Історія справи

Постанова ВГСУ від 21.04.2015 року у справі №924/1625/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2015 року Справа № 924/1625/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Самусенко С.С.,

Татькова В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз"

на рішення господарського суду Хмельницької області від 12 січня 2015 року

та на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17 лютого 2015 року

у справі № 924/1625/14

господарського суду Хмельницької області

за позовом Управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі

до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на

стороні відповідача ОСОБА_5

про стягнення 534,58 грн.

за участю представників

позивача не з'явився

відповідача не з'явився

третьої особи не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 12 січня 2015 року (суддя Субботіна Л.О.) залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17 лютого 2015 року (судді Павлюк І.Ю., Савченко Г.І., Юрчук М.І.) у справі №924/1625/14 позов Управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_5 про стягнення 534,58грн. задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" на користь Управління Пенсійного Фонду України у Волочиському районі Хмельницької області 514,58 грн. шкоди. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" в доход Державного бюджету України судовий збір в сумі 1758,65 грн. У стягненні 20,00грн. шкоди відмолено.

Не погоджуючись вищезазначеними рішенням та постановою Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17 лютого 2015 року та рішення господарського суду Хмельницької області від 12 січня 2015 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Волочиською філією ВАТ "Хмельницькгаз" видані гр.ОСОБА_5. довідки про розмір заробітної плати за період з 01 вересня 1997 року по 31 серпня 1999 року для обчислення пенсії, що підписані керівником, головним бухгалтером філії та скріплені печаткою.

З метою контролю за цільовим використанням коштів та правильністю призначення (перерахунку) пенсій, у відповідності до ст.64 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", управлінням ПФУ у Волочиському районі проведено зустрічну перевірку документів про заробітну плату для призначення (перерахунку) пенсії гр. ОСОБА_5, який працював у Волочиській філії ВАТ "Хмельницькгаз", за результатами якої складено акт №1049 від 14 листопада 2013 року в якому зазначено, що перевіркою виявлено розбіжності у розмірі заробітної плати в січні, грудні 1998 року.

15 листопада 2013 року Волочиською філією ПАТ "Хмельницькгаз", на вимогу управління ПФУ у Волочиському районі, видано довідку №942 про розмір заробітної плати ОСОБА_5 за період з 01 вересня 1997 року по 31 серпня 1999 року для обчислення пенсії.

В подальшому, враховуючи вище зазначене, Управлінням Пенсійного фонду України у Волочиському районі проведено перерахунок пенсії ОСОБА_5. за період з 01 січня 2004 року по 31 березня 2014 року. Розмір переплати складав 627,03грн., про що свідчить довідка позивача.

При розгляді даної справи господарським судом Хмельницької області встановлено, що у зв'язку із проведенням перерахунку пенсії як непрацюючому пенсіонеру, пенсія ОСОБА_5 була проіндексована відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", таким чином сума переплати зменшилась на 92,45 грн.. Так, відповідно до наявної у матеріалах справи довідки управління ПФУ у Волочиському районі №11566/08 від 17 грудня 2014 року та довідки від 25 вересня 2014 року, розмір переплати пенсії ОСОБА_5 за період з 01 січня 2004 року по 31 серпня 2013 року становить 534,58грн.

20 червня 2014 року Управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі звернулося до Волочиської філії ПАТ "Хмельницькгаз" з листом №6266/08 від 19 червня 2014 року, про що свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення, в якому просило повернути переплату коштів, яка виникла в результаті надання недостовірних відомостей при оформленні довідок про заробітну плату.

Однак, зазначена вище вимога відповідачем залишена без задоволення.

Крім того, Управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі зверталося до Волочиського РВ УМВС України в Хмельницькій області для перевірки факту надання недостовірної довідки про заробітну плату гр.ОСОБА_5. для призначення пенсії за віком. Однак, за результатами розгляду зазначеного звернення прийнято висновок від 18 липня 2014 року про припинення перевірки, оскільки у даній ситуації вбачаються ознаки цивільно-правових відносин.

Рішенням управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі №223 від 01 серпня 2014 року встановлено, що сума переплати підлягає поверненню шляхом відрахування з пенсії у розмірі 20,00 грн. щомісячно. У зв'язку із зазначеним у вересні 2014 року з пенсії ОСОБА_5 було відраховано 20,00грн. переплати пенсії, про що також свідчить і довідка позивача №11566/08 від 17 грудня 2014 року.

Заявою від 21 серпня 2014 року гр. ОСОБА_5. повідомив про відмову від утримання переплати.

Надалі, на підставі зазначеної вище заяви управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі прийнято розпорядження про скасування рішення від 01 серпня 2014 року №223 про утримання переплати, та з 01 жовтня 2014 року добровільне відшкодування переплати пенсії припинено (а.с.77).

За вказаних обставин, Управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі звернулося до господарського суду Хмельницької області з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" про стягнення 627,03грн..

18 грудня 2014 року позивачем до суду першої інстанції подано заяву від 16 грудня 2014 року №11522/08 про зменшення розміру позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача шкоду у вигляді надміру виплаченої пенсії в розмірі 534,58грн..

Зазначена заява прийнята судом.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 18 грудня 2014 року у справі №924/1625/14 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_5.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог у розмірі 534,58 грн.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

За приписами ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, положеннями Цивільного кодексу України врегульовано та розширено коло осіб, які повинні відповідати за шкоду, спричинену їх незаконними діями та допускається відшкодування такої шкоди будь-якими особами.

Також, аналізуючи вищевикладене, відшкодування шкоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; шкідливого результату такої поведінки - збитків, їх наявності та розміру; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Згідно ч.1 ст.50 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування", суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відповідно до ст.101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Таким чином, підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Зазначена позиція узгоджується з позицією, висвітленою у постанові Верховного Суду України від 18 червня 2013 року у справі № 21-204а13.

Пунктом 2 Порядку відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року №6-4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 травня 2003 року за №374/7695 роз'яснено, що переплата пенсії - сума пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій), виплачена з різних причин понад розмір, визначений законодавством.

Відповідно до п. 3 Порядку відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року №6-4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 травня 2003 року за №374/7695, суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до ст.50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії (додаток 1).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що довідки про розмір заробітної плати для обчислення пенсії на ім'я гр. ОСОБА_5 були видані Волочиською філією ПАТ "Хмельницькгаз" та містили недостовірні дані щодо розміру заробітної плати зазначеної особи (завищення зазначених сум), відображено в акті зустрічної перевірки документів про заробітну плату для призначення (перерахунку) пенсії №1049 від 14 листопада 2013 року.

Надалі 15 листопада 2013 року Волочиською філією ПАТ "Хмельницькгаз" на підставі особових рахунків за 1997-1999р.р. видано довідку №942 про розмір заробітної плати ОСОБА_5 за період з вересня 1997р. по серпень 1999р. для обчислення пенсії.

Так, на підставі зазначеної довідки відповідача Управлінням Пенсійного фонду України у Волочиському районі проведено перерахунок пенсії ОСОБА_5. та встановлено, що за період з січня 2004р. по березень 2014р. здійснено переплату пенсійних коштів.

Таким чином, надання Волочиською філією ПАТ "Хмельницькгаз" довідок з недостовірними даними стало причиною нарахування пенсії у розмірі більшому від обґрунтованого, а нарахування надмірного розміру пенсії призвело до необґрунтованих виплат в сумі 534,58грн., які фактично є бюджетними втратами.

В подальшому, на підставі положень ч. 1 ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі звернулося до громадянина ОСОБА_5 про повернення надмірно виплаченої пенсії в добровільному порядку шляхом відрахування із пенсії коштів.

Водночас, відповідно до рішення управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі №223 від 01 серпня 2014 року, заяви гр. ОСОБА_5 від 05 серпня 2014 року сума переплати підлягала поверненню шляхом відрахування з пенсії у розмірі 20,00 грн. щомісячно. Таким чином, у вересні 2014 року з пенсії ОСОБА_5 було відраховано 20,00грн. переплати пенсії, що стверджується довідкою позивача №11566/08 від 17 грудня 2014 року.

Однак, 21 серпня 2014 року ОСОБА_5. позивачу подано заяву, в якій останній повідомив, що відмовляється від утримання переплати згідно заяви від 05 серпня 2014 року, в результаті розгляду якої позивачем прийнято розпорядження про скасування рішення від 01 серпня 2014 року №223 про утримання переплати, згідно якого з 01 жовтня 2014 року добровільне відшкодування переплати пенсії припинено.

Таким чином, оскільки ОСОБА_5. відмовився від утримання переплати з його пенсії, то позивач правомірно звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення шкоди, спричиненої наданням недостовірних відомостей, в порядку передбаченого чинним законодавством

Отже, враховуючи зазначене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність порушення умов пенсійного законодавства, внаслідок чого завдано шкоди державі, від імені якої виступає орган Пенсійного фонду України, а саме позивач - Управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі, що полягає у протиправних діях Волочиської філії ПАТ "Хмельницькгаз" з видачі довідок з недостовірними даними щодо розміру заробітної плати гр. ОСОБА_5., як організації яка надає документи, необхідні для перерахунку пенсії органами, що призначають пенсії. Так, розмір заподіяної шкоди визначено у наявних в матеріалах справи розрахунках надмірної виплати коштів управлінням ПФУ у Волочиському районі за даними наданими відповідачем, а тому, вказані обставини обумовлюють причинний зв'язок між протиправністю дій та результатом таких дій, зокрема, настанням негативного наслідку, що виявився у переплаті пенсії.

Водночас матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів сплати останнім матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок видачі недостовірних документів.

При цьому колегією суддів враховано, що переплата пенсії в розмірі 20,00грн. повернута пенсіонером ОСОБА_5. добровільно шляхом відрахування із пенсії на підставі рішення управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі №223 від 01 серпня 2014 року та заяви гр. ОСОБА_5 від 05 серпня 2014 року, а тому судами вірно встановлено, що правомірною до стягнення з відповідача є сума в розмірі 514,58грн. (534,58грн. - 20,00грн. = 514,58грн.) шкоди в формі надміру виплаченої пенсії, а у стягненні 20,00грн. такої слід позивачу відмовити.

Вірним є висновок суду про відмову у задоволенні заяви відповідача про застосування строку позовної давності у даній справі оскільки вона є необґрунтована, з огляду на таке.

Відповідно до ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права та інтересу.

Згідно ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст.261 ЦК України).

В силу п.4 ст.267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що внаслідок зустрічної перевірки документів про заробітну плату для призначення (перерахунку) пенсії гр.ОСОБА_5, Управлінням ПФУ у Волочиському районі було виявлено розбіжності у розмірі заробітної плати в січні, грудні 1998 року, про що свідчить акт №1049 від 14 листопада 2013 року та саме з цього часу позивачу стало відомо про порушення свого права та почався перебіг позовної давності.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що позивачем при зверненні до суду не була пропущена строк позовної давність.

Згідно з статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Колегія суддів Вищого господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Таким чином, доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.

З огляду на зазначене, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

На підставі наведеного вище і керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" залишити без задоволення.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17 лютого 2015 року зі справи № 924/1625/14 залишити без змін.

Головуючий суддя І. А. Плюшко

Судді С. С. Самусенко

В. І. Татьков