Історія справи
Постанова КГС ВП від 27.10.2021 року у справі №910/10186/15Постанова ВГСУ від 21.03.2017 року у справі №910/10186/15
Постанова ВГСУ від 26.07.2016 року у справі №910/10186/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2017 року Справа № 910/10186/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - суддіГрека Б.М., - (доповідача у справі),суддів :Корнілової Ж.О., Могил С.К.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 30.01.2017 р.у справі№910/10186/15господарського судуміста Києваза позовомПриватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке Об'єднання Азот"доПублічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"провизнання недійсним правочину
за участю представників від: позивачаВєдєрнікової О.С. (дов. від 12.12.16),відповідачаНекрасова Д.А. (дов. від 10.01.17)
В С Т А Н О В И В :
Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.12.2016 р. (суддя Борисенко І.І.), яка залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2017 р. (судді: С.А. Пашкіна, Л.Г. Сітайло, Г.А. Жук) у справі №910/10186/15 у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" про відстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 03.12.2015 р. відмовлено.
Не погоджуючись із постановою та ухвалою, Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та задовольнити заяву про відстрочку виконання судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням господарського суду міста Києва від 03.12.2015 р. у справі №910/10186/15 позов задоволено повністю. Визнано правочин про відбір в односторонньому порядку Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" природного газу Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке Об'єднання Азот" в обсязі 132 527,147 тис. куб. м., оформлений актом приймання-передачі природного газу при відборі з ПСГ №163/02-14 від 25.12.2014 р.-недійсним. Зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" поновити в обліку в підземному сховищі газу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" природний газ Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке Об'єднання Азот" в об'ємі 132 527,147 тис.куб.м., про відбір якого було складено акт приймання-передачі природного газу при відборі з ПСГ №163/02-14 від 25.12.2014 р.
16.05.2016 р. на виконання рішення господарського суду міста Києва від 03.12.2015 р., яке залишене без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2016 р. та набрало законної сили 06.04.2016 р., видано накази.
28.11.2016 до господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" надійшла заява про відстрочку виконання рішення суду по справі №910/10186/15.
Відмовляючи в задоволені заяви, суди попередніх інстанцій виходили з того, що заявником не доведено належними доказами виключності обставин, які спричинили неможливість виконання судового рішення у даній справі в повному обсязі, як і не надано доказів вжиття заходів до повного виконання рішення.
Вищий господарський суд України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.
Про відстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку. В необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю.
Господарський суд на підставі статті 121 ГПК України має право за заявою сторони виконавчого провадження або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.
Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.
Застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 ГПК України, господарські суди повинні мати на увазі таке.
Підставою, зокрема, для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами, зокрема, відстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Отже, як обґрунтовано зазначили господарські суди, що чинне процесуальне законодавство передбачає, що відстрочка виконання рішення, яка пов'язується з об'єктивною неможливістю виконання рішення, дозволяється у виняткових випадках, а відтак, передумовою для надання відстрочки виконання рішення є встановлення таких виняткових обставин.
Заявником не доведено належними доказами виключності обставин, що спричинили неможливість виконання судового рішення у даній справі в повному обсязі, як і не надано доказів вжиття заходів до повного виконання рішення.
Доводи скаржника про те, що він перебуває у 2016 р. у скрутному фінансовому становищі, що в свою чергу є обставинами, які ускладнюють та роблять неможливим своєчасне виконання рішення господарського суду м. Києва від 03.12.2015 р. у справі №910/10186/15 до уваги судовою колегією не приймаються, оскільки, як вірно зазначено судами, недостатність/відсутність коштів у відповідача, збитки від курсових різниць та невиконання своїх зобов'язань контрагентами відповідача не можна вважати безумовним винятковим випадком, за наявності якого виконання судового рішення може бути відстрочено.
Судами обґрунтовано зазначено, що доводи заявника про те, що підприємство відповідача є складовою частиною нафтогазової галузі економіки України та пов'язані з цим обставини щодо покладення на заявника стратегічних завдань для забезпечення безперебійного транспортування природного газу, не підтверджують наявність виключних обставин для відстрочки виконання рішення суду та не свідчать про неможливість виконання рішення суду.
Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому її слід залишити без змін, таку як ухвалену при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2017 р. у справі № 910/10186/15 залишити без змін.
Головуючий - суддя Б. М. Грек
Судді Ж. О. Корнілова
С. К. Могил