Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2014 року Справа № 925/598/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І.,суддів :Гончарука П.А., Стратієнко Л.В. розглянувши касаційну скаргу Приватної виробничо-комерційної фірми "Сев-Сервіс 2000"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2013 рокуу справі за позовомПриватної виробничо-комерційної фірми "Сев-Сервіс 2000"доКомунального підприємства "Черкасиводоканал"третя особаДержавне підприємство "Одеська залізниця"простягнення коштів В С Т А Н О В И В:

у квітні 2013 року Приватна виробничо-комерційна фірма "Сев-Сервіс 2000" звернулась до господарського суду з позовом про стягнення з Комунального підприємства "Черкасиводоканал" 27 863,10 грн. заборгованості за товар, поставлений на умовах договору № 35 від 12.03.2012 року, 2 974,79 грн. пені, 111,56 грн. втрат внаслідок інфляції та 594,96 грн. 3 % річних.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 14.06.2013 року у задоволенні позову відмовлено.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2013 року рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Постановлені у справі судові рішення оскаржено у касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 23.12.2013 року порушено касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій він посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права і просить постановлені у справі судові рішення скасувати, прийнявши нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін та третьої особи, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, судова колегія вважає, що скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами обох інстанцій, відносини сторін врегульовані рамковою угодою поставки товару № 35 від 12.03.2012 року, за умовами якої ПВК фірма "Сев-Сервіс 2000" (постачальник) зобов'язалась поставити КП "Черкасиводоканал" (замовник) вугілля кам'яне, а останній розрахуватись за цей товар.

За специфікацією до угоди вартість однієї тони вугілля кам'яного складає 1 494 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 4.2 цієї угоди, замовник після пред'явлення постачальником рахунку на оплату товару здійснює оплату за товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на умовах відстрочки платежу до 10 (десяти) банківських днів з моменту поставки товару на умовах розділу 5 угоди.

Пунктами 5.1, 5.3, 5.4 та 5.5 зазначеної угоди встановлено, що постачальник зобов'язаний у період з 12.03.2012 р. по 31.12.2012р. постачати замовнику товар партіями на умовах DDP залізнична станція м. Черкаси (Інкотермс у редакції 2010 р.) протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання письмового звернення від замовника. Приймання-здача товару по кількості проводиться відповідно до товаросупровідних документів (накладних), по якості - документів, які засвідчують якість товару. Передача товару постачальником здійснюється уповноваженому представнику товарно-матеріальних цінностей. На підставі наданої замовником довіреності постачальник передає замовнику товар, виписує та надає замовнику рахунок, видаткову і податкову накладні на поставлений товар. Додатково при передачі вищевказаних документів, постачальник надає замовнику сертифікати відповідності на товар, відповідно до української системи стандартизації.

Перевіряючи дотримання сторонами взятих на себе зобов'язань судами першої та апеляційної інстанціями встановлено, що зазначений у вантажній накладній № 50449727 вантаж, що перевозився у залізничному вагоні № 67181420, не відповідає дійсному обсягу вантажу переданого відповідачу, що відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України підтверджено комерційним актом АА№022735/650/124, дійсність та достовірність даних у якому позивачем не оспорюється, а тому з урахуванням повної оплати отриманого товару, господарський суд першої інстанції та апеляційний господарський суд, дійшли до правильного висновку щодо відсутності правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача спірної суми, правомірно постановили про відмову у позові, і підстав для скасування судових рішень, за наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2013 року - без змін.

Головуючий М.І. Остапенко

Судді П.А. Гончарук

Л.В. Стратієнко