жодних претензій (зауважень) щодо проведення зборів не мають; заперечення щодо питань порядку денного відсутні; питання, які розглядатимуться на порядку денному, не порушують права учасників; загальні збори є легітимними та правомочними.

Встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази вимоги позивача щодо ознайомлення з документами, винесеними на порядок денний зборів учасників товариства 7 березня 2014 року.

Разом з тим, в матеріалах справи містяться висновки судової почеркознавчої та технічної експертиз, з яких вбачається, що підпис від імені голови позивача ОСОБА_10 на реєстрі присутніх учасників на загальних зборах відповідача виконаний самим ОСОБА_10, а відбиток печатки позивача на вказаному реєстрі нанесений в період часу з 31 грудня 2013 року до 13 березня 2014 року.

14 березня 2014 року загальними зборами Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд" прийнято рішення, оформлене протоколом № 1, зокрема, про звільнення ОСОБА_10 з посади голови асоціації, припинено дію трудового договору. Одночасно відкликано повний склад діючого правління Асоціації, знято повноваження голови правління та членів асоціації.

Встановлено, що питання правомочності засідання правління асоціації на прийняття рішення про відчуження частки асоціації в статутному капіталі товариства вирішувалось під час розгляду справи № 918/433/14 Вищим господарським судом України, у межах якої встановлено, що на вирішення засідання правління асоціації були винесені питання, які не відносяться до виключної компетенції загальних зборів, а тому, згідно п. 6.13 статуту, виконавчий орган мав достатні правові підстави приймати відповідні рішення.

Крім того, судами прийнято до уваги, що під час розгляду справи № 918/680/15 Вищим господарським судом України 16 березня 2016 року встановлено, що представник позивача брав участь в загальних зборах учасників, рішення яких оскаржуються, отже, його право на участь порушено не було. Крім того, та обставина, що позивач також брав участь у голосуванні за друге питання порядку денного жодним чином не впливає на результат прийнятого рішення, оскільки всі інші учасники, частка яких становила 0,36 % статутного капіталу товариства і які мали право вирішувати дане питання також проголосували "ЗА". При цьому, саме лише бажання позивача повернути належні йому корпоративні права, які забезпечують участь у товаристві, не є самостійною та достатньою підставою для задоволення позовних вимог, оскільки таке задоволення не ґрунтується на загальних засадах цивільного судочинства - справедливості, добросовісності та розумності.

Згідно із ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Факти, встановлені під час розгляду вказаних справ є, в силу вимог наведеної норми, обов'язковими для врахування у вирішенні даного спору.

З огляду на викладене, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли висновку про обізнаність позивача щодо скликання та проведення загальних зборів учасників відповідача, оскільки позивач приймав у них участь, що свідчить про відсутність підстав для визнання рішення загальних зборів недійсним у зв'язку з порушенням порядку повідомлення позивача про проведення зборів та порушенням корпоративних прав позивача.

Також, під час розгляду справи № 918/433/14 Господарським судом Рівненської області (залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 20 серпня 2014 року) встановлено, що рішення правління асоціації про відчуження частки віднесені до компетенції зазначеного органу і прийняті легітимним складом правління з врахуванням вимог ст. ст. 122, 123 Господарського кодексу України.

Відповідно до п. 6.17.3 статуту асоціації голова правління асоціації без довіреності вчиняє юридичні дії від імені асоціації, а тому голова позивача ОСОБА_10 мав повноваження згідно статуту на представництво позивача на загальних зборах.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, як визначено ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

При цьому, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 237 Цивільного кодексу України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

За змістом ч. 3 ст. 238 Цивільного кодексу України представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України.

Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто, офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин

З огляду на викладене, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли юридично мотивованого висновку про неможливість застосування до вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів положень ст. 238 Цивільного кодексу України, норми якої підлягають застосуванню до правовідносин, що виникли на підставі правочинів.

Судами обгрунтовано відхилено доводи позивача щодо особистої зацікавленості голови правління останнього під час прийняття рішення з огляду на припис ст. 62 Конституції України.

Враховуючи наведене, доводи заявника касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду та не спростовують висновків, покладених в основу прийнятих у справі судових рішень.

За таких обставин законні та обгрунтовані рішення та постанова судів першої та апеляційної інстанцій прийняті за повного встановлення та перевірки усіх істотних обставин справи, надання їм належної правової оцінки у сукупності та вірного застосування норм ч. ч. 1, 2 ст. 65 ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України, ст. 15, ч. ч. 1, 3 ст. 92, ст. ст. 97, 98, 116, 145, 202, 203, 215, 216, ч. 1 ст. 237, ч. 3 ст. 238 Цивільного кодексу України, ст. 10, ч. 1 ст. 58, ч. ч. 1, 2, 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства", ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, що регулюють спірні правовідносини, а тому зміні чи скасуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7 - 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16 листопада 2016 року - без зміни.

Головуючий Т. Козир

Судді Л. Гольцова

Л. Іванова