Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2014 року Справа № 907/145/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Малетича М.М.,

суддів: Круглікової К.С.,

Мамонтової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Колесо" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.07.2014 року у справі № 907/145/14 господарського суду Закарпатської області за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колесо" про стягнення суми збитків внаслідок самовільного використання природного газу та відсутності комерційного обліку газу,

за участю представників:

Позивача: Коцур Т.Б., дов. № 07/75д від 21.11.2013 року,

Відповідача: Дорчинець Ю.Я. директор,

Жилкін В.В., дов. б/н від 14.10.2014 року.

В с т а н о в и в :

Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз" (далі - ПАТ "Закарпатгаз", Позивач) звернулось до господарського суду Закарпатської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колесо" (далі - ТОВ "Колесо", Відповідач) про стягнення збитків у розмірі 153267,45 грн. внаслідок самовільного використання природного газу та відсутності комерційного обліку газу.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 12.05.2014 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.07.2014 року, позовні вимоги ПАТ "Закарпатгаз" задоволено повністю.

У поданій касаційній скарзі, Відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права і, зокрема на ст.ст. 22, 623 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 12 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" (далі - ЗУ "Про засади функціонування ринку природного газу"), п.п. 5.13.2, 5.4, 12.7, 12.8, 12.10 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затв. Наказом Мінпаливенерго України № 618 від 27.12.2005 року (далі - Правила обліку природного газу), ст.ст. 34, 42, 43, 84 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просить скасувати прийняті у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ "Закарпатгаз" відмовити повністю.

Позивач, у своєму письмовому відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на безпідставність доводів та вимог, викладених у касаційній скарзі, просить залишити таку скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами перевірки представниками Виноградівської філії ПАТ "Закарпатгаз" газовикористовуючого обладнання та приладів обліку автозаправної станції, розташованої за адресою: м. Виноградів, вул. Персикова, 160, було складено акт від 16.03.2013 року, відповідно до якого при обстеженні вказаного об'єкту було виявлено факт порушення останнім вимог ЗУ "Про засади функціонування ринку природного газу" у вигляді несанкціонованого відбору природного газу шляхом самовільного підключення до системи газопостачання, яке полягало в тому, що на момент проведення перевірки у споживача, при ввімкненій в газову мережу апаратурі - водонагрівача ВПГ "Берета" потужністю 18 кВт, конвектора газового "ФЕГ 50" потужністю 50 кВт та конвектора газового "Лампард 50" потужністю 50 кВт, не було опломбовано газового лічильника, незадіяно та неопломбовано опуст, та відсутній електромагнітний клапан.

Згідно довідки Комунального підприємства Виноградівського районного бюро технічної інвентаризації № 7 від 16.01.2014 року, власником нерухомого майна - автозаправної станції стаціонарного типу, яка знаходиться за адресою: м. Виноградів, вул. Персикова, 160, є ТОВ "Колесо", директором якого за повідомленням Виноградівської міської ради № 02/-14/55 від 17.01.2014 року є Дорчинець Ю.Я.

Також, згідно листа ДПІ у Виноградівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області № 349 від 05.02.2014 року за адресою: м. Виноградів, вул. Персикова, 160, з 26.01.1993 року зареєстровано ведення господарської діяльності платником податків ТОВ "Колесо".

У зв'язку з виявленими порушеннями, Позивачем, відповідно до згаданих вище Правил обліку природного газу було здійснено розрахунок споживання природного газу на об'єкті - автозаправній станції ТОВ "Колесо" за період з 16.03.2010 року по 16.03.2013 року, відповідно до якого на даному об'єкті було спожито 32461,6 м.куб. природного газу, що становить 153267,45грн.

Крім того, Позивач 20.01.2014 року звертався до Відповідача з претензією-вимогою за № 195 про відшкодування вказаної грошової суми 153267,5 грн., проте таку останнім було залишено без реагування.

Вимогами ПАТ "Закарпатгаз" у даній справі є стягнення з ТОВ "Колесо" збитків у розмірі 153267,45 грн., заподіяних внаслідок самовільного використання природного газу та відсутності комерційного обліку газу, з посиланням на положення ст.ст. 22, 1166 ЦК України, ст.ст. 216-218, 224, 225 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та ст.ст. 9, 12, 19 ЗУ "Про засади функціонування ринку природного газу".

Суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, з посиланням на положення ст.ст. 22, 1166 ЦК України, ст.ст. 224, 225 ГК України та ст.ст. 12, 23 ЗУ "Про засади функціонування ринку природного газу" та встановлені на підставі представлених Позивачем доказів обставини справи, дійшов висновку про те, що матеріалами справи підтверджено, а Відповідачем не спростовано заподіяння збитків у розмірі 153267,45грн. внаслідок самовільного використання природного газу та відсутності комерційного обліку газу, у зв'язку з чим, задовольнив вимоги Позивача у повному обсязі.

Проте, з такими висновками судів попередніх інстанцій у повній мірі погодитись не можна, оскільки такі, в порушення вимог ст. 43 ГПК України, були прийняті при неповному встановлені обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, з огляду на таке.

Судове рішення вважається законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати.

Однак, оскаржувані судові рішення зазначеним вимогам у повній мірі не відповідають.

Так, статтею 12 ЗУ "Про засади функціонування ринку природного газу" передбачено, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ, якісні характеристики якого визначено стандартами, в обсязі та порядку, передбачених договором, а споживач зобов'язується сплачувати вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Обов'язкові умови договору між гарантованим постачальником та споживачем природного газу за регульованим тарифом встановлюються в типовому договорі про постачання природного газу. До укладення договору про постачання природного газу споживач має право на одержання інформації щодо наявності у постачальника ресурсів природного газу, його якісних характеристик, цін та порядку оплати природного газу. Постачальник має право припинити постачання природного газу споживачам у разі наявності хоча б однієї з таких підстав: визнання аварійним стану систем газопостачання у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в нафтогазовому комплексі; порушення строків оплати спожитого природного газу та послуг з його постачання, передбачених укладеним договором; несанкціонований відбір природного газу. Несанкціонованим відбором природного газу вважається відбір: з магістральних газопроводів, газорозподільних мереж або підземних сховищ газу за відсутності закуплених відповідно до договору обсягів природного газу; без укладення відповідного договору з постачальником; спричинений самовільним під'єднанням, споживанням природного газу з навмисно пошкодженими приладами його обліку або поза охопленням приладами обліку. Суб'єкт, уповноважений Кабінетом Міністрів України на формування ресурсу природного газу для споживачів України, зобов'язаний забезпечити гарантованого постачальника ресурсом природного газу в необхідному йому обсязі відповідно до договорів, укладених із споживачами. Гарантований постачальник здійснює функції з постачання природного газу на умовах, передбачених цією статтею, та має всі права і обов'язки постачальника, передбачені статтею 20 цього Закону.

При цьому, статтею 23 ЗУ "Про засади функціонування ринку природного газу" встановлено, що фізичні особи, фізичні особи - підприємці та юридичні особи, які порушили законодавство з питань функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом.

Правопорушеннями на ринку природного газу є: порушення ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності; несанкціонований відбір природного газу; використання газу споживачами в обсягах, що перевищують підтверджені в установленому порядку постачальниками; неподання або несвоєчасне подання фінансової звітності, а також подання недостовірної інформації у фінансовій звітності; використання приладів обліку природного газу, неповірених або не атестованих в установленому порядку; необґрунтована відмова в доступі до Єдиної газотранспортної системи України; несанкціоноване втручання в роботу Єдиної газотранспортної системи України, приладів обліку природного газу; самовільне під'єднання до Єдиної газотранспортної системи України, зривання або пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра, заглушок тощо, що впливає на безпеку постачання природного газу або результати вимірювання; відмова у доступі працівників уповноважених газопостачальних, газорозподільних та газотранспортних підприємств до приміщень, житлових та підсобних приміщень, де розташовані газові прилади (пристрої), лічильники газу; невиконання постанов, розпоряджень, наказів, рішень та приписів уповноважених державних органів, які здійснюють державне управління, державне регулювання, державний нагляд і контроль за додержанням вимог законодавства на ринку природного газу, а також створення перешкод для виконання службових обов'язків представниками зазначених органів; неподання або несвоєчасне подання оператору та органам, які здійснюють державне регулювання, державний нагляд і контроль, інформації, необхідної для виконання їх функцій, або подання завідомо неправдивої інформації; створення перешкод у виконанні робіт, пов'язаних з обслуговуванням об'єктів постачання природного газу, та вжиття заходів до повного або часткового припинення постачання природного газу споживачам; порушення технічних регламентів, норм, правил і стандартів; необґрунтована відмова у складенні та підписанні актів приймання-передачі природного газу; невиконання вимог Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу" щодо встановлення вузлів обліку природного газу та/або припинення розподілу природного газу споживачам, які використовують природний газ без його комерційного обліку.

Уповноважені центральні органи виконавчої влади, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, інші органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень та на підставі акта перевірки, оформленого в установленому порядку, за наявності порушень, передбачених цією статтею, складають відповідні матеріали для притягнення суб'єкта ринку природного газу до відповідальності, передбаченої законодавством.

У разі порушення газотранспортними та газорозподільними підприємствами відповідних ліцензійних умов та/або інших обов'язків, передбачених цим Законом, зобов'язань щодо забезпечення захисту прав споживачів природного газу до такого підприємства можуть застосовуватися санкції у вигляді: попередження про необхідність усунення порушень; штрафу; зупинення дії ліцензії; анулювання відповідної ліцензії.

Суб'єкти господарювання несуть відповідальність за правопорушення на ринку природного газу.

Неподання інформації або подання завідомо недостовірної інформації, передбаченої відповідними ліцензійними умовами провадження певних видів господарської діяльності на ринку природного газу, тягнуть за собою накладення штрафу від ста до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятисот до п'ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, на підставі акта перевірки, оформленого в установленому порядку, за наявності порушень, передбачених цією статтею, видає у межах своїх повноважень суб'єктам господарювання постанови про накладення штрафів.

Рішення щодо накладення штрафів оскаржуються в судовому порядку.

Суми стягнених штрафів зараховуються до Державного бюджету України. Суми штрафів у разі їх несплати стягуються в судовому порядку.

Разом з цим, Правилами про надання населенню послуг з газопостачання, затв. Постановою Кабінету Міністрів України № 2246 від 09.12.1999 року "Про затвердження Правил надання населенню послуг з газопостачання", встановлено, що ці Правила регулюють відносини між газопостачальними підприємствами, газорозподільними підприємствами та фізичними особами (населенням) - споживачами газу. Постачання та розподіл природного газу може здійснювати одне підприємство.

Пунктами 3, 4, 6 Правил про надання населенню послуг з газопостачання встановлено, що постачання природного, а також скрапленого газу від групових резервуарних установок здійснюється безперервно відповідно до Правил безпеки систем газопостачання, що затверджуються Держнаглядохоронпраці, та цих Правил. Послуги з газопостачання надаються споживачеві на підставі договору, що укладається між ним та газопостачальним підприємством відповідно до типового договору, затвердженого у встановленому порядку. Договір підписується газопостачальним підприємством і споживачем протягом 14 календарних днів з дня отримання відповідної заяви від споживача. Газопостачання припиняється у разі: проведення планово-профілактичного обслуговування та/або капітального ремонту систем газопостачання; ліквідації наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновних робіт; порушення споживачем строків сплати за надані послуги з газопостачання, встановлених в абзаці п'ятнадцятому пункту 10 та у пункті 17 цих Правил; самовільного використання газу споживачем; самовільного підключення газових приладів і пристроїв споживача до системи газопостачання; зривання або пошкодження пломб на запірних пристроях, засувках на вводі в будинок, пошкодження або зняття інвентарних заглушок тощо; порушення споживачем Правил безпеки систем газопостачання, що створює загрозу виникнення аварійної ситуації; подання споживачем письмової заяви про припинення газопостачання; відмови споживача від встановлення лічильника газу з ініціативи і за кошти газопостачального підприємства.

Водночас, згаданими раніше Правилами обліку природного газу встановлено, що перевірки технічного стану комерційних вузлів обліку газу та правильності розрахунків протранспортованого та реалізованого споживачу газу (далі - перевірки) проводяться уповноваженими представниками облікової організації і споживача у порядку та терміни, що передбачені умовами договору або окремою технічною угодою до цього договору. До перевірок (за згодою) також можуть залучатися представники територіальних органів Держспоживстандарту України. До перевірок технічного стану комерційних вузлів обліку газу допускаються особи, що мають посвідчення про перевірку знань з Правил безпеки систем газопостачання України. Особи, які допущені до перевірок метрологічних характеристик ЗВТ, повинні мати посвідчення або сертифікат на проведення повірки (калібрування) теплотехнічних ЗВТ або повірки ЗВТ об'ємної витрати газу. За умови, якщо власником комерційного вузла обліку газу є облікова організація, перевірки здійснюються представниками споживача. За умови, якщо власником комерційного вузла обліку газу є споживач, перевірки здійснюються представниками облікової організації. Перевірки комерційних вузлів обліку газу поділяються на планові (за затвердженим обліковою організацією і споживачем графіком) та позачергові (у разі виробничої необхідності, як правило, за наявності розбалансів між кількістю протранспортованого і реалізованого газу). Облікова організація і споживач погоджують перелік уповноважених представників, які допускаються до перевірок комерційних вузлів обліку газу. Керівник облікової організації та споживач затверджують перелік осіб, що уповноважені здійснювати перевірки комерційних вузлів обліку газу. Керівник підприємства (організації), на території якого розташовано комерційний вузол обліку газу, має забезпечити безперешкодний доступ до нього уповноваженим особам для здійснення перевірки комерційних вузлів обліку газу у будь-який час доби. За будь-яких перевірок представник сторони, яка здійснює перевірку комерційного вузла обліку газу, може перевіряти цілісність пломб або захисних елементів, які встановлені їх організацією, а також цілісність відбитків повірочних тавр або пломб на ЗВТ, встановлених територіальними органами Держспоживстандарту України. У разі необхідності проведення позачергової перевірки комерційного вузла обліку газу ініціатор перевірки (облікова організація або споживач) письмово повідомляє про це іншу сторону договору. Перевірка проводиться не пізніше ніж у дводенний термін (вихідні та святкові дні не враховуються) з дня надходження повідомлення до іншої сторони договору. У разі виникнення аварійних ситуацій, що призвели до унеможливлення обліку протранспортованого газу, позачергові перевірки можуть проводитись без попереднього письмового повідомлення власника комерційного вузла обліку газу. Планові та позачергові перевірки технічного стану ЗВТ здійснюються контрольними ЗВТ та/або робочими еталонами підприємства - власника комерційного вузла обліку газу та/або сторони, яка здійснює перевірку технічного стану ЗВТ. Робочі еталони та контрольні ЗВТ, які використовуються під час перевірок, мають бути повірені або атестовані органами Держспоживстандарту України. Під час проведення перевірок не допускається пошкодження пломб (відбитків повірочних тавр) на ЗВТ, встановлених повірниками Держспоживстандарту України. За будь-яких перевірок у разі виявлення недоліків, що впливають на результати вимірювань об'єму газу (помилки в розрахунках об'єму протранспортованого газу, відсутність чи вихід з ладу вимірювальних перетворювачів параметрів газу і перепаду тиску, витоки газу в імпульсних лініях до перетворювачів тиску газу та перепаду тиску, виявлення факту несанкціонованого втручання в конструкцію чи в роботу вузла обліку, використання конфігурації обчислювача, яка не відповідає документації на комерційний вузол обліку газу та інше), представник сторони, яка здійснює перевірку комерційного вузла обліку газу, разом з відповідальною особою за його технічний стан складає двосторонній акт про виявлені недоліки (форма акта довільна). Акт, підписаний представниками сторін, може бути підставою для проведення перерахунків об'ємів прийнятого - переданого газу. Перерахунки здійснюються в порядку, передбаченому у пункті 5.13 цих Правил або умов договору у випадках виявлення недоліків, які не передбачені цими Правилами. У разі виникнення спірних питань під час підписання акта представник сторони, яка перевіряється, підписує акт з викладенням окремої думки. У разі відмови представника сторони договору, яка перевіряється, від підписування акт підписується тільки представником сторони, яка здійснює перевірку комерційного вузла обліку газу, в односторонньому порядку. В акті робиться відмітка про відмову іншої сторони договору від підписування.

При цьому, статтями 2, 3 Порядку відшкодування збитків, завданих газопостачальному або газорозподільному підприємству внаслідок порушення споживачем природного газу Правил надання населенню послуг з газопостачання, затв. Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики № 475 від 29.05.2003 року встановлено, зокрема, що у разі самовільного підключення додаткових (не передбачених у проектній документації) газових приладів, пристроїв споживача до системи газопостачання або підключення шляхом зриву, або пошкодження цілісності пломб на відключаючих пристроях перед газовими приладами та пристроями, засувках на вводі в будинок, пошкодження або зняття заглушок тощо, розрахунок збитків здійснюється за Нормами споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників (далі - Норми), затв. Постановою Кабінету Міністрів України № 619 від 08.06.1996 року, з урахуванням: кількості днів з часу останнього контрольного зняття представником газопостачальному або газорозподільному підприємству показань лічильника до дня виявлення порушення, але не більше ніж за 6 місяців (за наявності лічильника); кількості днів з дня останньої технічної перевірки газових приладів та пристроїв, розміру опалювальної площі та кількості осіб, яким надавались послуги з газопостачання, але не більше ніж за 6 місяців (за відсутності лічильника); кількості самовільно підключених газових приладів та пристроїв. У разі самовільного підключення газових приладів, пристроїв споживача до системи газопостачання шляхом врізки в газопроводи, яке не може бути виявлене при планових обходах, а лише із застосуванням спеціальних приладів та методів, розрахунок збитків здійснюється за Нормами з дня пуску газу на об'єкт до дня виявлення самовільного підключення, але не більше трьох років з урахуванням кількості самовільно підключених газових приладів, пристроїв, розміру опалювальної площі та кількості проживаючих осіб. У разі виявлення газопостачальним або газорозподільним підприємством порушень Правил складається акт-претензія за формою згідно з додатком. Акт-претензія складається за участю споживача та представника газопостачального або газорозподільного підприємства і скріплюється їх підписами. Акт-претензія складається у двох примірниках, один з яких залишається у споживача. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача від підписання акта він підписується представниками газопостачального або газорозподільного підприємства у кількості не менше трьох осіб та робиться відмітка в ньому про відмову споживача від підпису. У разі своєчасного письмового повідомлення споживачем газопостачального або газорозподільного підприємства про вихід з ладу лічильника, його несправність, порушення цілісності або пошкодження повірочного тавра, пломб на лічильнику або на газових приладах та пристроях (до виявлення цих порушень представником газопостачального або газорозподільного підприємства) та за умови відсутності явних ознак навмисного пошкодження лічильника газу або пломби на ньому та на газових приладах, пристроях, цей Порядок не застосовується. У разі пошкодження лічильника газу з вини споживача, яке призвело до заниження його показань, що підтверджено висновком експертизи, проведеної в установленому порядку, він додатково відшкодовує вартість робіт, пов'язаних з позаплановою перевіркою (повіркою), ремонтом або встановленням нового лічильника газу.

З огляду на таке, суд першої інстанції, не врахувавши у повній мірі вказаних вимог норм матеріального права та їх дотримання з урахуванням конкретних обставин справи і, зокрема, не встановивши належним чином наявність чи відсутність договірних відносин між Позивачем та Відповідачем з приводу постачання природного газу, як і його несанкціонований відбір, та не перевіривши правильність складання та оформлення актів, відповідно до затверджених згаданих вище Правил, що має істотне значення для правильного вирішення даної справи, на думку колегії суддів дійшов передчасних висновків про наявність правових підстав для задоволення даного позову.

Так, згідно наявного в матеріалах справи Акту про обстеження газовикористовуючого обладнання та приладів обліку підприємств-споживачів природного газу від 16.03.2013 року, який не відповідає у повній мірі вимогам згаданих вище Правил обліку природного газу, такий було складено в присутності представника споживача - Дорчинець Ю.Я., а підписано іншим представником споживача - Зан А.С., без зазначення в самому Акті таких причин та пояснень цієї особи з приводу виявлених під час перевірки відповідних порушень (чи відмови в дачі таких).

Щодо Акта про обстеження газовикористовуючого обладнання та приладів обліку підприємств-споживачів природного газу від 20.03.2013 року, наявного в матеріалах справи, який, як і попередній, не відповідає у повній мірі вимогам згаданих вище Правил, то в такому взагалі не було зазначено про найменування ввімкненої в газову мережу апаратури та її потужність.

Також, стягуючи 153267,45 грн. в якості відшкодування збитків, заподіяних саме у зв'язку із самовільним використанням природного газу та через відсутність комерційного обліку газу, яке підтверджувалось відповідними актами, суд першої інстанції, в порушення вимог ст.ст. 32, 43 ГПК України, не врахував як того, що вказані акти не відповідали як вимогам згаданих вище Правил, так і того, що такі не відповідали також і вищезгаданому Порядку відшкодування збитків, завданих газопостачальному або газорозподільному підприємству внаслідок порушення споживачем природного газу, оскільки останній містить додаток - форму Типового Акту-претензії, на підставі якого нараховуються збитки, чого в даному випадку дотримано не було, а також не проаналізував належним чином і вимог ст. 23 ЗУ "Про засади функціонування ринку природного газу" в контексті правильного вирішення даного спору, якою передбачена відповідальність у вигляді штрафу за порушення законодавства з питань функціонування ринку природного газу, а саме - у випадку несанкціонованого відбору природного газу.

Разом з тим, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції, який, відповідно до положень ст.ст. 99 та 101, 11112 ГПК України, під час перегляду судових рішень в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції та здійснює за наявними у справі і додатково поданими доказами повторний розгляд справи, в порушення вимог ч. 1 ст. 47 ГПК України, щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 ГПК України, стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, також не приділив у повній мірі уваги вимогам вищезазначених норм матеріального права та обставинам справи, про які вказувалось вище, і які мають значення для правильного вирішення даної справи.

Між тим, згідно приписів ч. 1 ст. 11110 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин, прийняті у справі судові рішення не можна визнати законними і обґрунтованими, а тому, постанова суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції підлягають скасуванню повністю, а справа - її направленню на новий розгляд до господарського суду.

При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, а у випадку необхідності - витребувати ще й належні докази по справі, встановивши при цьому фактичні обставини справи та з'ясувавши підстави виникнення спору, дійсні права і обов'язки сторін, а також правовідносини, що виникли між сторонами, і в залежності від встановленого та вимог закону, прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Колесо" задовольнити частково.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.07.2014 року та рішення господарського суду Закарпатської області від 12.05.2014 року у справі № 907/145/14 скасувати повністю, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Закарпатської області в іншому складі суду.

Головуючий суддя Малетич М.М.

Судді Круглікова К.С.

Мамонтова О.М.