ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2015 року Справа № 922/1534/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Полянського А.Г.,

суддів: Коробенка Г.П., Мачульського Г.М.

розглянувши

касаційну скаргу приватного підприємства "Деол Трейд"

на постанову Харківського апеляційного господарського

суду від 28.07.2015 року

у справі № 922/1534/15 Господарського суду Харківської області

за позовом приватного підприємства "Деол Трейд"

до державного підприємства "Південна залізниця"

третя особа товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна

страхова компанія"

про стягнення 1 162 768,64 грн.

за участю представників сторін:

позивача - Брацкова О.С, дов. від 06.07.2015 р.,

відповідача - Прядко В.О. дов. від 16.02.2015 р.,

третьої особи - не з'явились.

За розпорядженням секретаря другої судової палати від 20.10.2015 розгляд справи у касаційному порядку здійснюється Вищим господарським судом України у складі колегії суддів: головуючий - Полянський А.Г., судді - Коробенко Г.П., Мачульський Г.М.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 02.06.2015 року (суддя - Лавренюк Т.А.) в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду (судді - Сіверін В.І., Терещенко О.І., Бондаренко В.П.) рішення Господарського суду Харківської області від 02.06.2015 року залишено без змін.

Не погоджуючиcь з рішенням місцевого господарського суду та постановою апеляційного господарського суду, приватне підприємство "Деол Трейд" (далі ПП "Деол Трейд") звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, мотивуючи скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.06.2013 р. між Державним підприємством "Південна залізниця" (відповідач) та Приватним підприємством "ОККО-Бізнес" ( в наступному ПП "Деол Трейд") було укладено договір про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги № 022435 (договір), відповідно до умов якого відповідач зобов'язався надавати позивачу послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, а позивач здійснювати попередню оплату за перевезення вантажів та додаткові послуги.

За умовами п. 2.6 договору сторони домовилися проводити оформлення перевізних документів у електронному вигляді із застосуванням цифрового підпису.

Залізниця та вантажовласник несуть відповідальність за невиконання плану перевезень згідно із Статутом залізниць України (п.4.1 договору).

На виконання умов даного договору, 09.09.2014 р. зі станції відправлення Коростень Південно-Західної залізниці до станції призначення Чугуїв Державного підприємства "Південна залізниця" за накладною № 34632497 від 09.09.2014 р. відбув вантаж - паливо для реактивних двигунів Jet А-1 в складі 4-х вагоно-цистерн № № 74970476, 74960410, 74970641, 74970716 загальною масою 255 985 кг, що належить позивачу. Одержувачем вантажу зазначена військова частина А4104 м. Чугуїв.

12.09.2014 р. о 19:40 під час знаходження вантажу на станції "Основа" Південної залізниці (південний парк відправлення, 10 колія) вантаж був охоплений пожежею, за наслідками якої цистерни зазнали пошкоджень: вантаж з вагоно-цистерни № 74970716 було втрачено повністю; вагоно-цистерни №№ 74970476, 74960410, 74970641 стали технічно непридатними для транспортування наявного в них вантажу. Вантаж з даних вагоно-цистерн було перевантажено засобами залізниці в вагоно-цистерни №№ 74956566, 74925827, 74926601. За фактом пожежі складено Акт про пожежу від 12.09.2015 р. (а.с. 51).

За результатами пожежі, втрати та перевантаження вантажу для подальшого транспортування було складено комерційні акти серії АА № 059549/30 від 13.09.2015р., №№ 059550/31, 064371/32, 064372/33 від 16.09.2015р. (а.с. 22-25).

Оскільки перевірку якості вантажу було не можливо здійснити до прибуття на кінцеву станцію призначення (ст. "Чугуїв"), як зазначив позивач, за його ініціативою в порядку, визначеному ст.ст. 43-44 Статуту Залізниць, було змінено зазначеного у накладній вантажоодержувача з військової частини А4104 на Приватне підприємство "ОККО-Бізнес" та станцію призначення зі ст. "Чугуїв" на ст. "Основа", що відображено в накладній № 34632497 (а.с.21).

18.09.2014 р. разом з комерційними актами серії АА № 059549/30 від 13.09.2015р., № № 059550/31, 064371/32, 064372/33 від 16.09.2015р. та залізничною накладною № 34632497 вантаж в кількості 186 188,00кг було видано Приватному підприємству "ОККО-Бізнес" як вантажоодержувачу.

Позивач зазначав, що нестача палива для реактивних двигунів склала 69 797,00кг. та здійснено розрахунок вартості втраченого вантажу, у зв'язку з чим загальний розмір збитків, понесених позивачем внаслідок втрати (нестачі) вантажу склав 1 162 768,64грн.

15.12.2014 р. позивач звернувся до відповідача з претензією (вих. № 1354-01) щодо відшкодування збитків в розмірі 1 162 768,64 грн. за недостачу вантажу. Відповідач повідомив позивача (лист № НЗТ-06/69 від 12.02.2015 р.) про відсутність підстав для задоволення претензії № 1354-01.

Після цього, позивач звернувся до суду із заявою, в якій просив суд стягнути з відповідача суму збитків у розмірі 1 162 768,64 грн. за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги № 022435 від 11.06.2013 р.

Згідно ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Обов'язковими умовами для стягнення з зобов'язаної сторони збитків є: наявність цих збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, а також вина особи, внаслідок дій якої спричинено ці збитки.

Для стягнення збитків необхідна одночасна наявність всіх цих чотирьох елементів складу правопорушення.

Судами встановлено, що спірний вантаж, відповідно до відмітки, що міститься в графі 7 накладної № 34632497, перевозився у супроводі провідника відправника ОСОБА_3, який знаходився у вагоні № 24458978 (а.с. 20).

Стаття 110 Статуту залізниць України обов'язки збереження, супроводження та охорони цінних та небезпечних вантажів покладає на відправника.

Залізниця звільняється від відповідальності за втрату (недостачу) вантажу у разі, коли вантаж перевозився у супроводі провідника відправника чи одержувача (п. "в" ст.111 Статуту залізниць України).

Оскільки вантаж перевозився у супроводі провідника позивача, відповідач не несе відповідальності за втрату (недостачу) вантажу, що перевозився за накладною № 34632497 від 09.09.2014 р.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, попередні судові інстанції дійшли вірного висновку про відсутність вини відповідача за втрату (недостачу) вантажу, що перевозився за накладною № 34632497 від 09.09.2014 р., а отже і підстави для задоволення позову були відсутні.

З огляду на наведене колегія суддів вважає, що апеляційний господарський суд в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін та дійшов обґрунтованих висновків.

Висновки суду апеляційної інстанції відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення у справі не вбачається.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного підприємства "Деол Трейд" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 02.06.2015 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.07.2015 у справі № 922/1534/15 залишити без змін.

Головуючий суддя Полянський А.Г.

Судді Коробенко Г.П.

Мачульський Г.М.