ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 року Справа № 904/8166/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Білошкап О.В.,суддів -Поліщука В.Ю., Ткаченко Н.Г.,за участю представників сторін:

ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" - Тищенко Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2016 у справі № 904/8166/15 за позовом Колективного (народного) виробничого підприємства "Дніпропетровський комбайновий завод" до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго", за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору: Державного професійно-технічного навчального закладу "Дніпропетровський центр професійно-технічної освіти" про повернення безпідставно отриманих коштів, -

в с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2016 року (суддя Новікова Р.Г.) задоволено позов Колективного (народного) виробничого підприємства "Дніпропетровський комбайновий завод" до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" м. Дніпропетровськ за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Державного професійно-технічного навчального закладу "Дніпропетровський центр професійно-технічної освіти" м. Дніпропетровськ про повернення безпідставно отриманих коштів в розмірі 58700 грн.34коп.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" м. Дніпропетровськ (ідентифікаційний код: 23359034; місцезнаходження: 49107, м. Дніпропетровськ, вул. Запорізьке шосе, буд. 22) на користь Колективного (народного) виробничого підприємства "Дніпропетровський комбайновий завод" м. Дніпропетровськ (ідентифікаційний код: 05793181; місцезнаходження: 49047, м. Дніпропетровськ, вул. Ударників, буд. 27) суму безпідставно отриманих коштів в розмірі 58700 грн.34 коп. та витрати зі сплати судового збору 1827грн. (позов) + 2192 грн. 40коп. (касація).

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 у справі № 904/8166/15 (колегія суддів: Білецька Л.М.- головуючий, Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.) апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" залишено без задоволення, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2016 року у справі №904/8166/15 залишено без змін.

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2016 скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., вислухавши пояснення представника ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" , перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.09.2015р. до господарського суду Дніпропетровської області звернувся ліквідатор Колективного (народного) виробничого підприємства "Дніпропетровський комбайновий завод" Сагайдак Анатолій Васильович з позовом до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" про стягнення 58 700,34 грн. з тих підстав, що ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" незаконно та безпідставно завищувались та нараховувались тарифи за спожиту електроенергію, яка постачалась на гуртожиток, розташований по вул. Альпійський, 5-а, відповідно до договору постачання електричної енергії № 1-34-А/09 від 20.08.2010р.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2015 року, яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.12.2015, відмовлено в задоволенні позову ліквідатора Колективного (народного) виробничого підприємства "Дніпропетровський комбайновий завод" Сагайдака Анатолія Васильовича до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" про стягнення 58 700,34 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.03.2016 р. постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.12.2015р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2015 р. скасовано, справу №904/8166/15 направлено на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області, оскільки посилаючись на недоведеність факту належності об'єкту електропостачання до гуртожитку, суди попередніх інстанцій не з'ясували всі суттєві обставини справи, які мають значення для вирішення даної справи.

За результатом нового розгляду, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2016 року, яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.09.2016, позовні вимоги Колективного (народного) виробничого підприємства "Дніпропетровський комбайновий завод" до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" м. Дніпропетровськ за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Державного професійно-технічного навчального закладу "Дніпропетровський центр професійно-технічної освіти" м. Дніпропетровськ про повернення безпідставно отриманих коштів в розмірі 58700грн.34коп. задоволено та стягнуто з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" на користь Колективного (народного) виробничого підприємства "Дніпропетровський комбайновий завод" безпідставно отримані кошти в розмірі 58700 грн. 34 коп. та витрати зі сплати судового збору 1827грн. (позов) + 2192 грн. 40коп. (касація).

При цьому, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, послався на те, що відповідачем неправильно було застосовано тарифи за оплату послуг електроспоживання позивачем щодо споживача як для юридичних осіб, а не як для населення. Оскільки відбувалось забезпечення електроенергії безпосередньо мешканцям гуртожитку по провулку Альпійському, 5а, позивач мав право сплачувати грошові кошти за використану електроенергію за тарифом, що встановлюється для населення. У зв'язку з цим, відповідач повинен повернути позивачу безпідставно отримані кошти в розмірі 58700 грн. 34 коп. у відповідності до вимог ст. 1212 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 20.08.2010р. між Колективним (народним) виробничим підприємством "Дніпропетровський комбайновий завод" ("споживач" за договором) та Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Дніпрообленерго" ("постачальник" за договором) було укладено договір постачання електричної енергії № 1-34-А/09, відповідно до якого "постачальник" продає електричну енергію "споживачу" для забезпечення потреб електроустановок "споживача" з приєднаною потужністю 290,835 кВт у будинку 5-а по пров. Альпійський, величини якої по площадках вимірювання в точках продажу визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а "споживач" оплачує "постачальнику" вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (р.1 договору).

Відповідно до п.п.2.3.5 - 2.3.6 п.2.3 р.2 договору "споживач" зобов`язався оплачувати "постачальнику" вартість електричної енергії згідно з умовами додатку "Порядок розрахунків" та додатку "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії"; здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею "постачальника" та електроустановками "споживача" згідно з додатком "Порядок розрахунків перетікання реактивної електроенергії".

Згідно умов договору постачальник проводив відпуск електричної енергії для потреб споживача, а споживач сплачував за це грошові кошти.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, після отримання рахунку-розшифровки № 111/1-34/А/09/4/1 за квітень 2015 року, позивач виявив завищення відповідачем тарифу вартості електричної енергії для гуртожитку за адресою пров. Альпійський, 5-а, при цьому, здійснено нарахування оплати як для звичайної житлової будівлі.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою встановити тариф на оплату за використану електричну енергію для будівлі по пров. Альпійський, 5-а як для гуртожитку та повернути різницю в тарифі в розмірі 58 700,34 грн.

На зазначені звернення відповідач повідомив позивача, що останнім не надано доказів реєстрації зазначеної будівлі як гуртожитку у встановленому законом порядку, отже, відсутні підстави для зміни тарифної групи на оплату за використану електричну енергію.

У зв'язку з цим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача коштів в розмірі 58 700,34 грн., посилаючись на те, що вказану грошову суму відповідач повинен повернути позивачу згідно вимог ст.ст.11, 525, 526, 1212, 1213 ЦК України, ст.ст.173, 174 ГК України.

Відповідно до ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 84 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти: 1/ набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2/ відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Отже, якщо особа набула майно за наявності відповідної правової підстави, воно не може бути витребуване відповідно до положень ст. 1212 ЦК України.

Особливості застосування тарифів на електроенергію для населення регулюються Порядком застосування тарифів на електроенергію, затвердженим постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №498 від 23.04.2012 р., зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 23.04.2012 р. за №599/20912 (надалі - Порядок) .

Відповідно до пункту 2.1. вказаного Порядку до категорії населення належать фізичні особи (громадяни), які споживають електричну енергію для власних побутових потреб у житлових будинках, квартирах (у тому числі квартирах, які розташовані на цокольних поверхах багатоквартирних житлових будинків), гуртожитках; для потреб особистого селянського господарства, присадибних і садових ділянок, дач; для освітлення особистих гаражів та боксів.

Згідно ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються законами України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України" та "Про електроенергетику".

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у національних стандартах або технічних умовах.

Виробники і постачальники енергії, що займають монопольне становище, зокрема суб'єкти природних монополій, зобов'язані укласти договір енергопостачання на вимогу споживачів, які мають технічні засоби для одержання енергії. Розбіжності, що виникають при укладенні такого договору, врегульовуються відповідно до вимог цього Кодексу.

Енергопостачальні підприємства інших, крім державної і комунальної, форм власності можуть брати участь у забезпеченні енергією будь-яких споживачів, у тому числі через державну (комунальну) енергомережу, на умовах, визначених відповідними договорами.

Згідно ст. 276 Господарського кодексу України загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. У разі якщо енергія виділяється в рахунок замовлення на пріоритетні державні потреби (ліміту), енергопостачальник не має права зменшувати абоненту цей ліміт без його згоди.

Пропозиції абонента щодо кількості та видів енергії, строків її відпуску є пріоритетними за наявності виробничих можливостей у енергопостачальника.

Показники якості енергії узгоджуються сторонами на підставі національних стандартів або технічних умов шляхом погодження переліку (величини) показників, підтримання яких є обов'язком для сторін договору.

Строки постачання енергії встановлюються сторонами у договорі виходячи, як правило, з необхідності забезпечення її ритмічного та безперебійного надходження абоненту. Основним обліковим періодом енергопостачання є декада, з коригуванням обсягів протягом доби. Сторони можуть погоджувати постачання енергії протягом доби за годинами, а також час і тривалість максимальних та мінімальних навантажень.

Кількість енергії, недоодержаної у попередні періоди з вини енергопостачальника, підлягає поповненню на вимогу абонента. Якщо енергію не вибрано абонентом або недоодержано ним для обігрівання у зв'язку зі сприятливими погодними умовами, поповнення недоодержаної енергії здійснюється за погодженням сторін.

Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону.

Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

У разі якщо абонент має власне енергоджерело і відпускає енергію в мережі енергопостачальника, допускаються розрахунки за сальдо взаємно одержаної енергії.

Статтею 277 Господарського кодексу України передбачено, що абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду. Правила користування енергією, якщо інше не передбачено законом, затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Правилами можуть бути передбачені типові договори постачання окремих видів енергії.

Абонент має право відпускати енергію приєднаним до його мереж вторинним споживачам (субабонентам). У цьому випадку субабоненти укладають договір енергопостачання з абонентом і мають права та несуть обов'язки абонента, а абонент має права та несе обов'язки енергопостачальника.

Абонент зобов'язаний повідомити перелік субабонентів енергопостачальнику, який має право контролю енергомереж і приладів субабонентів та право контролю за додержанням субабонентами правил користування енергією.

Відповідальність за порушення правил користування енергією встановлюється законом.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного спору є вимога позивача до відповідача про стягнення безпідставно отриманих коштів внаслідок того, що позивач сплатив вартість поставленої електроенергії у підвищеному розмірі, який був невірно зазначений у розрахунках відповідача.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, в п.п.2.3.2 п.2.3 р.2 договору постачання електричної енергії № 1-34-А/09 сторони передбачили, що електрична енергія постачається для гуртожитку.

Рахунок-розшифровки № 111/1-34-А/09/4/1 за квітень 2015 року, виписаний відповідачем, також містить посилання на те, що будівля за адресою: м. Дніпропетровськ, пров. Альпійський, 5-а, є гуртожитком.

Відповідно до п.п.2.3.5 - 2.3.6 п.2.3 Договору "споживач" зобов`язався оплачувати "постачальнику" вартість електричної енергії згідно з умовами додатку "Порядок розрахунків" та додатку "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії"; здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею "постачальника" та електроустановками "споживача" згідно з додатком "Порядок розрахунків перетікання реактивної електроенергії".

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що в листах Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області №18-10-01153 від 01.03.2013 р., №18-09-00857 від 05.02.2015р. вказано, що згідно Реєстру державного майна на балансі КВП "Дніпропетровський комбайновий завод" окрім житлових будинків перебуває гуртожиток (м. Дніпропетровськ, пров. Альпійський, 5а, інв.№10181) (т.1 а.с.25-28).

Згідно рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №673 від 27.06.2012 р. (з урахуванням змін, внесених відповідними рішеннями виконкому міської ради №1130 від 10.10.2012 р., №381 від 21.08.2013р.) до комунальної власності територіальної громади міста на баланс Комунального підприємства "Жилсервіс - 5" передавалась частина саме гуртожитку, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, пров. Альпійський 5а, а не житлового будинку (т.1 а.с.29-33).

Відповідно до Додатків №4, №8, №10 до Договору об'єкт споживання електричної енергії (точка обліку) по провулку Альпійській, 5а сторонами визначений як гуртожиток.

Тарифи на електроенергію, що відпускається населенню, затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 23.04.2012 №497 (із змінами), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 23.04.2012 р. за №598/20911. Тарифи на електроенергію для населення встановлено залежно від категорій споживачів.

Оплачувати електроенергію за тарифами для населення, мають право лише споживачі, які забезпечують споживання електроенергії безпосередньо населенням в окремих жилих будинках, квартирах, гуртожитках.

Таким чином, вирішуючи питання щодо правового статусу будівлі за адресою: м. Дніпропетровськ, пров. Альпійський 5а, суди дослідили та надали правову оцінку наявним в матеріалах справи Рішенням Дніпропетровської міської ради №673 від 27.06.2012, №1130 від 10.10.2012, №381 від 21.08.2013 про прийняття у комунальну власність територіальної громади міста частини гуртожитку за адресою: провулок Альпійський, 5-а ; листам Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Дніпропетровській області (від 01.03.2013 та від 05.02.2015) щодо об'єктів державної власності, в яких зазначається майно, яке знаходиться на балансі Колективного (народного) виробничого підприємства "Дніпропетровський комбайновий завод", зокрема, гуртожиток, розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, пров. Альпійський, 5-а, технічному паспорту, виданому КП ДМБТІ на гуртожиток, провулок Альпійський, 5-а, а також самому договору про постачання електроенергії, в якому сторони визнали, що будівля за адресою: м. Дніпропетровськ, пров. Альпійський, 5-а, є гуртожитком.

Оскільки відбувалось забезпечення електроенергії безпосередньо мешканцям гуртожитку по провулку Альпійському, 5а, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що позивач мав право сплачувати грошові кошти за використану електроенергію за тарифом, що встановлюється для населення.

При цьому, судом апеляційної інстанції правомірно не прийнято до уваги посилання відповідача на те, що позивачем не було надано документів, наявність яких передбачена нормами діючого законодавства для підтвердження статусу гуртожитку на момент дії договору, оскільки реєстраційне посвідчення гуртожитку не є єдиним документом, яким обмежується визначення статусу гуртожитку, а отже, серед інших документів, які підтверджують даний статус може бути, зокрема, рішення відповідного органу місцевого самоврядування.

Також, судом апеляційної інстанції спростовано доводи відповідача про споживання електричної енергії не лише мешканцями гуртожитку, а й іншими суб'єктами господарювання, оскільки додатковою угодою №276 ЗП/1-34-А від 12.02.2014 р. до Договору, підписаною та засвідченою печатками сторін без зауважень та заперечень, внесені зміни до величини приєднаної (дозволеної) потужності у зв'язку з виділенням споживачем 8 кВт потужності для електрозабезпечення котельної за адресою: пров. Альпійський, 5а МКП "Дніпропетровські міські теплові мережі".

Вказана котельня була передана у комунальну власність територіальної громади та на баланс МКП "Дніпропетровські міські теплові мережі" згідно акту приймання-передачі об'єкта державної власності (котельня), розташованої в гуртожитку по пров. Альпійський, 5а, яка знаходиться на балансі КВП "Дніпропетровський комбайновий завод" і не увійшла до його статутного фонду під час приватизації, затвердженого 23.10.2013 р.

Окрім приміщення котельні загальною площею 84,1 кв.м передавалось інженерне обладнання (водопровід, каналізація, центральне опалення). Електричні мережі серед наявних інженерних комунікацій та обладнання відсутні.

Додатковою угодою №276 ЗП/1-34-А від 12.02.2014 р. до Договору, підписаною та засвідченою печатками сторін без зауважень та заперечень, внесені зміни до величини приєднаної (дозволеної) потужності у зв'язку з виділенням споживачем 8 кВт потужності для електрозабезпечення котельної за адресою: пров. Альпійський, 5а МКП "Дніпропетровські міські теплові мережі".

Додатковою угодою №369 ЗП/1-34-А від 21.01.2015 р., підписаною та засвідченою печатками сторін без зауважень та заперечень, у зв'язку з виділенням споживачем потужності 15кВт для ДПТНЗ "Дніпропетровський центр професійно-технічної освіти" за адресою: пров. Альпійський, 5а, були внесені зміни до величини приєднаної (дозволеної) потужності.

Згідно Додатку №4 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" підприємство як споживач, що отримує електричну енергію від постачальника, в точці продажу електроенергії щодо будівлі гуртожитку по пров. Альпійській, 5а віднесений до 2 групи споживачів, тобто до категорії "міське та сільське населення" (т.3 а.с.108-110).

Крім цього, в письмових поясненнях третьої особи протягом 01.07.2012 р. - 21.01.2015 р. до приміщень Державного професійно-технічного навчального закладу "Дніпропетровський центр професійно-технічної освіти", розташованих в будинку №5а по пров. Альпійський в м. Дніпропетровськ, постачання електроенергії не здійснювалось (т.3 а.с.116).

Таким чином, дослідивши всі фактичні обставини справи та наявні в матеріалах справи докази, вислухавши доводи та заперечення сторін, надавши їм належну правову оцінку відповідно до норм матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для повернення позивачу безпідставно отриманих відповідачем коштів в розмірі 58700 грн. 34 коп. у відповідності до вимог ст. 1212 ЦК України, встановивши, що відповідачем неправильно було застосовано тарифи за оплату послуг електроспоживання позивачем щодо споживача як для юридичних осіб, а не як для населення, а факт використання електроенергії гуртожитком у визначеній у договорі точці приєднання підтверджується матеріалами справи. Оскільки відбувалось забезпечення електроенергії безпосередньо мешканцям гуртожитку по провулку Альпійському, 5а, позивач мав право сплачувати грошові кошти за використану електроенергію за тарифом, що встановлюється для населення.

Відповідно до статті 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або в постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи межі перегляду справи у касаційній інстанції, встановлених ст. 1117 ГПК України, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судами першої та апеляційної інстанцій на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів попередніх інстанцій відповідають цим обставинам, отже оскаржувані постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2016 винесені з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв'язку з чим підстави для їх скасування відсутні.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів, які викладені в оскаржуваних судових рішеннях.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2016 у справі № 904/8166/15 залишити без змін.

Головуючий: Білошкап О.В. Судді:Поліщук В.Ю. Ткаченко Н.Г.